Рішення № 7642579, 21.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.10                                                                                           Справа№ 28/74

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет «Заріна», м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Агросоюз-Захід», м. Львів

про стягнення 107455,77 грн

                                                                                 Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від позивача: Федоренко Л.Б. –представник довіреність №15 від 21.12.2009р.

Від відповідача: не з’явився

Судом роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 21.01.2010 року відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 26.01.2010 року.

          Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромаркет «Заріна»до Приватного підприємства «Агросоюз-Захід»про стягнення 107455,77 грн.

Ухвалою від 17.12.2009 року порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду на 21.01.2010 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та настоював на їх задоволенні. Зокрема зазначив, що між сторонами укладено договір поставки, згідно якого позивачем поставлено на адресу відповідача м’ясну сировину. Відповідач в порушення умов договору вартість поставленого товару оплатив частково і має заборгованість перед позивачем. Просить стягнути суму боргу, а також штраф, 3% річних та інфляційні. Також позивач повідомив, що відповідач після звернення позивача з позовом частково погасив 5000 грн боргу, тому основна сума боргу на час розгляду справи зменшилася на цю суму.

В судове засідання відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвал суду не виконав, хоча у встановленому порядку був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Між Позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромаркет «Заріна») та Відповідачем (Приватним підприємством «Агросоюз-Захід») 11.08.2009 року було укладено договір поставки №1/1108/09. Відповідно до п.1 договору постачальник (позивач) зобов’язується систематично доставляти і передавати у власність покупцю (відповідачу) м’ясну сировину, а покупець зобов’язується приймати цю сировину та своєчасно здійснювати оплату за неї на умовах договору.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача яловичину відповідно до накладної № 0005/08 від 12.08.2009 року, на загальну суму 166 692,20 грн.

Той факт, що позивач поставив, а відповідач отримав товар підтверджується вказаною накладною, та довіреністю №159 від 11.08.2009 року, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата кожної партії сировини здійснюється на протязі 5 банківських днів з моменту отримання сировини.

Відповідач в порушення умов договору, в повному обсязі оплати не здійснив, перерахувавши відповідачу 97715,00 грн. Таким чином, станом на дату звернення позивача з позовом у відповідача перед позивачем рахувався борг в сумі 68 977,20 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов'язання у встановлений строк належним чином не виконав.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем на виконання умов договору 15.12.2009 року (після заявлення позову) здійснено часткову оплату заборгованості в сумі 5000,00 грн, тому провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 5000 грн основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України(відсутній предмет спору), з покладенням судових витрат пропорційно до цієї частини на відповідача.

Решта суми основного боргу 63977,20 грн підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема – сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.4 договору, за несвоєчасну оплату сировини, яка поставлена, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 30% від суми неоплаченої в строк сировини.

Позивачем обґрунтовано нараховано штраф від суми 118977,20 грн неоплаченої в строк(протягом 5 днів) сировини, сума штрафу відповідно до розрахунку складає 35693,16 грн і підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивачем правомірно нараховано 3% річних за період з 20.08.2009 року по 10.12.2009 року від сум заборгованості на відповідні дати, які відповідно до розрахунку складають 833,36 грн. Також позивачем правомірно нараховано інфляційні нарахування за вересень-листопад 2009 року, які відповідно до розрахунку складають 1952,05грн.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 63977,20 грн основного боргу, 35693,16 грн штрафу, 833,36 грн- 3% річних та 1952,05 грн-інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача так як спір виник з його вини.

На підставі наведеного, керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.526,610,611,612,625 Цивільного кодексу України, ст. 4-3, 33, 43, 49, п. 1№ ч.1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

           ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Агросоюз-Захід»(79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, ідентифікаційний код 33252578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет «Заріна»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 12А, приміщення 31, ідентифікаційний код 36087589) –63977 грн 20 коп –основного боргу, 35693 грн 16 коп –штрафу, 1952 грн 05 коп –інфляційних нарахувань, 833 грн 36 коп –3% річних, 1074 грн 56 коп - державного мита, 236 грн 00 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині позовних вимог про стягнення 5000 грн 00 коп основного боргу - провадження у справі припинити.

4.          Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя