Ухвала суду № 76448075, 10.09.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20767/17

Провадження №11-кп/772/770/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Дедик В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

судді-доповідача: ОСОБА_2

суддів: Нешик Р.І., Спринчука В.В.

за участю секретаря: Олійник Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020020002554 від 01.08.2017 р., за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2018 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого комірником в магазині «Шик і Блиск», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 03.06.1997 Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 11.06.2002 Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 17.02.2006 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України, на підставі ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі; 19.09.2012 Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 04.02.2016 по відбуттю строку покарання,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 2 років обмеження волі.

Вирішено питання з процесуальними витратами та речовими доказами.

За участю прокурора Кузьміна С.В., захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Згідно вироку суду, ОСОБА_4 29 липня 2017 року близько 01:00 год., перебуваючи у дворі будинку за адресою м. Вінниця, вул. Коцюбинського, 33, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, із корисливих спонукань, підбурений жагою легкої наживи, усвідомлюючи протиправність своїх дій, таємно, діючи повторно, шляхом зламу за допомогою викрутки замка водійських дверцят, проник до автомобіля марки ВАЗ 21013, д.н.з. 78907ВІ, звідки вчинив крадіжку автомагнітоли торгової марки «Pioneer», кофти торгової марки «Nike», штанів марки «Adidas», належних ОСОБА_5 вартість яких згідно висновку експерта № 4715-4717/17-21 від 17.08.2017 становить 296 гривень 75 коп.

Після вчиненого ОСОБА_4 місце вчинення злочину залишив, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріального збитку на вказану суму.

Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати вирок в частині призначеного покарання, у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м’якість, та ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_4 та призначити за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. В решті вирок залишити без змін.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що судом належним чином не враховано, що ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, а тому його виправлення неможливе без призначення покарання у виді реального позбавлення волі, а також судом не враховано обтяжуючу обставину – рецидив злочину.

Захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі просить змінити вирок в частині призначеного покарання та призначити покарання ОСОБА_4 з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, чи призначити покарання у виді арешту на строк до 6 місяців, в решті вирок залишити без змін.

Свої вимоги захисник мотивує тим, що судом не було враховано пом’якшуючу обставину – добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому ОСОБА_5, що могло пом’якшити покарання, а також перебування на утриманні ОСОБА_4 одинокої матері ОСОБА_6, 13.04.1952р.н. та те, що ОСОБА_4 виховувався без батька, який помер в 2012 році, працює і став на шлях виправлення.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу та просять про пом’якшення покарання, зважаючи на те, що ОСОБА_4 розкаявся у вчиненому, відшкодував шкоду потерпілому, проживає з матір’ю, яка потребує його допомоги, зважаючи на її вік та стан здоров’я, а покарання у виді 2 р. обмеження волі не буде сприяти цьому, він на протязі року після скоєння злочину не порушував закон, продовжує працювати і шкодує з приводу вчиненого ним злочину, бажає створити сім’ю та стати на шлях виправлення, прокурор підтримав апеляційну скаргу та просить скасувати вирок через м’ягкість призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити покарання у вигляді 3 р. позбавлення волі, зважаючи на неодноразове притягнення його до кримінальної відповідальності та вважає, що обвинувачений не стає на шлях виправлення, потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що він немає претензій та примирився з обвинуваченим, не заперечує проти пом’якшення покарання обвинуваченому, а тому заперечує проти задоволення апеляційної скарги прокурора, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження та доводами апеляційних скарг апеляційний суд приходить до висновку про можливість задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.

Суд 1 інстанції розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, яка ніким не оспорюється, а тому вирок переглядається лише в частині призначеного покарання.

Прокурор в апеляційній скарзі посилається на те, що суд належним чином не взяв до уваги, що ОСОБА_4 вже притягувався до кримінальної відповідальності та не став на шлях виправлення, проте це не відповідає дійсності, оскільки суд у вироку зазначив дані обставини, а дані про те, що він не займається суспільно-корисною працею суперечать матеріалам провадження, а також не надано підтвердження про підтримання зв’язків з антисоціальними верствами населення.

Разом з тим суд у вироку лише обмежився посиланням на те, що обвинуваченим скоєно злочин середньої тяжкості та приймає до уваги його вік, стан здоров’я, сімейні обставини та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, без належної мотивації даних обставин.

Зокрема у вироку не наведено обставин, які би обтяжували покарання, не зазначено обставини, які пом’якшують покарання – визнання вини та щире каяття, обвинувачений ОСОБА_4 сприяв розгляду провадження у короткі строки, так як погодився на розгляд за ч.3 ст.349 КПК України, відшкодував шкоду потерпілому. Не взято до уваги судом і дані про особу обвинуваченого, який працевлаштований і продовжує працювати, проживає з матір’ю, інших членів сім’ї немає, а тому він допомагає матері, яка є пенсіонеркою.

Також суд 1 інстанції у вироку не аргументував чому саме призначив покарання у виді обмеження волі при наявності інших альтернативних покарань, зокрема покарання у виді арешту.

Апеляційний суд, обговоривши наявні обставини, які пом’якшують покарання, розмір викраденого, відшкодування шкоди, думку потерпілого ОСОБА_5, який просив суворо не карати обвинуваченого та каяття обвинуваченого, який бажає стати на шлях виправлення та створити сім’ю, та які не були враховані належним чином судом 1 інстанції, вважає за можливе пом’якшити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 та призначити покарання у виді арешту, яке є реальним покаранням, та не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України.

Таке покарання буде сприяти виправленню обвинуваченого ОСОБА_4 та відповідати ступеню тяжкості вчиненого та відповідати ч.2 ст.65 КК України, де зазначено, що більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 задовільнити.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2018 року відносно ОСОБА_4 змінити в частині призначеного покарання.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 6 місяців арешту.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена на протязі 3 місяців до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Судді:

В.П. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Спринчук

Згідно з оригіналом:

Суддя: