Ухвала суду № 76468034, 14.09.2018, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа №562/3254/18

У Х В А Л А

14.09.2018 року Колегія суддів Здолбунівського районного суду

Рівненської області в складі:

головуючого судді Ємельянової Л.В.

суддів Мички І.М.

Кушніра О.Г.

з участю секретаря судових засідань Аврамчук Н.П.

прокурора Пилипіва В.М.

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Аврамишина С.В.

обвинуваченого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів Рівненської області підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 22018180000000009 по обвинуваченню

ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.27 ч.3 ст.305, ч.2 ст.28 ч.3 ст.311, ч.2 ст.311, ч.3 ст.311, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.27 ч.3 ст.305, ч.2 ст.28 ч.3 ст.311, ч.2 ст.311 КК України,

ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.305, ч.2 ст.311, ч.2 ст.28 ч.3 ст.311 КК України,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 обвинувачується у підбурюванні до переміщення прекурсорів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ч.4 ст.27 ч.3 ст.305 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах за ч.2 ст.28 ч.3 ст.311 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, з метою збуту за ч.2 ст.311 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, в особливо великих розмірах за ч.3 ст.311 КК України, у придбанні та зберіганні бойових приписів без передбаченого законом дозволу за ч.1 ст.263 КК України.

ОСОБА_5 обвинувачується у підбурюванні до переміщення прекурсорів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ч.4 ст.27 ч.3 ст.305 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах за ч.2 ст.28 ч.3 ст.311 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб з метою збуту за ч.2 ст.311 КК України.

ОСОБА_6 обвинувачується у переміщенні прекурсорів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ч.3 ст.305 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах за ч.2 ст.28 ч.3 ст.311 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, з метою збуту за ч.2 ст.311 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати на виклик до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні.

Обгрунтовуючи клопотання прокурор зазначає, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики існують та вони не зменшилися за період застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують бути актуальними.

Існують ризики, що перебування обвинуваченого на волі призведе до неможливості повного та об'єктивного судового розгляду, оскільки останній може перешкоджати судовому розгляду, впливати на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання суду неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.

Також, у матеріалах кримінального провадження містяться відомості, що вартість придбаних ОСОБА_3 прекурсорів на так званому «чорному ринку» становить близько 175 000 гривень, а загальна сума вилучених таблеток становить понад 800 000 гривень, а їх збут міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров'ю громадян.

Водночас, придбання ОСОБА_3 зазначених прекурсорів на так званому «чорному ринку» з метою подальшого збуту може свідчити про наявність стійких зв'язків у кримінальному середовищі.

Крім того, ОСОБА_3 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів. Зокрема, 27.09.2012р. Рівненський міський суд Рівненської області засудив ОСОБА_3 за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.307 КК України, та призначив покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією ? майна.

У провадженні слідчого відділу Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження № 120181800100000605 за фактом ухилення ОСОБА_3 від дотримання встановлених правил адміністративного нагляду.

02.05.2018р. на адресу слідчого відділу Управління СБ України в Рівненській області надійшов лист про необхідність надати співробітникам поліції дозвіл вручити у межах ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» ОСОБА_3 повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Таким чином, черговий факт притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став, а також про його схильність до вчинення злочинів, обізнаність про джерела отримання заборонених та обмежених в обігу речовин, що як наслідок може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства у разі перебування на волі обвинуваченого.

У ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 було виявлено та вилучено предмети, які дають підстави вважати про причетність останнього до вчинення злочинів проти громадської безпеки, а саме: незаконне поводження зі зброєю, що відповідно вказує на високу ступінь суспільної небезпеки.

Разом з тим, ОСОБА_3 користується автомобілем марки «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_3, ціна якого становить понад 17 000 доларів США та який перебуває у власності його співмешканки ОСОБА_7, а також автомобілем марки «Audi», модель «А5», д.н.з. НОМЕР_2, який зареєстрований на ОСОБА_8, на які під час досудового розслідування накладено арешт, що свідчить про високий рівень матеріального забезпечення ОСОБА_3 та близьких йому осіб, відповідно можливість внесення ним чи іншими особами застави в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вказані обставини, у разі застосування стосовно ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, останній, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочинів у вигляді позбавлення волі на значний термін, може переховуватися від суду як на території України так і за кордоном.

З моменту проведення огляду місця події і під час участі в подальших слідчих діях ОСОБА_3 скористався своїм правом, передбаченим ст.63 Конституції України, та від дачі пояснень та показань і відповідей на запитання слідчого неодноразово відмовлявся.

Аналіз поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 на стадії слідства свідчить про стійкий намір запобігати встановленню всіх фактичних обставин вчинюваних вищевказаних злочинів, уникнути як особисто так і іншими співучасниками притягнення до кримінальної відповідальності.

Тому застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Разом з тим, застосування судом стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави в межах, які передбачені п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не зможе гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, у зв'язку з чим прокурор просить збереження визначеного раніше розміру застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат Аврамишин С.В. заперечили щодо задоволення клопотання прокурора. Просять змінити запобіжний захід на домашній арешт, мотивуючи тим, що обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце проживання, має співмешканку та дитину, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки. Також має маму, 1957 року народження, яка хворіє та потребує стороннього догляду. Крім того, ОСОБА_3 хворіє виразковою хворобою шлунка і переніс операцію, однак у слідчому ізоляторі він не отримує належної медичної допомоги.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вирішенні клопотання покладаються на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, а в клопотанні обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника Аврамишина С.В. слід відмовити з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 18 липня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 вересня 2018 року.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 колегією суддів враховуються вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 колегія суддів виходить з необхідності уникнення вищеперерахованих ризиків, визначених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, незаконно впливати на свідків, а також приймає до уваги ступінь тяжкості інкримінованих злочинів, а також те, що докази в судовому засіданні ще не перевірені.

Підстави, за яких було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та є триваючими.

Прокурором належним чином обґрунтовано, що обставини, які стали підставою для тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 - продовжують існувати, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватися від суду, незаконно впливати на інших учасників у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.

Обвинуваченим ОСОБА_3 та його захисником Аврамишиним С.В. не надано суду жодного доказу щодо неможливості перебування обвинуваченого ОСОБА_3 у слідчому ізоляторі за станом здоров'я.

Тому клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника Аврамишина С.В. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.177, 314-316 КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю м.Рівне, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 22 години 00 хвилин 10 листопада 2018 року із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У разі внесення застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати на виклик до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні.

Обвинуваченому ОСОБА_3 та його захиснику - адвокату Аврамишину Степану Володимировичу у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: