Ухвала суду № 76460535, 14.09.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3062/18

Номер провадження 2/623/1079/2018

У Х В А Л А

іменем України

про залишення позовної заяви без руху

14 вересня 2018 року м. Ізюм

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссонова Т.Д..

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ізюмського комунального житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства -1 про зобов'язання здійснити ремонт будинку,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом до ІКЖРЕП -1 про зобов'язання здійснити ремонт будинку.

Разом з позовом позивачі надали клопотання, в якому просять суд звільнити їх від сплати судового збору, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що єдиним доходом ОСОБА_1 є пенсія, а позивачка ОСОБА_2 перебуває на обліку в Ізюмському МРЦЗН , як безробіття, при цьому їм необхідно сплатити судовий збір в розмірі 704,80 грн, який із – за тяжкого фінансового становища вони не можуть сплатити.

Частиною 3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі.

З даної норми вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).

Позивачі в обґрунтування клопотання про звільнення їх від сплати судового збору вказали, що їх доходами є пенсія та допомога по безробіттю, на підтвердження чого надали суду довідку Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про розмір пенсії, який становить 2387,08 грн. у місяць та довідку Ізюмського МРЦЗН про розмір допомоги по безробіттю, яка за період з березня 2018 року по липень 2018 року становить 9353,69 грн. Проте, жодних інших пояснень та належних доказів, які б дійсно підтверджували факт незадовільного матеріального становища позивачі не зазначили.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК),Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»(далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Таким чином, враховуючи, що звільнення судом від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, в заяві не зазначено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що майновий стан позивачів перешкоджає їм сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі на момент подання позовної заяви, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки законні підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.

Враховуючи вищевикладене, пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.175,177 ЦПК України, а саме:

-до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, який відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI сплачується за позовні вимоги немайнового характеру у відсотковому співвідношенні до ціни позову та складає 704,80 грн.;

-не надані докази на підтвердження наявності скрутного майнового стану позивача;

Таким чином, позивачам необхідно обґрунтовано, з посиланням на закон, який регламентує дані правовідносини, оформити позовну заяву, оскільки суддя має право відкрити провадження у справі лише при наявності як передумов права на пред'явлення позову, так і при наявності умов, які складають порядок реалізації права на звернення до суду, і вони передбачені в статтях 175-177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.136, 185 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні необґрунтованого клопотання ОСОБА_2, ОСОБА_1 про звільнення їх від сплати судового збору за подачу позовної заяви до Ізюмського комунального житлового ремонтно -експлуатаційного підприємства -1 про зобов'язання здійснити ремонт будинку - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ізюмського комунального житлового ремон6тно - експлуатаційного підприємства -1 про зобов'язання здійснити ремонт будинку залишити без руху.

Роз'яснити позивачам, що для усунення недоліків їм потрібно надати до судудокументи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі кожним із них ( судовий збір у сумі 704,80 грн ( з кожного) реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштиів - Ізюмське УК/м. Ізюм/22030101, код отримувача 37283992, банк отримувача -Казначейство України (ЕАП) код банку отримувача-899998, рахунок отримувача 31212206020012, код класифікації доходів бюджету 22030101), або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та повідомити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та їм повернута.

Ухвала в частині відмови в задоволенні заяви про звільнення від спати судового збору може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області в 15-денний строк з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Д. Бєссонова