Постанова № 7644054, 19.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2010                                                                                           № 52/110

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача Яковлєва Ю.О. - юрист

від відповідача          Комбікова А.М. - юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Тантьєма"

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.06.2009

у справі № 52/110 (суддя

за позовом                               Дочірнього підприємства "Дуже добре"

до                                                   ЗАТ "Тантьєма"

про                                                   стягнення 48435,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2009 у справі № 52/110 позов Дочірнього підприємства „Дуже добре” до Закритого акціонерного товариства „Тантьєма” про стягнення 40392,00 грн. (з урахуванням уточнення до позовної заяви про зменшення позовних вимог) задоволено повністю.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Тантьєма” на користь Дочірнього підприємства „Дуже добре” 40392,00 грн. вартості товару, 403,92 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення Господарського суду міста Києва мотивовано тим, що на виконання договору № 6 від 15.02.2007 укладеного між позивачем та відповідачем товар був переданий у власність позивача згідно накладної від 13.03.2007; 27.06.2007 за договором № 1 від 01.01.2007 спірна продукція була придбана у позивача ТОВ „Аутдор”. Рішенням господарського суду АР Крим від 01.09.2008 у справі № 2-15/6300-2008, що вступило в законну силу, позов ТОВ „Аутдор” про розірвання договору № 1 від 01.01.2007 та стягнення 48435,87 грн. у зв’язку з невиконанням позивачем взятих на себе зобов’язань щодо якості проданого ним товару (спірна продукція) задоволено. В оскаржуваному рішенні Господарського суду міста Києва зазначено, що господарським судом АР Крим встановлено, що спірна конструкція, яка придбана ТОВ „Аутдор” у позивача у справі № 52/110 є неналежної якості, у зв’язку з чим суд першої інстанції, посилаючись на частину 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України щодо фактів, встановлених рішенням господарського суду АР Крим, на підставі статті 678 Цивільного кодексу України позов задовольнив, стягнув з відповідача вартість неякісної продукції в сумі 40392 грн.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2009 у справі № 52/110 Закрите акціонерне товариство „Тантьєма” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати вищезазначене рішення повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які Господарський суд міста Києва визнав встановленими.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що вирішуючи справу по суті, Господарський суд міста Києва, посилаючись на судове рішення у справі № 2-15/6300-2008 зазначив, що Господарським судом АР Крим встановлено, що спірна конструкція, яка придбана ТОВ „Аутдор” у позивача по справі № 52/110 є неналежної якості та прийшов до висновку, що позовні вимоги у справі № 52/110 є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Проте, на сторінці 2 рішення Господарського суду АР Крим у справі № 2-15/6300-2008 від 01.09.2008 зазначено: « …з листопада 2007 року одна з конструкцій не функціонує як динамічна та дозволяє експонувати тільки одну площину замість трьох, тобто фактично знаходиться в неробочому стані, оскільки не відповідає заявленим в паспорті характеристикам. Вказаний факт був підтверджений відповідачем у відповіді на претензію вих. № 25 від 21.03.2008 (а.с. 24), вих. № 31 від 02.04.2008 (а.с. 25), а також не заперечується відповідачем у відзиві на позов».

Таким чином, позивачем у зазначеній справі (ТОВ „Аутдор”) було зроблено припущення, пізніше визнане відповідачем у тій самій справі (ДП „Дуже Добре”), про те, що конструкція є товаром неналежної якості. Однак, ДП „Дуже Добре” не є виробником конструкції та експертною установою, а отже не могло визнавати чи є конструкція товаром належної якості, чи ні. Жодні посилання на інші документи, як на докази неналежної якості конструкції, у справі № 2-15/6300-2008 відсутні.

Апелянт зазначає, що його підприємство ніколи не визнавало того, що конструкція є товаром неналежної якості, а навпаки наполягає, що конструкція була передана ДП „Дуже Добре” у належній якості та у відповідності з нормами чинного законодавства. Зазначене підтверджується ще й тим, що в подальшому, після продажу конструкції ДП „Дуже Добре” ТОВ „Аутдор” за Договором № 1 від 01.01.2007, між ними був підписаний акт здачі-приймання робіт № ОХ-сф 00100 від 27.06.2007, згідно якого „робота виконана у строк, у повному обсязі і з належною якістю” (посилання на акт міститься у рішенні Господарського суду АР Крим від 01.09.2008 № 2-15/6300-2008).

Крім того, питання того чи є динамічна рекламна конструкція типу „Тривижн” товаром неналежної якості, взагалі не було предметом розгляду у Господарському суді АР Крим в рамках справи № 2-15/6300-2008. Предметом зазначеної справи було встановлення особи, відповідальної перед ТОВ „Аутдор” за вихід з ладу конструкції, якою був визнаний позивач. Апелянт вважає, що місцевим судом неправомірно застосовано наслідки, встановлені частиною другою статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Апелянт зазначив, що ДП „Дуже добре” здійснювало лише візуальний огляд роботи конструкції, в ході якого було виявлено, що конструкція знаходиться в неробочому стані. ДП „Дуже Добре” невідома причина виходу конструкції з ладу (абз. 1 стор. 2 претензії ДП „Дуже Добре” вих. № 23 від 21.03.2008 ). При цьому жодної перевірки конструкції за участі ЗАТ „Тантьєма” чи будь-якої експертизи, в тому числі і судової, щодо причин поломки конструкції ні до судового розгляду, ні в його рамках проведено не було. При цьому відповідно до статті 679 Цивільного кодексу України продавець несе відповідальність не за всі недоліки товару. Позивач не заявляв про недоліки товару відповідно до пунктів 5.2., 3.2. Договору № 6 від 15.02.2007. ДП „Дуже добре” самостійно здійснило пуско-налагоджувальні роботи конструкції 27.06.2007, що є прямим порушенням Технічних умов виробника – ЗАТ „Тантьєма”, за таких обставин відповідач вправі говорити про втрату чинності гарантійних зобов’язань.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Позивач зазначив, що відповідачем не були надані технічні умови на продукцію.

Як вказує позивач, у подальшому продукція була передана ТОВ „Аутдор” згідно договору № 1 від 01.01.2007. Позивач, відповідно п. 4 додатку № 2 Договору № 1 від 01.01.2007 на претензію ТОВ „Аутдор” щодо неробочого стану продукції, відповів останньому, що виробником динамічних рекламних конструкцій (ДРК) є ЗАТ „Тантьєма”, яке повідомлено про поломки, оскільки поламана ДРК ще знаходиться на гарантії, відповідач має перед позивачем зобов'язання по гарантійному ремонту, позивач не має право самостійно ремонтувати ДРК і вимагав відповідача направити фахівців для проведення гарантійного ремонту ДРК (знаходяться у матеріалах справи).

Рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим від 01.09.2008 у справі № 2-15/6300-2008, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.10.2008, позов ТОВ „Аутдор” до ДП „Дуже добре” задоволений, договір № 1 від 01.01.2007, укладений між сторонами у справі, розірвано з позивача на користь ТОВ „Аутдор” стягнено 47 092,50 грн., пені у розмірі 662,82 грн. Отже, як вказує позивач, оскільки ДРК є неналежної якості та відповідач істотно порушив умови Договору в частині гарантійного обслуговування, претензії відповідачем були проігноровані, ніяких дій по ремонту ДРК відповідач не вчинив, фахівців не надіслав, чим порушив права позивача, то він повинен відшкодувати вартість неякісної продукції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2009 у справі № 52/110 було призначено судову технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до проведення експертизи.

03.12.2009 Київським апеляційним господарським судом отримано відповідь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 26.10.2009 № 05/5б-6227/а, в якому зазначено, що ухвала суду про призначення судової технічної експертизи виконана бути не може, оскільки в штаті Київського НДІСЕ відсутні фахівці-технологи з дослідження динамічних рекламних установок, до компетенції яких відноситься вирішення поставлених в ухвалі питань.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2009 провадження у справі № 52/110 було поновлено, розгляд справи призначено на 19.01.2010.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив та неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

