Постанова № 76545673, 18.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/2003/18 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Літвіної Н.М.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України, третя особа публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма «Сіверянка» про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України, в якому просила зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди її роботи з 23 листопада 1984 року по 20 серпня 1992 року та з 23 грудня 1993 року по 23 грудня 1998 року та призначити з 28 грудня 2017 року пенсію на пільгових умовах за списком №2 згідно п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року адміністративний позов задоволено частково, зобов'язано Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди її роботи з 23 листопада 1984 року по 01 серпня 1992 року та з 23 грудня 1993 року по 23 грудня 1998 року та призначити з 28 грудня 2017 року пенсію на пільгових умовах за списком №2 згідно п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки нормам права та обставинам справи. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що на день звернення до відповідача ОСОБА_2 досягла віку 51 рік та пільговий стаж позивача з урахуванням довідки №110 від 29 грудня 2017 року буде складати 7 років 1 місяць 9 днів, що дає право на пільгову пенсію за віком за списком №2 зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки, тобто при досягненні позивачем 57 років.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зазначаючи, що її пільговий стаж складає 12 років 8 місяців 27 днів.

Сторони у судове засідання не з'явились. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулась 28 грудня 2017 року до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Листом від 30 березня 2018 року Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України повідомило позивача про відмову в призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2 в зв'язку з відсутністю пільгової довідки яка відповідає вимогам чинного законодавства та необхідного пенсійного віку на день подання заяви.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи документи в повній мірі підтверджують факт роботи ОСОБА_2 на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, тому наявні підстави для зарахування до пільгового періоду роботи позивача період з 23 листопада 1984 року по 01 серпня 1992 року та з 23 грудня 1993 року по 23 грудня 1998 року, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За наслідком перегляду судового рішення в порядку апеляційного провадження колегія суддів приходить до наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій та встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Пунктом «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Таким чином, якщо особа має не менше половини стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 та за наявності передбаченого загального стажу роботи - пенсії за віком призначаються із зменшенням пенсійного віку, а саме, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

При цьому, ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

У відповідності до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, до такої категорії працівників віднесені, серед іншого, робітники та інженерно-технічні робітники, безпосередньо зайняті в цехах, виробництвах (на правах цехів) и окремих установках нижченаведених виробництв, зокрема, гумового та шинного в цехах, ділянках: каландрових, збірних, рукавних, транспортерних стрічок та приводних ременів, автокамерних та шинних, формової та неформової техніки (за виключенням обробки гумових формових та неформових деталей), гумового взуття (за виключенням ділянок сортування та упаковки), закройно-намазочних, маканних виробів, ебоніту та виробів з нього, повітроплавного та інженерного майна, губчатих виробів, засобів хімічного захисту, прогумованих тканин, гумування закритих ємностей та хімічної апаратури, валів та інших виробів; регенерата (за виключенням ділянок старої гуми та підготовчих цехів); гутаперчі (розділ ХІ «Хімічне виробництво», підрозділ 1 «Основне виробництво», п.4).

Відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, до такої категорії працівників відносяться робітники, зайняті у виготовленні засобів хімічного захисту (розділ ХХ. Легка промисловість 2211000а-17541).

Як вбачається з копії трудової книжки позивача (а.с.14) згідно наказу №75-ок від 23 листопада 1984 року ОСОБА_2 прийнято на Чернігівську фабрику гумо-технічних виробів учнем швачки швейного цеху виробництва засобів хімзахисту, 20 березня 1985 року присвоєно 2 розряд швачки-мотористки, 01 вересня 1988 року підтверджено 2 розряд швачки, 18 березня 1992 року Чернігівську фабрику гумо-технічних виробів перейменовано в Чернігівську швейну фабрику «Сіверянка», з 01 серпня 1992 року швачка 2 розряду того ж цеху з нормальними умовами праці, 29 жовтня 1992 року фабрико реорганізовано в орендне підприємство, 01 жовтня 1993 року присвоєно 3 розряд швачки, 28 грудня 1993 року орендне підприємство переформовано в акціонерне товариство закритого типу виробничо-торгову фірму «Сіверянка», 04 жовтня 1994 року швачка 3 розряду в цех №2, 07 червня 2004 року переведена швачкою 3 розряду в цех №3, 30 листопада 2006 року звільнена за власним бажанням у зв'язку з доглядом за дитиною віком до 14 років, ст.38 КЗпП України.

Відповідно до довідки ПАТ «ВТФ «Сіверянка» від 26 грудня 2017 року №110 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_4 працювала повний робочий день на Чернігівській фабриці гумо-технічних виробів за період з 23 листопада 1984 року по 31 грудня 1991 року та виконувала роботи безпосередньо у виробництві засобів хімічного захисту за професією, посадою швачка, що передбачена Списком №2 розділ 11 підрозділ 1 пункт 4 Постанови Ради Міністрів України СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.

Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п.20 вищенаведеного Порядку у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Трудовою книжкою позивача підтверджується її робота швачкою на ділянці зі шкідливими умовами праці в період з 23 листопада 1984 року по 01 серпня 1992 року та довідкою ПАТ «ВТФ «Сіверянка» від 26 грудня 2017 року №110 підтверджується, що ОСОБА_2 працювала повний робочий день та виконувала роботи безпосередньо у виробництві засобів хімічного захисту, які згідно постанов Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Колегія суддів зазначає, що довідка ПАТ «ВТФ «Сіверянка» від 26 грудня 2017 року №110 уточнює саме характер виконуваної ОСОБА_2 роботи, в той час, як період роботи, що зараховуються до спеціального стажу, підтверджується саме трудовою книжкою позивача.

Таким чином, виходячи з меж позовних вимог, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується робота позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період з 23 листопада 1984 року по 01 серпня 1992 року, то відповідний період має бути зарахований до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Доводи відповідача щодо невірного зазначення в довідці ПАТ «ВТФ «Сіверянка» від 26 грудня 2017 року №110 Списку №2 є необґрунтованими, оскільки в силу п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Враховуючи, що на період роботи ОСОБА_2 зі шкідливими умовами праці був чинним Список №2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, саме він і був зазначений в довідці.

Щодо позовних вимог про зарахування періоду роботи позивача з 23 грудня 1993 року по 23 грудня 1998 року до пільгового стажу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно копії трудової книжки позивача у період з 23 грудня 1993 року по 23 грудня 1998 року позивач працювала в орендному підприємстві «Сіверянка» (28 грудня 1993 року реорганізовано в АТЗТ ВТФ «Сіверянка») на посаді швачки 3 розряду.

У відповідності до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до п.п.1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01 серпня 1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих секторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

В силу п.6 вищезазначеного Порядку атестація робочих місць передбачає, серед іншого, визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах.

Колегія суддів зазначає, що в трудовій книжці позивача відсутня інформація щодо проведення атестації її робочого місця за період з 23 грудня 1993 року по 23 грудня 1998 року, жодних уточнюючих довідок, що підтверджували б спеціальний трудовий стаж та проведення атестації робочого місця позивача за вказаний період матеріали справи не містять.

Наказом Чернігівської швейної фабрики «Сіверянка» від 23 грудня 1993 року №168 (а.с.44) затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням, згідно спискам №1, №2 (додається).

Відповідно до листа Державної експертизи Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації від 05 червня 2001 року №306/13 (а.с.43 зворот) експертизою матеріалів атестації робочих місць, наданих ЗАТ «Сіверянка», встановлено, що первинна атестація робочих місць проведена відповідно з вимогами нормативних документів по цьому питанню, за її результатами видано наказ від 23 грудня 1993 року №168, яким підтверджено право на пенсію за Списком №2 працівникам слідуючих підрозділів, які вказані в переліку професій вищевказаного наказу про результати атестації. Умови оплати праці, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 для професій, приведених в наказі №168, працівникам ЗАТ «Сіверянка» підтверджено на термін до 23 грудня 1998 року.

В той же час, згідно з додатком до наказу Чернігівської швейної фабрики «Сіверянка» від 23 грудня 1993 року №168 «Перелік робочих місць, виробництв, професій та посад, працівникам яких підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення» (а.с.44 зворот), до Списку №2 не віднесено посади швачки, яку в цей період обіймала позивач.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зарахування періоду роботи позивача з 23 грудня 1993 року по 23 грудня 1998 року до пільгового стажу задоволенню не підлягають, з огляду на не підтвердження шкідливих умов праці у орендному підприємстві «Сіверянка» (28 грудня 1993 року реорганізовано в АТЗТ ВТФ «Сіверянка») при роботі на посаді швачки за результатами проведення атестації робочих місць за вказаний період.

В той же час, судом встановлено наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоду з 23 листопада 1984 року по 01 серпня 1992 року, тобто стаж позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 становить понад 7 років.

Загальний трудовий стаж ОСОБА_2 становить понад 25 років, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією трудової книжки позивача.

Таким чином, позивач має не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абз.1 п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та загальний стаж роботи ОСОБА_2 складає не менше 25 років, що дає їй право на пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку встановленого абз.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Враховуючи, що стаж роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 складає більше 7 років, то позивач має право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 3 роки, тобто по досягненню нею 57-річного віку.

В той же час, станом на час звернення ОСОБА_2 до відповідача з відповідною заявою щодо призначення їй пенсії, а саме 28 грудня 2017 року, позивач досягла віку 51 роки, що свідчить про недосягнення нею віку, з якого може бути призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 із зменшенням пенсійного віку відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_2 з 28 грудня 2017 року пенсію на пільгових умовах за Списком №2 задоволенню не підлягають.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №750/7525/17, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на викладені обставини за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку щодо протиправності відмови відповідача у зарахуванні періоду роботи ОСОБА_2 з 23 листопада 1984 року по 01 серпня 1992 року до пільгового стажу та необхідності зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати період роботи позивача з 23 листопада 1984 року по 01 серпня 1992 року до пільгового стажу, в той же час, позовні вимоги в частині зарахування періодів роботи ОСОБА_2 з 23 грудня 1993 року по 23 грудня 1998 року до пільгового стажу та призначення їй пенсії на пільгових умовах за Списком №2 з 28 грудня 2017 року задоволенню не підлягають.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України - задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період її роботи з 23 листопада 1984 року по 01 серпня 1992 року.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2018 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

Н.М.Літвіна