Постанова № 7643907, 12.01.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.01.2010 р.                                                             справа №6/307

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М.

суддівГези Т.Д. , Скакуна О.А.

за участю представників сторін: від позивача:Білоконь О.П., довіреність б/н від 09.11.2009р., від відповідача:Ніяка О.В., довіреність № 9/345 від 11.01.2010р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргудержавного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк на рішення

господарського суду Донецької області

від23.11.2009 року

по справі№6/307 (Подколзіна Л.Д.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Соло" м.Донецьк

додержавного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк

простягнення 2041935,75 грн. Господарський суд Донецької області (суддя Подколзіна Л.Д.) рішенням від 23.11.2009р. задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Соло” м.Донецьк (далі по тексту - ТОВ „Соло”) до державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк (далі по тексту - ДП „Донецька вугільна енергетична компанія”) про стягнення 2041 935грн. 75коп.

Судове рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заявник вказує на те, що пред”явлені позовні вимоги про стягнення з нього 3% річних від простроченої суми та індексу інфляції за весь час прострочення, необґрунтовані та неправомірні, оскільки згідно ст. 625 ЦК України відповідної вимоги не направляв, тому строк виконання зобов”язання не настав.

На думку заявника, після відкриття виконавчого провадження, у боржника є обов”язок виконати рішення суду та відсутнє грошове зобов”язання сплатити борг.

Позивач у відзиві проти апеляційної скарги заперечує, вказує на законність та обґрунтованість рішення суду. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк, залишивши без змін рішення господарського суду.

Відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, судова колегія

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Соло” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” інфляційних витрат у сумі 1776 680грн. 08коп. та 3% річних у сумі 265 255грн. 67коп., посилаючись на умови договору відступлення права вимоги №29-У від 10.11.2006р. та рішення господарського суду Донецької області від 29.12.2006р. по справі №6/355.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 29.12.2006р. по справі №6/355, на користь ТОВ „Соло” з ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” стягнуто основний борг у сумі 3 118 142грн. 32коп., витрати по сплаті держмита у сумі 25 500грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

ТОВ “Соло” м.Донецьк звернулося з заявою вих.№11/01-1 від 11.01.2007р. до Державної виконавчої служби Ворошиловського району м.Донецька про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду Донецької області з наказом від 09.01.2007р. у справі № 6/355 про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 3 118 142грн. 32коп., витрат по сплаті держмита у сумі 25 500грн. та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн. Відповідне виконавче провадження було відкрито.

У зв”язку із внесенням боржника - ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” до реєстру відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” №2711, виконавче провадження було зупинено.

Оскільки відповідач до цього часу свої зобов”язання, щодо сплати основного боргу у сумі 3 118 142грн. 32коп. не виконав, позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача інфляційних у сумі 1776 680грн. 08коп., з зазначенням періоду прострочення оплати з 1 грудня 2006р. по 30 вересня 2009р., а також 3% річних у сумі 265 255грн. 67коп. за період з 1 грудня 2006р. по 30 вересня 2009р.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.12.2006р. по справі №6/355, встановлений факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 3 118 142грн. 32коп., який є преюдиціальним та відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доведення у справі №6/307.

За приписами ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, зазначене рішення набрало законної сили 09.01.07р.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішення суду про стягнення з відповідача грошових коштів не виконано, позивач не отримав від відповідача відповідних грошових коштів, тому грошове зобов’язання по сплаті основного боргу не припинилось.

Разом з тим, враховуючи те, що в рішенні від 29.12.2006р. судом не було визначено строк настання у ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” зобов"язань щодо оплати виконаних робіт за договорами з ТОВ "Вуглетехнік", права вимоги за якими перейшли до позивача на підставі договору №29-У, а позивач не надав суду відповідних доказів по справі №6/307, апеляційна інстанція вважає, що право на стягнення з боржника інфляційних витрат та 3% річних у ТОВ "Соло" виникло не раніше ніж рішення господарського суду від 29.12.2006р. набрало законної сили, тобто з 09.01.2007р.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що має місце прострочення відповідачем грошового зобов’язання по сплаті суми основного боргу та за приписами ст. 625 ЦК України, обов"язок відповідача сплатити індекс інфляції та три процента річних від суми боргу, за весь час прострочення відповідного грошового зобов"язання.

Разом з тим, апеляційна інстанція не погоджується з висновками місцевого господарського суду та розрахунками позивача, щодо стягнення з відповідача інфляційних у сумі 1776 680грн. 08коп. за період прострочення оплати з 1 грудня 2006р. по 30 вересня 2009р., а також 3% річних у сумі 265 255грн. 67коп. за період з 1 грудня 2006р. по 30 вересня 2009р.

Через те, що період нарахування 3% річних за прострочення грошового зобов”язання, починається з 09.01.07р., дати набрання законної сили рішенням суду, яким встановлений факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 3 118 142грн. 32коп.

Тому, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню у сумі 255260,53грн. за період з 09.01.2007р. по 30.09.2009р.

Крім того, згідно Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997р, індекси інфляції розраховуються Міністерством статистики України помісячно.

Таким чином, підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 1708741,99 грн. за період з 01.02.2007р. по 30.09.2009р.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання заявника на те, що відповідальність за невиконання грошового зобов”язання згідно ст. 625 ЦК України, залежить від пред"явлення окремої вимоги кредитора, оскільки право кредитора порушено неоплатою боргу і відповідальністю боржника, передбачена ст. 625 ЦК України, застосовується судом за позовом кредитора.

Крім того, суд апеляційної інстанції не приймає доводи скаржника, що після відкриття виконавчого провадження, у боржника є обов”язок виконати рішення суду та відсутнє грошове зобов”язання сплатити борг, оскільки наявність судового рішення та виконавчого провадження, відповідно до чинного законодавства не є підставою припинення зобов”язання за договором.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна інстанція вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2009р. по справі № 6/307 підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за подання позову, апеляційної скарги та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача та відповідача, пропорційно задоволених вимог.

          З урахуванням викладеного та керуючись ст. 625 ЦК України, ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк - задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2009р. у справі № 6/307 - частково скасувати.

          Викласти резулятивну частину рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2009р. в наступній редакції:

"Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Соло” м.Донецьк до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк про стягнення 2041 935грн. 75коп., задовольнити частково.

          Стягнути з Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” (83001 м.Донецьк, вул.Артема,63, ЄДРПОУ 33161769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Соло” (83059 м.Донецьк, пр.Ілліча, 111, п/р № 26000051700650 в Донецькому РУ „Приватбанк” м.Донецьк, МФО 335496, ЄДРПОУ 30189734) інфляційні у сумі 1708741,99 грн., 3% річних у сумі 255260,53грн., витрати по сплаті держмита у сумі 19 640, 06грн., витрати по спалаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 227грн.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Соло” (83059 м.Донецьк, пр.Ілліча, 111, п/р № 26000051700650 в Донецькому РУ „Приватбанк” м.Донецьк, МФО 335496, ЄДРПОУ 30189734) на користь Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” (83001 м.Донецьк, вул.Артема,63, ЄДРПОУ 33161769) витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги в сумі 389,67грн."

          Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий          Т.М. Колядко

Судді:          Т.Д. Геза

          О.А. Скакун

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

          5. ГСДО