Постанова № 76585899, 19.09.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/4445/17 Номер провадження 22-ц/786/2061/18Головуючий у 1-й інстанції Кулешова Л. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого - судді-доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

учасники процесу:

представник позивача ОСОБА_2

переглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2018року, ухвалене суддею Кулешовою Л.В., повний текст рішення складено - дата не вказана.

у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання кредитного договору припиненим,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання кредитного договору припиненим.

Позовна заява мотивована тим, що 11 квітня 2007 року між ним та ПАТ «ОТП Банк» укладений кредитний договір № CL-D00/050/2007 з метою придбання автомобіля. 04 жовтня 2010 року рішенням Октябрського районного суду м. Полтави позов ПАТ «ОТП Банк» задоволено та з нього стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 209 989 грн. 18 березня 2011 року ПАТ «ОТП Банк» відступив ТОВ «ОТП Факторинг Україна» всі права кредитора за вищевказаним кредитним договором. 28 лютого 2012 року між ним та ПАТ «ОТП Банк», який діє на підставі договору комісії, укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № CL-D00/050/2007 від 11 квітня 2007 року, за умовами якого він зобов'язався до 29 лютого 2012 року погасити боргові зобов'язання у розмірі 79 867 грн. Вказана сума згідно курсу долара складала вартість заставного автомобіля Subaru Legacy. З метою виконання умов додаткового договору позивачем сплачено 79 867 грн. Після сплати вказаної суми гривневий еквівалент боргу за кредитним договором складав 51 967,51 грн. Пунктом 2.1.3. додаткової угоди зазначено, що за умови належного виконання вищевказаного зобов'язання кредитор здійснює анулювання боргу у розмірі 51 967,50 грн. і позичальник буде вважатися таким, що погасив свої боргові зобов'язання в повному обсязі. Таким чином, він виконав свої зобов'язання. Рішенням кредитного комітету ТОВ «ОТП Факторинг Україна» затверджено домовленість щодо анулювання боргу у розмірі 51 967,50 грн. Щоб закінчити виконавче провадження між ним та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» повинна бути підписана мирова угода з правом підпису ОСОБА_4, проте ОСОБА_4 звільнився та мирова угода не була підписана. Таким чином, позивачем було повністю виконано зобов'язання, а кредитором були порушені всі домовленості. Враховуючи викладене, позивач просив визнати дію кредитного договору припиненою з 28 лютого 2012 року.

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2018року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання кредитного договору припиненим.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що при укладенні додаткового договору № 1 сторони погодилися фактично на реструктуризацію боргу, при якому при внесенні 10000 доларів США, що еквівалентно 79 867 грн., анулюється заборгованість у сумі 6 500 доларів США, що еквівалентно 51 967,50 грн. та залишаються невиконані зобов'язання, які б повинні бути виконані відповідно до графіку з 29 лютого 2012 року по 11 квітня 2019 року, що свідчить про наявність не виконаних обов'язків позивача за кредитним договором.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що місцевим судом не взято до уваги той факт, що з метою виконання умов додаткового договору № 1 від 28 лютого 2012 року ним було сплачено 79 867, 00 грн. Для цієї мети зі згоди відповідачів було відчужено заставний автомобіль. Після сплати вказаної суми гривневий еквівалент боргу за кредитним договором перед відповідачем складав 51 967,51 грн. У п.2.1.3 додаткової угоди зазначено, що за умови належного виконання вищевказаного обов'язку, кредитор здійснює анулювання боргу в розмірі 51 967,50 грн. і позичальник буде вважатися таким, що погасив свої боргові зобов'язання у повному обсязі. Таким чином він виконав всі умови додаткового договору № 1 від 28 лютого 2012 року. Щоб закінчити виконавче провадження, між ним і ТОВ «ОТП Факторинг Україна» повинна була бути підписана мирова угода, яка мала бути затверджена судом. Право підпису мирової угоди з боку ТОВ «ОТП Факторинг Україна належало директору ОСОБА_4 Тект мирової угоди був підписаний ОСОБА_3 і направлений у березні 2012 року на підпис відповідної посадової особи ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Однак ОСОБА_4 на початку березня 2012 року звільнився, а відповідно вказана мирова угода підписана та подана до суду не була, враховуючи викладене, вважає, що ним було виконано всі зобов'язання.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, вбачається що 11 квітня 2007 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № № CL-D00/050/2007, за умовами якого позичальник отримав кредит у сумі 31 511 доларів США, дата остаточного повернення кредиту - 11 квітня 2013 року (а.с. 7-8).

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 26 жовтня 2010 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № CL-D00/050/2007 від 11 квітня 2007 року у сумі 209 989, 03 грн. з яких: заборгованість по кредиту - 195 406,06 грн., по відсотках - 19 928,90 грн., пеня - 3 504,05 грн., штраф - 150 грн. (а.с. 112).

28 лютого 2012 року між ПАТ «ОТП Банк», який діє на підставі договору комісії, укладеного 29 червня 2010 року між банком та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_5 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № CL-D00/050/2007 від 11 квітня 2007 року, відповідно до якого сторони домовилися внести зміни та доповнення до кредитного договору (а.с. 9).

Відповідно до п.2.1.1. додаткового договору незважаючи на інші положення кредитного договору сторони домовилися, що позичальник до 29 лютого 2012 року зобов'язується погасити боргові зобов'язання в розмірі 79 867,00 грн.

Згідно з п.2.1.3 додаткового договору за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та цього додаткового договору сторони домовилися, що кредитор здійснює анулювання (прощення) боргу у розмірі 51 967,50 грн. (надалі «сума прощеного боргу») і позичальник вважається таким, що погасив свої боргові зобов'язання перед кредитором у повному обсязі.

Крім того, пунктом 3.1. додаткового договору сторони домовилися, що у випадку виникнення розбіжностей між положеннями кредитного договору та цього додаткового договору, положення цього додаткового договору підлягають пріоритетному застосуванню.

Згідно з п. 3.3. додаткового договору він набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання позичальником своїх боргових зобов'язань по кредитному договору та він є невід'ємною частиною кредитного договору .

28 лютого 2012 року погашена заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № CL-D00/050/2007 від 11 квітня 2007 року у сумі 79867 грн., що підтверджується квитанцією № 11 від 28 лютого 2012 року (а.с. 10).

На засіданні ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 20 січня 2012 року встановлено, що за умови погашення заборгованості у сумі 10 000 доларів США до 29 лютого 2012 року узгоджено підписання додаткової угоди про прощення частини заборгованості у сумі 6500 доларів США по кредитному договору № CL-D00/050/2007 від 11 квітня 2007 року та на дату 29 лютого 2012 року підписати з клієнтом мирову угоду на умовах, серед яких зазначено: встановити з дати 29 лютого 2012 року по 11 квітня 2019 року платіж відповідно до графіка (а.с. 38).

Згідно з розрахунком заборгованості за ОСОБА_3 рахується заборгованість за кредитним договором станом на 04 травня 2017 року у розмірі 135 468,56 грн. (а.с. 39).

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, щозалишаються невиконані зобов'язання, які б повинні бути виконані відповідно до графіку з 29 лютого 2012 року по 11 квітня 2019 року, що свідчить про наявність не виконаних обов'язків позивача за кредитним договором.

Проте, з таким висновком місцевого суду колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

По справі вбачається, що 20.01.2012 р. відбулося засідання ТОВ «ОТП Факторинг Україна». На а.с. 38 мається ксерокопія рішення цього засідання, ксерокопія посвідчена юрисконсультом, сам текст рішення не містить прізвища позичальника, зазначені номер та дата кредитного договору № CL-D00/050/2007 від 11 квітня 2007 року, які співпадають з кредитним договором, який є предметом даного спору.

Дійсно текст рішення містить вказівку на те, що на дату 29.02.2012 р. підписати з клієнтом мирову угоду до кредитного договору № CL-D00/050/2007 від 11 квітня 2007 року на наступних умовах, зокрема, п. 6 рішення передбачає встановити з дати 29.02.2012 р. по 11.04.2019 р. платіж згідно графіка, на що послався місцевий суд, ухвалюючи рішення про відмову у позові. Вбачається, що графік у справі відсутній, позивачем він не наданий, тому суд позбавлений можливості перевірити чи дійсно цей графік був складений та був доведений до відома позичальника. Також по справі не вбачається, що позичальник був ознайомлений з вказаним рішеннямТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 20.01.2012 р.

Додатковий договір №1 до основного кредитного договору був укладений 28.02.2012 р., тобто більш ніж через місяць після ухваленого рішення від 20.01.2012 р., додатковий договір не містить такої умови як «встановити з дати 29.02.2012 р. по 11.04.2019 р. платіж згідно графіка».

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 627, 629 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладені договору та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки укладений між сторонами додатковий договір від 28.02.2012 р. не містить умови щодо встановлення з дати 29.02.2012 р. по 11.04.2019 р. здійснення платежів згідно графіка, сам графік таких платежів відсутній, то місцевий суд прийшов до помилкового висновку про те, що залишаються невиконані зобов'язання, які б повинні бути виконані відповідно до графіку з 29 лютого 2012 року по 11 квітня 2019 року, бо така умова відсутня у додатковому договорі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.1,3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1,3, 381 - 384 ЦПК України апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуОСОБА_3 - задовольнити.

Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2018 року - скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання кредитного договору припиненим - задовольнити.

Визнати дію кредитного договору № CL-D00/050/2007 року від11 квітня 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «ОТП Банк», припиненою з 28 лютого 2012 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2018 року.

Головуючий суддя-доповідач Дорош А.І.

Судді: Лобов О.А.

Триголов В.М.