Рішення № 76603879, 20.09.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/343/18

Провадження № 2/192/679/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.09.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання Савчукової В.В.,

відповідача в режимі відео конференції - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області в режимі відео конференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції ПАТ «Укрпошта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 06 березня 2018 року звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про стягнення 9 922 гривень 01 копійки шкоди, заподіяної злочином, а також судових витрат, які будуть підтверджені належними доказами під час судового розгляду. В тексті позову позивач зазначив, що витрати на пересилання поштової кореспонденції до суду складають 60 гривень, а витрати представника, що пов'язані з явкою до суду - 1 100 гривень.

На обґрунтування вимог посилається на те, що вироком Солоняського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2017 року відповідач був визнаний винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1,3 ст. 185 КК України за наступних обставин. 18 серпня 2016 року ОСОБА_1 знаходячись в кімнаті спальні будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, скориставшись тим, що остання спить в іншій кімнаті, таємно викрав з сумки ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 9 922 гривні 01 копійка, що належать Дніпропетровській дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» та зберігалися у ОСОБА_2 у зв'язку з її службовою діяльністю.

З посиланням на ст. 1166 ЦК України позивач просить стягнути заподіяну шкоду з відповідача.

У судове засідання 20 вересня 2018 року представник позивача не з'явився. Згідно поданого клопотання просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав (а.с.131-132).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Пояснив, що грошові кошти в сумі 9 922 гривень 01 копійки він викрав у ОСОБА_2 та витратив на власні потреби.

Ухвалою від 20 вересня 2018 року судом було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про накладення арешту на майно відповідача в порядку виконання рішення суду та заборону його відчуження.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Спірні відносини сторін регулюються положеннями ЦК України.

Згідно зі ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу у визначений ч.2 ст.16 ЦК України спосіб, зокрема, шляхом відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судом установлено, що вироком Солоняського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2017 року відповідач був визнаний винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1,3 ст. 185 КК України за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 18 серпня 2016 року приблизно о 22 год. 30 хв., керуючись умислом направленим на таємне викрадення чужого майна із корисливих мотивів, з метою особистої наживи, знаходячись в кімнаті спальні будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, скориставшись тим, що остання спить в іншій кімнаті, реалізуючи свій умисел, таємно викрав з сумки ОСОБА_2 гроші в сумі 9922 грн. 01 коп., що належать Дніпропетровській дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» та зберігалися у ОСОБА_2 в зв'язку з її службовою діяльністю, після чого з викраденим з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому шкоду на суму 9 922 гривень 01 копійка.

Згідно матеріалів справи позивач є правонаступником Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», яке було визнано потерпілим від злочину, скоєного відповідачем (а.с.5-7, 8-46).

На даний час відповідач відбуває покарання за вироком Солоняського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2017 року в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія № 26» Міністерства юстиції України (а.с.18).

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 була заподіяна позивачу шкода, яка на даний час ним не відшкодована, про що самостійно зазначив відповідач, оскільки всі кошти витратив на власні потреби.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому слід врахувати, що обов'язок доказування наявності чи відсутності вини заподіювача в спричиненні шкоди покладається на відповідача, в той час, коли позивач повинен довести наявність такої шкоди та її розмір.

З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини даної справи, дослідивши надані сторонами докази на їх підтвердження з точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним, що саме діями відповідача було завдано шкоду позивачу, який є правонаступником потерпілого в кримінальному провадженні № 12016040570000635 (а.с.60-63), у зв'язку з чим відповідно до ст.1166 ЦК України на нього повинен бути покладений обов'язок відшкодувати завдану позивачу такими протиправними діями матеріальну шкоду.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат, пов'язаних з пересиланням поштової кореспонденції до суду та витрат представника, що пов'язані з явкою до суду не підлягають задоволенню з огляду на те, що позивач не надав суду відповідні докази про понесення таких витрат, а представник позивача в судові засідання не з'являвся.

На підставі викладеного, суд оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору їх достатності і взаємного зв'язку у їх сукупності, вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, у зв'язку із частковим задоволенням позову, витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 133, 141, 247, 258,259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції ПАТ «Укрпошта» (49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.62, код ЄДРПОУ 25771603) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2, на даний час перебуває в державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№26)» Міністерства юстиції України, адреса: 32201, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, пров.Дальній, буд.11, інші відомості суду не відомі) про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2, на даний час перебуває в державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№26)» Міністерства юстиції України, адреса: 32201, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, пров.Дальній, буд.11, інші відомості суду не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції ПАТ «Укрпошта» (49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.62, код ЄДРПОУ 25771603) 9922 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 01 копійку завданої матеріальної шкоди.

В задоволені іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2, на даний час перебуває в державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№26)» Міністерства юстиції України, адреса: 32201, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, пров.Дальній, буд.11, інші відомості суду не відомі) на користь держави судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 21 вересня 2018 року.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина