Ухвала суду № 76557727, 01.06.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6213/18

Провадження № 4-с/752/130/18

У Х В А Л А

Іменем України

01.06.2018 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.,

з участю секретаря - Якушко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», заступник начальника Яготинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перетатько Ліна Петрівна на постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору,

в с т а н о в и в:

заявник звернулась до суду зі скаргою, відповідно до якої просить визнати неправомірною і скасувати постанову заступника начальника Яготинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перетятько Ліни Петрівни від 18.10.2016 р. ВП № 52662319 про стягнення виконавчого збору в розмірі 116456 гривень 09 копійок з ОСОБА_1, зупинити виконання за постановою заступника начальника Яготинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перетятько Ліни Петрівни від 18.10.2016 р. ВП № 52662319 про стягнення виконавчого збору в розмірі 116456 гривень 09 копійок з ОСОБА_1.

Скарга обгрунтована тим, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 08.02.2016 р., частково зміненим рішенням Апеляційного суду м.Києва від 16.06.2016 р. частково задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та стягнуто на користь ПАТ «УкрСиббанк» 39700,98 доларів США кредитної заборгованості, 4732 доларів США заборгованості по процентам, 10661,64 гривень пені за прострочення сплати кредиту та 13615,74 гривні пені за прострочення сплати процентів з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_1 та з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_5

На підставі зазначеного рішення 16.08.2016 р. було видано виконавчий лист для примусового виконання рішення суду.

18.10.2016 р. постановою заступника начальника Яготинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перетятько Л.П. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 16.08.2016 р. № 752/7083/15ц.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 10.10.2016 р. виконання рішення було зупинено, на підставі чого, в подальшому зупинено виконавче провадження.

24.10.2017 р. стягувач подав заяву про повернення виконавчого дкумента стягувачу, в зв»язку з чим постановою заступника начальника Яготинського РВ ДВС ГТУ у Київсьій області від 01.03.2018 р. було поновлено вчинення виконавчих дій, вирішено питання про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 500 гривень та вирішено питання про повернення виконавчого документа стягувачу.

13.03.2016 р. боржник отримала постанову від 02.03.2018 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 55911746 про стягнення виконавчого збору в розмірі 116456,09 гривень на користь держави.

В постанові про стягнення виконавчого збору зазначено, що вона винесена 18.10.2016 р., однак за даними Автоматизованої системи виконавчих провадження зазначена постанова внесена 01.03.2018 р..

Заявник вважає, що оскаржувана постанова про стягнення з неї виконавчого збору є незаконною, оскільки будь-якого фактичного виконання судового рішення не відбувалось, виконавчий документ був повернутий стягувачу, що виключає можливість стягнення виконавчого збору.

В ході судового розгляду представник заявника підтримала подану скаргу, просила її задовольнити, посилаючись на незаконність дій державного виконавця в частині винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зазначаючи на те, що державним виконавцем не вчинялись будь-які дії щодо виконання судового рішення, виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі його заяви, а тому підстави, визначені законом для стягнення виконавчого збору відсутні.

Представник суб»єкта оскарження в судове засідання не з»явився, подавши письмові заперечення з приводу поданої скарги, відповідно до яких представник просить відмовити у задоволенні скарги, оскільки вона не грунтується на положеннях ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник заінтересованої особи- ПАТ «УкрСиббанк» в судове засідання не з»явився, про місце і час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Вислухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 08.02.2016 р., яке частково зміненим рішенням Апеляційного суду м.Києва від 16.06.2016 р. судом 16.08.2016 р. видано виконавчий документи № 752/7083/15ц про стягнення з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_1 та з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_6 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 39700,98 доларів США кредитної заборгованості, 4732 доларів США заборгованості по процентам, 10661,64 гривень пені за прострочення сплати кредиту та 13615,74 гривні пені за прострочення сплати процентів.

18.10.2016 р. постановою заступника начальника Яготинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перетятько Л.П. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 16.08.2016 р. № 752/7083/15ц.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 10.10.2016 р. виконання рішення було зупинено, на підставі чого, 30.11.2016 р. заступником начальника Яготинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесена постанова про зупинення виконавчого провадження.

24.10.2017 р. ПАТ «УкрСиббанк» подав заяву про повернення виконавчого дкумента стягувачу.

Заступником начальника Яготинського РВ ДВС ГТУ у Київсьій області 01.03.2018 р. була винесена постанова про поновлення вчинення виконавчих дій та повернення виконавчого документа стягувачу за письмовою заявою на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Як встановлено судом 13.03.2016 р. боржник отримала постанову від 02.03.2018 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 55911746 про стягнення виконавчого збору в розмірі 116456,09 гривень на користь держави.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, яка діяла на час відкриття виконавчогопровадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приймаючи рішення про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 116456,09 гривень державний виконавець посилалась на положення ст.27 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно статті 27 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ, розділу VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавчий збір стягується на підставі постанови, яка виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника сум або закінчення виконавчого провадження згідно статті 39 Закону в розмірі 10 % від суми, що фактично стягнута, повернута стягувачу.

Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Однак, судом встановлено, що державним виконавцем не було вчинено будь-яких виконавчих дій щодо стягнення з боржників суми заборгованості на користь ПАТ «УкрСиббанк», що унеможливлює стягнення виконавчого збору.в розумінні положень ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»..

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги ОСОБА_1, в зв»язку з чим вона підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», заступник начальника Яготинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перетатько Ліна Петрівна на постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору задовольнити.

Визнати неправомірною і скасувати постанову заступника начальника Яготинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перетятько Ліни Петрівни від 18.10.2016 р. ВП № 52662319 про стягнення виконавчого збору в розмірі 116456 гривень 09 копійок з ОСОБА_1.

Зупинити виконання за постановою заступника начальника Яготинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перетятько Ліни Петрівни від 18.10.2016 р. ВП № 52662319 про стягнення виконавчого збору в розмірі 116456 гривень 09 копійок з ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя