Рішення № 76611492, 14.09.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2150/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Вязун К.Ю.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до ОСОБА_4 юстиції України треті особи - Нотаріальна палата України, Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування рішення. Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2018 року Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 юстиції України, треті особи - Нотаріальна палата України, Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу ОСОБА_4 юстиції України від 07.06.2018 №1753/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що камеральна перевірка, за наслідками якої складена довідка, що стала підставою для блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, була проведена з порушеннями її прав. Рішення про реєстрацію права власності на квартири було прийнято на підставі тих рішень Полтавської міської ради, якими було присвоєно адреси та які були чинними. Рішення про реєстрацію права власності на гаражі було прийнято без рішення про присвоєння адреси, оскільки окремим гаражам адреси не присвоюються. Також позивач наголошувала на тому, що оскаржений наказ не є співрозмірним із виявленими порушеннями.

Ухвалою від 22.06.2018 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 22.06.2018 забезпечено адміністративний позов шляхом зупинення дії оскарженого наказу.

18.07.2018 до суду надійшов відзив ОСОБА_4 юстиції України, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що при прийнятті оскарженого наказу він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені законами України. Застосована до позивача санкція є найлегшою з передбачених у Законі.

19.07.2018 та 14.08.2018 від третьої особи – Нотаріальної палати України надійшли пояснення, у яких вона просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржене рішення ОСОБА_4 юстиції не містить мотивів. Відповідно до практики ЄСПЛ дискреційні повноваження відповідача у спірних правовідносинах та спосіб їх повноважень мають бути вказані із достатньою ясністю, яка б давала можливість особі передбачити наслідки вчинення конкретних дій. Разом з тим, оскаржений наказ таким вимогам не відповідає. Крім того, блокування доступу до Державних реєстрів фактично призводить до порушення його прав на здійснення професійної діяльності. Також третя особа зауважила, що виявлені моніторингом реєстраційних дій позивача порушення не порушили чиї - небудь права та інтереси.

19.07.2018 від третьої особи – ДП “Національні інформаційні системи” надійшли пояснення, у яких вона просила відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі з огляду на те, що рішення про блокування було прийняте Мін`юстом, а у діях ДП "Національні інформаційні системи", за умов відсутності законодавчо наданої можливості відмовитись від виконання наказів ОСОБА_4 юстиції України, відсутня і відповідальність за технічну реалізацію даного наказу.

14.09.2018 до суду надійшли заперечення позивача на відзив ОСОБА_4 юстиції України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

На підставі наказу ОСОБА_4 юстиції України № 1057/7 від 22.03.2018 головним спеціалістом відділу контролю у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату ОСОБА_5 проведено моніторинг реєстраційних дій державного реєстратора – приватного нотаріуса ОСОБА_3

За результатами моніторингу складено акт від 14.05.2018, та в подальшому, за наслідками камеральної перевірки складено довідку від 30.05.2018, якими зафіксовано порушення приватним нотаріусом ОСОБА_3:

- частини 1 статті 18, частини 1 статті 23 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі - Закон), пунктів 10,12,14,78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі – Порядок № 1127) внаслідок прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (подано рішення Полтавської міської ради від 22.07.2014 “Про надання згоди на розміщення багатоквартирного житлового будинку та дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по бульв. Боровиковського, 4”, яким надано адресу земельній ділянці) за заявами №№ 26494215, 26495340, 26729860;

- статтей 10, 18, 23 Закону, пунктів 12, 14, 78 Порядку №1127 внаслідок прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (подано рішення Полтавської міської ради № 166 від 19.04.2006 “Про продовження терміну проектування почергової забудови кварталу, що обмежений вулицями Ляхова, Жовтневою та майданом Незалежності (ІІ, ІІІ черги), в пункті 2 рішення зазначено про необхідність уточнення адреси після введення житлових будинків в експлуатацію) за заявами №№ 23369678, 23370153, 23375218, 23375533;

- статтей 10, 18, 23 , пунктів 12, 14, 42, 81 Порядку № 1127 внаслідок прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (під час реєстрації права власності на гараж подано лише технічний паспорт та довідку обслуговуючого кооперативу) за заявами № 25564358 та № 23301538.

За результатами проведеної перевірки комісією запропоновано заблокувати доступ приватного нотаріуса ОСОБА_3 до Державного реєстру на нерухоме майно строком на 4 місяці.

Зазначена пропозиція реалізована наказом ОСОБА_4 юстиції України від 07.06.2018 № 1753/5.

Позивач не погодилася із зазначеним наказом та оскаржила його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, повноваження ОСОБА_4 юстиції України щодо здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав визначаються, зокрема, Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Порядком № 990.

Згідно з положеннями частини першої статті 37-1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється ОСОБА_4 юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав ОСОБА_4 юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав ОСОБА_4 юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав (частина друга, пункти 2, 4 статті 37-1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”).

