Ухвала суду № 76556722, 19.09.2018, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/391/17

90

2-ар/339/1/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.09.2018 м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Ганчар Т.І.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву начальника Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про роз’яснення рішення суду від 27.12.2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дії протиправними та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

21.08.2018 року начальник Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області подав заяву про роз'яснення щодо виконання вищезазначеного судового рішення, вказуючи, що суд не зазначив кінцевої дати виплати пенсії з врахуванням змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" : без обмеження терміну проведення перерахунку та виплати чи обмежити виплату даною набрання чинності змін у вказаний Закон 10.10.2018 року.

В судове засідання представник відповідача не з’явилася, подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності (а.с.93).

Такі представника відповідача не суперечать вимогам ст.194 КАС України, за якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Позивач та його представник, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали.

На підставі ч. 3 ст. 254 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду заяви за відсутності сторін.

Розглянувши заяву Управління Пенсійного фонду України, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Болехівського міського суду від 27.12.2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч. 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язано Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, починаючи з 01 жовтня 2017 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч. 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В решті позовних вимог відмовлено(а.с.32-35).

Вищезазначене рішення ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від року залишена без змін (а.с.68-73).

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Як вбачається з матеріалів справи та мотивувальної частини вищевказаної постанови суду, предметом судового дослідження були питання, пов'язані з правильністю нарахування Управлінням належних позивачеві пенсійних виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз’яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) для його виконання не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю або небажанням виконувати його у визначеному судом порядку.

Дослідивши зміст судового рішення, суд вважає, що воно не потребує роз'яснення, крім цього, заявником не вказано, що саме є незрозумілим.

Зі змісту резолютивної вищевказаної постанови суду вбачається, що судом чітко зазначено порядок виконання відповідачем покладених на нього обов'язків.

Рішення не припускає різного тлумачення, є чіткою та зрозумілою, не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання та в даному випадку не підлягає роз’ясненню, оскільки буде зміна його змісту.

Разом з тим рішення, роз’яснити яке просить заявник було оскаржено в апеляційному порядку, за результатом якого, суд вищої інстанції залишаючи рішення від 27.12.2018 року без змін вказував на правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що свідчить про те, що задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у визначений резолютивною частиною постанови спосіб, є належним способом захисту прав позивача у його спірних правовідносинах з Калуським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області .

У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Як вбачається зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення, заявник фактично просить роз'яснити не зміст постанови, а порядок її виконання,

З приводу запитання заявника до якого терміну проводити виплату пенсії, то суд вважає, що встановлення кінцевої дати проведення виплати пенсії є помилковим способом захисту порушених прав позивачів, оскільки такий вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на певний строк. Чинним законодавством не передбачено можливості обмеження пенсійних виплат.

Такий висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в Постанові Пленуму ВАСУ «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у звязку із застосуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 19 грудня 2011 № 8, щодо недопущення обмеження строками пенсійних виплат, які проводяться безстроково, в межах та на підставі діючого законодавства, якщо не відбулось змін у законодавстві.

Суд вважає, зазначивши про це в рішення, шо достатнім та належним способом захисту порушених прав позивача є саме визначення обов'язку проведення перерахунку та виплати та виплату пенсії позивачу в розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням виплачених сум, з дати, з якої він має право та вимагає проведення перерахунку ( в рішенні суду ця дата зазначена - починаючи з 01.10.2017 року ) без обмеження кінцевого терміну або строку протягом якого така виплата повинна має здійснюватись.

Виходячи із загальних засад судочинства та норм процесуального права, суд у своєму рішенні не може вказувати кінцеву дату, що і було дотримано судом при прийнятті постанови, оскільки органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати такі нарахування до втрати позивачем такого права, або до змін в законодавстві, які регулюють вказані виплати.

У зв'язку з наведеним вище, посилаючись на відсутність предмету роз'яснення, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

З врахуванням викладеного, відповідно до ст. 254 КАС України, керуючись ст. ст. 248 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Калуському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду в Івано-Франківській області в задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду від 27.12.2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дії протиправними та зобов’язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Болехівський міський суд з дня складення повного судового рішення.

Суддя Головенко О.С.