Ухвала суду № 7643064, 26.01.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Справа № 2а-23435/09/1270 Суддя у 1-ій інст: Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач: Шаптала Н.К.

донецький апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 року місто Донецьк

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду: Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.

при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.

З участю сторін: представників відповідача Віткалова Д.М., Кебус М.В., представники відповідача у судове засідання не зявились, про дату, час та місце слухання справи сторони були належно повідомлені;

розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання» до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про Визнання протиправним та скасування рішення щодо застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення в дохід бюджету отриманої виручки та стягнення штрафу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року визнане протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 12.05.2009 року № 97 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення в дохід бюджету отриманої виручки в сумі 944678,72 грн. та стягнення штрафу в сумі 1889357,44 грн.

Відповідач з даною постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовував невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

До такого висновку, колегія суддів прийшла враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як було встановлено судом першої інстанції та як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 02.04.2001 року за № 13821050010000206, код ЄДРПОУ 31443937.

Державною інспекції з контролю за цінами в Луганській області було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання» щодо дотримання порядку формування та застосування тарифів на електричну енергію за складовими витрат. На підставі перевірки було складено акт № 236 від 08.05.2009 року (а.с.11-35).

Як вбачається з акту перевірки - приведено розрахунок необґрунтовано отриманої виручки в результаті завищення договірної величини у березні 2009 року стосовно КП «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», що також підтверджується додатками до Акту перевірки № 94-104. Як вбачається з Акту перевірки, сума необґрунтовано отриманої виручки за 4 квартал 2008 року отримана шляхом поділу звітної величини надходження коштів за понаднормове споживання у 4 кварталі 2008 року (звіт ф. 13-НКРЕ - а.с. 62) на 2.

На підставі акту перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області було прийнято рішення від 12.05.2009 р. № 97, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» було застосовано економічні санкції у вигляді вилучення у позивача в дохід бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 944678,72 грн. та стягнення штрафу в сумі 1889357,44 грн.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. № 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за № 1047/6238 - в актах перевірок, зокрема детально відображається механізм скоєння порушення, визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.

Проте, як з тексту самого Акту перевірки, так і з додатків № 106, 107 (а.с.62, 63) вбачається, що відповідачем не засовувався механізм скоєння порушення щодо якого застосовано штрафні санкції та не з'ясовувались конкретні споживачі, стосовно яких, на думку відповідача, позивачем застосовано завищені тарифи.

Відповідно до довідки ТОВ «ЛЕО» від 05.06.2009 р. № 4829 (а.с.108) в рядку звіту ф. 13-НКРЕ «у т.ч. за понаддоговірне споживання» відображено суму коштів, які надійшли за понаддоговірне споживання як електричної енергії, так і споживання електричної потужності.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Луганської області від 29.11.2005 року у справі № 3/517 з Лисичанського спеціалізованого підприємства «Лисичанськтепломережа» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» заборгованість за спожиту електроенергія, а також 905874,45 грн. суми за перевищення договірної величини споживання електричної електроенергії, (а.с. 99 - 104)

На виконання вказаного судового рішення Лисичанським спеціалізованим підприємством «Лисичанськтепломережа» протягом жовтня 2008 року було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» 140000 грн., що підтверджено банківськими виписками (а.с.105 - 107).

Проте, з акту перевірки № 236, вбачається, що відповідачем не надано оцінки вказаному судовому рішенню, а грошові кошти, сплачені за цим рішенням суду включено до розрахунку необґрунтовано отриманої виручки.

З рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2005 року у справі № 3/517 вбачається, що підвищені тарифи за понаддоговірне споживання активної електричної енергії застосовується ТОВ «ЛЕО» як до II так і до І класу напруги.

Так, в Акті перевірки викладено дані про те, що ТОВ «ЛЕО» у 4 кварталі 2008 року застосовувались також тарифи на електроенергію по І класу напруги, які є відмінними від тарифів по II класу напруги (а.с. 16). Так, на думку відповідача, необґрунтовану виручку було отримано позивачем саме через застосування завищених тарифів за понаддоговірне споживання електричної енергії по II класу напруги.

За таких обставин, враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що висновки, викладені в Акті перевірки Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області № 236 від 08.05.2009 року про отримання ТОВ «ЛЕО» необґрунтованої виручки у 4 кварталі 2008 року у сумі 940500 грн. за рахунок стягнення трикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величин на електроенергію по II класу напруги - не відповідає обставинам справи та не підтверджується будь-якими доказами.

Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та умов договорів про постачання електричної енергії споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) - у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п. 6.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442 - розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору; обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання.

Умовами договорів про постачання електричної енергії зі споживачами, укладеними між позивачем та споживачами, передбачено обов'язок споживачів оплачувати позивачу вартість фактично спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії за діючими у цьому періоді тарифами.

Згідно з п. 6.12 ПКЕЕ та умовами договорів величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається наступним чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», п. 1.5. «Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 р. за № 1047/6238 (далі - Інструкція) - підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктом господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ним в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України та умов договорів про постачання електричної енергії, а також п.п.21 п.10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442 - споживачі зобов'язані дотримуватися встановлених договорами режимів електроспоживання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором, зокрема штрафних санкцій.

Штрафними санкціями за приписами ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Колегія суддів, аналізуючи норми чинного законодавства, погоджується з висновками суду першої інстанції, що санкція, передбачена ч.5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» - відповідає нормативному визначенню штрафної санкції, оскільки це є грошова сума, яка дорівнює двократній вартості (200%) спожитої понад договірну величину електроенергії, та сплачується споживачем у разі невиконання ним свого зобов'язання споживати електричну енергію в межах договірних величин.

Споживання електроенергії понад договірні величини відноситься до категорії штрафних санкцій, а, враховуючи положення ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» - споживання електроенергії понад договірні величини відноситься до правопорушень в електроенергетиці. Суми вищевказаних штрафів, що сплачуються на користь енергопостачальника, у зв'язку із правопорушеннями в електроенергетиці, не включаються до складу валових витрат споживача електричної енергетики. Таким чином, плата за перевищення договірних величин енергоспоживання є санкцією за порушення господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електроенергетику» - державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) або граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про електроенергетику» - державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

Як було встановлено судом першої інстанції, та як вбачається з матеріалів справи, а саме, Акту планової перевірки ліцензіатом законодавства про електроенергетику та Ліцензійних умов № 3 від 16.03.2009 року (а.с.67-72), складеного Луганським територіальним представництвом Національної комісії регулювання електроенергетики України, відповідно до якого до кола питань, які було охоплено перевіркою, входить також дотримання ліцензіатом тарифів, у тому числі і за перевищення договірної величини споживання електроенергії.

Таким чином, враховуючи наведене та те, що плата за перевищення договірних величин енергоспоживання є санкцією, то порядок її застосування не є предметом здійснення державного контролю за цінами, з огляду на що, судова колегія приходить до висновку, що перевірка правильності застосування санкції за перевищення договірних величин не віднесена чинним законодавством України до компетенції державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області, тому рішення № 24 від 13.02.2008 року, прийняте за результатами такої перевірки, є протиправним.

Повноваження Національної комісії регулювання електроенергетики України щодо застосування санкцій до енергрпостачальників визначені ч. 13 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику», відповідно до якої у разі порушення енергопостачальником, який здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, умов і правил здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії та інших обов'язків, передбачених цим Законом, враховуючи зобов'язання щодо забезпечення захисту прав споживачів електричної енергії та проведення розрахунків за закуплену енергопостачальником електричну енергію, а також із суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює передачу належної енергопостачальнику електричної енергії - Національна комісія регулювання електроенергетики України має застосовувати відповідні санкції. Враховуючи наведені норми чинного законодавства, щодо регулювання даного питання, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області не мала повноважень щодо здійснення перевірки правильності застосування позивачем штрафних санкцій за споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано та апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року визнане протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 12.05.2009 року № 97 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення в дохід бюджету отриманої виручки в сумі 944678,72 грн. та стягнення штрафу в сумі 1889357,44 грн. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня виготовлення повного тексту ухвали, тобто з 28.01.2010 року.

Колегія суддів: