
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1377/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання Полетило П.С.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1, підприємець, позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 12 червня 2018 року за №000569-40.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення винесене на підставі акту перевірки від 13 грудня 2017 року №03/238/40-01/НОМЕР_1, яким встановлено порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: факт зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку; факт зберігання тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку; факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.
Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки алкогольні напої та тютюнові вироби, що зберігались без супровідних документів, не відносились до товарних запасів, їх реалізація не здійснювалась, вони були отримані позивачем для власного споживання. Крім того, зазначає, що відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 12 червня 2018 року за №000569-40 без відповідного експертного висновку, у зв’язку з чим таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини четвертої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
У відзиві на позов від 10 серпня 2018 року представник відповідача його вимог не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій сформоване у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання його протиправним та скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засіданні позивач та представник позивача, кожен зокрема, позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві і просили позов задовольнити повністю.
Представники відповідача підтримали доводи, наведені у відзиві на позовну заяву. Просили в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 13 грудня 2017 року посадовими особами – ГУ ДФС у Волинській області було проведено фактичну перевірку магазину, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Любешівський р-н, с. Гірки, вул. Центральна, 80, який належить суб’єкту господарювання ФОП ОСОБА_1, про що було складено акт «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами» від 13 грудня 2017 року №03/238/40-01/НОМЕР_1.
Перевіркою встановлено порушення вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251.
Під час перевірки було встановлено факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, маркованих марками акцизного податку з ознаками підробки та без марок акцизного податку. Зокрема, під прилавком вітрини магазину та у підсобному складському приміщенні виявлено факт зберігання горілки «Класична Пшенична», виробник ТзОВ «ЗАГ» с. Шпагів Рівненської обл., вміст спирту 40% об, ємністю 0,5 л у кількості 25 плішок та об’ємом 0,25 л у кількості 39 пляшок, маркованих марками акцизного податку з ознаками підробки. Також, встановлено факт зберігання тютюнових виробів, маркованих марками акцизного податку з ознаками підробки, марками Російської Федерації та без марок акцизного податку. Супровідні документи на дану продукцію відсутні.
Перелік алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які були виявлені в магазині, наведено в додатку №1, №2 до акта перевірки від 13 грудня 2017 року №03/238/40-01/НОМЕР_1. Перевірка була проведена в присутності позивача ФОП ОСОБА_1, яка ознайомлена з актом перевірки, отримала його примірник без зауважень та добровільно надала працівникам поліції виявлені алкогольні напої та тютюнові вироби.
На підставі акту перевірки від 13 грудня 2017 року №03/238/40-01/НОМЕР_1 начальником ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення від 12 червня 2018 року за №000569-40, яким до позивача застосовано фінансові санкції за факт зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку у сумі 17 000 грн 00 коп.; факт зберігання тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку у сумі 17 000 грн 00 коп. та факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка у сумі 17 000 грн 00 коп.
Не погоджуючись з рішенням ГУ ДФС у Волинській області від 12 червня 2018 року за №000569-40 позивач оскаржила його в судовому порядку.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Процедуру виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів встановлено статтею 226 Податкового кодексу України.
Пунктами 226.1, 226.2 статті 226 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Згідно із пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Відповідно до положень пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі – Закон № 481/95-ВР).
Як визначено в абзаці третьому частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-BP, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Приписами пункту 226.11 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються. Аналогічні норми містить також пункт 24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 (далі – Положення № 1251).
Частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачені фінансові санкції у вигляді штрафу, які застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення норм цього Закону. Так, згідно із абзацом шістнадцятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону № 481/95-ВР, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02 червня 2003 року, встановлено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема: матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Судом встановлено, що згідно із висновком Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області від 23 грудня 2017 року з приводу повідомлення інспектора ГУ ДФС у Волинській області Дацишина А.А. про факт незаконного зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в магазині «ОСОБА_1, що в с. Гірки Любешівського р-ну ЄО № 2453 від 13 грудня 2017 року, за результатами проведеної поліцією перевірки встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки будь-якого адміністративного правопорушення.
Із матеріалів справи вбачається, що експертне дослідження марок акцизного податку, наявних на вилучених алкогольних напоях та тютюнових виробах не проводилось.
Також, як вбачається з пояснень від 13 грудня 2017 року, відібраних у ОСОБА_1, алкогольні напої та тютюнові вироби були придбані позивачем для власного споживання та залишені на тимчасове зберігання до вечора 13 грудня 2017 року.
Крім того, у матеріалах справи немає доказів того, що в магазині, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Любешівський р-н, с. Гірки, вул. Центральна, 80, який належить суб’єкту господарювання підприємцю ОСОБА_1, здійснювалась роздрібна торгівля алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також, що марками акцизного податку на алкогольних напоях та тютюнових виробах були підробленими.
Таким чином, відповідач належними та допустимими доказами не довів факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку 13 грудня 2017 року у магазині, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Любешівський р-н, с. Гірки, вул. Центральна, 80, де здійснює торгівельну діяльність позивач.
З наведених підстав, рішення ГУ ДФС у Волинській області від 12 червня 2018 року за №000569-40 в частині застосування фінансових санкцій за факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку в сумі 34 000 грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Водночас, суд вважає доведеним факт зберігання підприємцем ОСОБА_1 тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, а тому застосування відповідачем штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп. за вказане порушення є правомірним.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб’єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, з наведених вище мотивів, виходячи з наданих суду статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 12 червня 2018 року за №000569-40 на суму 34 000 грн 00 коп., а в задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатила судовий збір в сумі 1 762 грн 00 коп. згідно із квитанцією від 13 липня 2018 року № 0.0.1082598408.1, який був зарахований до спеціального фонду державного бюджету України. Враховуючи, що позовні вимоги задоволені на суму 34 000 грн 00 коп. (що становить 66,67%), тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 174 грн 67 коп.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 12 червня 2018 року за №000569-40 на суму 34 000 грн 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (44230, Волинська область, Любешівський район, село Гірки, вулиця Центральна, будинок 42, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 39400859) 1 174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) гривні 67 копійок понесених витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Я. Ксензюк
Повне судове рішення складено 21 вересня 2018 року.
Судове рішення № 76610254, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 18.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0340/1377/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: