Постанова № 76452022, 10.09.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/3524/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 вересня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Собослоя Г.Г., Джуги С.Д.

за участю секретаря - Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 11 липня 2018 року (головуючий суддя Монич В.О.) щодо відмови у забезпеченні позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Крегул Іван Іванович, приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Баранова Жанна Володимирівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, оскаржив у апеляційному порядку ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 11.07.2018, якою в задоволенні його заяви про забезпечення позову - відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування та порушення судом норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить ухвалу місцевого суду скасувати, а його заяву про забезпечення позову задовольнити - зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса від 17.03.2015 за №92 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту №305/06/16-08 від 10.06.2008, яке проводиться приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Крегул І.І. в межах виконавчого провадження №56440265, а також заборонити відчуження у будь-який спосіб в тому числі реалізацію в межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна житлового будинку та земельної ділянки у АДРЕСА_1 до набранням судовим рішенням законної сили.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий суд дійшов помилкового висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню; відповідний вид забезпечення позову передбачено п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України; невжиття заходів забезпечення позову позбавить ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки при виконанні оскаржуваного виконавчого напису є реальна можливість реалізації житлового будинку у АДРЕСА_1, що є єдиним житлом позивача та його малолітніх дітей. Також ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_1, подано до суду апеляційної інстанції, зокрема, відомості щодо проведення торгів ДП «Сетам» та призначення аукціону з продажу домоволодіння та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» Дорош І.І. подала 05.09.2018 клопотання про розгляд справи без участі представника банку та, вказуючи на те, що ухвала місцевого суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Крегул Іван Іванович подав 10.09.2018 клопотання про розгляд справи без його участі, у якому також заявив, що результат розгляду скарги залишає на розсуд апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника - ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив із того, що заявник просить вжити заходи забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог; позивачем не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не вказано відомостей, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Проте із такими висновками місцевого суду погодитися не можна.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у червні 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, звернулася в суд із позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Крегул Іван Іванович, приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Баранова Жанна Володимирівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

На обґрунтування вимог вказував, що 17.03.2015 приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Барановою Ж.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований за №92 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту №305/06/16-08 від 10.06.2008 за період із 10.06.2008 по 17.03.2015 у розмірі 68722,64 долари США, з яких 45573,64 долари США - за кредитом, 23149,00 доларів США - за відсотками, а також понесені витрати за вчинення виконавчого напису в сумі 4900,00 грн.

Зазначав, що постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662, про внесення змін до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, визнано незаконною та нечинною, зокрема в частині доповненого розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин»; виконавчий напис вчинено усупереч закону не на підставі нотаріально посвідченого договору, а на підставі кредитного договору №305/06/16-08 від 10.06.2008, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» у простій письмовій формі; виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням вимог закону за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості; про спірність боргу свідчить, зокрема, включення заборгованості за період більше трьох років (із 10.06.2008 по 17.03.2015) не зважаючи на позовну давність, усупереч Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 № 296/5.

Таким чином, судом розглядається спір щодо правомірності виконавчого напису, вчиненого 17.03.2015 приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Барановою Ж.В. за №92.

Згідно ст. 3 п. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 вказував, що оскільки ним оскаржено у судовому порядку виконавчий напис, суд за його заявою має право забезпечити позов, шляхом зупиненням стягнення на підставі такого виконавчого документа, а невжиття заходів забезпечення позову позбавить ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки при виконанні оскаржуваного виконавчого напису є реальна можливість реалізації домоволодіння у АДРЕСА_1, що є єдиним житлом позивача та її малолітніх дітей.

Також у цій заяві позивач одночасно просив до набранням судовим рішенням законної сили заборонити відчуження у будь-який спосіб в тому числі реалізацію в межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна - житлового будинку та земельної ділянки у АДРЕСА_1.

Встановлено, що за оскаржуваним виконавчим написом приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Крегулом І.І. 18.05.2018 відкрито виконавче провадження № 56440265.

Згідно відомостей, наявних у Автоматизованій системі виконавчого провадження, у рамках такого виконавчого провадження № 56440265 приватним виконавцем 22.05.2018 винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме: 1/2 домоволодіння загальною площею 351,1 кв.м., житловою площею 122,6 кв. м., рік побудови 1987. Кількість кімнат - 7, площа кожної - 22.5, 13.5, 11.9, 22.5, 22.3, 13.5, 16.4 кв.м. з принадлежним до будинку надвірними спорудами та прибудовами, а саме: гараж - літ. Б, гараж - літ. В., сарай - літ Г, сарай - літ Д, вбиральня - літ. Е, сарай - літ. Ж, споруди - № 1,5, колодязь - літ. Н, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

04.09.2018 до суду апеляційної інстанції ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_6, подано, зокрема, відомості щодо проведення торгів ДП «Сетам» та призначення аукціону на 28.09.2018 з продажу домоволодіння та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Також ним долучено договір купівлі продажу від 18.11.2004, згідно якого ОСОБА_1 продав ОСОБА_6 1/2 частину житлового будинку у АДРЕСА_1.

За таких обставин, судова колегія вважає, що можливість реалізації майна позивача (його частки) в рамках виконавчого провадження є достатньо обґрунтованим припущенням того, що майно може зникнути на момент виконання рішення, а також обґрунтованими доводи заявника, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Захід забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису нотаріуса, який оскаржується боржником у судовому порядку - не є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог та є передбаченим п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України видом забезпечення позову. Такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Разом із тим, наведене у заяві про забезпечення позову клопотання позивача застосувати також інший вид забезпечення позову та заборонити відчуження нерухомого майна у будь-який спосіб, в тому числі реалізацію в межах процедури виконавчого провадження - житлового будинку та земельної ділянки у АДРЕСА_1 - є необґрунтованим, виходячи з наступного.

Враховуючи зміст та специфіку позовних вимог, указаний вид забезпечення позову щодо заборони відчуження нерухомого майна (співвласником якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_6, а не відповідач) - не відповідає позовним вимогам, а тому вжитим бути не може.

До того ж, у даному випадку стягнення на майно здійснюється в межах процедури виконавчого провадження на підставі виконавчого документу (виконавчого напису нотаріуса), стягнення за яким наразі зупиняється ухвалою апеляційного суду. Такий вжитий захід забезпечення позову є достатнім для охорони матеріально-правових інтересів позивача та забезпечення реалізації в майбутньому можливого рішення суду про задоволення позову.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції у відповідності до ст. 374 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям із цього питання нової постанови, якою заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити частково - зупинивши стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Керуючись ст.368, ч.1 п.2 ст. 374, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 11 липня 2018 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, 89646, АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2) про забезпечення позову - задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 17 березня 2015 року приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Барановою Жанною Володимирівною зареєстрованого в реєстрі за №92 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту №305/06/16-08 від 10 червня 2008 року, яке проводиться приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Крегулом Іваном Івановичем в межах виконавчого провадження №56440265 до набранням судовим рішенням законної сили.

Копію постанови направити приватному виконавцю виконавчого округу Закарпатської області Крегулу Івану Івановичу для виконання.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 вересня 2018 року.

Головуюча:

Судді: