Рішення № 7647415, 24.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.09 Справа № 4/349/09

Суддя

За позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”, (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 57-В)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит”, (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, ГСП-982, д. 31-А )

Треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

1. ОСОБА_2, (АДРЕСА_1)

2. Закрите акціонерне товариство “ОТП Банк”, (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43)

Третя особа на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

ОСОБА_3, (АДРЕСА_2)

Про стягнення 3 054,00 грн. страхового відшкодування

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача Тищенко Н.А. довіреність № 1339-09/1 від 02.09.2009 р.

Від відповідача Ширяєв В.Г. довіреність № 7 від 23.09.2009 р.

Від третіх осіб на стороні позивача 1 і 2 не зявився

Від третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 (на підставі паспорту громадянина України НОМЕР_1)

27.10.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”, м. Запоріжжя з позовною заявою до Державного підприємства “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів”, м. Запоріжжя про стягнення 3 054,00 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.10.2009 р. порушено провадження у справі № 4/349/09, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі у якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучені ОСОБА_2, м. Запоріжжя та Закрите акціонерне товариство “ОТП Банк”, м. Київ і у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучений ОСОБА_3, м. Запоріжжя, судове засідання призначено на 30.11.2009 р., у сторін і третіх осіб витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.11.2009 р. на підставі ст. 25 ГПК України здійснено заміну відповідача у справі № 4/349/09 Державне підприємство “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів”, м. Запоріжжя його правонаступником Відкритим акціонерним товариством “Вуглецевий композит”, м. Запоріжжя, крім того, у звязку із неявкою в судове засідання представників позивача та третіх осіб розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладався до 24.12.2009 р.

В судовому засіданні 24.12.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представниками позивача, відповідача та третьої особи на стороні відповідача вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін і третьої особи розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Треті особи на стороні позивача в жодне судове засідання не зявилися, письмових пояснень по суті спору та витребувані судом документи і матеріали суду не надали, про поважність причин неявки суд не попереджали.

Відповідно до п. 3.6 розяснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні уповноважених представників третіх осіб на стороні позивача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11, 526, 528, 990, 993, 1172, 1188 ЦК України, ст., ст. 16, 27 Закону України “Про страхування” і полягають в тому, що 02.02.2009 р. на перехресті вул. Леонова в м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ-2107 державний № НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_3 та володільцем якого є відповідач у справі, та автомобіля Dacia Logan державний № НОМЕР_3, що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ОСОБА_2 та знаходився під керуванням ОСОБА_6 згідно довіреності від 08.09.2008 р., зареєстрованої в реєстрі за № 2549. Внаслідок ДТП автомобіль Dacia Logan отримав пошкодження. Як встановлено постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2009 р. у справі № 3-571/2009 ДТП сталася з вини ОСОБА_3, який порушив п., п. 2.3 (б), 10.1 Правил дорожнього руху України. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 ОСОБА_2, як власнику автомобіля Dacia Logan, спричинено майнову шкоду в розмірі 3 054,00 грн., розмір якої підтверджується висновком фахівця автотоварознавця по визначенню вартості майнової шкоди № 120/03 від 12.03.2009 р. Фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Dacia Logan (реальні збитки ОСОБА_2І.) склала 3 476,11 грн., що підтверджується рахунком-фактурою ТОВ “Авто-Р” від 25.02.2009 р. та актом здійснення робіт ТОВ “Авто-Р” № АР-000001456 від 27.04.2009 р. 04.09.2008 р. між позивачем, ОСОБА_2 та ЗАТ “ОТП Банк” був укладений Договір добровільного страхування автотранспорту № 4625-а/08зп, яким ОСОБА_2 застрахував свої майнові інтереси, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем Dacia Logan державний № НОМЕР_3, від ризиків, зокрема, пошкодження (знищення) транспортного засобу внаслідок ДТП. Пошкодження в ДТП автомобіля Dacia Logan відповідно до страхового акту № 1386-а/09зп від 30.03.2009 р. було визнано страховим випадком, з настанням якого у позивача виник обовязок здійснити виплату страхового відшкодування. У звязку із цим за заявою ОСОБА_2 на виплату страхового відшкодування від 26.03.2009 р. позивачем на користь ОСОБА_2 було сплачено страхове відшкодування в межах його реальних збитків в сумі 3 476,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 422 від 30.03.2009 р. Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Статтею 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків. Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. За таких обставин, оскільки відповідач є володільцем автомобіля ВАЗ-2107 державний № НОМЕР_2, а ОСОБА_3 на дату ДТП знаходився з відповідачем у трудових відносинах, відповідач є особою відповідальною за шкоду, спричинену ОСОБА_3 25.08.2009 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 3249-09 від 25.05.2009 р. з вимогою про сплату 3 054,00 грн. майнової шкоди, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача 3 054,00 грн. страхового відшкодування.

Відповідач позовні вимоги про стягнення 3 054,00 грн. страхового відшкодування визнав у повному обсязі, про що подав суду письмовий відзив, за текстом якого також просить суд надати розстрочку або відстрочку виконання судового рішення у справі № 4/349/09. Необхідність надання розстрочки або відстрочки виконання судового рішення відповідач мотивує важким фінансовим становищем підприємства. Таким чином, відповідач вважає, що одночасне і негайне виконання судового рішення у справі № 4/349/09 є неможливим.

Представник позивача вважає за необхідне вирішити подане клопотання на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2008 р. між ЗАТ “СК “Веско” (правонаступником якого згідно п. 1.1 Статуту в редакції 2008 року зареєстрованої за № 80711050019024060 є ЗАТ “СК “АХА “Страхування”) позивачем у справі, ОСОБА_2 та ЗАТ “ОТП Банк” був укладений Договір добровільного страхування автотранспорту № 4625-а/08зп.

На час проведення судового засідання відбулася зміна найменування юридичної особи ЗАТ “СК “АХА “Страхування” на Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА “Страхування”.

За умовами Договору № 4625-а/08зп від 04.09.2008 р. ОСОБА_2 були застраховані свої майнові інтереси, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем Dacia Logan державний № НОМЕР_3, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від ризиків, зокрема: пошкодження (знищення) транспортного засобу внаслідок ДТП, викрадення, збитки внаслідок інших подій.

02.02.2009 р. о 11 год. 00 хвил. гр. ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки “ВАЗ-2107”, державний реєстраційний № НОМЕР_2, на виїзді з території митниці на вул.. Леонова, буд. 1-А в м. Запоріжжі при початку руху не впевнився в безпеці, відволікся від керування транспортним засобом, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Dacia Logan державний реєстраційний № НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_6, який керував транспортним засобом на підставі довіреності від 08.09.2008 р., зареєстрованої в реєстрі за № 2549. Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобілі, травмованих не має. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.3 (б), 10.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2009 р. у справі № 3-571/2009 гр. ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Внаслідок ДТП автомобіль марки Dacia Logan державний реєстраційний № НОМЕР_3 було пошкоджено, що підтверджується довідкою відділу ДАІ про ДТП від 02.02.2009 р.

В результаті пошкодження автомобіля Dacia Logan йому було завдано шкоди, характер та обсяг якої підтверджується Актом огляду транспортного засобу № 120/03 від 06.02.2009 р. та Висновком фахівця автотоварознавця по визначенню вартості матеріальних збитків № 120/03 від 12.03.2009 р., складеного експертом-автотоварознавцем Булейко А.А. Відповідно до вказаного висновку вартість шкоди оцінена в сумі 3 054,00 грн.

Фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Dacia Logan (реальні збитки ОСОБА_2І.) склала 3 476,11 грн., що підтверджується рахунком-фактурою ТОВ “Авто-Р” від 25.02.2009 р. та актом здійснення робіт ТОВ “Авто-Р” № АР-000001456 від 27.04.2009 р.

Страховим актом № 1386-а/09зп від 30.03.2009 р. пошкодження автомобіля Dacia Logan державний реєстраційний № НОМЕР_3 в ДТП 02.02.2009 р. позивачем було визнано страховим випадком.

За заявою ОСОБА_2 на виплату страхового відшкодування від 26.03.2009 р. на користь заявника було виплачено страхове відшкодування в сумі 3 476,11 грн., шляхом перерахування даної суми на поточний рахунок ТОВ “Авто-Р”, що підтверджується платіжними дорученням № 422 від 30.03.2009 р.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 р. та статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами цієї ж статті Цивільного кодексу України дано визначення поняття “джерело підвищеної небезпеки”, згідно якої джерелом підвищеної небезпек є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, що цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У відповідності до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодується винною особою.

Володільцем автомобіля марки “ВАЗ-2107”, державний реєстраційний № НОМЕР_2, при експлуатації якого було спричинено шкоду ОСОБА_2, є ВАТ “Вуглецевий композит” відповідач у справі, що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області вих. № 10/4-3654вх від 16.09.2009 р.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2009 р. у справі № 3-571/2009 встановлено та відповідачем під час судового розгляду справи № 4/349/09 не заперечувалося, що на час скоєння ДТП 02.02.2009 р. ОСОБА_3 знаходився у трудових відносинах з ВАТ “Вуглецевий композит”, працюючи водієм на підприємстві.

За таких обставин, враховуючи наведені норми чинного законодавства, відповідач як володілець джерела підвищеної небезпеки, а також як юридична особа, яка відповідає за шкоду спричинену його працівником, є відповідальною особою за шкоду, спричинену протиправними діями ОСОБА_3

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, втрати, яких особа зазначила у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, 25.05.2009 р. ЗФ ЗАТ “СК “АХА Страхування” звернулось до відповідача з претензією вих. № 3249-09 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 3 054,00 грн. та проханням надати за наявності страхування відповідальності документи, що підтверджують цей факт.

Відповідачем претензія за вих. № 3249-09 від 25.05.2009 р. була отримана 29.05.2009 р., про що свідчить відмітка уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення № 8368730, але залишена без відповіді та задоволення.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків відповідно до вимог ст. 11 ЦК України, зокрема є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до вимог ст. 193 ГК України та 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що відповідач свої зобовязання з відшкодування майнової шкоди не виконав, тому у позивача виникло право вимоги в порядку регресу на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків до відповідача.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача майнової шкоди в розмірі 3 054,00 грн. є документально підтвердженою, обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач позовні вимоги про стягнення майнової шкоди в розмірі 3 054,00 грн. визнав у повному обсязі, про що надав суду відповідну письмову заяву

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у звязку з чим прийняти рішення про стягнення з ВАТ “Вуглецевий композит”, м. Запоріжжя на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”, м. Запоріжжя майнової шкоди в розмірі 3 054,00 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву відповідача про надання йому розстрочки або відстрочки виконання судового рішення по даній справі, заслухавши думку представників сторін з цього приводу, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 Розяснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. з наступними змінами та доповненнями вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси і фінансовий стан обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Мотивуючи клопотання про розстрочку або відстрочку виконання судового рішення, відповідач зазначає, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду ускладнене важким фінансовим становищем підприємства, що обумовлено кризовою ситуацією, яка склалася в державі.

Таким чином, враховуючи фінансовий стан ВАТ “Вуглецевий композит” та матеріальні інтереси сторін, суд визнає доводи відповідача обґрунтованими, а обставини, на які він посилається винятковими та такими, що ускладнюють виконання судового рішення у справі № 4/349/09 та вважає за можливе розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 24.12.2009 р. у справі № 4/349/09 на три місяці зі сплатою заборгованості щомісячно рівними частками по 1 018,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 11, 22, 514, 526, 993, 1172, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ст., ст. 22, 44, 49, 78, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит”, (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, ГСП-982, д. 31-А , код ЄДОРПОУ 24516317) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”, (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 57-В, код ЄДРПОУ 26183400, п/р № 26506216345900 в АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351005) 3 054 грн. 00 коп. страхового відшкодування та 338 грн. 00 коп. судових витрат.

Видати наказ.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 24.12.2009 р. у справі № 4/349/09 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит”, м. Запоріжжя на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”, м. Запоріжжя 3 054 грн. 00 коп. страхового відшкодування на три місяці зі сплатою заборгованості щомісячно рівними частками по 1 018 грн. 00 коп.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “20” січня 2010 р.