Дочірнє підприємство „Дуже добре” (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання договору та стягнення з Закритого акціонерного товариства „Тантьєма” (відповідач) 48435,87 грн. вартості продукції неналежної якості.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог від 22.04.2009 позивач просив стягнути з відповідача 40392,00 грн. у зв’язку з оплатою ним продукції в такому розмірі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач придбав у відповідача згідно договору № 6 від 15.02.2007 продукцію – дві динамічні рекламні конструкції типу „ТРИВИЖН -2” (ДРК), які в подальшому були продані згідно договору № від 01.01.2007 ТОВ „Аутдор”. З 25 січня 2008 року на адресу позивача були направлені кількаразові претензії щодо неякісності поставленої продукції з вимогою повернення сплаченої суми, на що позивач за даним позовом відповів, що виробник ДРК, відповідач у справі, сповіщений про поломки, і тому відповідач має перед позивачем зобов’язання по гарантійному ремонту, позивач не має права самостійно ремонтувати ДРК і вимагав відповідача направити фахівців для проведення гарантійного ремонту ДРК. Відповідач перед позивачем свої зобов’язання по гарантійному ремонту й усуненню поломок не виконав, чим порушив права позивача. В свою чергу, ТОВ „Аутдор” подав до ДП „Дуже добре” позовну заяву, рішенням господарського суду АР Крим у справі № 2-15/6300-2008 від 01.09.2008, що вступило в законну силу, договір № 1 від 01.01.2007 розірвано, стягнуто з позивача на користь ТОВ „Аутдор” 47092,50 грн., пені у розмірі 662,82 грн. та судові витрати. Позивач посилається на те, що зазначеним рішенням господарського суду АР Крим були встановлені факт неналежної якості товару – динамічної рекламної конструкції типу „ТРИВИЖН-2”, придбаної у відповідача, а також факт порушення позивачем гарантійних зобов’язань перед ТОВ „Аутдор”.

Відповідач проти позовних вимог заперечив повністю у зв’язку з необґрунтованістю позовних вимог.

15.02.2007 між ЗАТ „Тантьєма” (відповідач, продавець) та ДП „Дуже добре” (позивач, покупець) було укладено договір № 6 (надалі – Договір № 6), згідно умов якого продавець зобов’язався в порядку та на умовах договору прийняти та оплатити продукцію – динамічну конструкцію „ТРИВИЖН-2” (надалі - продукція), комплект, у кількості 2 одиниць та ламелі у кількості 224 штуки загальною вартість 80784,00 грн.

Продукція була передана позивачу згідно видаткової накладної № ТА-0000010 від 13.03.2007.

Пунктом 3.2 Договору № 6 сторони встановили, що у разі виявлення ушкоджень або некомплектності продукції, покупець зобов’язаний повідомити про це продавця письмово протягом 10 днів з дня поставки, в іншому випадку продавець не несе відповідальності перед покупцем за такі збитки.

Згідно пункту 5.1. Договору № 6 якість та комплектність продукції, що поставляється за даним Договором, повинні відповідати технічним умовам.

Відповідно до пункту 5.2. Договору № 6 у разі поставки продукції, яка не відповідає Технічним умовам, покупець має право відмовитися від приймання продукції з письмовим повідомленням протягом 10 днів з дня поставки. Невідповідність продукції технічним умовам встановлюється комісією у складі представників сторін і оформлюється двостороннім актом. Сторони повинні підписати акт протягом 3 днів або надати мотивовану відмову. В акті вказуються строки усунення невідповідності технічним умовам.

Будь яких заперечень щодо якості товару в порядку пунктів 3.2., 5.2 Договору № 6 з боку позивача висунуто не було.

Пред’являючи позовні вимоги до відповідача, позивач вказує, що 30.01.2008 вих. № 12 він направив відповідачеві претензію, в якій зазначив, що 27.06.2007 продукцію, яку ДП „Дуже добре” придбало у ЗАТ „Тантьєма” згідно договору № 6 від 15.02.2007, було передано ТОВ „Аутдор”, м. Сімферополь, і встановлена на території МДА Сімферополь”. 25.01.2008 на адресу ДП „Дуже добре” від ТОВ „Аутдор” надійшла претензія щодо неякісності продукції з вимогою повернення сплаченої суми. Позивач вказав, що оскільки відповідачем була поставлена продукція неналежної якості, він вправі відмовитися від договору і вимагати повернення сплачених за товар коштів.

21.03.2008 вих. № 23 позивачем повторно була направлена претензія відповідачеві, в якій вказано, що спеціалістами ДП „Дуже добре” 16.03.2008 був здійснений візуальний огляд роботи конструкції „ТРИВИЖН-2” та було встановлено, що конструкція знаходиться в робочому стані. Також 17.03.2008 був здійснений візуальний огляд роботи конструкції „ТРИВИЖН-2” та було встановлено, що конструкція знаходиться в неробочому стані. Причина поломки невідома.

Між ДП „Дуже добре” (виконавець) та ТОВ „Аутдор” (замовник) було укладено договір № 1 від 01.01.2007 (надалі – Договір № 1), згідно умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання по виготовленню металевої конструкції (виріб), вид, розмір поля встановлення, кількість, строки, вартість виготовлення, встановлення, монтажу вказуються в додатках, які є невід’ємними частинами договору.

Згідно пункту 2.1. Договору № 1 виконавець (ДП „Дуже добре”) зобов’язується виконати роботи якісно та в строк згідно умов договору і техдокументацією, що є невід’ємною частиною договору, доставити, встановити і здійснити монтаж готового виробу протягом строку, вказаного в додатку, здійснити пуско-наладку виробу, монтаж кожного виробу на несучу конструкцію згідно рекомендацію по монтажу, здійснювати заміну комплектуючих, що вийшли з ладу протягом Гарантійного строку при дотриманні рекомендацій з експлуатації і технічному обслуговуванню виробу за власний рахунок, забезпечити замовника техдокументацією, рекомендації по експлуатації і технічному обслуговуванню виробу тощо. Замовник (ТОВ „Аутдор”) зобов’язаний до запрошення виконавця на пуско-наладку забезпечити встановлення несучої конструкції, підводки до неї електроживлення (при наявності електроживлення), заземлення.

У додатку № 1 до Договору № 1 від 01.01.2007 зазначено, що пусконалагоджувальні роботи здійснюються лише представником виконавця.

Також виконавець взяв на себе гарантійні зобов’язання згідно Договору № 1, додатку № 2 до договору № 1.

Рішенням господарського суду АР Крим у справі № 2-15/6300-2008 від 01.09.2008, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.10.2008, позов ТОВ „Аутдор” до ДП „Дуже добре”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ЗАТ „Тантьєма” задоволений, розірвано Договір № 1, стягнуто з ДП „Дуже добре” на користь ТОВ „Аутдор” 47092,50 грн., пеню в розмірі 662,82 грн., судові витрати.

Суд першої інстанції, посилаючись на рішення господарського суду АР Крим у справі № 2-15/6300-2008 від 01.09.2008, при прийнятті рішення застосував положення частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як зазначено у рішенні господарського суду АР Крим у справі № 2-15/6300-2008 від 01.09.2008, пунктом 5.2. договору, укладеного між ДП „Дуже добре” та ТОВ „Аутдор”, встановлено, що гарантійний термін на виріб становить 12 місяців з моменту його пуско-наладки. Вказаним підтверджується те, що гарантійні зобов’язання ДП „Дуже добре” поширюються на всю конструкцію, та спростовуються твердження відповідача (ДП „Дуже добре”) про те, що їх зобов’язання як виконавця поширюються лише на металеву установку динамічної рекламної конструкції „Тривижн”. Далі в рішенні зазначено, що в даному випадку в розумінні статті 610 Цивільного кодексу України має місце саме порушення ДП „Дуже добре” своїх гарантійних зобов’язань, правові наслідки яких визначені статтею 611 Цивільного кодексу України, що стало підставою для задоволення позову.

Таким чином, господарським судом АР Крим у справі № 2-15/6300-2008 від 01.09.2008 було досліджено гарантійні зобов’язання ДП „Дуже добре” перед ТОВ „Аутдор”, що виникли з договору № 1 від 01.01.2007 та встановлено особу, яка відповідає перед ТОВ „Аутдор” за договором № 1.

Причини виходу конструкції з ладу, враховуючи те, що монтаж конструкції здійснювався позивачем, під час розгляду справи № 2-15/6300-2008 від 01.09.2008 не досліджувались, отже, колегія суддів не погоджується з застосуванням судом першої інстанції частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Як вже було встановлено, будь яких заперечень щодо якості товару у порядку пунктів 3.2., 5.2. Договору № 6 з боку позивача висунуто не було.

Пунктом 6.1. Договору № 6 встановлено, що продавець дає гарантію, що вся продукція не має дефектів, пов’язаних із матеріалами, з яких вона виготовлена, або з процесом її виробництва, на період 12 місяців з дня передачі продукції покупцю. Гарантію надається лише у разі цільового використання продукції згідно технічних умов. Продавець на свій розсуд і за власний рахунок ремонтує чи замінює продукцію, що вийшла з ладу, яка відповідає умовам гарантії (пункт 6.2. Договору № 6).

В матеріалах справи знаходяться технічні умови (керівництво з експлуатації) динамічної рекламної установки „Тривижн”, в яких зазначено, що пусконалагоджувальні роботи (перевірка правильності кріплення ДРУ к силовій конструкції, регулювання трансмісії, установка мотора-редуктора, блока керування і підключення до електроживлення) повинен виконувати персонал Виробника або Дилера, які пройшли навчання на виробництві продавця, підтверджене сертифікатом. Введення в експлуатацію здійснюється комісією у складі представників Виробника (Дилера) і покупця.

Монтаж і установку рекламної конструкції здійснював позивач, що підтверджується актом про виконання пуско-налагоджувальних робіт від 27.06.2007.

Сертифікатів, які б підтверджували право позивача здійснювати монтаж і пуско-наладку продукції, матеріали справи не містять, що є порушенням Технічних умов.

Колегія суддів не приймає до уваги заперечення позивача про те, що відповідач не надав Технічних умов, виходячи з наступного.

Пунктом 5.1. Договору № 6 встановлено, що якість і комплектність продукції, що поставляється за Договором, повинна відповідати технічним умовам. Порядок приймання продукції також пов’язаний з технічними умовами на неї (пункт 5.2).

Позивач не звертався до відповідача з будь-якими претензіями щодо відсутності у нього технічних умов.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно стаття 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що продукція за Договором № 6 була прийнята позивачем без зауважень, також позивачем було порушено Технічні умови щодо встановлення і монтажу Динамічної рекламної установки „Тривижн”, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що продукція – динамічна конструкція „Тривижн-2”, яка придбана позивачем згідно договору № 6 від 15.02.2007, була неналежної якості.

Оскільки поданими доказами не доведено порушення відповідачем умов договору № 6 щодо якості продукції, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для розірвання договору № 6 від 15.02.2007, а тому позовна вимога про розірвання договору не підлягає задоволенню.

Колегія суддів зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті рішення з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем було заявлено вимоги про розірвання договору № 6 від 15.02.2007 та стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 48436,87 грн.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмова позивача від позову викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи.

Часткова відмова від позову можлива в випадках, коли в одній позовній заяві об’єднано дві чи більше вимог, і позивач відмовився від частини цих вимог. Часткову відмову від позову не слід змішувати від зменшення розміру позовних вимог, адже в останньому випадку йдеться про зменшення кількісної характеристики позовної вимоги.

Заявою про уточнення позовних вимог від 22.04.2009 у зв’язку з тим, що у позовній заяві позивачем було невірно нараховано суму позовних вимог, позивач зменшив позовні вимоги, а саме просив прийняти уточнення до позовної заяви про зменшення позовних вимог до розгляду, просив задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 40392,00 грн., а також судові витрати.

Предмет позову - це певна матеріально –правова вимога позивача до відповідача.

Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення це однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві – така дія кваліфікується як зміна предмету позову. Зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача, зміна підстави позову означає зміну обставин , якими позивач обґрунтовує позовні вимоги до відповідача. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення чи зменшення суми позову (кількісних показників) за тією ж вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зменшив кількісний показник вимоги про стягнення з відповідача відповідної суми, проте не відмовився від позовної вимоги про розірвання договору.

Крім того, як вбачається з відзиву на апеляційну скаргу відповідача, позивач однією з підстав заперечень на апеляційну скаргу відповідача зазначає наявність підстав для розірвання договору внаслідок істотного порушення його умов відповідачем.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

Як вбачається зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2009, резолютивна частина не містить висновку суду щодо вирішення питання по заявленій позивачем вимозі про розірвання договору № 6 від 15.02.2007.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2009 у справі № 52/110 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову повністю. Апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Тантьєма” на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2009 у справі № 52/110 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2009 у справі № 52/110 скасувати повністю.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Дуже добре” (95000, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 6, оф. 14, код 32624971) на користь Закритого акціонерного товариства „Тантьєма” (фактична адреса: 04080, м.Київ, вул. Юрковська, д. 37, оф. 7; юридична адреса: 03039, м.Київ, пр-т Червонозоряний, 119, код 22918264) 201 (двісті одну) грн. 96 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 52/110 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді