Рішення № 7642744, 21.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.10                                                                                           Справа№ 11/266

По справі за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів

До відповідача: Cуб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Стебник Львівської області

Про стягнення 1521,49грн.

Суддя САЛО І.А.

Секретар Боржієвська Л.А.

В судовому засіданні взяли участь Представники :

Від позивача: Свідрик - представник доручення № 5399/2 від 30.12.2009року

Від відповідача: не з’явився

Представникам сторін роз’яснено їх права і обов’язки передбачені ст. ст.20, 22 ГПК України.

Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: ВАТ “Львівобленерго” звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення 1521,49грн. із Cуб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 21.12.2009р. дана позовна заява була прийнята до провадження. Cудове засідання призначено на 26.01.2010р.

В засідання суду 26.01.2010року представником позивача підтримано позовні вимоги повністю.

Відповідач в засідання суду не з’явився, причини неявки не повідомив хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по справі.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

26 квітня 2006року позивачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 90065/06 із Cуб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Відповідно до умов договору енергопостачальна організація взяла на себе зобов’язання здійснювати постачання електроенергії відповідачу, а останній, в свою чергу, зобов’язався оплачувати вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

Із врахуванням несвоєчасного та неповного проведення відповідачем оплати виставлених йому рахунків за період з жовтня 2008року по листопад 2009року у нього виникла заборгованість в розмірі 1291,49грн.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 ГКУ визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст.525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання. Зазначені правовідносини підпадають під дію ст. 530 ЦК України, оскільки в Договорі встановлено строки виконання сторонами своїх зобов”язань. Договором чітко встановлений строк, що відповідає певній події у часі, для настання для відповідача обов”язку виконання умов Договору щодо оплати.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошових зобов’язань.

Відповідно до п.4.2.1. Договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, позивачем правомірно нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, розмір якої відповідно до представленого розрахунку становить 116,73рн. та підлягає задоволенню.

За неналежне виконання відповідачем зобов’язань, позивач також просить стягнути відповідно до вимог ст. 625 ЦК України додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції в сумі 88,98грн. та 3 % річних в сумі 24,24грн.(розрахунок долучено до матеріалів справи). Суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, загальна сума позову складає 1521,49грн.

Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст.33,43,49,75,82,84 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути із Cуб»єкта підприємницької діяльностіРоманишина ОСОБА_2, м.Стебник Львівської області (ідн.код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м.Львів, вул.Козельницька, 3 (П/р із спеціальним режимом використання 26037305498 ОПЕР філії –ЛОУ ВАТ Державний ощадбанк України”, МФО 325796, код ЄДРПОУ 00131587) 1291,49грн., 116,73грн. пені, 88,98грн. інфляційних та 24,29рн. річних, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя