Рішення № 76611493, 21.09.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа №1640/2566/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними дій щодо проведення атестації ОСОБА_1; визнання протиправним та скасування рішення (висновку) атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 01.06.2018 щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність; визнання протиправним та скасування наказу від 19.06.2018 №294 о/с про звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського-водія відділення поліції №2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію"; поновлення на посаді поліцейського-водія відділення поліції №2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 19.06.2018.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про порушення його прав у зв'язку із проведенням атестації та звільненням зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію". На думку позивача, атестаційна комісія в порушення вимог статті 57 Закону України "Про національну поліцію" та пункту 16 розділу ІV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських від 17.11.2015 №1465, не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи, не аналізувала в сукупності повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників його службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не врахувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо, а тому, рішення атестаційної комісії відповідача щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, вважає протиправним.

Ухвалою суду від 26.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи.

Ухвалою суду від 15.08.2018 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

У відзиві на позов відповідач зазначав, що позивача було прийнято на службу в поліцію без проведення конкурсу або атестування, що було обумовлено відсутністю порядку його проведення. У зв'язку з цим позивача було призначено на посаду поліцейського в тимчасових штатах без надання оцінки його професійним якостям та визначення відповідності посаді, тому було прийнято рішення про проведення атестування стосовно позивача. Зауважував, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 скасовано висновок атестаційної комісії щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді, скасовано наказ про звільнення та поновлено ОСОБА_1 на посаді, однак, судовим рішенням не було скасовано наказ від 11.02.2016 №69 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Полтавській області", а тому, відповідач зобов'язаний був після поновлення позивача на службі провести відповідне атестування.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або повідомлення причин неявки.

Частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Також, на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе розглядати справу в письмовому провадженні без здійснення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Позивач у період з 24.09.2009 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом ГУНП в Полтавській області від 07.11.2015 №10 о/с позивач прийнятий для проходження служби в Національній поліції на посаді поліцейського Решетилівського відділення поліції Полтавського відділу поліції.

Наказом ГУНП в Полтавській області від 04.03.2016 №48 о/с позивача призначено на посаду поліцейського-водія відділення поліції №2 Кременчуцького відділу поліції.

Наказом ГУНП в Полтавській області від 11.02.2016 №69 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Полтавській області" вирішено провести атестування поліцейських ГУНП та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями ГУНП.

19.08.2016 атестаційною комісією №1 ГУНП в Полтавській області проведено атестування ОСОБА_1

Наказом ГУНП в Полтавській області від 09.09.2016 №283 о/с позивача звільнено із займаної посади на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - через службову невідповідність.

Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області 04.04.2018 №147о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 поновлений на службі в поліції 09.09.2016 на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 у справі №816/1436/17.

Керуючись наказом ГУНП в Полтавській області від 11.02.2016 №69 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Полтавській області" відповідачем вирішено провести атестування позивача атестаційною комісією ГУНП.

Наказом ГУНП в Полтавській області від 30.05.2018 №565 "Про внесення змін до наказу ГУНП в Полтавській області" внесено зміни в частині визначення персонального складу атестаційної комісії.

Атестаційною комісією Головного управління Національної поліції України в Полтавській області проведено співбесіду з ОСОБА_1, про що складено протокол від 01.06.2018, зі змісту якого вбачається, що вказаною атестаційною комісією прийнято рішення, яким позивача визнано таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області №294о/с "По особовому складу" від 19.06.2018 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було звільнено з посади поліцейського-водія відділення поліції №2 Кременчуцького відділу поліції з 19.06.2018 за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII /далі - Закон №580-VIII/.

Порядок призначення на посади поліцейських працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, визначений у пункті 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Отже, пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII не передбачає проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції.

Вимоги до кандидатів на службу в поліції визначені у статтях 49, 61 Закону №580-VIII. До таких вимог належать, зокрема, досягнення 18 років, наявність повної загальної середньої освіти, відповідність рівня фізичної підготовки вимогам, що затверджені Міністерством внутрішніх справ України.

Натомість, завданням атестування, згідно з частиною першою статті 57 Закону №580-VIII, є оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівні, фізична підготовка на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Частиною другою статті 57 Закону №580-VIII визначений вичерпний перелік підстав для проведення атестування поліцейських, до яких належать: призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Суд зазначає, що прийняття рішення про проведення атестування поліцейських з інших підстав, ніж зазначені у частині другій статті 57 Закону №580-VIII, суперечить частині другій статті 19 Конституції України.

Аналогічний висновок щодо застосовування наведених вище норм права викладено у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №814/933/16 (номер судового рішення в ЄДРСР 71789709).

Суд також враховує, що поряд із Законом №580-VIII правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються положеннями Закону України від 12.01.2012 №4312-VI "Про професійний розвиток працівників" /надалі - Закон №4312-VI/.

Статтею першою цього Закону визначено, що атестація працівників - це процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 4312-VI атестації не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Положеннями частин першої та третьої статті 13 вказаного Закону передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі. В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.

З аналізу наведених вище норм слідує висновок, що звільнення зі служби у зв'язку із службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей застосовується як крайній захід.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 у справі №816/1436/17, що позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №580-VІІІ, шляхом видання наказу про призначення на посаду в органах поліції за його згодою.

При цьому, ні чинним законодавством, ані самим наказом про призначення позивача на посаду в органах Національної поліції не передбачено, що відповідне призначення мало тимчасовий характер, чи що позивач мав підтвердити свою службову відповідність займаній посаді за результатами атестування.

На посаду поліцейського-водія відділення поліції №2 Кременчуцького відділу поліції позивача призначено наказом ГУНП від 04.03.2016, питання про призначення його на вищу посаду, переведення на нижчу посаду або притягнення до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалось.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення про призначення атестування позивача безвідносно до вирішення питань його кар'єри (призначення на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження є незаконним.

На противагу доводам відповідача про те, що судовим рішенням від 13.02.2018 у справі №816/1436/17 не було скасовано наказ від 11.02.2016 №69 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Полтавській області", а тому, відповідач зобов'язаний був після поновлення позивача на службі провести відповідне атестування, слід зазначити наступне.

Дійсно, судовим рішенням від 13.02.2018 у справі №816/1436/17, яке набрало законної сили, не було скасовано наказ від 11.02.2016 №69, однак у судовому рішенні у справі №816/1436/17 встановлено факт відсутності такої підстави для проведення атестування ОСОБА_1 як прийняття на службу в поліцію без проведення конкурсу або атестування.

Таким чином, оскільки у відповідача не було законних підстав для повторного проведення ОСОБА_1 атестації з підстав, незаконність яких вже була встановлена у судовому рішенні №816/1436/17 та, відповідно, була відома ГУНП в Полтавській області, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції України в Полтавській області щодо проведення атестації ОСОБА_1

Надаючи правову оцінку позовним вимогам про визнання протиправним та скасування рішення (висновку) атестаційної комісії Головного управління Національної поліції України в Полтавській області від 01.06.2018 щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за №1445/27890 /надалі - Інструкція/, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); показники службової діяльності; рівень теоретичних знань та професійних якостей; оцінки з професійної і фізичної підготовки; наявність заохочень; наявність дисциплінарних стягнень; результати тестування.

Таким чином, для висновку про службову невідповідність поліцейського повинні бути об'єктивно встановлені факти, що свідчать про неналежне виконання ним своїх службових обов'язків, систематичне порушення дисципліни, вчинення ганебних вчинків, злочинів, корупційних правопорушень, порушення присяги, критично низький рівень теоретичних знань чи професійних навичок тощо.

Аналогічний висновок щодо застосовування наведених вище норм права викладено у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №814/933/16 (номер судового рішення в ЄДРСР 71789709).

Натомість, атестаційний лист позивача не містить негативної інформації стосовно нього; безпосередній керівник характеризує його виключно позитивно, в тому числі за його ділові та особисті риси, а також відношення до служби в поліції.

На момент проходження атестування позивач не мав діючих дисциплінарних стягнень, що підтверджено копією послужного списку ОСОБА_1

Водночас, зі змісту протоколу засідання атестаційної комісії судом встановлено, що атестаційна комісія не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноти виконання ним функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо.

При цьому рішення (висновок) атестаційної комісії не містить висновків щодо обставин, передбачених пунктом 16 розділу ІV Інструкції, та факту невідповідності позивача вимогам, що пред'являються до нього як до особи, яка перебуває на відповідній посаді.

Так само протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу твердження комісії про службову невідповідність позивача.

Негативна оцінка ділових, професійних, особистих рис поліцейського, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що надана атестаційною комісією, не узгоджується з доказами про позитивну оцінку щодо цього ж поліцейського, оскільки висновки атестаційної комісії спростовуються самим фактом прийняття позивача на службу до поліції з присвоєнням спеціального звання, матеріалами його особової справи та відомостями, що викладені в атестаційному листі позивача.

При цьому, суд зауважує, що передумовою для видання наказу про призначення особи на посаду поліцейського є вирішення питання щодо його відповідності вимогам, які визначені Законом України №580-VІІІ до поліцейського.

Таким чином, саме під час вирішення питання про прийняття позивача на службу до поліції відповідач мав право провести конкурс, під час якого оцінити ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційній рівень, фізичну підготовку та прийняти рішення про прийняття позивача на роботу або відмову у такому прийнятті. Однак, після зарахування на посаду, відповідач має право звільняти працівника лише у разі неналежного виконання ним своїх обов'язків, адже відповідно до вимог частини першої статті 58 Закону №580-VІІІ призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Отже, з'ясування відповідності особи вимогам до поліцейського, визначеним у статтях 49, 61 Закону №580-VIII, має вирішуватись до прийняття такої особи на службу, а не після.

Суд зауважує, що зазначене вище обмеження введене законодавцем насамперед з метою захисту особи від незаконного звільнення, гарантованого статтею 43 Конституції України, оскільки у разі відмови у прийнятті на роботу особа не позбавлена можливості вжити заходів щодо усунення недоліків та/або перешкод з метою повторного працевлаштування на бажаній посаді. У той час, як обставина звільнення особи з посади через службову невідповідність істотно порушує її права, оскільки така підстава звільнення дискредитує працівника та перешкоджає подальшому працевлаштуванню.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що в силу вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України тягар доказування у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування висловлена Європейським Судом з прав людини, зокрема, у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України", у пункті 58 якого зазначено, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Однак, всупереч наведеним вище вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

З урахуванням наведеного вище, суд констатує, що висновок атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді та необхідність його звільнення зі служби в поліції, що викладений у протоколі засідання атестаційної комісії №1 ГУНП в Полтавській області від 01.06.2018, не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджується з наведеними вище вимогами пункту 16 розділу ІV Інструкції.

А оскільки такий висновок має безпосередній вплив на подальше проходження служби позивачем у поліції та є підставою для ухвалення відповідачем рішення про звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність (пункт 5 частини першої статті 77 Закону №580-VІІІ), суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати як висновок атестаційної комісії, так і наказ відповідача про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, адже даний наказ є формою виконання відповідного рішення атестаційної комісії.

Відтак, позов в цій частині належить задовольнити.

Відповідно до пункту 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

У разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді, що передбачено пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114.

Крім того, як визначено частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач має бути поновлений на посаді, яку він обіймав до звільнення зі служби в поліції, а саме - поліцейський-водій відділення поліції №2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Згідно з приписами пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За таких обставин, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді поліцейського-водія відділення поліції №2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 19.06.2018 належить допустити до негайного виконання.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 134, 241-246, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (с. Сені, Решетилівський район, Полтавська область, 38401, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 40108630) про визнання дій протиправними, скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо проведення атестації ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення (висновку) атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 01.06.2018 щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 19.06.2018 №294 о/с про звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського-водія відділення поліції №2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію".

Поновити ОСОБА_1 (с. Сені, Решетилівський район, Полтавська область, 38401, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на посаді поліцейського-водія відділення поліції №2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 20.06.2018.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 (с. Сені, Решетилівський район, Полтавська область, 38401, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на посаді поліцейського-водія відділення поліції №2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 20.06.2018.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2