ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" грудня 2009 р. Справа № 29/462-09
вх. № 11044/5-29
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився
відповідача - Кипенко Я.І.
розглянувши справу за позовом ТОВ "Релан", м. Вишневе
до ПП "Авто - Альянс", с. Тернова
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Релан» - звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними договору № П-А 01/001 від 05 листопада 2008 року на надання послуг з організації продажу автомобільної техніки; договору № КМ 011-01 від 10 листопада 2008 року про надання консалтингових послуг; договору № 007/01 К-М від 11 листопада 2008 року про надання консалтингових послуг, які були укладені між приватним підприємством „Авто-альянс”, код ЄДРПОУ 33010749 та товариством з обмеженою відповідальністю "РЕЛАН", код ЄДРПОУ 33010749.
В призначеному 29 грудня 2009 року засіданні представник позивача не з’явився. Проте, позивач через канцелярію суду надав клопотання в якому підтримав заявлені вимоги та просить суд розглянути позов без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, проте Відповідач забезпечив явку свого представника в призначене судове засідання.
Представник Відповідача проти задоволення позову заперечував.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази встановив наступне.
05 листопада 2008 року між приватним підприємством "Авто-Альянс" /далі за текстом Позивач/ та товариством з обмеженою відповідальністю "РЕЛАН" /далі за текстом Відповідач/ був укладеній договір № П-А 01/001 на надання послуг з організації продаж автомобільної техніки.
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Позивач прийняв на себе обов’язки з надання послуг з організації направлених на вдосконалення процесу продажу автомобільної техніки. Факт надання послуг фіксується сторонами договору в Акті виконаних робіт за конкретний звітний період.
Відповідно до п. 3.1. договору вартість наданих послуг узгоджується сторонами договору та визначається в Актах виконаних робіт. Пункт 3.2 спірного договору визначає, що всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі підписаних сторонами Актів виконаних робіт протягом 90 днів з моменту підписання.
10 листопада 2008 року між Позивачем та Відповідачем був укладеній договір № КМ 011-01 про надання консалтингових послуг.
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Позивач прийняв на себе обов’язки з надання послуг по проведення консультаційного обслуговування Відповідача з питань пов’язаних з виробничою діяльністю Відповідача. Факт надання послуг фіксується сторонами договору в Акті виконаних робіт за конкретний звітний період.
Відповідно до п. 3.1. договору вартість наданих послуг узгоджується сторонами договору та визначається в Актах виконаних робіт. Пункт 3.2 спірного договору визначає, що всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі підписаних сторонами Актів виконаних робіт протягом 90 днів з моменту підписання.
11 листопада 2008 року між Позивачем та Відповідачем був укладеній договір № 007/01 К-М про надання консалтингових послуг.
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Позивач прийняв на себе обов’язки з надання послуг по проведення консультаційного обслуговування Відповідача з питань пов’язаних з виробничою діяльністю Відповідача. Факт надання послуг фіксується сторонами договору в Акті виконаних робіт за конкретний звітний період.
Відповідно до п. 3.1. договору вартість наданих послуг узгоджується сторонами договору та визначається в Актах виконаних робіт. Пункт 3.2 спірного договору визначає, що всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі підписаних сторонами Актів виконаних робіт протягом 90 днів з моменту підписання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те що, укладаючи спірні договори позивач сподівався отримати належну оплату. Однак, оплата виконаних робіт не відповідає ринковій вартості та якості самих робіт. Тобто, позивач вважає, що в момент укладання спірних договорів помилявся щодо їх вартості. Зазначене на думку позивача є підставою для визнання вказаних договорів недійсними.
Проте, зазначені обставини не можуть бути підставою для визнання спірного договору недійсним.
Відповідно до пункту 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України такими загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема є:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 3 статті 615 ЦК України внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним
Згідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не довів суду обґрунтованість своїх вимог щодо неправомірності укладання згадуваних договорів.
Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Окрім того, у діях сторін була головна ознака правочину - спрямованість на встановлення припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин. Тобто волевиявлення учасників правочину відповідає їхній дійсній волі. Позивачем не доведено, що оскаржувані договори суперечать Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що договір № П-А 01/001 від 05 листопада 2008 року на надання послуг з організації продажу автомобільної техніки; договір № КМ 011-01 від 10 листопада 2008 року про надання консалтингових послуг; договір № 007/01 К-М від 11 листопада 2008 року про надання консалтингових послуг, які укладені між приватним підприємством „Авто-альянс”, код ЄДРПОУ 33010749 та товариством з обмеженою відповідальністю "РЕЛАН", код ЄДРПОУ 33010749 є дійсними.
За таких обставин позов є необґрунтованим, недоведеним матеріалами справи та не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Згідно ч. 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – на позивача. За таких обставин, судові витрати залишаються за позивачем.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1 ,12, 12 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя
Судове рішення № 7643470, Господарський суд Харківської області було прийнято 29.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 29/462-09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: