Постанова № 7644060, 20.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2010                                                                                           № 42/147

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Маценко О.В. (довіреність № 08-32 від 11.01.2010 р.)

від відповідача – Андрусенко Ю.С. (довіреність № 28-28/50Д від 28.12.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.05.2009

у справі № 42/147 (суддя

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Західенерго"

до                                                   Державного підприємства "Вугілля України"

про                                                   відшкодування збитків, ціна позову 86795,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Західенерго” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства „Вугілля України” про стягнення 86795,61 грн. витрат, пов’язаних з переадресуванням вагонів у зворотному напрямку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 р. у справі № 42/147 позов задоволено повністю.

Рішення мотивоване тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов’язання перед позивачем щодо поставки вугілля належної якості останньому завдано збитків у вигляді витрат по поверненню вугілля неналежної якості. Наявність збитків, а також всіх умов для задоволення вимог щодо їх відшкодування за рахунок відповідача позивачем належним чином доведено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив вказане рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2009 р. апеляційну скаргу відповідача задоволено повністю, рішення Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 р. скасовано повністю, в позові відмовлено повністю.

Постанову в частині відмови у стягненні 8477,56 грн. збитків мотивовано тим, що приймання вугілля за якістю і оформлення відповідних документів на доказ невідповідності вугілля вимогам якості було здійснено структурним підрозділом позивача з порушенням процедури, встановленої для цього вимогами Закону та умовами Договору, а відтак, є недоведеним факт поставки відповідачем неякісного Вугілля Поставкою 1 та порушення ним умов Договору щодо якості Вугілля. В частині відмови у стягненні 78318,05 грн. збитків постанову мотивовано тим, що як слідує з Актів про фактичну якість № 2427 від 18.07.2007 р та № 2415 від 18.07.2009 р., зазначене Вугілля постачалось за умовами договору № 5-07/2-ЕН від 01.06.2007 р., а не Договору, на який посилається позивач (№ 9-02/1-П від 01.02.2007 р.). Будь-які інші докази того, що поставка Вугілля за Поставками 2, 3 здійснювалась за умовами Договору і що зазначене вугілля має відповідати якісним показникам, зазначеним у Договорі, в матеріалах справи відсутні.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав до Вищого господарського суду касаційну скаргу, в якій просив вказану постанову скасувати, рішення Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 р. залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2009 р. скасовано Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2009 р. в частині відмови у стягненні 78318,05 грн. збитків і в цій частині справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постанову мотивовано тим, що здійснення поставки продукції є господарською операцією, що викликає зміни в структурі активів та зобов'язань підприємства; здійснення господарської операції, підстави та умови, відповідно до яких вона відбулася, повинні з'ясовуватися на підставі належних та допустимих доказів, що опосередковують здійснення такої операції. Сам по собі акт про фактичну якість продукції не може свідчити про підстави здійсненої постачальником господарської операції; натомість постанова апеляційної інстанції не містить посилання на документи первинного бухгалтерського обліку, складені сторонами договору поставки постачальником та покупцем, що визначали б підстави здійсненої господарської операції. Вищим господарським судом України вказано, що висновки апеляційного суду про здійснення поставки в межах іншого договору видаються передчасними та такими, що здійснені всупереч статтям 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України. Отже, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд в частині стягнення 78318,05 грн. збитків. Крім того, Вищим господарським судом України зазначено, що оскаржуючи постанову апеляційної інстанції в цілому, скаржник не навів будь-яких доводів у спростування висновків апеляційного господарського суду щодо відмови у стягненні 8477,56 грн. збитків за поставкою 1, що грунтується на порушенні позивачем узгодженого порядку прийомки продукції за якістю, не вказав на порушення чи неправильне застосування господарським судом в цій частині норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови; підстав для скасування постанови у даній частині колегія суддів не вбачає.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 р. справу № 42/147 прийнято до розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 11112 вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Оскільки Постановою Вищого господарського суду України справу № 42/147 направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду в частині стягнення 78318,05 грн. збитків, то суд апеляційної інстанції розглядає справу саме в цій часині.

01.02.2007 р. між відповідачем (постачальником) та позивачем (Покупцем) укладено договір № 9-02/1-П (далі Договір), згідно умов якого відповідач зобов’язується поставити вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в Договорі, а відповідач – прийняти це Вугілля і оплатити його вартість на умовах, встановлених Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу позивача на ст. Ладижин Одеської залізниці було здійснено наступні поставки Вугілля:

- зі станції Економічна Донецької залізниці, вантажовідправник ВАТ ЦОФ Добропольська ДП ГКХ Донбасвуглезбагачення, № № вагонів 66592080, 60714771 (далі Поставка 1);

- зі станції Стаханов Донецької залізниці, вантажовідправник ТОВ „Уголь-Юг”, № № вагонів 64453509, 67195008, 66788688, 66011131, 65944787, 66242710, 65489932, 63252977, 60935111, 67195388 (далі Поставка 2);

- зі станції Стаханов Донецької залізниці, вантажовідправник ТОВ „Уголь-Юг”, № № вагонів 67662726, 60063534, 66438771, 66375908, 67910505, 67189803, 67918649 (далі Поставка 3).

Предметом розгляду в суді апеляційної інстанції є правовідносини сторін щодо Поставки 2 та Поставки 3.

Позивач вимагає стягнути з відповідача на відшкодування завданих цими поставками збитків 78318,05 грн.

16.07.2007 р. на ст. Ладижин Одеської залізниці вантажоодержувачу Ладижинськії ТЕС вагонами № № 64453509, 67195008, 66788688, 66011131, 65944787, 66242710, 65489932, 63252977, 60935111, 67195388 (залізнична накладна № 49799090) та № № 67662726, 60063534, 66438771, 66375908, 67910505, 67189803, 67918649 (залізнична накладна № 49799081) надійшло Вугілля, яке ТОВ „Уголь-Юг” як вантажовідправник відвантажив зі ст. Стаханов Донецької залізниці.

Як вбачається з залізничних накладних № № 49799090, 49799081 (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи) Поставка зазначеного вище вугілля здійснювалась згідно Договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 р.

17.07.2007 р. на території Ладижинської ТЕС для визначення фактичної якості зазначеного Вугілля відбулося колегіальне відібрання точкових проб Вугілля зі всіх 17 вагонів, за результатами якого були складені Акт відбору проби № 2427 від 17.07.2007 р. (вагони №№ 67662726, 60063534, 66438771, 66375908, 67910505, 67189803, 67918649) та Акт відбору проби № 2415 від 17.07.2009 р. (вагони №№ 64453509, 67195008, 66788688, 66011131, 65944787, 66242710, 65489932, 63252977, 60935111, 67195388) .

За результатами випробування відібраних лабораторних проб Вугілля, проведеного хімлабораторією Ладижинської ТЕС, було встановлено, що фактичний вміст золи у Вугіллі, поставленому вагонами № № 67662726, 60063534, 66438771, 66375908, 67910505, 67189803, 67918649, дорівнював 34,5 %, а вологість Вугілля, поставленого вагонами № № 64453509, 67195008, 66788688, 66011131, 65944787, 66242710, 65489932, 63252977, 60935111, 67195388 становила 16,3 %.

В Акті про фактичну якість № 2427 від 18.07.2007 р. (вагони №№ 67662726, 60063534, 66438771, 66375908, 67910505, 67189803, 67918649) та в Акті про фактичну якість № 2415 від 18.07.2009 р. (вагони №№ 64453509, 67195008, 66788688, 66011131, 65944787, 66242710, 65489932, 63252977, 60935111, 67195388) відображені результати лабораторних випробувань.

Вугілля, поставлене позивачу зазначеними вагонами, не відповідає якісним характеристикам, приведеним в Договорі, оскільки вміст золи, встановлений умовами Договору для вугілля марки ГСШ 0-13, не може перевищувати 30 % (п. 3.1. Договору), а вологість – 8,9 % (п. 5.2. Договору).

Враховуючи вищевикладене, напіввагони у кількості 17 штук (Поставка 2 та Поставка 3) були переадресовані на залізничну станцію попереднього відвантаження (залізнична станція Стаханов Донецької залізниці).

В липні 2007 року Одеською залізницею було знято кошти в сумі 78318,05 грн. з особового рахунку Ладижинської ТЕС, за переадресування у зворотному напрямку 17 напіввагонів № № 67662726, 60063534, 66438771, 66375908, 67910505, 67189803, 67918649, 64453509, 67195008, 66788688, 66011131, 65944787, 66242710, 65489932, 63252977, 60935111, 67195388.

Згідно п. 6.4 Договору за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, ассортимент якого не відповідає вимогам Договору, Постачальник (відповідач) несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків Покупця (позивача), зв’язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

З метою досудового врегулювання питання про відшкодування понесених збитків, 12.02.2008 р. позивач направив відповідачу претензію № 16-1116, яка залишена останнім без задоволення та належного реагування.

В силу ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. При визначені неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов’язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов’язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Обов’язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань (виключає його відповідальність).

Позивач довів суду наявність всіх необхідних елементів для такого виду відповідальності як стягнення збитків, а тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення збитків у сумі 78318,05 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач апеляційну скаргу в частині стягнення збитків в розмірі 78318,05 грн. обґрунтував частково. Отже, рішення Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 р. належить змінити, стягнувши з відповідача на користь позивач 78318,05 грн. збитків.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст.104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Вугілля України” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 р. у справі № 42/147 змінити, виклавши пункт другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

„Стягнути з Державного підприємства “Вугілля України” (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, р/р 260093016513 в АКБ „Промінвестбанк”, м. Київ МФО 300012, код 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” (79011, м. Львів, вул. Козельницька, 15, р/р 2600930153 в Ладижинському відділенні Промінвестбанку МФО 302485, код 05470982) 78318 (сімдесят вісім тисяч триста вісімнадцять) грн. 05 коп. збитків, 783 (сімсот вісімдесят три) грн. 18 коп. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та 391 (триста дев’яносто одну) грн. 59 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.”

В іншій частині рішення залишити без змін.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 42/147 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

25.01.10 (відправлено)