Постанова № 76548516, 18.09.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/2051/18 Головуючий у І інстанції Осаулова Н. А.Провадження № 22-ц/780/3835/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 18.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - ОСОБА_1,

суддів: Березовенко Р.В., Лівінського С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справицивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2018 року про повернення заяви позивачеві у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Статтею 351 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується; справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а також заяви і скарги подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2018 року позивач ПАТ «ПриватБанк» звернувся до суду із зазначеним позовом про стягнення заборгованості.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2018 року вказана позовна заява відповідно до ст.185 ЦПК України залишена без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання копії ухвали з підстав ненадання суду жодного доказу, який би свідчив про неможливість вирішення вказаного спору в іншому порядку, аніж в судовому, і в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачка взагалі обізнана про наявну в неї заборгованість за кредитним договором.

Крім того, в ухвалі вказано, що позивачем не зазначено та не додано до позовної заяви доказів, які б підтверджували факт звернення до відповідачки з вимогою в добровільному порядку повернути заборгованість за кредитним договором №б/н від 27.02.2013 року у розмірі 31 279 грн. 82 коп., які б свідчили про вжиття позивачем усіх заходів досудового врегулювання спору.

Також позивачем не зазначена інформація щодо доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. До позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

09 липня 2018 року на адресу суду першої інстанції надійшла позовна заява в новій редакції, оригінал квитанції про сплату судового збору та заява, в якій апелянт зазначав, що оскільки позивач несе збитки у вигляді неотримання частини виданих кредитних коштів та неотримання винагороди за користування кредитом, а кредит видається лише на умовах платності та повернення, то такий спосіб захисту як примусове стягнення заборгованості є способом відшкодування майнової шкоди, що передбачено п. 8 ч. 2 ст.16 ЦК України.

Проте, ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2018 року позовну заяву ПАТ «ПриватБанк» визнано неподаною та повернуто.

У апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме вказано, що на підтвердження своїх позовних вимог, позивач не зазначає та не надає суду жодного доказу, який би свідчив про неможливість вирішення вказаного спору в іншому порядку, аніж в судовому.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачка взагалі обізнана про наявну в неї заборгованість за кредитним договором.

Позивачем не зазначено та не додано до позовної заяви доказів, які б підтверджували факт звернення до відповідача із вимогою в добровільному порядку повернути заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.02.2013 року у розмірі 31 279 грн. 82 коп., які б свідчили про вжиття позивачем усіх заходів досудового врегулювання спору.

Також, позивачем не зазначена інформація щодо доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно ч.4 вищенаведеної статті копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Проте, суд зазначав, що всупереч вказаним вище вимогам законодавства, оригінали письмових доказів позивачем до позовної заяви не додавалися і надані позивачем копії письмових доказів без належного їх засвідчення.

Крім того, суд зазначав, що до матеріалів справи має бути долучено оригінал платіжного доручення, який підписаний уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

09 липня 2018 року на адресу суду першої інстанції надійшов оригінал квитанції про сплату судового збору та заява, в якій апелянт зазначав, що оскільки позивач несе збитки у вигляді неотримання частини виданих кредитних коштів та неотримання винагороди за користування кредитом, а кредит видається лише на умовах платності та повернення, то такий спосіб захисту як примусове стягнення заборгованості є способом відшкодування майнової шкоди, що передбачено п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, а тому правомірно визначено спосіб захисту.

Повертаючи ж заяву позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що ним не усунено недоліки, зазначені в ухвалі Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2018 року.

Проте, такі висновки суду є безпідставними і не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачеві, суддя не звернув уваги, що позивач усунув недоліки і подав позовну заяву, яка відповідає вимогам ст.175 ЦПК України і тому суд першої інстанції не мав підстав для висновку про повернення заяви позивачеві.

З урахуванням наведеного, суддя, постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачеві, не звернув уваги на те, що позивач подав позовну заяву в письмовій формі, виклав зміст вимог та обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначив докази, тобто дана позовна заява належно оформлена, за формою і змістом відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, і в липні 2018 року подав до суду належним чином завірений оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1762 грн.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції без належних підстав повернув позовну заяву ПАТ «ПриватБанк».

Відповідно до приписів п.п.3, 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2018 року про повернення заяви позивачеві скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 374, 376, 379, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2018 року про повернення заяви позивачеві скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: