Ухвала суду № 7643449, 23.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"23" грудня 2009 р. Справа № Б-39/123-06

вх. № 11975/2-39

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

За участю: представник ліквідатора - не з"явився

представник ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова - Піскун Н.В., дов. № 6676/10/10-019 від 22.05.2009 р.

Розглянувши справу

за заявою ТОВ "Скіф-доступ" , м. Харків

до ТОВ "Скіф-доступ" , м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2008р. в задоволенні скарги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на дії ліквідатора щодо невизнання вимог в розмірі 7459040,20 грн. відмовлено. Затверджено наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу –Товариство з обмеженою відповідальністю „Скіф-Доступ”, зареєстроване рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №14801070002003514 від 12.06.1996 року, код ЄДРПОУ 24338181, за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна,11. Провадження у справі припинено. Зобов’язано реєструючий орган і інші державні органи, в яких знаходився на обліку банкрут, виключити його з державних реєстрів.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати частково, в сумі незадоволених кредиторських вимог ДПІ. Просить визнати кредиторські вимоги ДПІ у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2009 р. апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 12.11.2008 р. у справі №Б-39/123-06 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2009 р. касаційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2009 р. скасовано, справу №Б-39/123-06 направлено на новий апеляційний розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 р. задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 12.11.2008р. скасовано та справу направлено на розгляд до господарського суду Харківської області.

Враховуючи повернення справи з апеляційної інстанції, суд призначив її до розгляду в судовому засіданні 28.10.2009 р.

28.10.2009 р. через канцелярію суду представник ліквідатора надав клопотання (вх. № 13285), в якому просив суд відкласти розгляд справи у зв"язку із знаходженням ліквідатора у відрядженні в Вищому господарському суді України.

Розглянувши зазначене клопотання, враховуючи нез"явлення ліквідатора та ненадання ним витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 03.12.2009 р.

В судове засідання 03.12.2003 р. ліквідатор знов не з"явився, витребуваних документів не представив, причин неявки не повідомив, у зв"язку з чим розгляд справи було відкладено на 23.12.2009 р.

В судове засідання 23.12.2009 р. ліквідатор не з"явився, витребуваних документів не надав, причин неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та додані до неї документи, з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України та Харківського апеляційного господарського суду, суд зазначає наступне.

Провадження у справах про банкрутство суб’єкта господарювання, який звернувся до суду в ході ліквідаційної процедури про власне банкрутство, регулюється з врахуванням особливостей, передбачених статтею 51 Закону Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон), а загальні норми законодавства про банкрутство застосовуються у випадках відсутності спеціального регулювання згідно статті 51 Закону .

Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 51 Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Частиною 4 статті 105 ЦК України передбачено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно зі статті 110 цього ж кодексу юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами (ч.1). Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч. 3).

Частиною 1 статті 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Стаття 60 ГК України регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання. Зокрема, з частини 5 вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Наведе свідчить, що необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу.

Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Так, відповідно до протоколу загальних зборів засновників боржника №1 від 10.09.2006 року прийнято рішення про припинення діяльності боржника та створення ліквідаційної комісії. Відповідно до протоколу засідання ліквідаційної комісії боржника №1 від 15.09.2006 року прийнято рішення про звернення до господарського суду Харківської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Голова ліквідаційної комісії боржника звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами 51 Закону про банкрутство 25.09.2006 року. У заяві про визнання боржника банкрутом відсутні відомості про те, чи було розміщено в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення зазначеної юридичної особи відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України.

Наведені дати прийняття рішень про ліквідацію юридичної особи боржника та звернення до суду про порушення справи про банкрутство виключають можливість дотримання досудової процедури самоліквідації боржника, оскільки перебіг 2-х місячного строку на звернення кредиторів до боржника, що перебуває в стані самоліквідації є неможливим.

Відповідно ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України,іншими законодавчими актами України.

Відповідно п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд вважає заяву кредитора про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а відповідно справа підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1, 6, 7, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.1.1 ст.80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Скасувати дію мораторію на задоволення вимог кредиторів , введений ухвалою господарського суду від 26.09.2006 р.

Дану ухвалу направити ліквідатору, боржнику, ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору.

Суддя