Ухвала суду № 76566909, 19.09.2018, Деснянський районний суд міста Києва

2-н/754/916/18

Справа № 754/11032/18

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2018 року суддя Деснянського районного суду м.Києва Зотько Т.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу на вимогу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В :

Стягувач ОСОБА_1 16.08.2018 звернулась до Деснянського районного суду м.Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу)щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 таких прожиткових мінімумів.

Відповідно до ст.162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою ст.28 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Тим самим, законодавець пов'язує право на звернення до суду саме із зареєстрованим місцем проживання (перебування) сторони.

Як вбачається з Витягу Реєстру територіальної громади м.Києва наданим за електронним запитом суду а ні стягувач, а ні боржник не зареєстровані в м.Києві.

З отриманої 18.09.2018 відповіді виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про зареєстроване місце проживання сторін у справі, вбачається, що вони обидва значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1, що територіально не відноситься до Деснянського району м.Києва.

Як визначено ч.8 ст.165 ЦПК України, якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу на вимогу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини повинна бути передана на розгляд до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, за місцем зареєстрованого проживання боржника.

На підставі викладеного, керуючись ст.27, 166, 260, 261 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу на вимогу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитинипередати на розгляд за підсудністю до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

Передачу справи на розгляд Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст ухвали суду складено 19.09.2018.

Суддя: