Рішення № 7643612, 25.01.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2010 р.Справа № 11/2213 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" м. Київ

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" смт. Антоніни Красилівського району

про стягнення 50827,31 грн. боргу по договору купівлі-продажу №56/2/ТРІ від 26.05.2008 року.

Суддя

за участю представників сторін:

Позивача: Звіряка О.О. за довіреністю від 30 липня 2009 р. (в судовому засіданні 20.01.2010р.)

Відповідача : Завадовський Ю.С. за довіреністю №19 від 30.01.09 р. (в судовому засіданні 20.01.2010р.)

Рішення приймається 25.01.2010, оскільки в судовому засіданні 20.01.2010р. оголошувалася перерва для прийняття рішення по суті.

Позивач - ТОВ "Торговий дім "ВАССМА" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –СТОВ "Довіра" - 50827грн.31коп. заборгованості, що утворилася через неналежне виконання умов договору купівлі-продажу №56/2/ТРІ від 26.05.2008р., з яких 26910,00грн. сума основного боргу, 5875,96грн. –сума неустойки за прострочення виконання зобов’язань по договору та 18041,35грн. –сума індексації по договору.

Ухвалою господарського суду від 30 листопада 2009 року порушено провадження у справі №11/2213. Сторони про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином.

По справі оголошувалася перерва.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні 20.01.2010р. позовні вимоги визнав частково, і в письмовому відзиві на позов висунув заперечення щодо нарахованої до стягнення суми індексації, керуючись при цьому ч.2 с.625 ЦК України, та просить в цій частині позову відмовити, а також просить суд застосувати строк позовної давності в строк один рік до нарахування пені в сумі 5875,96грн.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

26 травня 2008 року між ТОВ "Торговий дім "ВАССМА" (постачальник) та СТОВ "Довіра" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №56/2/ТРІ, у відповідності до умов якого позивач зобов’язався передати, а відповідач прийняти та оплатити продукцію –насіння, в кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов договору та які вказуються у відповідних додатках, рахунках та накладних документах, що є невід’ємною частиною цього договору.

На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято насіння кукурудзи на загальну суму 26910грн., підтвердженням чого є видаткова накладна №56/0000123 від 26.05.2008р. та довіреність на отримання товару серії ЯПВ №940118 від 26.05.2008р.

У відповідності до п. 5.3 договору, оплата товару проводиться шляхом 100% від вартості товару згідно з додатком в строк до 01 серпня 2008р.

Свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару відповідач не виконав, і станом на 04.11.2009р. за ним рахувалася заборгованість в сумі 26910грн.

Згідно п.8.3 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п.5.3 договору покупець зобов’язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

На підставі цього позивачем нараховано до стягнення з відповідача 5875,96грн. –сума неустойки за прострочення виконання зобов’язань по договору (з яких 2691грн. –штраф та 3184,96грн. –пеня).

Крім цього, позивачем, здійснено індексацію суми боргу та нараховано до стягнення 18041,35грн.

На момент слухання справи в суді докази зменшення заборгованості відповідачем, відсутні.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Так, 26 травня 2008 року між ТОВ "Торговий дім "ВАССМА" та СТОВ "Довіра" укладено договір купівлі-продажу №56/2/ТРІ.

На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято насіння кукурудзи на загальну суму 26910грн., підтвердженням чого є видаткова накладна №56/0000123 від 26.05.2008р. та довіреність на отримання товару серії ЯПВ №940118 від 26.05.2008р.

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

У відповідності до п. 5.3 договору, оплата товару проводиться шляхом 100% від вартості товару згідно з додатком в строк до 01 серпня 2008р.

Свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару відповідач не виконав, і станом на момент розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в сумі 26910грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п.8.3 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п.5.3 договору покупець зобов’язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Крім цього, сторонами обумовлено, що відповідно до ст.. 259 ЦК України, строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами свої обов’язків за даним договором, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань за даним договором здійснюється без обмеження строку. (п.8.4 договору).

На підставі цього позивачем нараховано до стягнення з відповідача 5875,96грн. –сума неустойки за прострочення виконання зобов’язань по договору (з яких 2691,00грн. –штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та 3184,96грн. –пеня за період прострочення 180 днів –станом на 04.11.2008р., яка обрахована у відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Однак, згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). (ст..258 ЦК України).

Статтею 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін.

Суд, перевіривши правильність нарахування сум штрафу та пені, а також враховуючи п.8.4 договору та норми ст.. 259 ЦК України, вважає за можливе їх задоволити, оскільки вони нараховані правомірно.

Крім цього позивачем заявлено до стягнення проіндексовану суми боргу в розмірі 18041,35грн.

Як визначено ст. 509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав встановлених статтею 11 цього кодексу.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, тобто в письмовій. (ст..203 ЦК України).

Однак сторонами в даному договорі не обумовлено (письмово), що у випадку якщо на дату оплати курс долара США стосовно гривні збільшився, то ціни на товар в гривні підлягають відповідному перегляду відповідно до курсу НБУ.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи це, суд вважає вимоги позивача стягнення проіндексовану суми боргу в розмірі 18041,35грн. такими, що є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.

Виходячи із вищевикладеного суд вважає, що в позові в частині стягнення суми індексації слід відмовити, а врешті вимог –задовольнити.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на рахунок відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" м. Київ до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" смт. Антоніни Красилівського району про стягнення 50827грн.31коп. заборгованості за договором купівлі-продажу №56/2/ТРІ від 26.05.2008р. задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" (смт. Антоніни Красилівського району, вул.. Леніна, 54, код 03785958) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" (м. Київ, вул. Мінське шосе, 4, код 33937992) заборгованість в розмірі 32785грн.96коп. (тридцять дві тисячі сімсот вісімдесят п’ять грн. 96коп.), (з яких 26910,00грн. сума основного боргу, 5875,96грн. –сума неустойки за прострочення виконання зобов’язань по договору (з яких 2691,00грн. –штраф та 3184,96грн. –пеня)), а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 327грн.86коп. та 236грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано 3 примірники:

1- позивачу,

2- відповідачу,

3- до справи.