Постанова № 7648079, 18.01.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.01.2010 р.                                                             справа №16/111

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

При секретарі Натаріній О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Нікульська А.О. - по дов. № 113 від 28.12.09р.

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2:Кожевнікова Н.В. –за дов. від 24.12.2009р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСТОК ТЕЛЕКОМ”, м. Харків та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН. ТЕЛЕКОМ”, м. Харків

на рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2009р. у справі № 16/111 (суддя Манжур В.В.)

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСТОК ТЕЛЕКОМ”, м. Харків

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН. ТЕЛЕКОМ”, м. Харків

про стягнення 2238,08 грн.

встановив:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційна компанія „Велтон.Телеком” м. Донецьк про стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 3633,73грн. та суму пені в розмірі 70,10грн. (у урахуванням заяви від 09.10.2009р.).

          Ухвалою від 24.06.2009р. суд здійснив заміну неналежного відповідача по справі ТОВ “Телекомунікаційна компанія “Велтон.Телеком”, м. Донецьк, на ТОВ “ВОСТОК ТЕЛЕКОМ”, м. Харків, та залучив в якості другого відповідача у справі ТОВ “ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ” м. Харків.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.11.2009р. у справі № 16/111 (суддя Манжур В.В.) позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк задоволенні та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВОСТОК ТЕЛЕКОМ” м. Харків в доход Державного бюджету України суму заборгованості з орендної плати в розмірі 3633,73грн. та суму пені в розмірі 70,10грн., державне мито у розмірі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Відносно вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ” м. Харків –відмовлено.

Відповідачі з прийнятим рішенням господарського суду не погодились та подали апеляційні скарги, в яких просять його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційні скарги мотивують тим, що судом неповністю з'ясовані обставини, які мають значення для справи, а також порушені норми матеріального права, а саме замість ст. 104 ЦКУ, ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" судом повинні були бути застосовані ч. 1 ст. 56 ГКУ, ч. 4 ст. 59 ГКУ, ст.109 ЦКУ, та за аналогією частини 1,2 та 4 ст.105 та ст.ст. 106,107 ЦКУ.

Відповідач 1, зазначив, що ТОВ "ВОСТОК ТЕЛЕКОМ" не має договірних стосунків з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, а тому не може відповідати й за його невиконання (неналежне виконання).

Відповідач 2 посилається на те, що з 01.08.2009р. та по теперішній час Відповідач 2 здійснює права та виконує обов'язки орендаря за спірним договором, в тому числі сплачує орендну плату та на день звернення позивача з позовом заборгованості за спірним договором по орендній платі за період січень 2008р. - грудень 2008р. немає, що підтверджується платіжними дорученнями доданими до матеріалів справи.

Вважає, що судом першої інстанції не було з'ясовано якими доказами підтверджуються доводи позивача про неможливість зарахування платежів за спірним договором від відповідача 2 за період з жовтня 2007 по лютий 2008р. у зв'язку з виявленням позивачем помилки.

На думку відповідача 2, судом не було з'ясовано, чи звертався позивач з відповідним поданням до Державного казначейства України та до відповідача 2 до подання позову з питання повернення коштів, які відповідач 2 перераховував позивачу протягом більше двох років - починаючи з серпня 2007р. по теперішній час, якщо позивач вважав ці кошти помилково перерахованими.

Вважає, що висновки суду з питання реорганізації та правонаступництва по даній справі є хибними, оскільки відповідач 2 був створений в результаті виділення, а не перетворення, що є зовсім іншою формою реорганізації. Тому, є незаконними та такими, що не відповідають матеріалам справи, посилання суду на правові норми з перетворення. Також зазначає, що в результаті ліквідації немає правонаступництва, перехід прав та обов'язків до правонаступника відбувається лише при реорганізації (ст. 59 ПСУ, ст. 104 ЦКУ), тому, зазначена позиція позивача по справі та відповідні висновки суду є хибними.

Зазначає, що норма частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" регулює зовсім інші правові відносини, а саме правові наслідки припинення діяльності державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить автономній республіці крім або перебуває у комунальній власності шляхом їхньої реорганізації через приєднання до орендаря. Тому, посилання на цю норму по даній справі є безпідставним. Норма ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" не підлягає застосуванню до спірних правовідносин сторін, оскільки вона регулює відносини з припинення юридичної особи в результаті реорганізації або ліквідації. При здійсненні виділу, юридична особа, з якої виділено іншу особу, не припиняється. Тому, посилання на цю норму по даній справі є безпідставним. Процедура реєстрації особи, створеної в результаті виділу закріплена в ст. 32 зазначеного Закону.

Відповідач 2 вважає, що судом було грубо порушено процедуру оголошення рішення, встановлену ст.85 ГПК України.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому вважає, що рішення господарського суду Донецької області винесене правомірно і у відповідності до норм чинного законодавства, а також судом першої інстанції досліджено та надана належна оцінка усім документам та доказам, які були надані сторонами у судовому процесі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, при невідповідності висновків викладених у рішенні, обставинам справи, та підлягає скасуванню з наступних підстав:

Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.1 постанови від 29.12.1976р. №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Суд першої інстанції приймаючи рішення у справі у порушення ст. 43 ГПК України не дослідив всіх наявних у справі доказів та не з’ясував усі обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, та невірно застосував норми матеріального права.

Задовольняючи позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області щодо стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 3633,73грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК ТЕЛЕКОМ", м. Харків, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки ТОВ "ВОСТОК ТЕЛЕКОМ" (Орендар) за договором оренди продовжувала існувати в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК ТЕЛЕКОМ", та згідно вимог ст.33 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та ст.104 Цивільного кодексу України зобов’язання за договором оренди не підлягає передачі третім особам внаслідок реорганізації підприємств, тому суд дійшов висновку, що належною стороною за договором оренди є Товариство з обмеженою відповідальністю „ВОСТОК ТЕЛЕКОМ”, яким не надано до матеріалів справи належних доказів сплати заборгованості з орендної плати у повному обсязі.

Судова колегія з такими висновками суду першої інстанції не згодна з наступних підстав:

Як вбачається, 12.12.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" (Орендар) був укладений договір оренди за № 3036/2006 (т.1,а.с.12-16), згідно п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно –нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 13,64 кв.м, розташоване за адресою: м. Донецьк, пр.Київський, 57, що знаходиться на балансі вищого професійного училища №107, м. Донецька (Балансоутримувач), про що був складений акт приймання-передачі.

Договір був укладений строком на 360 днів, що діє з 12.12.2006р. до 07.12.2007р. (п.10.1. договору). Пунктом 10.6 договору передбачено,що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором .

Пунктом 10.7 договору визначено, що реорганізація орендодавця чи орендаря, або перехід права власності на орендоване майно третім особам, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступником).

Згідно протоколу № 15/2007 від 01.08.2007р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" прийнято рішення про виділ з товариства Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ” (т.1,а.с.53-56),яке є правонаступником частини майна,прав та обов’язків відповідно до розподільчого балансу.

Статут ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" зареєстровано 1.08.2007 року (арк..спр.59) ,останню реєстрацію змін до статуту здійснено 29.07.2008р. Згідно з п. 1.1. статуту ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (ЄДРПОУ 35074228), створений у результаті виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" (код ЄДРПОУ 30184815) та є правонаступником частини майна, прав та обов'язків цього товариства відповідно до розподільчого балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" та чинного законодавства України (т.1,а.с.57-58); Згідно копії розподільчого балансу від 01.08.2007р. (т.1,а.с.67-70),копії зведеного акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, дебіторсько-кредиторської заборгованості, інших активів та пасивів від ТОВ "ТК "Велтон.Телеком" до ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ"(т.1,а.с.62-64,111-113)., копії акту приймання-передачі господарських договорів між ТОВ "ТК "Велтон.Телеком" і ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" станом на 01.08.2007р., ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" зокрема передані права, обов'язки і сам Договір оренди № 3036/2006р. від 12.12.2006р (т.1,а.с.65-66).

Відповідно до ч.1ст. 56 ГПК України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно ч.4 ст.59 ГПК України у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Відповідно до ст. 109 Цивільного кодексу України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. До виділу застосовуються за аналогією положення частин 1, 2 та 4 ст.105 та положення статей 106 і 107 цього кодексу.

Відповідно до ст. 107 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи складає, зокрема, розподільчий баланс, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Розподільчий баланс затверджується учасниками юридичної особи. Нотаріально посвідчені копії розподільчого балансу передаються в орган, що здійснює державну реєстрацію. Порушення зазначених положень є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державної реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Згідно з Роз'ясненням Вищого господарського суду України від 12.09.96 р. N 02-5/334 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств", вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу.

Судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" не є правонаступником договору оренди № 3036/2006р. від 12.12.2006р. є помилковим, оскільки належними доказами у справі підтверджується, що з 01 серпня 2007 року до ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" перейшли всі права та обов'язки, що виникають на підставі Договору оренди № 3036/2006р. від 12.12.2006р.

Про перехід прав та обов'язків за спірним договором позивач був повідомлений листом відповідача 2 № 1586 від 19.09.2007р.

Згідно з п. 10.1.договору, він діє з 12.12.2006р. до 07.12.2007р.

У відповідності п. 10.6. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази припинення договору в порядку п.10.6 цей договір на час розгляду справи є чинним.

Відповідачем 2 до матеріалів справи долучені оригінали платіжних доручень за період 2007р. - 2009р. (т.2,а.с.2-27,58-59) в підтвердження оплати до державного бюджету 50% орендної плати. Представник відповідача 2 у судовому засіданні зазначав, що на день звернення позивача з позовом до суду заборгованості за спірним договором по орендній платі за період жовтень 2007р. - грудень 2008р. немає, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції та у відзиві на апеляційну скаргу підтвердив, що кошти у сумі 3699,73грн. до державного бюджету надійшли, але не можуть бути зараховані регіональним відділенням як сплата орендних платежів, оскільки ці платежі внесені неналежним орендарем за договором оренди № 3036/2006р. від 12.12.2006р. – ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" та без зазначення цільового призначення даних платежів, тому були вилучені з розрахунку оплати.

Зазначив, що відповідно до ст.50 Бюджетного Кодексу України помилково або надмірно перераховані до Державного бюджету України кошти за поданням органів стягнення (у даному випадку це РВ ФДМУ по Донецькій області) повертаються Державним казначейством України, тому вважає, що ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" необхідно звернутись до позивача та Управління Державного казначейства із заявою, щодо повернення на його рахунок коштів.

Зазначені доводи позивача судовою колегією не приймаються, оскільки матеріалами справи підтверджено, що з 01.08.2007р. до ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" перейшли всі права та обов'язки, що виникають на підставі Договору оренди № 3036/2006р. від 12.12.2006р., тому висновок позивача що оплата орендної плати за період з жовтня 2007 року по грудень 2009 року за цим договором була здійснена неналежним орендарем є помилковим.

Крім того, відповідно до п. 3.3. спірного договору, орендна плата перераховується Орендарем у розмірі 50% до державного бюджету, 50% Балансоутримувачу.

Умовами спірного договору не передбачено виставлення Позивачем рахунків для сплати орендної плати.

Пунктом 5.8.,5.9 договору, орендаря зобов'язано укласти договір з Балансоутримувачем орендованого майна - Донецьким вищим професійним гірничим училищем про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. Щоквартально до 10 числа проводити звірку розрахунків та сплати орендної плати з орендодавцем та балансоутримувачем по акту звірки

Відповідачем 2 було додано до матеріалів справи договір про відшкодування витрат Донецького вищого професійного гірничого училища на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Донбаській філії ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" від 1.12.2006р., з трьохсторонньою додатковою угодою від 01.08.2007р. (т.1,а.с.99-102), складеною між балансоутримувачем, ТОВ "Телекомунікаційною компанією "Велтон.Телеком" та ТОВ "Велтон.Телеком" у зв'язку з реорганізацією Відповідача 1 та передачею обов'язків за цим договором до правонаступника Відповідача 2.

Саме балансоутримувачем виставлялися рахунки на сплату 50% до державного бюджету, 50% Балансоутримувачу та витрат з комунальних послуг. Відповідач 2 в платіжних дорученнях в розділі призначення платежу посилався на ці рахунки та зазначав, що сплачується до бюджету 50% за оренду приміщення,тому, доводи Позивача про здійснення Відповідачем 2 платежів без зазначення їх цільового призначення є безпідставними.

В матеріалах справи наявні акти здачі-приймання робіт (здійснених послуг) за період серпень 2007 р. по червень 2009р., які підписані Балансоутримувачем та Відповідачем 2 (т.2,а.с.28-50).

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що матеріалами справи повністю спростовані доводи позивача про наявність боргу за спірним договором оренди , рішення господарського суду не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких подані апеляційні скарги відповідачів є підставами для його скасування з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Згідно протоколу зборів учасників № 5/2009 від 12.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" (код ЄДРПОУ 30184815) було перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК ТЕЛЕКОМ" (код ЄДРПОУ 30184815) (т.1,а.с.47-52) у зв’язку з чим ухвалою суду було замінено первісного відповідача належним відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.99, ст.101, п.2 ст.103, п.3, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

                                        П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСТОК ТЕЛЕКОМ”, м. Харків та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН. ТЕЛЕКОМ”, м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області по справі № 16/111 02.11.2009р. скасувати.

У позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК ТЕЛЕКОМ", м. Харків, та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ", м. Харків, про стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 3633,73грн. та суму пені в розмірі 70,10грн. –відмовити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК ТЕЛЕКОМ", м. Харків, суму державного мита сплаченого при поданні апеляційної скарги у розмірі 51грн.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ", м. Харків, суму державного мита сплаченого при поданні апеляційної скарги у розмірі 51грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати накази.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.          

Головуючий          

Судді:          

Постанова підписана 21.01.2010р.

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС