Ухвала суду № 7643043, 26.01.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Справа № 2а-14607/09/0570 Суддя у 1-ій інст: Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач: Шаптала Н.К.

донецький апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 року місто Донецьк

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду: Ястребової Л.В., Ляшенка Д.В.

при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.

З участю сторін: представника позивача Келембет М.В., представника відповідача Лукянець В.В.;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Авдіївці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року за позовом Приватного підприємства «Орфей» до Державної податкової інспекції у м. Авдіївці Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03 лютого 2009 року № 0000022300/0, №0000032300/0, від 13 квітня 2009 року №0000022300/1, №0000032300/1, від 24 червня 2009 року № 0000022300/2, № 0000032300/2, від 07 вересня 2009 року №0000022300/3, № 0000032300/3, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року були визнані недійсними податкові повідомлення - рішення від 03 лютого 2009 року № 0000022300/0, №0000032300/0, від 13 квітня 2009 року №0000022300/1, №0000032300/1, від 24 червня 2009 року № 0000022300/2, № 0000032300/2, від 07 вересня 2009 року №0000022300/3, № 0000032300/3.

Відповідач з даною постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

До такого висновку колегія суддів прийшла з огляду на наступне:

Як було встановлено судом першої інстанції та як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Орфей» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 22028418, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28 липня 1993 року за № 175, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Авдіївці Донецької області, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16 червня 2006 року №05927528, виданого ДПІ у м. Авдіївці Донецької області.

ДПІ у м. Авдіївці Донецької області було проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Орфей» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 30 червня 2008 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт №18/23/22028418 від 22 січня 2009 року. На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Авдіївці Донецької області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 лютого 2009 року №0000022300/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 543737 грн., №0000032300/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 430949 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем були оскаржені в апеляційному порядку відповідно до пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Рішенням відповідача від 10 квітня 2009 року №4213/10/23-022 «про результати розгляду первинної скарги» (арк.. справи 56) залишено без змін спірні податкові повідомлення - рішення, а скаргу позивача без задоволення та прийняті податкові повідомлення - рішення від 13 квітня 2009 року №0000022300/1, №0000032300/1.

Позивачем були подані скарги до Держаної податкової адміністрації у Донецькій області та Державної податкової адміністрації України, які також були залишені без задоволення, та прийняті податкові повідомлення-рішення від 24 червня 2009 року № 0000022300/2, № 0000032300/2, від 07 вересня 2009 року №0000022300/3, № 0000032300/3.

Як було встановлено судом першої інстанції та як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ООО «Дон-вік-трейд» було укладено договори підряду від 10 липня 2006 року №17 на виконання будівельно-монтажних робіт по реконструкції ДП №2, естакада трубопроводів морської води від к1 до колодця №12, договір підряду від 05 січня 2007 року №05/01 на виконання ремонтних робіт по КБ -2 ЗАТ «Макеевкокс», від 04 січня 2007 року №04/01 на виконання будівельно-монтажних робіт КБ - Юбис ВАТ «Алчевськкокс», від 01 грудня 2006 року на виконання ремонтних робіт КБ -5 ВАТ «Днепрококс», від 16 серпня 2006 року №23 на виконання будівельно-монтажних робіт КБ - Юбис ВАТ «Алчевськкокс», від 10 липня 2006 року №17 на виконання будівельно-монтажних робіт по реконструкції ДП №2, естакада трубопроводів морської води отК1 до колодця 12.

В підтвердження виконання робіт Приватним підприємством «Орфей» до матеріалів справи було надано акти виконаних робіт, рахунки та платіжні доручення на оплату за виконані роботи за договорами, податкові накладні.

Підставою для визнання наведених договорів нікчемними, відповідач зазначав, те що ТОВ «ДонВікТрейд» фактично не могло виконувати обумовлені у договорах роботи (послуги) оскільки відповідно відомостей, які містяться у податковій звітності, загальна чисельність працюючих на ТОВ «ДонВікТрейд», складає 1 особу, фактично відсутні складські приміщення, виробничі потужності та будь-які основні фонди для здійснення будівельно-монтажних робіт та не відображає залишки товарно-матеріальних цінностей по додатку К1/1 за даними податкового обліку, відсутні основні засоби, амортизаційні відрахування не нараховувались.

Такий висновок відповідачем було зроблено на підставі Довідки від 23 грудня 2008 року № 3895/23-3/34008133, яка була складена за наслідками документальної невиїзної перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Донецька з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «Орфей».

Разом з тим, із вказаної довідки також вбачається, що при перевірці ТОВ «ДонВікТрейд» встановлено виконання умов угод, здійснена передплата, про що складено акти виконаних робіт та виписано податкові накладні, суми податку на додану вартість включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, та даних декларації з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди (частина 3 Довідки). Перевіркою також встановлено, що розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар (надані роботи, послуги) проводились у безготівковій формі, фактичне виконання робіт підтверджується актами прийому виконаних підрядних робіт. У висновках Довідки вказано, що перевіркою ТОВ «ДонВікТрейд» не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ПП «Орфей», яке мало правові відносини з платником податку, а також, встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин.

Таким чином, аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що вказаною документальною невиїзної перевіркою ТОВ «ДонВікТрейд» було підтверджено надані позивачем відомості щодо спірних угод.

Судова колегія, поділяє висновки суду першої інстанції, щодо неприйняття до уваги, посилання відповідача на відповіді, надані ВАТ «Алчевськкокс» від 21 квітня 2009 року №22-564, ЗАТ «Макіївкокс» від 31 березня 2009 року № 010 Н - 1488 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 17 квітня 2009 року №12367/7/08-02-14 про проведення зустрічної перевірки ВАТ «Дніпрококс», ДПІ у м. Маріуполі від 15 червня 2009 року №12135/8/23-2 про проведення зустрічної перевірки ВАТ «МК Азовсталь», відповідно до яких, договори між цими підприємствами з ПП «Орфей» та ТОВ «ДонВікТрейд» на виконання будівельно-монтажних робіт не укладались, оскільки, договори на виконання будівельно-монтажних робіт з зазначеними вище підприємствами, позивачем та ТОВ «ДонВікТрейд» не укладались. ТОВ «ДонВікТрейд» було субпідрядником за спірними договорами, а обов'язки по виконанню умов договорів виникали перед позивачем. Позивач же, в свою чергу, був субпідрядником за договорами субпідряду від 22 червня 2005 року №22/06-1-АЛК (, від 01 вересня 2006 року №01/09 СП-МК, від 04 вересня 2006 року №04/09СП укладеними з ТОВ «Мактраст».

В обґрунтування чого, позивачем до матеріалів справи було надано схему взаємовідносин Генпідрядників, підрядників та субпідрядників та надано Рецензію на виконані роботи ТОВ «Мактраст» (арк.. справи 184) у якій зазначено, що ТОВ «Мактраст» є генеральним підрядником при будівництві КБ-2 ЗАТ «Макеевкокс», КБ-Юбис ВАТ «Алчевськкокс», КБ-1 ВАТ «Ясиновський КХЗ» та заключило договори субпідряду з ПП «Орфей» на виконання відповідних будівельно-монтажних та демонтажних робіт.

Частиною 2 статті 215 Цивільного Кодексу України зазначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 Цивільного Кодексу України встановлено, що нікчемним є правочин який порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції, що відповідачем не доведено нікчемності договорів, а відповідно, приходить до висновку, про неправомірність виключення зі складу валових витрат та податкового кредиту суми оплати підрядних робіт ТОВ «ДонВікТрейд» в розмірі 1409109,09 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та як було встановлено судом першої інстанції, 12 березня 2008 року ПП «Орфей» було укладено договір про надання послуг №50/22 з ПП «Східно-Українська Академія Бізнесу». Згідно умов договору, ПП «Східно-Українська Академія Бізнесу» зобов'язується надати рекламно-іміджеві послуги (Участь у X Конгресі ділових, наукових і творчих кіл«Євро-2012-крок до європейського визнання України, участь у церемонії вшанування лідерів національної економіки, науки і культури «Українці в ореолі європейської слави», 25 березня 2008 року, м. Київ, ПМ Український дім»).

В ході перевірки, відповідачем було зроблено висновок, що позивачем не надано документів підтверджуючих зв'язок даних рекламних послуг з продажем товарів, робіт, послуг та їх подальше використання у власній господарській діяльності.

Вивчаючи положення даного договору, колегія суддів приходить до висновку, щодо безпідставності таких висновків відповідача, оскільки предметом договору була не реклама товарів, робіт, послуг позивача, а участь ПП «Орфей» у заходах, які можуть вплинути на формування певного іміджу підприємства.

В матеріалах справи мається акт виконаних робіт від 26 березня 2008 року №333, платіжне доручення від 14 березня 2008 року № 74 на оплату послуг за договором від 12 березня 2008 року №50/22, інформаційні матеріали з урочистих заходів.

Крім того, такі висновки відповідача не відповідають нормам Закону про прибуток, оскільки відповідно до вимог підпункту 5.1 статті 5 Закону про прибуток, відповідно до якої валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних, як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 статті 5 Закону про прибуток - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону про прибуток - установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За таких обставин, судова колегія поділяє висновки суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність висновків про порушення позивачем вимог чинного законодавства під час формування оподаткованого прибутку та податкового кредиту з податку на додану вартість по зазначеним господарським операціям.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права та має бути залишена без змін.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Авдіївці Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року, якою були визнані недійсними податкові повідомлення - рішення від 03 лютого 2009 року № 0000022300/0, №0000032300/0, від 13 квітня 2009 року №0000022300/1, №0000032300/1, від 24 червня 2009 року № 0000022300/2, № 0000032300/2, від 07 вересня 2009 року №0000022300/3, № 0000032300/3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали, тобто з 28.01.2010 року.

Колегія суддів: