Рішення № 76610260, 20.09.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1638/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Денисюка Р.С.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельського об’єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Ковельського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (далі – Ковельське ОУПФУ, відповідач) про визнання відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправною та зобов’язання провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків без обмежень, починаючи з 22.08.2017.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та відповідно до пункту 2 частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 позовну заяву в частині позовних вимог про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків без обмежень, починаючи з 22.08.2017 по 16.02.2018 залишено без розгляду у зв’язку з пропущенням строку звернення до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в серпні 2017 року позивача звільнено з посади судді Ковельського міськрайонного суду у відставку за його заявою. Вказує, на те, що його стаж становить 25 років 9 місяців 29 днів, який відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» дає право на щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до вказаного Закону.

Однак, відповідач призначив позивачу щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 88 відсотків суддівської винагороди замість 90 відсотків, не врахувавши стаж роботи в органах прокуратури Львівської області на посаді стажиста. Наголошує, що вказані дії відповідача призвели до звуження наданих позивачу гарантій, а тому оскаржувана відмова є протиправною. Враховуючи наведене просить позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позову, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки згідно поданих позивачем документів його стаж на посаді судді становить 24 роки 08 місяців 02 дні, відповідно розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 88 відсотків суддівської, який обчислено відповідно до норм чинного законодавства.

При цьому зазначає, що відповідачем правомірно не враховано стаж роботи позивача на посаді стажиста прокуратури з 20.09.1991 по 06.08.1992 та стажиста на вакантну посаду слідчого прокуратури з 07.08.1992 по 19.11.1992, оскільки відповідно до закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII посади стажист прокуратури та стажист на вакантну посаду слідчого прокуратури не віднесено до посад прокурорів і слідчих.

На підставі наведеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, його загальний стаж роботи станом на 21.08.2017 становить 25 років 09 місяців 29 днів, зокрема, з 20.09.1991 по 07.08.1992 на посаді стажиста прокуратури Радянського району м. Львова (10 місяців 18 днів), з 07.08.1992 по 19.11.1992 на посаді стажиста на вакантну посаду слідчого прокуратури Городоцького району (03 місяці 12 днів) та з 21.12.1992 по 21.08.2017 на посаді судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області (24 роки 08 місяців) (а.с. 47).

На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 15.08.2017 за № 2424/0/15-17 на підставі пункту 4 частини шостої статті 126, статті 131 Конституції України, статей 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області у зв'язку із поданням заяви про відставку (а.с. 57).

Наказом в.о. голови Ковельського міськрайонного суду Волинської області № 22/02-04 від 21.08.2017 ОСОБА_1 відраховано зі штату Ковельського міськрайонного суду Волинської області (а.с. 58).

Позивачу з 22.08.2017 призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 88 відсотків суддівської винагороди судді.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 27.12.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою провести перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків, виходячи зі стажу судді з урахуванням прокурорських посад.

Ковельське ОУПФУ листом від 09.01.2018 № 338/В-01 повідомило позивача, що відповідно до Закону України «Про прокуратуру» посади стажиста прокуратури та стажиста на вакантну посаду слідчого прокуратури не віднесено до посад прокурорів і слідчих, відтак стаж роботи безпосередньо на посаді судді позивача становить 24 роки 08 місяців, а тому розмір його щомісячного довічного грошового утримання обчислено згідно з нормами чинного законодавства та становить 88 відсотків суддівської винагороди.

На повторну заяву позивача від 12.07.2017 листом Ковельського ОУПФУ від 26.07.2018 № 196/В-01 була надана аналогічна відповідь.

Вважаючи надану відмову протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

На момент звільнення позивача у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі – Закон № 1402-VIII).

Відповідно до пункту 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Відповідно до частини першої статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (в редакції, що діяла станом на час подання позивачем заяви про відставку, далі – Закон № 2453-VI) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно з частиною першою статті 135 Закону № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Пунктом 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI (в редакції, чинній до 28.03.2015) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ (далі – Закон № 2862-ХІІ).

Частиною четвертою статті 43 Закону № 2862-ХІІ, який діяв на день набрання чинності Законом № 2453-VI, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Оскільки на момент призначення позивача на посаду судді норми Закону №2453-VI не були чинними, а спірні правовідносини регулювалися положеннями Закону №2862-XII, суд дійшов висновку, що при визначенні стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, мають враховуватися положення абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону №2862-XII.

Як встановлено із розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, його загальний стаж роботи станом на 21.08.2017 становить 25 років 09 місяців 29 днів, зокрема, з 20.09.1991 по 07.08.1992 на посаді стажиста прокуратури Радянського району м. Львова (10 місяців 18 днів), з 07.08.1992 по 19.11.1992 на посаді стажиста на вакантну посаду слідчого прокуратури Городоцького району (03 місяці 12 днів) та з 21.12.1992 по 21.08.2017 на посаді судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області (24 роки 08 місяців) (а.с. 47).

Вказані відомості узгоджуються із відповідними записами у трудовій книжці позивача БТ-І № 9731538, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 75-81).

Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить не менше 10 років, тому до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також робота на посаді стажиста прокуратури.

Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді (24 роки 08 місяців) і період його роботи на посаді стажиста прокуратури Радянського району м. Львова (10 місяців 18 днів), з 07.08.1992 по 19.11.1992 на посаді стажиста на вакантну посаду слідчого прокуратури Городоцького району (03 місяці 12 днів).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до постанови Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2012, яка набрала законної сили 28.04.2014, вказані періоди роботи на прокурорських посадах зараховані позивачу до стажу роботи, що дає право на відставку.

Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду роботи на посаді стажиста прокуратури і стажиста на вакантну посаду слідчого прокуратури та врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що стаж роботи позивача на посаді судді, до якого, як вже було зазначено, зараховується періоду роботи на посаді стажиста прокуратури і стажиста на вакантну посаду слідчого прокуратури, в свою чергу, дає йому право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди судді, без обмеження.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувана відмова, оформлена листом Ковельського ОУПФУ від 26.07.2018 № 196/В-01 прийнята всупереч в чинного законодавства, а тому є протиправною.

Зважаючи на протиправність оскаржуваного рішення та керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 245 КАС України суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди судді, без обмеження, з 17 лютого 2018 року.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Ковельського ОУПФУ на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 704,80 грн., сплачений відповідно до квитанції від 17.08.2018 № 66 (а.с. 2).

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати відмову Ковельського об’єднаного управління Пенсійного фонду України щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди судді протиправною.

Зобов'язати Ковельське об’єднане управління Пенсійного фонду України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди судді без обмежень, з 17 лютого 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Ковельського об’єднаного управління Пенсійного фонду України судові витрати у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (45007, Волинська обл., м. Ковель, вул. Заводська, 29/12, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1).

Відповідач: Ковельське об’єднане управління Пенсійного фонду України (45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Незалежності, 101, код ЄДРПОУ 37788984).

Суддя Р.С. Денисюк