Ухвала суду № 7643817, 21.09.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2009 року

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт» до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції про визнання рішення №0003202302 від 14.11.2007 року недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2007 року Державне підприємство «Ізмаїльський морський торгівельний порт» звернулося до суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції про визнання рішення №0003202302 від 14.11.2007 року недійсним.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, та просили суд позов задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в період з 20.09.2007 р. по 17.10.2007 р. відповідач на підставі направлень № 848, № 933 від 18.10.2007 р., виданих Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією, ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. №509-ХІІ та відповідно до плану графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» вимог податкового та валютного законодавства за період 30.06.2006р. по 30.06.2007р., про що складено акт від 07.11.2007 року № 01552301 01125815. Разом з тим, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» стягнув плату у сумі 5 839, 45 грн. з ПП «ОСОБА_2» та КП «Дунайсервіс» не за продаж електроенергії, а за надання послуг порту по передачі електроенергії з мереж ВАТ «Одесобленерго» споживачам. На думку позивача розрахункові операції на отримання плати за послуги по передачі електроенергії не підпадають під дію ст. 1, п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно якого «Ізмаїльський морський торговельний порт» повинен був застосувати реєстратор розрахункових операцій.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що у разі видачі органами ДПІ у Приморському районі м. Одеси свідоцтва про сплату єдиного податку вважається, що порядок подання документів для його видачі, їх розгляду та безпосередньо отримання підприємцем від податкового органу такого свідоцтва, вважається дотриманим, тобто позовні вимоги ДПІ у Приморському районі м. Одеси не підлягають задоволенню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 р. адміністративний позов задоволений. Визнано протиправним та скасовано рішення Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003202302 від 14.11.2007 року.

Ізмаїльська обєднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 р., зазначивши, що вказана постанова прийнята з порушенням чинного законодавства. Апелянт просить вищезазначену постанову скасувати та відмовити ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» у позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що в період з 20.09.2007 р. по 17.10.2007 р. відповідач на підставі направлень № 848, № 933 від 18.10.2007 р., виданих Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією та відповідно до плану графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, провів планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» вимог податкового та валютного законодавства за період 30.06.2006р. по 30.06.2007р., про що складено акт від 07.11.2007 року № 01552301 01125815. При перевірці було виявлено що, у період, за який зроблена перевірка, підприємство - позивач провело розрахункові операції в готівковій формі зі споживачами за товари невласного виробництва - електроенергію без застосування РРО на загальну суму 5 839,45 грн. На підставі цього ОДПІ було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003202302 від 14.11.2007 року у сумі 29197,25грн. ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» стягував плату у сумі 5 839,45 грн. з ПП «ОСОБА_2» та КП «Дунайсервіс» не за продаж електроенергії а за надання послуг порту по передачі електроенергії з мереж ВАТ «Одесобленерго» споживачам.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стягнення плати за надання послуг по передачі електроенергії в судовому засіданні було підтверджено наступним: договорами № 86 від 30.08.2005 р. між ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» та ПП «ОСОБА_3.», № 76 від 02.08.2006 р. між ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» та ПП «ОСОБА_2», № 118 від 28.12.2004 р. між ДП «Ізмаїльський морський Торговельний порт» та КП «Дунайсервіс» по наданню послуг по передачі електроенергії з мереж ВАТ «Одесобленерго» споживачам; договорами між ПП «ОСОБА_3.», «ОСОБА_2.», КП «Дунайсервіс» та ВАТ «Одесаобленерго» на оплату вартості електроенергії; виставленими ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» рахунками на оплату послуг по передачі електроенергії на суму 5 839, 45 грн. за №№ 244/33 від 28.07.2006 р., 243/33 від 28.07.2006 р., 259/33 від 29.07.2006 р., 271/33 від 26.09.2006 р., 279/33 від 30.10.2006 р., 288/33 від 28.11.2006 р., 280/33 від 30.10.2006 р., 299/33 від 26.12.2006 р., 300/33 від 26.12.2006 р., 308/33 від 25.01.2007 р, 309/33 від 25.01.2007 р., 7/33 від 28.02.2007 р., 6/33 від 28.02.2007 р., 17/33 від 26.03.2007 р., 29/33 від 26.04.2007 р.,31/33 від 26.04.2007 р., 30/33 від 26.04.2007 р., 38/33 від 30.05.2007 р., 45/33 від 30.05.2007 р., 39/33 від 30.05.2007 р., 54/33 від 25.06.2007 р., 57/33 від 25.06.2007 р., 56/33 від 25.06.2007 р.

На думку колегії суддів розрахункові операції на отримання плати за послуги по передачі електроенергії не підпадають під дію ст.1, п. 1 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно якого «Ізмаїльський морський торговельний порт» повинен був застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що основним видом діяльності ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» згідно єдиного Державного реєстру є «функціонування водної транспортної інфраструктури» - код класифікації 63.22, а не торгівля та громадське харчування. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає випадки, в яких не застосовується реєстратор розрахункових операцій, а саме, згідно п. 1 ст. 9 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданням послуг підприємствам та організаціям всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у випадку проведення розрахунків у касах цих підприємств з оформленням прибуткового та видаткового касових ордерів та видачу відповідних квитанцій, підписаних та завірених у встановленому законом порядку.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при оприбутковуванні суми 5 839, 45 грн. шляхом оформлення прибуткових касових ордерів за послуги по передачі електроенергії ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» в повному обсязі виконав вимоги п.1 ст.9 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, вказані в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 24.09.2009 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: