Постанова № 76599893, 14.09.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 3/359/2753/2018

Справа № 359/7264/18

М № 0615/12500/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2018 м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Бондаренко І.А., за участі представника Київської митниці ДФС ОСОБА_1, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, відносно: громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: ОСОБА_5, місце проживання: ОСОБА_5, м. Доха, вул. Алманхал, буд. 4, працює: менеджер приватної компанії, паспорт громадянина ОСОБА_2 Р00159891, виданий 02.02.2017 року -

в с т а н о в и в :

27.07.2018 року о 12 годині 40 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу „Приліт” терміналу „D” ДПМА “Бориспіль” громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, який прилетів до України з ОСОБА_5, м. Доха, літаком авіакомпанії «Qatar airways», рейсом № 295 своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром „білої лінії”, яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України пасажиру було задано питання щодо наявності в нього готівкових коштів, на що він заявив, що має при собі приблизно 10000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу „Приліт” терміналу "D" ДП МА „Бориспіль”, де ним була видана готівка в розмірі 13500 доларів США, які знаходились в гаманці, що лежав в одному з відділень сумочки пасажира (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина готівка належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю “зеленим коридором”, де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми громадянину ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 було пропущено 11716 доларів США (еквівалент 10000 євро станом на 27.07.18) . За протоколом про порушення митних правил вилучено 1784 долара США.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівкових коштів в обсязі, що підлягає обов’язковому письмовому декларуванню у повному обсязі, передбаченому відповідно до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою Постановою Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. зі змінами внесеними Постановою Правління НБУ № 127 від 12.12.2017 р., мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У зв’язку з цим працівниками митниці 27 липня 2018 складено протокол про порушення митних правил № 0615/12500/18.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом вилучено: долари, згідно курсу НБУ станом на 27.07.2018 за 100 доларів США – 2665-1412 гривень, кількістю 1784 дол. США, вартість 47546 грн. 12 коп.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки судом не встановлено.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_6 надав письмові пояснення в яких зазначав, що громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 вину в скоєному визнав, щиро розкаявся просив суворо не карати та повернути вилучену валюту. Крім того зазначив, що ОСОБА_5 ОСОБА_3 ОСОБА_4 працює в Катарській генеральній корпорації з енергетики та водопідготовки. Кошти ввезені в Україну з метою сплати залишку вартості придбаної на ім’я дружини квартири, з метою забезпечення належних житлово-побутових умов та спільного проживання ОСОБА_3 ОСОБА_4, його дружини та їх малолітнього сина в Україні. Оскільки спільного проживати в квартирі яка в рівних частках належить ОСОБА_7 та її колишньому чоловіку – вони не можуть.

Представник митниці протокол підтримав та зазначив, що громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 скоїв порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у зв’язку з чим просив застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суддя, заслухавши думку представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Згідно протоколу про порушення митних правил ОСОБА_3 ОСОБА_4 обрав вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення «зелений коридор», а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України кошти не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 № 148, фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, з моменту перетину останнім «білої лінії», що позначає закінчення «зеленого» коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил ОСОБА_3 ОСОБА_4 перетнув «білу лінію», що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення «зелений коридор», таким чином перемістив через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі що перевищує 10 000 євро.

Так, вина правопорушника, окрім особистого його визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинив ОСОБА_3 ОСОБА_4 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 13500 доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив ОСОБА_3 ОСОБА_4 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно зі ст. 471 МК України за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми валюти на територію України резидентами допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі та наявності банківської довідки на підтвердження її походження.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинив ОСОБА_3 ОСОБА_4 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації. За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, ОСОБА_3 ОСОБА_4 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

Шкода, яку ОСОБА_3 ОСОБА_4 потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдавав державі іншої шкоди, якби він віз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти ввозилися з території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

При прийнятті рішення суддя враховує зазначені представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в письмових поясненнях обставини.

При їх перевірці судом встановлено, що ОСОБА_3 ОСОБА_4 перебуває в шлюбі з громадянкою України ОСОБА_7, що підтверджується копією шлюбного контракту і свідоцтва про зміну імені ОСОБА_1 І-КЕ № 007553 та має посвідку на тимчасове проживання № ТР 224710, яка видана 02.07.2018 р. зі строком дії до 02.07.2019 р.

Від вказаного шлюбу ОСОБА_3 ОСОБА_4 має сина - ОСОБА_3 Альмелек ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією витягу зі свідоцтва про народження.

З метою забезпечення належних житлово-побутових умов та спільного проживання подружжя та їх малолітнього сина в Україні, подружжям придбано на ім’я дружини - ОСОБА_7, двокімнатну квартиру № 70 в будинку за адресою: м. Полтава, вул. Стрітенська, 18, що підтверджується копією Договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 16-70-ФФБ14 від 12.06.2017 р.

На даний час, ОСОБА_3 ОСОБА_4 має дозвіл на проживання та роботу в ОСОБА_5, де працює в Катарській генеральній корпорації з енергетики та водоиідготовки, що підтверджується копією дозволу на проживання виданого ОСОБА_5.

На даний час, ОСОБА_3 ОСОБА_4 має дозвіл на проживання та роботу в ОСОБА_5, де працює в Катарській генеральній корпорації з енергетики та водоиідготовки, що підтверджується копією дозволу на проживання виданого ОСОБА_5.

20.07.2018 р. ОСОБА_7 звернулася до забудовника, що здійснює будівництво вказаного будинку, із зверненням вх. № 87/1 в якому просила надати згоду розпочати ремонтно-оздоблювальні роботи в квартирі № 70 в будинку за адресою: м. Полтава, вул. Стрітенська, 18, починаючи з серпня 2018 р. в зв’язку з необхідністю покращення житлово-побутових умов до настання холодної пори року та негайного переїзду у придбану квартиру після здачі будинку в експлуатацію в жовтні 2018 року.

23.07.2018 р. TOB «СМНК-37», що є забудовником будинку за адресою: м. Полтава, вул. Стрітенська, 18, надав згоду вих. № 160/2 на початок проведения з 01 серпня 2018 р. ремонтно-оздоблювальних робіт, в квартирі № 70.

Крім того, згідно Графіку подальшого внесення Довірителем коштів до фонду фінансування будівництва згідно Договору № 16-70-ФФФБ14 від 12.06.2017 р. за придбану квартиру необхідно було сплатити суму в розмірі 220 440,00 грн. до 29.07.2018 р.

26.07.2018 р. особа, яка притягується до відповідальності зі свого особистого рахунку в банку ОСОБА_5 зняла кошти в сумі 14000 дол. США, що підтверджується відповідною копією довідки наданої банківською установою № PQA658I та придбала квиток на рейс авіакомпанії «Qatar airways» № 295.

29.07.2018 р. ОСОБА_7 сплачено на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «ОЛІМПІЯ» згідно Графіку подальшого внесення Довірителем коштів до фонду фінансування будівництва згідно Договору № 16-70-ФФБ14 від 12.06.2017 р. грошові кошти в розмірі 220 440,00 гри., що підтверджується копією звернення ОСОБА_7 від 29.07.2018 р. вх. № 92/1 та копією довідки вих. № 166/1 від 31.07.2018 р.

Таким чином, грошові кошти, які мав при собі ОСОБА_3 ОСОБА_4, виявлені в ручній поклажі при проходженні митного контролю, є його заробітною платою, зняті з його власного банківського рахунку в ОСОБА_5, та ввезені в Україну з метою сплати залишку вартості придбаної на ім’я дружини квартири № 70, в зв’язку з забезпечення своєї дружини і малолітньої дитини засобами до гідного існування.

Відповідно п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї».

Встановлено, що грошові кошти, які мав при собі ОСОБА_3 ОСОБА_4 мають легальне походження, оскільки являються його заробітною платою. При цьому в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів. Дані грошові кошти ввозив на Україну для можливості покращення сімейно-побутових умов проживання та фінансової підтримки його родини. Конфіскація цих коштів, поставить його в скрутне матеріальне становище, а також позбавить можливості забезпечувати та утримувати себе та свою сім’ю на належному рівні відповідно до життєвих стандартів, що взагалі ставить під загрозу їх гідне людське існування.

З огляду на наведене, застосування конфіскації предметів порушення митних правил в даному випадку, є порушенням положень ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, а саме втручання вправо ОСОБА_3 ОСОБА_4 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар».

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушника та може поставити під загрозу подальше його існування, оскільки позбавить правопорушника можливості забезпечувати нормальні умови його проживання і ніяк не сприятиме вихованню ОСОБА_3 ОСОБА_4 та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України матеріали справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки ОСОБА_3 ОСОБА_4 в подальшому.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Керуючись п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 3, 10, 366, 462, 471, 520 МК України (в редакції 2012 р.), ст. ст. 8, 23, 33, 40-1 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: ОСОБА_5, місце проживання: ОСОБА_5, м. Доха, вул. Алманхал, буд. 4, працює: менеджер приватної компанії, паспорт громадянина ОСОБА_2 Р00159891, виданий 02.02.2017 року, визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та піддати стягненню у вигляді накладення адміністративного штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн. на користь держави України (одержувач: Борисп.УК/Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, код банку (МФО): 899998, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: 31119106510004, КБК: 21081100).

Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил № 0615/12500/18, а саме: долари, згідно курсу НБУ станом на 27.07.2018 за 100 доларів США – 2665-1412 гривень, кількістю 1784 дол. США, вартість 47546 грн. 12 коп. - повернути громадянину ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути із громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: ОСОБА_5, місце проживання: ОСОБА_5, м. Доха, вул. Алманхал, буд. 4, працює: менеджер приватної компанії, паспорт громадянина ОСОБА_2 Р00159891, виданий 02.02.2017 року, на користь державного бюджету України (отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України; код отримувача (за ЄДРПОУ): 38007070; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31218206010004; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду Київської області) судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя І.А. Бондаренко