Постанова № 7643776, 14.01.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2010 року Справа № 18/171-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пруднікова В.В.(доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Ясир Л.О.

секретар судового засідання: Вовченко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –Осіпчук Ігор Юрійович, довіреність №58/11 від 01.11.07р.;

від відповідача –не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАНТА-ТРЕЙД", м. Кривий Ріг

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.09р. у справі №18/171-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАНТА-ТРЕЙД", м.Кривий Ріг

до Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м.Київ в особі Криворізької філії ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", м. Кривий Ріг

про визнання частково недійсним договору, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.09р. вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Аланта-Трейд”, м. Кривий Ріг задоволено частково, визнано недійсним п.3.6 кредитного договору №02V-01-08 від 21.08.08р. В частині визнання недійсним п.п. в, е п.2.2, п.п. б, д п.6.1, п.8.3, п.5.4, п.3.3 договору відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Аланта-Трейд”, м. Кривий Ріг оскаржує зазначене рішення суду, просить його частково скасувати, визнати недійсними п.5.4, 3.3, 8.3 кредитного договору.

Відкрите акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит”, м.Київ у відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду Дніпропетровської області скасувати, позивачу у позові відмовити повністю.

Відкрите акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит”, м.Київ явку представника у судове засідання не забезпечило, про час та місце розгляду скарги було належним чином повідомлено. Неявка представника ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” у судове засідання не перешкоджає розгляду скарги, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, 21.08.08р. між ВАТ “Фінанси та кредит” (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю “Аланта-Трейд” –(Позичальник) укладено договір відновлювальної кредитної лінії №02V-01-08, згідно якого Банк - відповідач відкриває Позичальнику - позивачу відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 580 000, 00 дол. США, а Позичальник зобов’язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти з кінцевим строком погашення до 20.08.09р. включно та заплатити за користування кредитними коштами відсотки в розмірі, встановленому договором.

Позивач просить визнати недійсним договір про відновлювальну кредитну лінію №02V-01-08 від 21.08.08р. в частині положень:

- п.п. в), е) п. 2.2; п.п. б), д) п. 6.1; п. 3.6; п. 5.4; п. 8.3; п.2.3 договору, як таких, що суперечать нормам чинного законодавства.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Аналізуючи зміст спірного договору, судова колегія вважає, що право банку відмовити у видачі коштів в рахунок кредитної лінії за замовленням позичальника, якщо: позичальник в період дії цього договору, крім зазначених в підпункті в) пункту 2.2 договору, допускав інші порушення та допускав порушення перед банком договірних зобов’язань по будь-яким іншим договорам (підпункт е) п.2.2 договору), та закріплення в пункті 6.1 договору права банку вимагати повернення виданих кредитних коштів і сплати відсотків за весь період користування кредитом до настання строку, вказаного в пункті 2.4 цього договору, та обов’язку позичальника повернути одержані кредитні кошти і сплатити усі відсотки протягом одного дня з моменту отримання вимоги банку, у випадку допущення інших порушень, крім зазначених в пункті 6.1 договору (підпункт б) пункту 6.1 договору), а також у разі, якщо позичальник в період дії цього договору грубо порушив договірні зобов’язання перед банком по будь-яким іншим договорам (підпункт д) пункту 6.1 договору), не є порушенням загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності (ст.ст.3, 15 Цивільного кодексу України), а є зваженим рішенням та вільним волевиявленням сторін, які підписали договір.

Відповідач погодився з висновками місцевого господарського суду та не оскаржує судове рішення в цій частині.

Розглядаючи спір про визнання угоди частково недійсною, суд перевіряє відповідність умов цієї угоди законодавству, що діяло станом на час її укладення. Договір не може бути визнаний недійсним на підставі законодавства, яке не було чинне на час укладання договору.

На час укладення договору №02V-01-08 від 21.08.08р. діюче законодавство не містило заборони щодо можливості зміни розміру відсотків в односторонньому порядку. За таких обставин відсутні підстави для визнання пункту 3.6 спірного договору недійсним.

Посилання товариства з обмеженою відповідальністю “Аланта-Трейд” на статтю 1056№ Цивільного кодексу України та пункт 4 статті 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність” є помилковим, тому що вказані норми вступили в дію з 09.01.09р., тобто після укладення спірного договору.

Відповідно до пункту 5.4 договору позичальник зобов’язаний на вимогу банку протягом трьох днів надавати банку бухгалтерські баланси, звіти та любі інші документи, які містять відомості, що можна використати для оцінки фінансового стану позичальника (в тому числі ті, що становлять банківську, комерційну таємницю або іншу конфіденційну інформацію).

Надання зазначених документів, викликано необхідністю мати Банку достатню інформацію, чітке уявлення щодо реальної можливості погашення кредиту позичальником.

Поняття банківської таємниці та конфіденційної інформації клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування, викладено в статті 60 Закону України “Про банки та банківську діяльність”. Отже, вказаним Законом встановлена можливість банка мати відповідну інформацію, яку він повинен у відповідності зі статтею 61 цього Закону зберігати.

За таких обставин підстави для визнання пункту 5.4 договору недійсним відсутні.

Відповідно до п.8.3 договору Позичальник зобов'язався не переводити обороти по поточних рахунках в Банку до установ інших банків і без письмової згоди Банку: не відкривати в установах інших банків поточні рахунки (у національній і іноземній валюті), не отримувати нових позик і кредитів, не виступати гарантом або поручителем по зобов'язаннях третіх осіб до моменту повернення кредиту і виконання інших зобов'язань за даним Договором. При цьому, Позичальник зобов'язався забезпечити зарахування виручки від реалізації товарів (продукції, робіт, послуг) Позичальника на поточні рахунки в національній і іноземній валюті, відкриті в Банку, в сумі не менше 90%, починаючи з третього календарного місяця від дати укладення цього договору.

У разі порушення цього пункту Договору, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5% від фактичної суми заборгованості (від суми виданих, але не повернених на дату порушення умов договору засобів) і на вимогу Банку зобов'язаний протягом 7 календарних днів достроково повернути кредитні кошти і сплатити відсотки за користування кредитом.

Позичальник зобов'язався протягом 30 календарних днів з моменту підписання кредитного договору забезпечити перехід на повне РКО у ВАТ "Банк Фінанси і Кредит". У разі порушення цього зобов'язання, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 33% річних.

Зазначений пункт договору в частині положення щодо заборони позивачу відкривати в установах інших банків рахунки, не отримувати займи та кредити, не виступати гарантом або поручителем по зобов’язаннях третіх осіб до моменту повернення кредиту та виконання інших зобов’язань по договору протирічить вимогам Інструкції Національного банку України “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземній валютах”. Пунктом 1.3 даної Інструкції встановлено, що суб’єкти господарювання, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва і фізичні особи мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб у будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або, якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. Крім вищевказаного, положення п.8.3 договору обмежують цивільну дієздатність позивача відповідно до ст.92 Цивільного кодексу України, порушують свободу підприємницької діяльності та основні принципи підприємницької діяльності, встановлені ст.ст.43, 44 Господарського кодексу України.

За зазначених обставин пункт 8.3 договору підлягає визнанню недійсним частково зі слів “не відкривати в установах інших банків ...” до слів “виконання інших зобов’язань за даним договором”.

Позивач не обґрунтував належним чином, якій конкретно нормі законодавства не відповідає зміст п.3.3 договору. Тому у частині визнання недійсним даного пункту договору слід відмовити. У разі незгоди позивача з тих чи інших причин з умовами укладеного договору він має можливість у встановленому законом порядку ставити питання про внесення відповідних змін до договору.

Керуючись ст.ст.101-103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Аланта-Трейд”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.09р. у справі №18/171-09 –частково скасувати.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області викласти в наступній редакції:

“Визнати частково недійсним пункт 8.3 договору №02V-01-08 від 21.08.08р. від слів “не відкривати в установах інших банків...” до слів “виконання інших зобов’язань за даним договором”.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60) в особі Криворізької філії ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (50027, м. Кривий Ріг, вул. Костенка,6, рахунок № 29095060900980 у КФ ВАТ "Банк Фінанси та Кредит", МФО 305835, код ЄДРПОУ 24609556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАНТА-ТРЕЙД" (50051, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 1, п/р 26008012078980 у Криворізькій філії ВАТ "Фінанси та Кредит", МФО 305835, код ЄДРПОУ 24611518, ІПН 246115104841) 63 грн. 75 коп. державного мита в тому числі за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60) в особі Криворізької філії ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (50027, м. Кривий Ріг, вул. Костенка,6, рахунок № 29095060900980 у КФ ВАТ "Банк Фінанси та Кредит", МФО 305835, код ЄДРПОУ 24609556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАНТА-ТРЕЙД" (50051, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 1, п/р 26008012078980 у Криворізькій філії ВАТ "Фінанси та Кредит", МФО 305835, код ЄДРПОУ 24611518, ІПН 246115104841) 156, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

В решті позову відмовити.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий В.В.Прудніков

Судді І.М.Герасименко

Л.О. Ясир

Постанову підписано

18.01.2010р.