Ухвала суду № 76519552, 17.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/3378/18 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 11-кп/783/695/18 Доповідач: Ревер В. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Ревера В.В.

суддів Каблака П.І., Калиняк О.М.

секретаря Мазур-Іванько Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 461/3378/17 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.125 КК України, з участю

прокурора Горин У.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого, адвоката ОСОБА_3

за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на вирок Галицького районного суду м.Львова від 11 червня 2018 року,

встановила:

цим вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою:Чернівецька область, Вижницький район, с. Берегомет, вул. Колгоспна, 27, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово судимого,

визнановинним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначено покарання у виді двохсот годин громадських робіт.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1, 01 січня 2018 року, приблизно о 22:50 год., біля будинку по вул.Коперника, 54, у м.Львові, діючи умисно, наніс ОСОБА_2 один удар рукою, заподіявши потерпілому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №07-2018 від 09.01.2018 року, струс головного мозку, садно в тім’яно-скроневій ділянці зліва та садно в ділянці підборіддя справа. Вказана травма обличчя утворилася від удару кулаком в ділянку нижньої щелепи та відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

На даний вирок потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати такий та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Не погоджуючись з вказаним вироком вважає, що кримінальне провадження, як на стадії досудового слідства, так і на стадії судового розгляду, розслідуване та розглянуто однобоко, неповно та неправильно.

У судовому засіданні 11.05.2018 року по розгляду справи по суті він не вказував, що погоджується на спрощений порядок дослідження доказів та повідомив, що в наступне судове засідання прийде із своїм представником і бажає розглядати справу в повному об’ємі. Якщо сформулював свою думку невірно, то це тільки із-за того, що не володіє професійною юридичною лексикою. Крім того суддя сам, особисто вказав прокурору на таку перспективу і після цього прокурор заявив таке клопотання (всі викладені зараз, і в подальшому, факти встановлені після прослуховування аудіо запису судових засідань). А також в процесі судового засідання не визначався порядок дослідження доказів, в результаті чого суд навіть не запропонував йому дати пояснення, як потерпілому.

Статті 55, 56, 345 КПК України вказують на статус потерпілого та його представника у кримінальному процесі. Суд порушив норми КПК України, не винісши процесуальну ухвалу про допуск до розгляду справи його представника та не вручивши йому пам’ятку про права та обов’язки.

Його представником у судовому засіданні, було зазначено про наявність письмового клопотання про неповноту досудового слідства та усне клопотання про бажання, у зв’язку з наявністю додаткових доказів, зміною обсягу доказів які треба дослідити в судовому засіданні, повернутися до проведення підготовчого засідання, відновлення розгляду справи з початку. Суд не розглянувши заявлене клопотання (відніс його розгляд після закінчення допиту) продовжив допит підозрюваного.

Крім того, надавши право участі представнику у судовому засіданні, суд мав почати допит підозрюваного спочатку або надати можливість прослухати покази підозрюваного, які були дані без участі мого представника для визначення об’єму запитань, які необхідно вияснити.

Після допиту обвинуваченого, його представник, зачитуючи клопотання, зазначив, що ми відмовляємось від спрощеного порядку дослідження доказів, однак таке клопотання безпідставно відхилено, хоча в попередньому судовому засіданні такого погодження не давав. Зразу ж суд перейшов до слухання по суті. Хоча ст. 381 КПК України передбачає обов’язкову згоду потерпілого на такі дії.

Судове засідання 11.06.2018 року було призначено на 11:00 год. Закінчилось, виходом суду до нарадчої кімнати о 12:25 год. Видаляючись до нарадчої кімнати, суддя оголосив, що оголошення вироку відбудеться о 10:00 год. 12.06.2018 року. Прибувши у вказаний час до суду, прочекавши 30 хв., оголошення вироку не дочекався (суддя знаходився в інших судових процесах). Ознайомившись з журналом судового засідання, виявив, що вирок оголосили 11.06.2018 року о 17:09 год. Перед судовим засіданням 11.06.2018р., знаходячись в приміщенні суду, ознайомився з розкладом судових засідань судді Зубачик Н.Б. Чітко пам’ятає, що після судового засідання по справі було заплановано розгляд ще двох кримінальних справ, крім всіх інших запланованих у цей день. Ознайомившись з єдиним державним реєстром судових рішень, виявив що по всіх трьох кримінальних справах прийняті вироки. В загальному ж 11.06.2018 року суддя прийняла різноманітні рішенні по 20 різним справам. Видаляючись в нарадчу кімнату для винесення вироку (ст. 366, 367 а також ст. 376 КПК України) суддя не має права ні з ким спілкуватися, в тому числі розглядати інші справи.

Таким чином суд порушив норми КПК України, які регламентують порядок винесення вироків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_2 та виступ представника потерпілого, адвоката ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, який заперечив апеляційну скаргу та просив залишити вирок суду без зміни, думку прокурора Горин У.І. про необхідність скасування вироку суду та скерування кримінального провадження на новий судовий розгляд, обговоривши наведені доводи та вивчивши кримінальне провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Як вбачається з журналу судового засідання (а.с.47-51), під час розгляду кримінального провадження, відповідно до положень ст.349 КПК України, було визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин події, оскільки проти цього не заперечили учасники судового провадження.

Однак в подальшому, на стадії судового розгляду, потерпілий ОСОБА_2 та його представник, адвокат ОСОБА_3, змінили свою позицію щодо порядку дослідження доказів та настоювали на необхідності дослідження всіх доказів сторони обвинувачення.

Відповідно до ч.2 ст.349 КПК України, обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

В порушення вказаної норми закону, суд першої інстанції не обговоривши клопотання потерпілого та його представника, продовжив судовий розгляд без дослідження доказів, що на думку колегії суддів є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, і як наслідок, порушення прав потерпілого.

З врахуванням наведеного, постановлений за наслідками судового розгляду даного провадження вирок суду, не може бути визнаний законним, а тому підлягає скасуванню. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 слід направити на новий судовий розгляд до Галицького районного суду м.Львова, задоволивши апеляційну скаргу.

Новий розгляд кримінального провадження провести у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задоволити.

Вирок Галицького районного суду м.Львова від 11 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 – скасувати.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.125 КК України направити на новий судовий розгляд до Галицького районного суду м.Львова.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6