Рішення № 76505880, 10.09.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/87/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2018 Справа № 908/1325/18

м .Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, при секретарі судового засідання Соловйова А.С. розглянувши матеріали

за позовом Маріупольського комунального підприємства зеленого будівництва, 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 87

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запорізька трейдингова компанія», 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11

про стягнення коштів

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: не з’явився; у попередньому судовому засіданні - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 08.12.2017;

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

10.07.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Маріупольського комунального підприємства зеленого будівництва, Донецька область, м. Маріуполь до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запорізька трейдингова компанія», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором про закупівлю № 635 від 29.08.2017 у розмірі 429 641,40 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2018, справу № 908/1325/18 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 12.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1325/18, присвоєно справі номер провадження 15/87/18. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 08.08.2018.

Ухвалою суду від 08.08.2018 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладався на 30.08.2018.

Ухвалою суду від 30.08.2018 підготовче провадження закрито та призначено справу № 908/1325/18 до судового розгляду по суті на 10.09.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов договору про закупівлю № 635 від 29.08.2017, не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, внаслідок чого у нього виник обов'язок з повернення позивачу 429 641,40 грн (вартість непоставленого товару). В обґрунтування позову посилався на ст. ст. 526, 610 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 10.09.2018 не з’явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Маріупольського комунального підприємства зеленого будівництва, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у призначені судові засідання 08.08.2018, 30.08.2018 та 10.09.2018 не з’явився, при причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило. Вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно – апаратного комплексу «Оберіг». У зв’язку з неявкою сторін, в судовому засіданні 10.09.2018 звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювався.

В судому засіданні 10.09.2018 судом прийнято рішення у справі.

Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

29.08.2017 Маріупольським комунальним підприємством зеленого будівництва (позивач, замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запорізька трейдингова компанія» (відповідач, постачальник) укладений договір про закупівлю № 635.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов’язується 2017 році поставити замовнику товар, зазначений у специфікації (додаток № 1 до договору), а замовник - прийняти та оплатити такий товар.

Відповідно до п. 1.2 договору, предмет закупівлі: код CPV за ДК 021:2015 09130000-9 нафта і дистиляти (бензин А-92 (Євро-5), бензин А-95 (Євро 5), дизельне паливо (Євро 5), або еквівалент).

Згідно з п. 3.1 ціна (сума) договору становить 7 616 925,00 грн, у т.ч. ПДВ.

Ціна за товар, що поставляється постачальником, відповідно до п. 3.2, вказується у специфікації (додаток № 1 до договору).

Відповідно до п. 3.5 ціна (сума) договору не може змінюватися на протязі 60 днів з моменту підписання договору.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили порядок здійснення оплати: оплата товару здійснюється відповідно до умов договору до кінця поточного бюджетного року за умови наявності фінансування, що передбачає оплату товару згідно видаткових накладних партіями, не пізніше 60 календарних днів з дати поставки товару (збігається з датою формування видаткової накладної). Розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником після предявлення постачальником рахунка на оплату товару та підписання сторонами видаткової накладної.

Строк поставки товару: товари поставляються за договором з дати підписання до 31.12.2017. (п. 5.1договору).

Відповідно до п. 5.3 постачальник здійснює видачу товару замовнику через цілодобові АЗС у наступному режимі безперервно та цілодобово по всій території, підконтрольній Україні.

Постачальник, відповідно до п. 6.3.3, зобов’язаний передати замовнику право власності на товар (бланки-дозволи (талони) на товар або пластикові картки) у встановлені строки.

Відповідно до п. 12.6 договору сторони домовилися про те, що момент переходу власності на товар (факт його продажу), який настає при передачі товару, документально підтверджується накладною (видатковою накладною), оформленою замовником і постачальником, заповненою відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Постачальник видає замовнику бланки-дозволи (талони) в момент видачі накладної (видаткової накладної), інформація про видані бланки-дозволи (талони) вказується в цій видатковій накладній.

Право власності на товар та усі ризики пошкодження чи втрати товару переходять від постачальника до замовника в момент підписання сторонами накладної (видаткової накладної) (п. 12.7 договору).

Згідно з п. 12.8, відповідно до умов договору, постачальник (як зберігач) зобов’язується зберігати придбаний замовником у постачальника товар. Кожна партія товару, придбана замовником за договором, передається постачальнику на зберігання згідно з актом прийому-передачі партії товару на зберігання, який підписується уповноваженими представниками обох сторін в момент набуття замовником права власності на товар.

Після підписання сторонами акту приймання-передачі партії товару на зберігання, постачальник видає замовнику по акту приймання-передачі бланків-дозволів (талонів) бланки-дозволи (талони) на кількість придбаного і оплаченого замовником товару (п. 12.9 договору).

Відповідно до п. 12.10., товар повертається (видається) замовнику зі зберігання лише на підставі та в обмін на бланки-дозволи (талони), видані постачальником замовнику.

