Постанова № 7643791, 18.01.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2010 року Справа № К39/177-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Стрелець (доповідача),

суддів Логвиненка А.О., Головка В.Г.

при секретарі: Ревковій Г.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність ВМС № 754082 від 19.05.2009 р.;

від відповідача-1: Бровко І.В., довіреність № 4/11-9 від 12.01.2010 р;

від відповідача-2: не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача-3: не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача-4: не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2009р. по справі № К39/177-09

за позовом ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Система аптек “Лінда-фарм”, м. Дніпропетровськ

відповідача-3 - ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ

відповідача-4 ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ

про визнання змін до установчого договору товариства недійсними

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2009 р. ОСОБА_3 звернулась в господарський суд Дніпропетровської області з позовом, в якому, з урахуванням поданих уточнень, просила визнати недійсними зміни до установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю Система аптек “Лінда-фарм” від 15.12.2003 р. та виконавчому комітету Дніпропетровської міської ради скасувати реєстрацію змін № 3 до установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю Система аптек “Лінда-фарм” від 15.12.2003 р., реєстраційна справа № 04052459ю0040310, про що внести відповідні зміни до записів Єдиного державного реєстру.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вищезгадані зміни не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ними обумовлені, оскільки за цим правочином не відбулась передача права власності на нерухоме та рухоме майно від ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Система аптек “Лінда-фарм”.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2009р. у справі № К39/177-09 (суддя Ліпинський О.В.) позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись зі згаданим рішенням, ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник вважає, що рішення прийнято судом першої інстанції при неповному зясуванні обставин, які мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.11.2009р. апеляційна скарга прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 21.12.2009р. на 12:00 годин.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2009 р. розгляд апеляційної скарги відкладено до 18.01.2010 р. на 12 годин 40 хвилин.

18.01.2010 р. відповідачі - 2,3,4 не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.

Відповідачі 2,3,4 відзивів на апеляційну скаргу не надали

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача-1, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Система аптек “Лінда-фарм”.

15.12.2003 р. відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Система аптек “Лінда-фарм”, на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом № 13, відповідно до якого було вирішено: внести та затвердити зміни до установчого договору товариства з метою уточнення даних про перелік майна, що вноситься до статутного фонду товариства учасниками товаристваСтупаковою І.Б. та ОСОБА_5; затвердити зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Система аптек “Лінда-фарм”, подавши їх на реєстрацію у виконавчий комітет Жовтневої районної ради м.Дніпропетровська.

23.12.2003 р. виконавчим комітетом Жовтневої районної ради м.Дніпропетровська були зареєстровані зміни № 3 до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Система аптек “Лінда-фарм”, реєстраційна справа № 04052459ю0040310

Відповідно до протоколу № 13 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Система аптек “Лінда-фарм” від 15.12.2003 р. п.3.1. установчого договору був викладений в наступній редакції:

„3.1. Статутний фонд формується за рахунок засобів учасників, розподіляється та вноситься у слідчому порядку:

ОСОБА_3 500000 (пятсот тисяч) гривень 00 коп. 50% Статутного фонду, з яких 436000 грн. вноситься у вигляді нежилого приміщення № 129 поз. 1-12, 14а, загальною площею 163,9 кв.м., що розташоване в місті Дніпропетровську, вул. Робоча, будинок № 81 та належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продаж приміщення від 12.11.2002 року, посвідченого Олійник С.В. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 5829;

ОСОБА_4 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп. 1% Статутного фонду;

ОСОБА_5 490000 (чотириста девяносто тисяч) гривень 00 коп. 49% Статутного фонду, з яких 50000 грн. вносяться у вигляді автомобіля вантажно-пасажирського Фольксваген транспортер, 1995 р.в., реєстр. № НОМЕР_2, 42000 (сорок дві тисячі) гривень вигляді легкового автомобіля ВАЗ 21113 2003 р.в., реєстраційний НОМЕР_1.”

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника, щодо визнання спірного правочину недійсним на підставі ст. 215 ЦК України, у звязку з недодержанням вимог ч.5 ст.203 ЦК України, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину повинно бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Спеціальною нормою Цивільного кодексу України, яка регулює наслідки укладення правочину, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, тобто правочину, що не відповідає загальним вимогам ст.203 ЦК України, є ст.234 згаданого Кодексу.

Згідно ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Оскільки правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, то завідомо на момент вчинення правочину обєктивна неможливість настання правового результату не породжує у сторін тих чи інших прав та обовязків. Однак не є такими правочини, за якими реальність настання правових наслідків поставлено в залежність від поведінки учасників чи інших обставин.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Сам по собі факт невиконання або неналежного виконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною і у цьому разі сторона вправі вимагати розірвання договору або застосування інших встановлених наслідків.

Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено, що всі учасники спірного правочину, не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення такого правочину.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне зясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2009р. по справі № К39/177-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Т.Г. Стрелець

СуддяА.О. Логвиненко

СуддяВ.Г. Головко