Постанова № 76503183, 12.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року місто Київ.

Справа 759/15363/16-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/796/7658/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Желепи О.В.,

суддів: Іванченко М.М., Рубан С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2018 року (у складі судді Шум Л.М.) про повернення зустрічної позовної заяви(інформація про час постановлення ухвали та дату складання повного тексту ухвали відсутня),

в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користування кредитом та пені, -

ВСТАНОВИВ:

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

Відповідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

В травні 2017 року, відповідач, через свого представника ОСОБА_3, звернувся до суду з зустрічною позовною заявою (а.с.91,92) до ПАТ «Укрсиббанк» про визнання кредитного договору недійсним на підставі ст. 225 ЦК України та відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з вчиненням недійсного правочину.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23.07.2018 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі ч.3 ст. 185 ЦПК України.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В скарзі посилалася на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказував на те, що ним подано позов про визнання кредитного договору недійсним на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» тому він не повинен був сплачувати судовий збір. Крім того, апелянт вважає, що суд порушив ч.2 ст. 31 ЦПК України та принципи змагальності, рівності та диспозитивності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки, в строк та у спосіб визначений ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.05.2017р., а саме:

- не сплачено судовий збір;

- прохальна частина позову не конкретизована щодо розміру відшкодування моральної шкоди;

- не зазначено жодного доказу на підтвердження викладених у позові обставин та доводів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 119, 120 ЦПК України в редакції, що діяла на час подачі зустрічного позову, позовна заява повинна була містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує кожну обставину, зазначено докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 подав позовну заяву з вимогою про визнання недійсним кредитного договору та відшкодування моральної шкоди, однак не зазначив чітко розмір моральної шкоди, яку просив стягнути з відповідача, та не сплатив судовий збір. Посилання скаржника на те, що він не повинен сплачувати судовий збір, так як позов ним подано на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», колегія суддів не приймає, оскільки в повернутій судом зустрічній позовній заяві позивач посилався не на цей Закон, а на ст. 225 ЦК України. Крім того, до зустрічної позовної заяви, крім копії довіреності та копії самої зустрічної позовної заяви не долучено жодного додатку та в самій заяві не зазначено жодного доказу на підтвердження викладених у позові обставин (а.с.91-92).

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що позовна заява була подана позивачем з недотриманням положень ст.ст. 119 ЦПК України, в редакції, що діяла на момент подачі позовної заяви, і ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 04.05.2017 року цілком правомірно було залишено її без руху та надано строк на усунення недоліків, оскільки позовна заява не відповідала ст.ст. 119, 120 ЦПК України (а.с. 94)

Пунктом 10 розділу VII ЦПК України Перехідні положення передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п. 11 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу ( 15 грудня 2017 року ), провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу (норми кореспондуються зі ст.ст. 119,120 ЦПК України), сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, у вказаний судом строк недоліки не усунув, а відтак цілком правомірно суд першої інстанції згідно вимог ч.3 ст. 185 ЦПК України повернув зустрічну позовну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали, а також порушення норм процесуального права при її постановленні не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга залишається без задоволення.

Розподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється, оскільки судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу має бути здійснений судом першої інстанції при ухвалені рішення по суті спору. Іншими учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у апеляційному суді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В ИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2018 року про повернення зустрічної позовної заяви залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом 30 днів з 12 вересня 2018 року .

Головуючий Желепа О.В.

Судді: Рубан С.М.

Іванченко М.М.