Ухвала суду № 7650597, 16.12.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 2-а-426/09/2770

16.12.09 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Іщенко Г.М.,

суддів           Єланської О.Е. , Щепанської О.А.                      секретар судового засідання          Петрашова Ю.Б.

представник позивача: Єзерська О.В., довіреність б/н від 14.01.2008;

представник відповідача: Чистяков В.В., довіреність №19/10/013 від 26.08.2009;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Єфременко О.О.) від 15.06.2009

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" (вул. Маяковського, 8, місто Севастополь, 99011)

до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24, місто Севастополь, 99014)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15.06.2009 визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя від 15.04.2008 № 000008232/0 про зменшення Відкритому акціонерному товариству "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 146053,00 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, Державна податкова інспекція в Гагарінському районі міста Севастополя звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді встановлено, що для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки, у якому згідно з пунктом 1.7 розділу 1 та пунктом 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об’єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень.

Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов’язань.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У період з 24.04.2007 по 28.04.2007 Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя проведена позапланова виїзна документальна перевірка Відкритого акціонерного товариства "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2006 року, січень - лютий 2007 року, за результатами якої складено акт №2031/10/23-211/05751292/167 від 28.04.2007. Перевіркою підтверджена сума податкового кредиту за грудень 2006 року у сумі 302551,00грн., за січень 2007 року у сумі 414098,00грн., за лютий 2007року у сумі 511672,00грн.

Державною податковою інспекцією в Гагарінському районі міста Севастополя з 07.04.2008 по 11.04.2008 проведена позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по правовим відношенням щодо Приватного підприємства "Строймонтаж ЛМЛ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Форум Крим", за результатами якої складено акт №1835/10/23-211/05751292/5 від 14.04.2008.

Актом перевірки встановлено факт порушення позивачем підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке виразилося в завищенні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 146053,00грн., у тому числі, в періодах: січень 2007року –104558,00грн., лютий 2007 року –41495.00грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 15.04.2008 прийняте податкове повідомлення-рішення №000008232/0 про зменшення ВАТ "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 146053,00грн.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про протиправність рішень суб’єктів владних повноважень обов’язок доказування правомірності таких рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя не враховано, що сума бюджетного відшкодування прямо залежить від вірності визначення суми податкового зобов’язання та податкового кредиту.

Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя не прийняла до уваги, що згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, яка визначена згідно з даним Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбання (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та /або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія Форум Крим" 18.07.2006 було укладено договір підряду на капітальне будівництво №2-0/06, до умов якого ТОВ "Будівельна компанія Форум Крим" зобов’язалось здійснити будівництво об’єкту - оздоровчого комплексу в Паркі Перемоги у місті Севастополі, а Відкрите акціонерне товариство "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" зобов’язалось прийняти та здійснити оплату вартості послуг по будівництву зазначеного об’єкту.

У грудні 2006 року та січні 2007 року одним із постачальників позивача було ПП "Строймонтаж ЛМЛ", яке здійснювало будівельно-монтажні роботи на об’єкті Готель в Паркі Перемоги у місті Севастополі. Обсяг виконаних підприємством робіт, які були включені позивачем за грудень 2006 року та січень 2007 року підтверджуються актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт.

Податкові накладні, які видані позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Форум Крим" та ПП "Строймонтаж ЛМЛ" містять усі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", тобто, надані податкові накладні не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідає чинному законодавству і підтверджують податкові кредити в указаних періодах.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, суми бюджетного відшкодування, відображені в податкових деклараціях відповідних періодів, визначені вірно.

Що стосується посилань в апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя на порушення пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", то слід зазначити що, спірним за даною справою є питання про право Відкритого акціонерного товариства "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" на податковий кредит, а вказаний пункт 1.8 дає тільки визначення терміну "бюджетне відшкодування" і не визначає ніяких підстав, від яких би залежало право на податковий кредит.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених даним Законом. Вказаний пункт дає загальне розуміння поняттю "бюджетне відшкодування" і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм даного Закону.

Іншою такою нормою Закону України "Про податок на додану вартість" є підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, якій передбачає, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, які виникли у зв’язку з якою-небудь поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду. На підставі підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 даного Закону відшкодуванню платнику податку із Державного бюджету України належить сума, яка при її визначенні згідно підпункту 7.7.1 має від’ємне значення. Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення суми податкових зобов’язань і податкового кредиту, але не навпаки.

Судова колегія не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивач не доказав факт сплати податку на додану вартість до бюджету через наступне.

Згідно зі статтею 19, статтею 67 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Діюче законодавство України, зокрема, і Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлюють зобов’язань покупця сплачувати податок на додану вартість ще і до бюджету, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов’язанням продавця товару і саме продавець товару несе зобов’язання по сплаті даного податку до бюджету. У даному випадку таке зобов’язання покладено Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя на Відкрите акціонерне товариство "Кримський електротехнічний завод "Сатурн", що протиречить вимогам діючого законодавства.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог. При цьому визнав встановленим, що позивач виконав усі передбачені Законом вимоги для формування податкового кредиту та відшкодуванню податку на додану вартість. Встановлення факту сплати або несплати до Державного бюджету України податку на додану вартість контрагентами позивача не може вплинути на наявність підстав для бюджетного відшкодування податку на додану вартість за договорами, укладеними позивачем з ПП "Строймонтаж ЛМЛ" та ТОВ "Будівельна компанія Форум Крим".

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем щодо правомірності зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 146053,00грн.

Отже, невірне застосування відповідачем норм права спричинило прийняття неправильного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя не доведено обставини, на яких ґрунтуються її заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інші твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки вони ґрунтуються на невірному тлумаченні нормативно-правових актів.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 195, 196, пункту 1 частини першої статті 198, статті 200, пункту 1 частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає постанову без змін, апеляційну скаргу без задоволення, якщо визнає, що судом першої інстанції не порушено норми матеріального або процесуального права.

Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                               УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15.06.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя          підпис                              Г.М. Іщенко

Судді           підпис                               О.Е.Єланська підпис                               О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Суддя                                                             Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

складено та підписано 22 грудня 2009 р.