Постанова № 7643917, 13.01.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.01.2010 р.                                                             справа №39/319

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Запорощенка М.Д.

суддівВолкова Р.В. , Новікової Р.Г.

за участю представників сторін: від позивача:Могольницька Н.В., дов. № 422/11.5.2 від 21.09.09р., від відповідача:

від третьої особи:не з"явився,

не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуМалого приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Богатир" м.Донецьк

на ухвалу

господарського суду Донецької області

від30.10.2009 року

по справі№39/319 (Морщагіна Н.С.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства " ВТБ Банк" м.Київ в особі відділення " Донецька регіональна дирекція" ВАТ "ВТБ Банк" м.Донецьк

до

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачаМалого приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Богатир" м.Донецьк

Товариства з обмеженою відповідальністю " Готель "Централь" м.Донецьк

простягнення заборгованості в сумі 22156615,04 доларів США, в сумі 32000,00 доларів США, в сумі 3362862,05грн. шляхом звернення стягнення на майно В С Т А Н О В И В: Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.10.2009 року у справі № 39/319 заяву Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” м. Київ в особі відділення “Донецьк регіональна дирекція” Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” про забезпечення позову задоволено частково. Забезпечено позов по справі № 39/319 шляхом заборони Малому приватному підприємству “Науково-виробнича фірма “Богатир” (код ЄДРПОУ 20376210; 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 87) вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу в користування, відчуження на користь третіх осіб (у тому числі шляхом передачі в оренду, заставу; продажу, дарування, тощо) належного йому на праві власності нерухомого майна - будівлі готелю в комплексі з АЗС літ. А-2, площею 252,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 290, будівель: готелю літ. А-3; гаражу літ. Б-1; побутового блоку літ. В-1; ремонтного ангару літ. Г-1, складу літ. П-1 загальною площею 1354,1 кв.м. з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 292 в межах ціни позову в розмірі 22156615,04 доларів США (що еквівалентно 177421310,59 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 29.10.2009 року); 32000,00 доларів США (що еквівалентно 239577,60 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 12.12.2008 року)та 3362862,05 гривень, а також судових витрат, сплачених позивачем, а саме: державного мита в розмірі 25500,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині заяви –відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим , що до вирішення спору по суті, наявні сприятливі обставини, коли відповідач вправі до моменту винесення/виконання рішення, розпорядитися належним йому майном на власний розсуд, що в свою чергу, з огляду на значний розмір простроченої заборгованості може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки майно, яке є у відповідача на момент прийняття такого рішення, може зменшитись за кількістю або взагалі вибути з розпорядження/володіння відповідача на момент його виконання.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою господарського суду, відповідач, Мале приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Богатир»м.Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу у справі скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог скаржник вказує на те, що , як матеріали справи № 39/319, так і оскаржувана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову не містять жодних доказів можливого ускладнення або неможливості виконання судового рішення про задоволення позову, а також будь-яких доказів намагання відповідача здійснити дії щодо нерухомого майна , яке є предметом позову. Крім того, скаржник зауважує на тому , що згідно з даними Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо всього майна , на яке оскаржуваною ухвалою господарського суду Донецької області вжиті заходи забезпечення позову , вже існують обтяження та обмеження , які унеможливлюють його відчуження або здійснення інших дій , пов’язаних з розпорядженням цим майном.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк»м. Київ в особі відділення «Донецька регіональна дирекція»ВАТ «ВТБ Банк» м. Донецьк , у відзиві б/н на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні , проти апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу господарського суду законною та обґрунтованою, тому такою, що не підлягає скасуванню, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу –без змін.

Третя особа , Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель «Централь»м. Донецьк, наданим йому правом не скористався, представник третьої особи в судове засідання не з’явився , відзив не надав.

До нинішнього судового засідання представники відповідача та третьої особи не з’явились . Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені належним чином , що підтверджується матеріалами справи.

13.01.10р. до суду від представника заявника апеляційної скарги надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечує .

Дане клопотання судовою колегією відхилено , оскільки :

по-перше, сторони у справі про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином рекомендованим листом з повідомленням , що підтверджується штампом на зворотному боці Ухвали про порушення апеляційного провадження від 11.12.09р. у справі № 39/319, а також повідомленням про вручення поштового відправлення .

по-друге, Предметом розгляду в даній справі є апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.10.09р. про вжиття заходів щодо забезпечення позову , а не на рішення суду , в зв’язку з чим нез’явлення представників сторін до судового засідання не перешкоджає розгляду заяви по суті і не зачіпає інтереси інших учасників судового процесу , представники яких не були присутні в судовому засіданні. До того ж , слід зазначити , що Ухвалою про порушення апеляційного провадження від 11.12.09р. у справі № 39/319 судом не було зобов’язано сторін щодо забезпечення явки повноважних представників до судового засідання.

по-третє, представником заявника апеляційної скарги , яким було заявлено дане клопотання , не надано доказів заявлених обставин та неможливості прибуття до судового засідання іншого представника.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника позивача , що був присутній в засіданні суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “ВТБ Банк” м. Київ в особі відділення “Донецьк регіональна дирекція” Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Малого приватного підприємства “Науково-виробнича фірма “Богатир” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 22156615,04 доларів США, в сумі 32000,00 доларів США, в сумі 3362862,05грн. шляхом звернення стягнення на майно, яке знаходиться в іпотеці у позивача , а саме –Будівлю готелю в комплексі з АЗС літ. А-2 , площею 252,6кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м.Донецьк , вул. Купріна, буд. 290 та належить на праві власності Малому приватному підприємству «Науково-виробнича фірма «Богатир», що була передана останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору № 69В3 -7/2007 від 23.01.08р.; будівлі : готелю літ.А-3 ; гаражу літ.Б-1; побутового блоку літ. В-1; ремонтного ангару літ. Г-1 , складу лі. П-1 загальною площею 1354,1кв.м. з господарськими спорудами , що знаходяться за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вул.. Купріна, буд 292, що була передана останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору № 69В3 -7/2007 від 23.01.08р.

30.10.09р. від позивача до суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на будівлю готелю в комплексі з АЗС літ. А-2, площею 252,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 290 та належить на праві власності Малому приватному підприємству “Науково-виробнича фірма “Богатир”, будівлі: готелю літ. А-3; гаражу літ. Б-1; побутового блоку літ. В-1; ремонтного ангару літ. Г-1, складу літ. П-1 загальною площею 1354,1 кв.м. з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 292 та належать на праві власності Малому приватному підприємству «Науково-виробнича фірма “Богатир” в межах ціни позову в розмірі 22156615,04 доларів США (що еквівалентно 177421310,59 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 29.10.2009 року); 32000,00 доларів США (що еквівалентно 239577,60 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 12.12.2008 року)та 3362862,05 гривень, а також судових витрат, сплачених позивачем, а саме: державного мита в розмірі 25500,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу;

- заборони Малому приватному підприємству “Науково-виробнича фірма “Богатир” вчиняти дії, направлені на відчуження майна: будівлі готелю в комплексі з АЗС літ. А-2, площею 252,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 290 та належить на праві власності Малому приватному підприємству “Науково-виробнича фірма “Богатир”, будівлі: готелю літ. А-3; гаражу літ. Б-1; побутового блоку літ. В-1; ремонтного ангару літ. Г-1, складу літ. П-1 загальною площею 1354,1 кв.м. з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 292 та належать на праві власності Малому приватному підприємству “Науково-виробнича фірма “Богатир” в межах ціни позову в розмірі 22156615,04 доларів США (що еквівалентно 177421310,59 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 29.10.2009 року); 32000,00 доларів США (що еквівалентно 239577,60 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 12.12.2008 року)та 3362862,05 гривень, а також судових витрат, сплачених позивачем, а саме: державного мита в розмірі 25500,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.10.2009 року у справі № 39/319 заяву Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” м. Київ в особі відділення “Донецьк регіональна дирекція” Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” про забезпечення позову задоволено частково.

Забезпечено позов по справі № 39/319 шляхом заборони Малому приватному підприємству “Науково-виробнича фірма “Богатир” (код ЄДРПОУ 20376210; 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 87) вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу в користування, відчуження на користь третіх осіб (у тому числі шляхом передачі в оренду, заставу; продажу, дарування, тощо) належного йому на праві власності нерухомого майна - будівлі готелю в комплексі з АЗС літ. А-2, площею 252,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 290, будівель: готелю літ. А-3; гаражу літ. Б-1; побутового блоку літ. В-1; ремонтного ангару літ. Г-1, складу літ. П-1 загальною площею 1354,1 кв.м. з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 292 в межах ціни позову в розмірі 22156615,04 доларів США (що еквівалентно 177421310,59 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 29.10.2009 року); 32000,00 доларів США (що еквівалентно 239577,60 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 12.12.2008 року)та 3362862,05 гривень, а також судових витрат, сплачених позивачем, а саме: державного мита в розмірі 25500,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині заяви –відмовлено.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи представника позивача , що був присутній в судовому засіданні , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Як вбачається із змісту заяви про забезпечення позову необхідність вжиття заходів до забезпечення позову позивач обґрунтував тим , що відповідачем може бути відчужене належне йому на праві власності нерухоме майно , що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення. Не вжиття заходів, за думкою позивача, призведе до порушення його законних прав та інтересів.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вжиті судом заходи до забезпечення позову повинні відповідати предмету спору та мати на меті можливість подальшого виконання судового рішення.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Таким чином, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Вичерпний перелік способів забезпечення позову наведений у статті 67 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З огляду на наведені норми заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позовні вимоги обґрунтовані тим , що у порушення п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526,527,530 Цивільного кодексу України , а також умов договору ТОВ «Готель «Централь»зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконало в зв’язку з чим утворилась заборгованість .Вимоги , що були пред’явлені Банком та ТОВ «Готель «Централь»та його майнового поручителя Малого приватного підприємства “Науково-виробнича фірма “Богатир” м. Донецьк щодо виконання зобов’язань за Кредитним договором , залишені без задоволення.

Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 69В/2007 від 16.06.2007 року в розмірі 22156615,04 доларів США (що еквівалентно 177421310,59 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 29.10.2009 року); 32000,00 доларів США (що еквівалентно 239577,60 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 12.12.2008 року) та 3362862,05 гривень шляхом звернення стягнення на майно, що знаходиться в іпотеці Банку відповідно до іпотечного договору № 69Вз-7/2007 від 23.01.2008 року та належить на праві власності МПП “НВФ “Богатир”.

У відповідності з іпотечним договором № 69Вз-7/2007 від 23.01.2008 року відповідачем для забезпечення виконання зобов’язань Позичальника щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором № 69В/2007 від 16.06.2007 року передано в іпотеку нерухоме майно - будівлю готелю в комплексі з АЗС літ. А-2, площею 252,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 290, будівлі: готелю літ. А-3; гаражу літ. Б-1; побутового блоку літ. В-1; ремонтного ангару літ. Г-1, складу літ. П-1 загальною площею 1354,1 кв.м. з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 292.

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що майно, яке передається в іпотеку належить іпотекодавцю на праві власності.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на статтю 319 Цивільного кодексу України, згідно з якою власник самостійно володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві вчиняти певні дії, дійсно може утруднити та зробити неможливим виконання судового рішення у справі, тому заява про забезпечення позову має бути задоволена.

За таких обставин, та враховуючи, що забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував приписи ст. ст. 66, 67 ГПК України, оскільки застосування визначених ст. 67 ГПК України заходів, можливо лише у разі, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що у даному випадку підтверджено матеріалами справи.

Щодо ухвали суду в частині відмови в задоволенні вимог позивача стосовно накладення арешту на будівлю готелю в комплексі з АЗС літ. А-2, площею 252,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 290 та належить на праві власності Малому приватному підприємству “Науково-виробнича фірма “Богатир”, будівлі: готелю літ. А-3; гаражу літ. Б-1; побутового блоку літ. В-1; ремонтного ангару літ. Г-1, складу літ. П-1 загальною площею 1354,1 кв.м. з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 292 та належать на праві власності Малому приватному підприємству «Науково-виробнича фірма “Богатир” в межах ціни позову в розмірі 22156615,04 доларів США (що еквівалентно 177421310,59 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 29.10.2009 року); 32000,00 доларів США (що еквівалентно 239577,60 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 12.12.2008 року)та 3362862,05 гривень, а також судових витрат, сплачених позивачем, а саме: державного мита в розмірі 25500,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу, судова колегія погоджується з рішенням суду в цій частині , оскільки , як про це вірно зазначено судом першої інстанції накладання арешту на належне відповідачеві нерухоме майно фактично зробить неможливим його подальше використання в господарській діяльності відповідача, та призведе до втручання у підприємницьку діяльність господарюючого суб'єкта, право на яку гарантовано ст. 42 Конституції України.

Посилання скаржника на те , що згідно з даними Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо всього майна , на яке оскаржуваною ухвалою господарського суду Донецької області вжиті заходи забезпечення позову , вже існують обтяження та обмеження , які унеможливлюють його відчуження або здійснення інших дій , пов’язаних з розпорядженням цим майном, судовою колегією не приймають як обґрунтовані, оскільки суду не надано доказів існування обтяжень та обмежень до прийняття спірної ухвали . Крім того , дані посилання не можуть бути визнані як підстава для скасування оскарженого судового акту.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнята з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 67, 91, 99 , 101, 103, 106 Господарського процесуального кодексу України суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Богатир» м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.10.2009р. у справі № 39/319 –залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 30.10.2009р. у справі № 39/319 –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 13.01.2010р.

Головуючий          М.Д. Запорощенко

Судді:          Р.В. Волков

          Р.Г. Новікова