Постанова № 76544233, 11.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2018 рокусправа № П/811/939/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Прокопчук Т.С., Круговий О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року (суддя Пасічник Ю.П.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, у справі № П/811/939/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Національної поліції України, про визнання протиправної бездіяльності, зобов’язання вчинити дії, стягнення одноразової грошової допомоги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо не призначення та не виплати одноразової грошової допомоги, зобов'язання відповідача призначити одноразову грошову допомогу та стягнення з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області одноразову грошову допомогу у розмірі 440 500 грн. на підставі Закону України «Про Національну поліцію».

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року позов задоволено.

На рішення суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник вказує, що судом не враховані обставини того, що позивач двічі звертався за отриманням одноразової грошової допомоги і отримував письмові роз’яснення про те, що зазначена допомога не призначається поліцейським, які отримали втрату працездатності під час проходження служби в ОВС, а також про те, що питання виплати одноразової грошової допомоги на час звернення позивача із відповідним рапортом не було законодавчо врегульовано. Крім того, суд першої інстанції задовольнив позов, не з’ясувавши, чи отримував позивач раніше грошову допомогу за травму, отриману при проходженні служби в органах внутрішніх справ. Проігнорована судом першої інстанції і правова позиція Верховного Суду, який вказав на те, що обов’язковою умовою для виплати одноразової грошової допомоги є складання висновку керівником органу Національної поліції, в якому позивач проходив службу. Зобов’язання відповідача виплатити грошову допомогу, як і її стягнення за рішенням суду, на думку скаржника, є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, вказуючи на те, що право позивача на одноразову грошову допомогу та її розмір визначені п.п. «в» п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію». Позивач у встановлений законом спосіб звернувся до відповідача із заявою, надавши усі документи на підтвердження інвалідності, пов’язаної з травмою при виконанні службових обов’язків. Невиплата передбаченої Законом України «Про Національну поліцію» грошової допомоги порушує права позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача наполягав на тому, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність внаслідок невиплати одноразової грошової допомоги та просив суд врахувати правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 22.02.2018 року у справі № 823/795/17 (№К\9901/2159/17), яка полягає у тому, що зобов’язання суб’єкта владних повноважень на вчинення конкретних дій не можливо вважати втручанням у дискреційні повноваження.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач в період з 06.02.1992р. по 01.04.2013р. та з 02.06.2014р. по 06.11.2015р. проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015р. по 29.09.2016р. в Національній поліції (а.с. 60). В період з 06.10.2015р. по 06.11.2015р. позивач у складі батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Кіровоград» при УМВС України в Кіровоградській області безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Луганської області, що підтверджено відповідною довідкою від 06.11.2015р. (а.с.8).В період виконання службових обов'язків в зоні антитерористичній операції, а саме 31.10.2015р. позивач отримав травму. За фактом отримання травми було складено акту про нещасний випадок (у тому числі поранення) форми Н-1 та акт розслідування нещасного випадку, що стався 30.10.2015р. о 3 год 00 хв форми Н-5 (а.с.16-20). Наказом т.в.о. начальника Головного управління національної поліції в Кіровоградській області від 10.03.2016р. №100 було призначено проведення службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень позивачем (а.с.152). Висновками службового розслідування 25.03.2016р. встановлено, що позивач отримав тілесні ушкодження в період проходження служби при виконанні службових обов'язків (а.с.21-23). Висновки службового розслідування підтверджені довідкою від 26.07.2016р. (а.с. 24). Наслідки тілесних ушкоджень отриманих позивачем підтверджено свідоцтвом про хворобу №349 від 27.09.2016р. (а.с. 25). Постановою №11 від 01.08.2016р. військово-лікарської комісії ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» встановлено пов'язаність травми отриманої позивачем з виконанням службових обов'язків (а.с. 15). Згідно виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії та довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії №183974 від 27.02.2017р., позивачеві було встановлено 3-ю групу інвалідності у зв'язку із травмою пов'язаною з виконання службових обов'язків (а.с.27,28). Позивач двічі, 07.09.2016р. та 18.04.2017 звертався до відповідача з Заявою (рапорт) про проведення виплати одноразової допомоги (а.с.12,13). На заяву позивача від 07.09.2016р. було надано відповідь від 16.09.2016р. та повідомлено про відсутність правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги через відсутність нормативно-правового врегулювання вказаного питання (а.с.80).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив про безпідставність вказаної відмови оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги встановлено Законом України «Про Національну поліцію», а відсутність нормативного акту щодо застосування положень цього Закону не скасовує це право.

Судом першої інстанції правильно встановлено характер спірних правовідносин, які регулюються Законом України «Про Національну поліцію» (Закон № 580-УІІІ), Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом МВС України № 4 від 11.01.2016 року (Порядок № 4).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 № 580-VIII, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Відповідно до п.п. «в» п. 3 частини статті 99 цього ж Закону розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Згідно частин 1, 6 статті 100 Закону № 580-VIII визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права. Стаття 101 Закону № 580-VIII містить вичерпний перелік умов за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються.

Пунктом 1 розділу І Порядку № 4 передбачено, що ці Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів). Згідно п. 3 розділу І Порядку поліцейський вважається таким, що виконує службові обов'язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон), у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України "Про міліцію". Підпунктом 1 п. 4 розділу І Порядку передбачено випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського - під час виконання службових обов'язків (пункт 1 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний з виконанням службових обов'язків, спрямованих на реалізацію повноважень та основних завдань поліції, у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Підпунктом 2 п. 1 розділу ІІ Порядку визначено, що днем виникнення права на отримання ОГД є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії. Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті). Відповідно до п. 1 розділу ІV Порядку у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2). У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту. Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України 27.12.2002р. №1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки). За результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про допущене порушення відповідачем права позивача, однак вважає помилковим обраний судом спосіб відновлення права на отримання одноразової грошової допомоги з огляду на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 712/8827/17 (№К/9901/6335/18).

Так, Положеннями Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції та Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, якими визначено механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського передбачено, що одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності проводиться за останнім місцем служби.

Законодавством встановлено порядок дій щодо вирішення питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги, згідно якого, після надходження заяви (рапорту) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності з додатковими документами фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, який підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський; у п'ятнадцятиденний строк керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням групи інвалідності в сумі 440 500 грн. та одночасно стягуючи цю ж суму з Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області , судом першої інстанції не враховано, що відповідачем заяви позивача про виплату одноразової грошової допомоги фактично не були розглянуті. Як наполягав в судовому засіданні представник позивача, відповідачем допущена протиправна бездіяльність. Колегія суддів з такими доводами погоджується і зазначає, що відповідачем був порушений порядок розгляду поданих позивачем документів. Наведені у відповіді мотиви не розгляду заяв через законодавчу неврегульованість не можуть вважатися підставами для відмови у призначенні зазначеної допомоги. Представник скаржника, у свою чергу, пояснив суду, що позивачу не відмовляли у виплаті грошової допомоги, а повідомили його про проведення перевірки документів. При цьому, доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не повно встановлені обставини у справі та не враховано, що позивачем вже отримувалась грошова допомога, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки саме на відповідача, як територіальний орган Національної поліції, де позивач проходив службу, покладається обов’язок перевірки документів та прийняття рішення про виплату допомоги або надання обґрунтованої і належним чином мотивованої відмови.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не розгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 03 квітня 2018 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Відновлення порушеного права позивача має відбуватись шляхом зобов’язання Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 квітня 2018 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та прийняте по ній відповідне рішення.

Доводи представника позивача про необхідність при вирішенні спору врахувати іншу правову позицію, висловлену Верховним Судом постанові від 22.02.2018 року у справі № 823/795/17 (№К\9901/2159/17), колегія суддів вважає помилковими, оскільки у зазначеній справі спір виник з інших правовідносин.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд першої інстанції також допустив помилку, визначаючи суму відшкодування витрат на правничу допомогу.

Згідно частин другої та третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини п'ятої зазначеної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 25 грудня 2017 року та додаткова угода (а.с.42,43); ордер (а.с.176); акт приймання-передачі до договору про надання професійної правничої допомоги від 16.03.2018 року (а.с.44), розрахунок до договору про надання професійної правничої допомоги від 16.03.2018 року (а.с.45), квитанція про оплату послуг від 16.03.2018 року (а.с. 46).

Згідно розрахунку до договору відшкодуванню підлягають наступні витрати:

- Надання правової інформації, консультація – 600 грн.,

- Підготовка позовної заяви – 1000 грн.

- Представництво інтересів позивача адвокатом в судових засіданнях.

При цьому, у розрахунку наведені затрати на таке представництво в обсязі трьох годин, загальною вартістю 4500 грн. Згідно журналу судового засідання, адвокат ОСОБА_3 приймав участь у судовому засіданні 24 квітня 2018 року (з 14:35 до 15:49 ) 1 год. 14 хв.; 10 травня 2018 року (з 15:33 до 16:59) 1 год. 26 хв. Загальний час судового засідання – 2,40 год. Відтак, відшкодуванню за представництво адвокатом в суді підлягає сума – 4000 грн. Загальна сума витрат складає – 600+1000+4000+5600 грн.

Згідно статті 317 цього ж Кодексу підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області – задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року в адміністративній справі № П/811/939/18 – скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, яка полягає у не розгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 03 квітня 2018 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Зобов’язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 квітня 2018 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та прийняте по ній відповідне рішення.

У задоволенні решти позову – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати на суму 4850 (чотири тисячі вісімсот п’ятдесят дев’ять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 40108709).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 11 вересня 2018 року і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 та пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.О. Круговий