Протягом терміну (строку) зберігання право власності на товар від замовника до постачальника не переходить (п. 12.11 договору).

Замовник зобов’язується отримати товар зі зберігання на АЗС у термін (строк), вказаний у бланку-дозволі (талоні) на отримання цього товару (п. 12.13 договору).

Постачальник зобов’язується повертати замовнику товар зі зберігання лише у термін (строк), вказаний у бланку-дозволі (талоні) на отримання цього товару (п. 12.14 договору).

Зберігання та видача (передача) товару зі зберігання здійснюється на автозаправних станціях (АЗС) по всій території, підконтрольній Україні (п. 12.15 договору).

Відповідно до п. 12.17 договору, належним чином оформлений бланк-дозвіл (талон) на відпуск палива виготовляється постачальником і містить такі реквізити та інформацію: товарний знак, регіон, у межах якого він діє, марку палива, кількість палива (об’єм товару), яка підлягає відпуску, тип товару, штрих-код для комп’ютерної обробки інформації, порядковий номер, термін дії, місце для відриву (погашення бланку-дозволу (талону), відбиток печатки замовника і підпис відповідальної особи, а в разі необхідності відбиток печатки постачальника «Для документів» із зазначенням від руки назви замовника, номер талона.

Бланк-дозвіл (талон) на відпуск палива дійсний протягом 6 місяців з моменту отримання, з можливістю безоплатної заміни ще на 6 місяців (п. 12.18 договору).

Згідно з п. 10.1 договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2017, а в частині виконання грошових зобов’язань за цим договором до моменту повного та належного виконання сторонами своїх грошових зобов’язань за договором.

Уповноваженою особою Маріупольського комунального підприємства зеленого будівництва за приходними накладними від 06.09.2017 № 2393 та від 13.09.2017 № 2491 за актами прийому-передачі № 1 від 06.09.2017 та № 2 від 13.09.2017, від постачальника отримано бланки-дозволи (талони) на відпуск:

- 65 250,00 л бензину А-92 за ціною 23,22 грн за 1 л (з ПДВ) на суму 1515 105,00 грн;

- 6 000,00 л бензину А-95 за ціною 24,18 грн за 1 л (з ПДВ) на суму 145 080,00 грн;

- 92 540,00 л дизпалива за ціною 21,00 грн за 1 л (з ПДВ) на суму 1 943 340,00 грн. На загальну вартість 3 603 525,00 грн з ПДВ.

Позивачем згідно з банківськими виписками за 19.09.2017 та 26.09.2017 проведена оплата вищезазначеного палива за договором № 635 від 29.08.2017 в сумі 2 646 585,00 грн та 956 940,00 грн відповідно.

На талонах, що були передані позивачу постачальником за вищевказаними актами прийому-передачі, був вказаний термін їх дії - до 09.01.2018 (бензин А-92, А-95) та до 04.01.2018 (дизельне паливо).

Листом № 4 від 02.01.2018 замовник звернувся до постачальника з вимогою щодо обміну не використаних їм талонів з числа отриманих замовником за актами прийому – передачі № 1 від 06.09.2017 та № 2 від 13.09.2017, оскільки термін дії талонів закінчився.

Керуючись п. 12.18 договору, на отримання: бензину А-95 у кількості 1700 л; бензину А-92 у кількості 29 720 л; дизельного палива у кількості 12 280 л, на загальну суму 824 237,00 грн без ПДВ, талони передані постачальнику відповідно до акту прийому-передачі від 05.01.2018.

Проте, від постачальника на обмін вищезазначених, надійшло «Новою поштою» з актом прийому-передачі від 12.01.2018 талонів на обмін на отримання: бензину А-95 у кількості 1470 л; бензину А-92 у кількості 25 390 л; дизельного палива у кількості 10 140 л, зі строком дії - частково до 20.04.2018, частково - до 11.05.2018, що мотивувалось постачальником тим, що на момент заміни талонів змінилася собівартість товару, в зв'язку з чим на обмін талонів з простроченим строком дії надані талони з урахуванням збільшення ціни товару на отримання меншого його обсягу.

У зв’язку відсутністю додаткових угод на зміну ціни товару, замовник був вимушений звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2018 по справі № 908/334/18 суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запорізька трейдингова компанія» на користь МКП зеленого будівництва 151 044,00 грн - вартість недопоставленого бензину та дизельного палива, вт. ч. - суму 5 561,40 грн. за 230 л недопоставленого бензину А-95 та суму 100 542,60 грн за 4330 л недопоставленого бензину А-92, дизельного палива у кількості 2140 літрів на суму 44940,00 грн.

В зв'язку з тим, що термін дії талонів, що надійшли на обмін від Постачальника з актом прийому - передачі від 12.01.2018 менше 6 місяців, замовником не був отриманий та використаний в повному обсязі бензин А-92 та А-95 за вищезазначеними талонами. Замовник був змушений звернутися до постачальника з вимогою щодо обміну невикористаних талонів, керуючись п. 12.18 договору та надіслав постачальнику «Новою поштою» талони для обміну:

- листи від 16.04.2018 № 878 та від 23.04.2018 № 944 про заміну талонів на отримання бензину А-92 та А-95, талони на отримання бензину А - 92 у кількості 9430 л (240 шт. талонів по 20л, 463 шт. по 10л) та бензину А-95 - 800 л (80 шт. талонів по 10 л) з актом прийому-передачі від 16.04.2018;

- лист від 10.05.2018 № 1095 про заміну талонів на отримання бензину А-92, талони на отримання бензину А-92 в кількості 8240 л (588 шт. талонів по 10л, 118 шт. по 20 л) з актом прийому-передачі від 10.05.2018.

Проте, підписані зі сторони постачальника екземпляри актів прийому-передачі бензину А-95 та А-92 від 16.04.2018 та від 10.05.2018 не були повернені замовнику, в зв'язку з чим, замовником повторно були направлені для підписання екземпляри вищезазначених актів листом від 05.06.2018 № 1315, проте на теперішній час підписані зі сторони постачальника екземпляри актів прийому-передачі талонів від 16.04.2018 та від 10.05.2018 постачальником замовнику не повернені. Також не здійснена заміна надісланих замовником постачальнику талонів.

На запит МКП зеленого будівництва до ТОВ «Параллель - М. ЛТД» (лист від 23.05.2018 № 1218), на заправках якого та по талонах якого здійснювалася видача бензину замовнику по договору № 635 від 29.08.2017 (тобто на отримання бензину за даним договором постачальником були надані замовнику талони саме ТОВ «Параллель -М. ЛТД»), щодо передачі талонів замовника на обмін постачальником, ТОВ «Параллель - М. ЛТД» підтвердило факт офіційної передачі талонів та повернення кредиторської заборгованості, яка сформувалася за рахунок повернення талонів, ТОВ «Торговий дім «Запорізька трейдингова компанія» (лист від 24.05.2018 № 356).

12.06.2018 позивачем на адресу відповідача надіслана претензія № 1369. З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань замовник дізнався, що з 13.06.2018 в ТОВ «Торговий дім «Запорізька трейдингова компанія» змінилися власники, керівник, юридична адреса, тому позивачем зазначена претензія також була направлена новому керівнику (ОСОБА_3О.) на нову адресу постачальника (лист від 18.06.2018 № 1434).

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.

Дана обставина стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 429 641,40 грн вартості недопоставленого бензину.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до частини 1 статті 175 даного Кодексу, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, зобов'язання за договором повинні бути виконані, незважаючи на інші обставини.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 ст. 202 Господарського кодексу України, зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, виходячи з умов договору № 635 та приписів цивільного законодавства, зміни у договір про закупівлю стосовно ціни товару мали бути викладені сторонами письмово шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору.

Матеріали справи такої додаткової угоди не містять.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ст. 667 Цивільного кодексу України, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення.

За умовами договору № 635 право власності за товар (пальне) перейшло до позивача у момент підписання сторонами видаткових накладних від 06.09.2017, 13.09.2017 (п.п. 12.6, 12.7). Постачальник зобов’язався зберігати придбаний замовником у постачальника товар (п. 12.8). Протягом терміну (строку) зберігання право власності на товар від замовника до постачальника не переходить (п. 12.11).

Право власності на товар, який був переданий позивачу за видатковими накладними від 06.09.2017, 13.09.2017, перейшло до позивача. Товар залишався на зберіганні у відповідача. Оплата за товар була здійснена позивачем у повному обсязі.

Таким чином, постачальник повинен здійснити обмін талонів саме на той обсяг бензину, що є по талонах, переданих йому замовником для обміну та за тою ціною, що була на момент передачі товару на зберігання, тобто за ціною, що існувала у період з 06.09.2017 по 13.09.2017.

Крім того, як встановлено судом відповідач порушив умови п. 12.18, яким визначено дійсність бланків - дозвілів (талонів) протягом 6 місяців з моменту отримання, з можливістю безоплатної заміни ще на 6 місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про порушення відповідачем зобов’язання щодо своєчасної передачі позивачу (повернення зі зберігання) товару на загальну суму 429 641,40 грн: бензину А-95 у кількості 800 літрів на суму 19 344,00 грн, бензину А-92 у кількості 17 670 літрів на суму 410 297,40 грн.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів повернення товару відповідачем позивачу матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запорізька трейдингова компанія» (69035, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, буд. 11; ідентифікаційний код 40850156) на користь Маріупольського комунального підприємства зеленого будівництва (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 87, ідентифікаційний код 03361845) кошти в розмірі вартості недопоставленого бензину марки А-92 та А-95 в сумі 429 641,40 грн (чотириста двадцять дев’ять тисяч шістсот сорок одна гривня 40 коп.), судовий збір в розмірі 6444,62 грн (шість тисяч чотириста сорок чотири гривні 62 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 17 вересня 2018 року.

Суддя І. С. Горохов