Рішення № 76585179, 10.09.2018, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2066/17

2/382/189/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

10 вересня 2018 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» м. Дніпро вул. Набережна Перемоги – 50 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в котрому зазначено, що відповідно до укладеного договору б/н від 07.07.2010 року відповідач отримав кредит у розмірі 4 400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», «Правилами користування платіжною карткою», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахунках.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг-позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг - у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5 % від суми позову. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Умов та правил надання банківських послуг, боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань. Відповідно до п. 1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною Правил та/або Тарифів банку, позичальник зобов'язується надати банку письмову згоду про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед банком заборгованість. На підставі п.1.1.3.2.3 - банк має право на зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. Відповідно до п. 2.1.1.3.5 Умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором. Згідно з п. 1.1.3.2.2 «Умов та правил надання банківських послуг» у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати картку) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором. В зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 15.11.2017 року має заборгованість у загальному розмірі 17 019,03 грн., яка складається із заборгованості по процентам за користування кредитом – 5 232,57 грн., заборгованості за пенею – 13 090,93 грн., фіксованої частини штрафу – 500,00 грн., процентної складової штрафу – 786,62 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань та заборгованості не погашає, в зв'язку з чим просив стягнути з нього на користь банку вищевказану заборгованість та судовий збір.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві до суду просив розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи належним чином повідомлений, направив до суду відзив та заперечення, в яких зазначає, що позовні вимоги не визнає. 07.07.2010 року він дійсно звертався до ПАТ КБ „Приватбанк” з заявою про видачу кредитної картки. При цьому, користуючись нею, він вчасно сплачував відсотки та тіло кредиту. Однак, після того, як втратив роботу не мав за що їх погашати та допустив деяку заборгованість, яку сплачувати при першій можливості. Він користується карткою „Приватбанк” Універсальна № 4149-4378- 3756-3020, термін дії якої - лютий 2018 року. Будь-яких інших карток „Приватбанку” у нього немає. Згідно виписки по рахунку цієї картки дані надані з 13.05.2014 року по 08.02.2017 року. Як вбачається з руху коштів по цій карті за вказаний період ним було знято 2 877 грн., а поповнено рахунок на 10 970 грн.. Вказав, що позивачем надано виписку по картці 5577********6879 за період з 07.09.2010 року по 01.02.2018 року, де у графі „Остаток после операции” зазначено суму 19 069,79 гривень. Ця графа містить наростаючим підсумком з 2010 року як поповнення цієї карти, так і нараховані проценти, пеню, штрафи. Вважає, що відомості по карті 5577********6879 є такими, що не мають відношення до нього. Оскільки позивачем не вказано в позові суму тіла кредиту, то не можливо визначити реальну заборгованість. Відповідач зазначив, що предметом позову є лише відсотки, пеня та штрафні санкції, невизначення суми тіла кредиту, яка стала основою всіх обчислень, є підставою для відмови у задоволенні позову. Вважає, що позивач не довів суму, яку просить стягнути з нього, наданий позивачем розрахунок заборгованості необгрунтований жодними належними та допустимими доказами, містить намагання стягнути безпідставні борги.

Також вважає, що позивачем не було доведено ту обставину, що ним були підписані Умови та вила надання банківських послуг, які є невід’ємною частиною до анкети-заяви. При цьому, з наданого банком до суду розрахунку вбачається, що розмір відсоткових ставок станом на 07.07.2010 року становив - 30 %, станом на 01.09.2014 року - 34,80 %, станом на 01.04.2015 року - 43,20 %, станом на 24.04.2015 року - 42 %. Тобто, позивач, всупереч вимогам закону, на власний розсуд, без погодження з ним збільшив розмір відсоткової ставки за користуванням кредитними коштами. Таким чином, розмір процентної ставки, її збільшення/зменшення та сплата процентів не врегульовані умовами кредитного договору, а позивач, всупереч вимогам закону, на власний розсуд, без погодження з ним збільшив розмір відсоткової ставки за користуванням кредитними коштами.

Так, позивачем в обгрунтування своїх вимог до матеріалів справи додано Умови та Правила надання банківських послуг, що являють собою лише витяг з повного тексту "Умов та правил надання банківських послуг", затверджених наказами від 14.10.2009 № СП-2009-817, від 06.03.2010 №01-2010-256, від 18.08.2014 № СП-2014-6915682 не погоджених та не підписаних жодною із сторін по справі. Вважає, що додана позивачем як доказ Анкета-Заява не може свідчити про укладення між позивачем та ним кредитного договору, так як у вказаній заяві відсутній його підпис про отримання карток з кредитними коштами, не зазначено дату погашення кредиту, тобто сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов кредиту, що в силу вимог ст. 207 ЦК України може свідчити про нікчемність даного договору.

Відсутність його підпису на Умовах та правилах надання банківських послуг дозволяє банку надавати Умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з ним. Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк. Позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника. Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з нього боргу та при прийнятті рішення по справі застосувати строк позовної давності.

В судовому засіданні встановлено, що 07.07.2010 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку.

Як вбачається зі змісту Анкети-заяви (а.с. 8, 25) про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 07.07.2010 року та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору та шляхом підписання зазначених письмових документів, а також скріплення їх печаткою юридичної особипозивача.

Відповідно до змісту вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 07.07.2010 року відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Зі змісту Довідки про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна», що діяли на момент укладення договору, базова процентна ставка в місяць становить 2,5 %, тобто 25 % річних, розмір щомісячних платежів 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості (а.с. 9).

Відповідно до п. 2.1.1.2.3. та п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256, підписання договору являється згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (а.с. 10-24, 27-30, 59-76, 109-127, 163-167).

Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобовязань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту(у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

У відповідності до п. 1.1.7.12 Умов та правил, договір дії протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

Також вказаними Умовами та правилами передбачено, що за користування Кредитом і Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів в році, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.6.

З розрахунку заборгованості (а.с. 5-7 ,55-58, 159-162) вбачається, що відповідач до 08.02.2017 року періодично здійснював погашення за наданим кредитом та сплачував проценти за користування кредитом, проте після 08.02.2017 року не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Станом на 15.11.2017 року за відповідачем по укладеному з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитному договору від 07.07.2010 року рахується заборгованість на загальну суму 17 019,03 грн., яка складається із заборгованості по процентам за користування кредитом – 5 232,57 грн., заборгованості за пенею – 13 090,93 грн., фіксованої частини штрафу – 500,00 грн., процентної складової штрафу – 786,62 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст.6 26 ЦК України).

Визначення поняття «зобов’язання» міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов’язання — це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення — невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття — як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов’язання» (ст. ст. 530, 631 ЦК України). Якщо в зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК).

Про правові наслідки порушення зобов’язання боржником йдеться також у ч. 1 ст. 611, ч. ч. 2-4 ст. 612 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст.220 ГК України, які передбачають відповідальність боржника.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч.2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Так, за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 4 400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак позивачем не було доведено ту обставину, що відповідачем були підписані Умови та Правила надання банківських послуг, які є невідємною частиною до анкети-заяви.

При цьому, з наданого Банком до суду розрахунку вбачається, що розмір відсоткових ставок станом на 07 липня 2010 року становив - 30 %, станом на 01 вересня 2014 року - 34,80 %, станом на 01 квітня 2015 року - 43,20 %. Тобто, Банк, всупереч вимог закону, на власний розсуд, без погодження з відповідачем збільшив розмір відсоткової ставки за користуванням кредитними коштами.

Таким чином, суд вважає, що розмір процентної ставки, її збільшення/зменшення та сплата процентів не врегульовані умовами кредитного договору, однак оскільки між сторонами виникли кредитні правовідносини, то у відповідності до вищевказаних норм цивільного законодавства кредитний договір є завжди оплатним та передбачає обов'язкову сплату відсотків за користування кредитними коштами.

Тому, в даному випадку до правовідносин, що склалися, в частині визначення відсотків за користування кредитними коштами, слід застосовувати положення параграфа 1 глави 71 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу.

Згідно зі ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Отже, так як розмір процентів не визначений умовами кредитного договору, то позивач має право на отримання процентів у розмірі, що визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Розрахунок відсоткових коштів за несвоєчасне виконання зобов'язання ОСОБА_1 з врахуванням строку позовної давності, за період з 01.06.2015 року по 15.11.2017 року, на рівні облікової ставки Національного банку України, судом здійснюється за формулою:

[ Сума боргу]х [ Ставка (%)] /100% / 365 днів х[ Кількість днів ] = [Сума]

[4400,00] x [30 (%)] / 100% / 365 днів х[88 (з 01.06.2015 по 27.08.2015)] = [318,25]

[4400,00]х [27 (%)] / 100% / 365 днів х [28 (з 28.08.2015 по 24.09.2015)] = [91,13]

[4400,00]х [ 22 (%)] / 100% / 365 днів х[210 (з 25.09.2015 по. 21.04.2016)] = [555,41]

[4400,00]х [ 19 (%)] / 100% / 365 днів х[35 (з 22.04.2016 по 26.05.2016)] = [79,95]

[4400,00]х [ 18 (%)] / 100% / 365 днів х [28 (з 27.05.2016 по 23.06.2016)] = [60,59]

[4400,00]х [ 16,5 (%)] / 100% / 365 днів х[35 (з 24.06.2016 по 28.07.2016)] = [69,43]

[4400,00]х [ 15,5 (%)] / 100% / 365 днів х[49 (з 29.07.2016 по 15.09.2016)] = [91,31]

[4400,00]х [ 15 (%)] / 100% / 365 днів х[42 (з 16.09.2016 по 27.10.2016)] = [75,74]

[4400,00]х [ 14 (%)] / 100% / 365 днів х[168 (з 28.10.2016 по 13.04.2017)] = [283,53]

[4400,00]х [ 13 (%)] / 100% / 365 днів х[42 (з 14.04.2017 по 25.05.2017)] = [65,82]

[4400,00] x [ 12.5 (%)] / 100% / 365 днів x[154 (з 26.05.2017 по 26.10.2017)] = [232,05]

[4400,00] x [ 13.5 (%)] / 100% / 365 днів x[24 (з 27.10.2017 по 15.11.2017)] = [32,55]

Всього: 1 955,75.

Таким чином, загальний розмір процентів за користування кредитними коштами складає 1 955,75 грн.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Так, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідна правова позиція Верховного суду України, викладена в постанові №6- 2003ці 15 від 23 жовтня 2015 року.

Враховуючи вище викладене, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України,до задоволення підлягають вимоги позивача щодо стягнення із відповідача на його користь заборгованості за відсотками в розмірі 1955,75 грн., штрафу в розмірі 500 гривень, а всього 2 462, 26 грн., а також 224,00 грн. судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України. В задоволенні решти позовних вимог позивачеві необхідно відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 280-283, 258-259, 263, 265, 268, 354, 141, 128 ЦПК України, ст. 61 Конституції України, ст. ст. 10, 536, 549, 625, 1048, 1054, 1056 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» м. Дніпро вул. Набережна Перемоги – 50 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» м. Дніпро вул. Набережна Перемоги – 50 (код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) 2462 (дві тисячі чотириста шістдесят дві) гривні 26 (двадцять шість) копійок заборгованості за кредитним договором, а також 224 (двісті двадцять чотири) гривні судових витрат сплачених позивачем.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом 30 днів з дня отримання його копії. Учасник справи якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 20 вересня 2018 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кисіль О.А.