Відповідно до частини четвертої статті 37-1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” Кабінетом Міністрів України розроблено Порядок № 990, який визначає процедуру здійснення Мін'юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 2 Порядку № 990 встановлено, що контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, і обґрунтованих подань територіальних органів Мін'юсту, а також моніторингу реєстраційних дій в реєстрах.

У разі виявлення під час розгляду скарг відповідно до Закону України “Про звернення громадян” і обґрунтованих подань територіальних органів Мін'юсту чи моніторингу реєстраційних дій в реєстрах порушень порядку державної реєстрації контроль здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації з прийняттям обов'язкових до виконання рішень, передбачених Законами.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для призначення ОСОБА_4 юстиції України камеральної перевірки державного реєстратора є виявлення у реєстрах порушень порядку державної реєстрації під час: 1) розгляду скарг відповідно до Закону України “Про звернення громадян”; 2) обґрунтованих подань територіальних органів Мін'юсту; 3) за результатами моніторингу реєстраційних дій.

Аналогічний висновок викладений Верховним судом у постанові від 10.07.2018 по справі № 825/1808/17.

Таким чином, під час проведення моніторингу та перевірки позивача ОСОБА_4 юстиції діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Стосовно суті виявлених порушень Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно приписів пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 у редакції, чинній на момент проведення реєстраційних дій, розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до пункту 40 Порядку № 1127 визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону та цим Порядком.

Пунктом 78 цього Порядку визначено, що для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються, зокрема:

- документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об’єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо);

- документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна).

Як вже зазначалося судом, моніторингом реєстраційних дій, вчинених приватним нотаріусом ОСОБА_3, виявлено, що нею прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (подано рішення Полтавської міської ради від 22.07.2014 “Про надання згоди на розміщення багатоквартирного житлового будинку та дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по бульв. Боровиковського, 4”, яким надано адресу земельній ділянці) за заявами №№ 26494215, 26495340, 26729860, а також за заявами №№ 23369678, 23370153, 23375218, 23375533 (подано рішення Полтавської міської ради № 166 від 19.04.2006 “Про продовження терміну проектування почергової забудови кварталу, що обмежений вулицями Ляхова, Жовтневою та майданом Незалежності (ІІ, ІІІ черги), в пункті 2 рішення зазначено про необхідність уточнення адреси після введення житлових будинків в експлуатацію).

З наданих на вимогу ухвали суду, рішення Полтавської міської ради від 22.07.2014 "Про надання згоди на розміщення багатоквартирного житлового будинку та дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по бул. Боровиковського, 4” та рішення від 30.01.2015 Про внесення змін до вищезазначеного рішення вбачається, що адресу м. Полтава, бул. Боровиковського, 4 присвоєно саме земельній ділянці, а не житловому будинку. (т. № 2, а.с. 11-12)

При цьому, інших рішень з цього питання Полтавською міською радою не приймалося, що підтверджується як відповіддю Полтавської міської ради на ухвалу суду (№02-13/253 від 07.09.2018, т. № 2 а.с. 10) так і відповіддю Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради на адвокатській запит (№01-02-01-14/1507 від 31.08.2018, т. № 2 а. с. 19).

За таких обставин, під час прийняття рішення про реєстрацію права власності на підставі заяв №№ 26494215, 26495340, 26729860 приватний нотаріус ОСОБА_3 не мала можливості отримати інші документи, що підтверджують присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси через їхню відсутність.

Реєструючи право власності за заявами №№ 23369678, 23370153, 23375218, 23375533 позивачем отримано рішення Полтавської міської ради № 166 від 19.04.2006 «Про продовження терміну проектування почергової забудови кварталу, що обмежений вулицями Ляхова, Жовтневою та майданом Незалежності (ІІ, ІІІ черги)», яким присвоєно адресу житловому будинку ІІ черги за адресою вул. Ляхова, 10 у м. Полтаві.

При цьому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_4 юстиції України не спростувало тверджень позивача про відсутність рішень Полтавської міської ради про присвоєння вищевказаним житловим будинкам адрес, які позивачем не було взято до уваги. Також відповідачем не доведено і того, що позивач помилився у зазначенні адреси під час реєстрації права власності на квартири чи яким – небудь іншим чином порушив права чи інтереси осіб.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність порушення приватним нотаріусом ОСОБА_3 статтей 18, 23 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, пунктів 10, 12, 14, 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Стосовно порушення позивачем статтей 10, 18, 23 , пунктів 12, 14, 42, 81 Порядку № 1127 внаслідок прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (під час реєстрації права власності на гараж подано лише технічний паспорт та довідку обслуговуючого кооперативу) за заявами № 25564358 та № 23301538 суд зазначає наступне.

За приписами пункту 80 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на окремо розташоване індивідуально визначене нерухоме майно (дача, гараж тощо), будівництво яких здійснювалося у результаті діяльності дачного, гаражного чи іншого кооперативу, крім документів, передбачених пунктами 41 і 42 цього Порядку, також подається довідка відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Відповідно до пункту 42 цього Порядку для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Як вбачається із копій реєстраційних справ за заявами № 23301538 та № 25564358 позивачем здійснено реєстрацію права власності на гаражі на підставі технічного паспорту та довідки обслуговуючого кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення ним внесків.

Наполягаючи на доведеності порушення приватним нотаріусом ОСОБА_3 вимог пункту 81 Порядку № 1127 відповідач посилається на прийняття позивачем рішення про реєстрацію права власності за відсутності документу, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

При цьому, жодним чином відповідачем не спростовано твердження позивача про відсутність у гаражів окремих адрес та, відповідно, відсутність рішень про присвоєння цим гаражам окремих адрес. Разом з цим вищевказаними положеннями Порядку № 1127 рішення про присвоєння адреси обслуговуючому кооперативу при реєстрації права власності на окремий гараж не вимагається.

За таких обставин, суд не вбачає у рішеннях приватного нотаріуса при реєстрації права власності за заявами № 23301538 та № 25564358 порушень статтей 10, 18, 23 , пунктів 12, 14, 42, 81 Порядку № 1127.

Передчасні висновки комісії ОСОБА_4 юстиції України, на думку суду, були спричинені тим, що комісія не скористалася правом отримати пояснення, передбаченим пунктами 8 – 10 Порядку № 990, що не дозволило повно та всебічно надати оцінку причинам допущених порушень, врахувати відсутність їх негативних наслідків.

За приписами частини 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 8 Конвенції передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Тлумачення змісту цієї статті Конвенції було надано Європейським судом з прав людини, зокрема, у пункті 165 рішення по справі “ОСОБА_6 проти України” (заява №21722/11), з якого вбачається, що втручання у право на повагу до приватного життя може мати місце також і у разі реалізації Державою заходів впливу чи примусу до професійної діяльності особи.

Перевіряючи оскаржене рішення ОСОБА_4 юстиції України на предмет відповідності його статті 8 Конвенції, суд вважає, що у даному випадку мало місце втручання Держави в професійну діяльність позивача у спосіб прийняття рішення обмежувального характеру.

При цьому втручання було передбачено статтями 37, 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", переслідувало цілком легітимну мету забезпечення порядку (дисципліни) у справі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, втручання не відповідає вимогам необхідності у демократичному суспільстві у зв"язку з недотриманням балансу між публічними та приватними інтересами учасників спірних правовідносин.

Як вже зазначалося судом, за приписами частини 2 статт 37 - 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав ОСОБА_4 юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3)притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при ОСОБА_4 юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав.

Як вбачається з довідки від 30.05.2018, вона була складена за результатами проведення камеральної перевірки та містить пропозицію тимчасово заблокувати доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 місяці, а, відтак, за своїм змістом та правовим визначенням має рекомендаційний характер та не є обов'язковою для прийняття ОСОБА_4 юстиції України наказу у відповідності до цієї пропозиції.

З аналізу змісту оскарженого наказу ОСОБА_4 юстиції України № 1753/5 від 07.06.2018 вбачається, що відповідач по справі не здійснив дослідження або перевірки фактів, викладених у довідці від 12.02.2018 за результатами проведення камеральної перевірки позивача, не зазначив норми, які порушені позивачем.

Встановлюючи такий тривалий термін блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як 4 місяці, ОСОБА_4 юстиції України, відповідно до принципу обґрунтованості рішення, мало навести мотиви, з яких воно виходило, обираючи саме такий строк. Оскаржений наказ не тільки не містить викладення фактів порушення, а і відомостей про негативні наслідки цих порушень, а також мотивів застосування саме такої санкції, що, на думку суду, не відповідає принципу пропорційності.

Таким чином, застосування до позивача несприятливих наслідків у вигляді блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 4 місяці є не співмірним виявленим відповідачем порушенням.

При цьому суд бере до уваги правову позицію Верховного суду, висловлену у постанові Верховного суду від 02.05.2018 по справі № 826/15847/17, у якій колегія суддів зазначила, що шляхом видачі оскарженого наказу позивача фактично позбавлено можливості отримувати дохід від своєї професійної діяльності. При тому, що позивач має зобов'язання перед державою у вигляді сплати податків, не зважаючи на фактичне зупинення його діяльності.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не довів суду правомірності прийнятого ним наказу від 07.06.2018 № 1753/5, що є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 36000) до ОСОБА_4 юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001) , треті особи Нотаріальна палата України (вул. Антоновича, 7а, м. Київ, 01004), Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (вул. Бульварно-Кудрявська, 4, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_4 юстиції України від 07.06.2018 №1753/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 00015622) на користь приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_7