Рішення № 7643075, 25.01.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"25" січня 2010 р. справа № 5020-5/342

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі (99008, м. Севастополь, м-н Повсталих, 6)

до Приватного підприємства „Янтекс-Сев” (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенка, 18, кв. 5)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Севастопольське вище професійне училище зв’язку та інформаційних технологій (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29/1)

про стягнення заборгованості в розмірі 2888,78 грн. та повернення орендованого майна

Суддя Євдокімов І.В.

Представники:

позивач (Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі) - Бистрицька Юлія Миколаївна - провідний спеціаліст - юрисконсульт, довіреність № 84 від 11.09.2009, ;

відповідач (Приватне підприємство „Янтекс-Сев”) - Моісєєнко Марія Борисівна, директор, паспорт серія АР 373454, виданий Гагарінським РВ УМВС України в місті Севастополі 24.09.2004,

третя особа (Севастопольське вище професійне училище зв’язку та інформаційних технологій) - Никитін Віталій Ігорович - представник, довіреність № 1 від 04.01.2010

Суть спору:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі, звернувся до суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Янтекс-Сев”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Севастопольське вище професійне училище зв’язку та інформаційних технологій, про стягнення заборгованості в розмірі 2888,78 грн., з яких: 2382,68 грн. –заборгованість з орендної плати, 105,22 грн. –пеня, 47,58 грн. –3% річних, 353,30 грн. –неустойка, та повернення орендованого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 587 від 07.09.2007.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представника позивача, відповідача, та третьої особи, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономної Республіці Крим та місті Севастополі (Орендодатор) та Приватним підприємством „Янтекс-Сев” (Орендар) укладений договір № 587 оренди державного майна (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування об’єкт нерухомого майна: вбудовані приміщення та частину коридору загальною площею 178,1 кв.м., розташовані у підвалі учбово-побутового корпусу Севастопольського вищого професійного училища зв’язку та інформаційних технологій за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29/1, та перебувають на балансі Севастопольського вищого професійного училища зв’язку та інформаційних технологій.

Строк дії даного договору сплинув 06.09.2009.

Вартість орендованого майна складає відповідно до оцінки майна станом на 30.06.2007 –165835,00 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно пунктів 3.1, 3.2, 3.3 договору, розмір орендної плати складає за перший місяць оренди (червень 2007 року) 690,98 грн. Сума орендної плати корегується щомісячно з урахуванням індексу інфляції та перераховується не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Орендна плата перераховується:

-          50 % - в державний бюджет України;

-          50% - на рахунок Балансоутримувача.

Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Станом на 31.08.2009 заборгованість відповідача з орендної плати складає 2382,68 грн. за період з 01.01.2009 по 31.09.2009.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Об'єктом оренди можуть бути:

·          державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

·          нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

·          інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Але в порушення вказаних умов закону та Договору станом на 31.08.2009 заборгованість відповідача по орендній платі складає 2382,68 грн., яку позивач просить стягнути.

У зв’язку з тим, що відповідач належним чином не виконував зобов’язання за договором щодо оплати орендної плати, заявлена до стягнення заборгованість у сумі 2382,68 грн., підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У зв’язку з тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання по своєчасному поверненню об’єкту оренди, позивачем була нарахована неустойка в розмірі 353,30 грн. за користування орендованими приміщеннями за період з 07.09.2009 по 29.09.2009, яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 та пункту 7.1 Договору, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 3.5. договору, оренди орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до бюджету за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку 120% ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період 12.03.2009 по 22.09.2009 року в розмірі 105,22 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ані три проценти річних, ані індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 47,58 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Викладене є підставою для визнання позовних вимог обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 236,00 грн.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 22, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Янтекс-Сев” (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенка, 18, кв. 5, код ЄДРПОУ 33924847, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (м. Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008, код ЄДРПОУ 20677058, р/р 39211824510016 у УДК міста Севастополя, МФО 824509) заборгованість у розмірі 2888,78 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „Янтекс-Сев” (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенка, 18, кв. 5, код ЄДРПОУ 33924847, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) державне мито в сумі 102,00 грн. на р/р 31113095700007, одержувач - Державний бюджет Ленінський район у м.Севастополі, код ЄДРПОУ 24035598, банк одержувача –ГУ ДКУ у м.Севастополі, МФО 824509, код платежу 22090200.

Видати наказ після набрання рішенням законної.

4.          Стягнути з Приватного підприємства „Янтекс-Сев” (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенка, 18, кв. 5, код ЄДРПОУ 33924847, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. на р/р 31216259700007, одержувач - Ленінський район, код ЄДРПОУ 24035598, банк одержувача –ГУ ДКУ у м.Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації 22050000.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

27.01.2010