Рішення № 7642746, 21.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.10                                                                                           Справа№ 11/262

По справі:

За позовом: Приватного підприємства „Ремонт і будівництво”, м.Миколаїв Львівської області

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій”, м.Миколаїв Львівської області

Про стягнення 77178,90грн.

У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача: Стороженко-предст.доручення б/н від 27.11.2009року

Від відповідача: не з’явився

Суть позову: Розглядається справа за позовом Приватного підприємства „Ремонт і будівництво” про стягнення із Відкритого акціонерного товариства „Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій” 77178,90грн боргу.

Ухвалою господарського суду від 12.12.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.01.2010року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві та наполягає на їх задоволенні.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4817097.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

02 квітня 2008 року між Приватним підприємством "Ремонт і будівництво" (позивачем по справі) та Відкритим акціонерним товариством "Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій" (відповідач по справі) було укладено Договір №4 від 02.04.2008р., відповідно до якого позивач (підрядник за договором) зобов’язався за завданням відповідача (замовника за договором) протягом визначеного в договорі строку за відповідну плату надавати послуги: навантажувально-розвантажувальні, земельні, будівельні роботи, за що замовник зобов’язувався розраховуватися.

Строк виконання робіт, відповідно до п.3.1 договору з 2 квітня 2008року по 31 грудня 2008року.

27 серпня 2008 року між Приватним підприємством "Ремонт і будівництво" та Відкритим акціонерним товариством "Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій" було укладено Договір №11 відповідно до якого позивач (позивач по справі) зобов’язався за завданням відповідача (замовника за договором) надавати послуги по перевезенню щебня автосамоскидами за відповідну плату.

Строк дії договору № 11 з 27.08.2008року по 31.12.2008року.

За домовленістю сторін і на виконання умов Договорів №4 від 02.04.2008р. та №11 від 27.08.2008р. по закінченню кожного календарного місяця сторони підписували Акти про виконання робіт при залучені механізмів підрядника (по кожному договору, механізму окремо).

По договору №4 який діяв із 02.04.2008р. по 31.12.2008р. (предметом якого є підряд, а саме: Позивач підрядився надавати Відповідачу за його завданням за плату екскаватор-навантажувач "VOLVO" для навантажувально-розвантажувальних, земляних та будівельних робіт) були підписані Акти про виконання робіт при залучені механізмів підрядника на загальну суму 180 365,50 грн.

По договору № 11 який діяв із 27.08.2008р. по 31.12.2008р. (предметом якого є підряд, а саме: Позивач підрядився надавати Відповідачу за його завданням за плату автомобіль "МАЗ-551605-280" для перевезення щебеня автосамоскидами) були підписані Акти про виконання робіт при залучені механізмів підрядника на загальну суму 90647,70грн.

За домовленістю сторін при використанні механізмів позивача відповідач додатково буде виставляти рахунки на дизельне пальне, використане при навантажувально-розвантажувальних, земляних, будівельних роботах, та при перевезенні щебеня автосамоскидами (згідно видаткових накладних); і відповідно на цю суму зменшується грошове зобов'язання відповідача перед позивачем. Загальна сума використаного дизельного пального становить 33759,30 грн.

Крім того, позивач купував бетон, щебінь та інші будівельні матеріали у відповідача (у рахунок взаємозаліку), що також зменшувало грошове зобов'язання Відповідача перед Позивачем. Загальна сума придбаного бетону, щебеню та інших будівельних матеріалів у рахунок взаємозаліку у 2008 році - 32024,44 грн., у 2009 році - 14160,00 грн.; в цілому за 2008-2009рр. становить 46 184,44 грн.

Відповідач на виконання умов Договорів №4 від 02.04.2008р. та №11 від 27.08.2008р. перерахував Позивачу кошти відповідно до банківських виписок на розрахунковий рахунок Позивача у 2008 році - 84 000,00 грн., у січні 2009 року -55000,00 грн. Загальна сума перерахованих коштів по договорах №4 від 02.04.2008р. та №11 від 27.08.2008р. становить 139 000,00 грн.

Всі платежі приходили із запізнення (із недотриманням строків) визначених у п.4.1 кожного із договорів. Відповідно до п.4.1 договорів вартість наданих послуг замовник перераховує підряднику протягом п'яти банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт. Всі акти про виконання робіт при залучені механізмів підрядника підписувались на останній робочий день кожного місяця, що має відображення і у актах звірки, взаєморозрахунків станом на останній календарний день кожного календарного місяця. У зв'язку із систематичним недотриманням відповідачем строків по оплаті послуг наданих позивачем, у відповідача постійно накопичувалась заборгованість перед позивачем, яка на момент подання позову повністю не погашена і складає 52068,77грн.

На суму основної заборгованості позивачем нараховано пеню відповідно до пп. 8.2 договорів в розмірі 0,1% за кожен день прострочення від неоплаченої вартості робіт, але не більше подвійної ставки НБУ, що складає 18080,68грн.

Також позивач просить суд стягнути із боржника 5227,72грн. інфляційних та 1801,72грн. річних.

Таким чином, загальна сума позову становить 77178,90грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до положень ст. ст. 638,639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.

Відповідно до вимог статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому.

Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких відповідач виконав для позивача певні роботи, а відповідач зобов’язався провести оплату у визначений договором строк.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договір №4 від 02.04.2008р., та №11 від 27.08.2009р. за своєю правовою природою є договорами підряду. Згідно ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу".

У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за довором підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі" (ст.886 ЦК України).Відповідно до вищевикладеного у Відповідача перед Позивачем є заборгованість у сумі - 52068,77 грн., яку Відповідач повинен був перерахувати на рахунок Позивача у добровільному порядку (по Договорах №4 від4.2008р., №11 від 27.08.2009р., та відповідно до Актів про виконання робіт при залучені механізмів підрядника, та із врахуванням взаємозаліку).

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до положень ст. ст. 638,639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.

Таким чином між Позивачем та відповідачем було укладено усну угоду, згідно якої позивач надавав відповідачу поліграфічні послуги.

Укладення разових договорів підтверджується Актами здачі-приймання.

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач в якості підрядника виконав певні роботи, а відповідач в якості замовника зобов’язався провести оплату на умовах визначених сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов’язання недопустима.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 509 ЦК України зазначає, що зобов»язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку встановлені договором.

Крім суми основної заборгованості, позивачем, правомірно нараховано 5227,72грн. інфляційних втрат та 1801,72грн. річних за користування чужими коштами.

Відповідач (Емітент) не може бути звільненим від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання згідно вимог пункту 1 статті 625 Цивільного кодексу України.

Окрім того, пункт 2 статті 625 ЦК України визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. По-перше, Емітент (Відповідач) повинен сплатити на вимогу кредитора (Позивача) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

По-друге, боржник (Відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (Позивача) зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, стаття 536 ЦК України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства України.

Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Також позивач нарахував передбачену п.8.2 договорів пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення від неоплаченої вартості робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що відповідно до представленого розрахунку складає 18080,68грн.

Однак щодо нарахованої позивачем пені, суд частково відмовляє у її стягненні оскільки у відповідності до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Тому нарахування штрафних санкцій у відповідності до норм ГК України можливе лише за перших 183 дні прострочення оплати боржником.

Таким чином, стягненню підлягає 52068,77грн. основного боргу, 5618,07грн. пені, 5227,72грн. інфляційних та 1801,72грн. річних.

Відповідач при наданих йому правах та можливостях позовні вимоги не заперечив, доказів сплати боргу не подав.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

Судові витрати слід покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,

суд,-

в и р і ш и в :

           Позов задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій”,вул.Вапняно-Кар”єрна, 6, м.Миколаїв Львівської області (код ЄДРПОУ 01331041) на користь Приватного підприємства „Ремонт і будівництво”, вул. Шептицького, 89, м.Миколаїв Львівської області (код ЄДРПОУ 35462178) 52068,77грн. основного боргу, 5618,07грн. пені, 5227,72грн. інфляційних та 1801,72грн. річних, 647,16грн. держмита та 198,24грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В рештій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91 -93 ГПК України.

Суддя