Рішення № 7642577, 12.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.10                                                                                           Справа№ 23/199

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства (надалі –ВАТ) Всеукраїнський Акціонерний Банк (ВАТ “ВіЕйБі Банк”), м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) “Львівська лізингова компанія”, м. Львів,

про стягнення 468341,59 доларів США, що еквівалентно 3605808,74 грн.

За участю представників:

від позивача - Брегей І.С. - представник,

від відповідача – не з”явився.

Суть спору: ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк (ВАТ “ВіЕйБі Банк”), м. Київ, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ “Львівська лізингова компанія”, м. Львів, 468341,59 доларів США заборгованості за кредитом, заборгованості по процентах за користування кредитом, пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за кредитом, інфляційних, що еквівалентно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України (1 долар США: 7,6991 грн) станом на 03.08.2009 року, складає 3605808, 74 гривень та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані нормами Кредитного договору № 49/07 від 14 серпня 2009 р., ст.ст. 526, 549, 550, 599, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 173-175, 193, 198 ГК України. У судовому засіданні 24.09.2009 р. позивачем подано доповнення до позовної заяви, в якому збільшено позовні вимоги до 474052,38 доларів США, що в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на 14.09.2009 року становило 3791186,50 гривень. У вказану суму позивачем включено: строкову заборгованість в сумі 262323,35 доларів США; прострочену заборгованість в сумі 164434,61 доларів США; відсотки за користування кредитом, що підлягають сплаті, в сумі 2904,34 доларів США; прострочені відсотки в сумі 6523,74 доларів США; пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 21762,62 доларів США; пеню за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 544,93 доларів США; несплачену комісію по кредиту в сумі 8458,31 доларів США; пеню за несвоєчасне погашення комісії по кредиту в сумі 1521,32 доларів США; інфляційні збитки в сумі 5579 доларів США. Позивачем 22.10.2009 р. в черговий раз подано суду Доповнення до позовної заяви про уточнення позовної заяви, в якій позивач з загальної суми в іноземній валюті, яку він просить стягнути з відповідача, виключив 5579,16 доларів США інфляційних і просить стягнути вказану суму у еквіваленті до гривні (46215,84 грн.), а також решти суми позовних вимог, що становить 468473,22 доларів США

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач вимог ухвал суд не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Вказане підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4686243. Суд не бере до уваги клопотання відповідача за № 01/11-10/1 від 11.01.2010 р. про відкладення розгляду справи, оскільки воно документально не обгрунтоване. Крім цього, в зв”язку з подібними обставинами судом ухвалою від 10.12.2009 р. розгляд справи уже відкладався. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526, 549, 611, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім цього, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 ЦК України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Між сторонами у справі 14 серпня 2007 року укладено Кредитний договір № 49/07. Відповідно до умов цього договору з подальшими змінами і доповненнями позивач зобов”язувався надати відповідачу кредит у формі мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі еквівалентній 600 000,00 (Шістсот тисяч) доларів США. У гривневому еквіваленті вказана сума складала 3030000 грн., за курсом гривні до валюти кредиту, встановленим НБУ на день підписання Кредитного договору. Відповідач зобов”язувався здійснити остаточне погашення кредиту до 31 липня 2011 року включно. Згідно з вищевказаним Кредитним договором відповідач також взяв на себе зобов”язання сплачувати: проценти, нараховані за місяць відповідно до п.2.6 Кредитного договору, щомісяця, не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (п. 2.7.1.); проценти та комісії на умовах, визначених Кредитним договором (п.3.3.5.); повернути кредит відповідно до умов п.п. 1.1.2., 2.2. Кредитного договору зі сплатою процентів за фактичний строк його користування та сплатою штрафних санкцій при порушенні умов Договору (п. 3.3.3.).

Згідно з п. .4.5. договору позивач має право у разі невиконання відповідачем будь-якого із зобов’язань, визначених Кредитним договором, вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій та штрафних санкцій, а відповідач зобов’язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що вказані позивачем у письмовій вимозі. Позивач у повному обсязі виконав свої зобов”язання за Кредитним договором. На підставі п. 2.4. Кредитного договору надання кожного траншу оформлялось Додатковою угодою, в якій встановлювалась сума траншу, валюта траншу та строк користування траншем. На підставі Додаткової угоди №1 до Кредитного договору від 14.08.2007 року Позивач надав Відповідачу транш у сумі 50000,00 доларів США з процентною ставкою за користування траншем –13,5 процентів річних, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 246544 від 14 серпня 2007 року. На підставі Додаткової угоди №2 до Кредитного договору від 28.08.2007 року Позивач надав Відповідачу транш у сумі 103000,00 доларів США з процентною ставкою за користування траншем –13,5 процентів річних, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 260279 від 28 серпня 2007 року. На підставі Додаткової угоди № 3 до Кредитного договору від 14.09.2007 року Позивач надав Відповідачу транш у сумі 49600,00 доларів США, з процентною ставкою за користування траншем –13,5 процентів річних, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 286295 від 14 вересня 2007 року. На підставі Додаткової угоди № 4 до Кредитного договору від 31.01.2008 року Позивач надав Відповідачу транш у сумі 19200,00 доларів США з процентною ставкою за користування траншем –13,5 процентів річних, що підтверджується зведеним меморіальним ордером від 31 січня 2008 року. На підставі Додаткової угоди № 6 до Кредитного договору від 29.02.2008 року Позивач надав Відповідачу транш у сумі 50000,00 доларів США з процентною ставкою за користування траншем –14 процентів річних, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 79797 від 29 лютого 2008 року. На підставі Додаткової угоди №7 до Кредитного договору від 28.03.2008 року Позивач надав Відповідачу транш у сумі 11900,00 доларів США з процентною ставкою за користування траншем –14 процентів річних, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 121291 від 28 березня 2008 року. На підставі Додаткової угоди № 9 до Кредитного договору від 30.07.2008 року Позивач надав Відповідачу транш у сумі 276500,00 доларів США з процентною ставкою за користування траншем –16,5 процентів річних, що підтверджується меморіальним валютним ордером №328029 від 30 липня 2008 року. На підставі Додаткової угоди № 10 до Кредитного договору від 31.07.2008 року Позивач надав Відповідачу транш у сумі 17300,00 доларів США з процентною ставкою за користування траншем –15,5 процентів річних, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 341687 від 31 липня 2008 року. Всього відповідачем отримано 8 траншів кредиту на загальну суму 577 500,00 доларів США. З 20 листопада 2008 року згідно з умовами Додаткової угоди № 11 до Кредитного договору встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 17,5 процентів річних. Згідно з умовами п.1.6. Кредитного договору № 49/07 від 14 серпня 2007 року відповідач зобов”язувався сплачувати на користь позивача комісію за надання кредиту у розмірі 0,5% від суми кожного траншу. Згідно з Додатковою угодою № 9 від 30 липня 2008 року до Кредитного договору Позивачем надано відповідачу транш кредиту в сумі 276500,00 доларів США та встановлено щорічну комісію за цей транш в розмірі 1,3% від суми заборгованості за траншем. Відповідачем зобов’язання за Кредитним договором своєчасно невиконуються. Зокрема, не повернуто частину отриманого кредиту та непогашено проценти за користування кредитом у відповідності до Графіків щомісячного погашення по кожному Траншу, які встановлюються з 1-го місяця користування кредитними коштами і викладені в Додатках до Додаткових угод Кредитного договору. Незважаючи на тривалий термін користування траншами кредиту, Відповідачем не виконано зобов’язання по сплаті комісії. Прострочена заборгованість Відповідача перед Позивачем за комісією по кредиту станом на 14.09.2009 року складає 8458,31 доларів США. Згідно п.4.3. Кредитного договору у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісії, передбачених Кредитним договором, Відповідач сплачує Позивачу пеню за кожний день прострочення виконання. Таким чином, Відповідачу відповідно до п.4.3. Кредитного договору нараховано пеню за несвоєчасне погашення комісії по кредиту у розмірі 1521,32 доларів США. Згідно з умовами п. 4.5. договору позивач, у разі невиконання відповідачем будь-якого з зобов”язань, визначених договором, має право вимагати повернення кредиту, сплати процентів, комісій та можливих штрафних санкцій. Відповідач зобов”язувався виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що будуть вказані позивачем у письмовій вимозі. В зв”язку з систематичним невиконанням відповідачем умов кредитного договору, позивач звернувся до нього з претензією № 01/483 від 24.06.2009 р., в якій просив у триденний термін з дня отримання претензії погасити заборгованість за кредитом, у тому числій й строкову. Претензія, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 1879043, отримана відповідачем 01.07.2009 р., проте залишена без відповіді та задоволення. Як вбачається з долучених позивачем до матеріалів справи розрахунків позовних вимог, меморіальних ордерів, виписок по особових рахунках відповідача, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 14.09.2009 р. становила: строкова заборгованість в сумі 262323,35 доларів США; прострочена заборгованість в сумі 164434,61 доларів США; нараховані відсотки за користування кредитом в сумі 2904,34 доларів США; прострочені відсотки в сумі 6523,74 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 21762,62 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 544,93 доларів США; несплачена комісія по кредиту в сумі 8458,31 долар США; пеня за несвоєчасне погашення комісії по кредиту в сумі 1521,32 долар США. Загалом –468473,22 долари США. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на неодноразові вимоги усіх ухвал суду не подані докази, які б спростовували наявність вищезгаданої заборгованості або свідчили про її добровільне погашення. За наведених обставин, 468473,22 долари США строкової і простроченої заборгованості по кредиту, відсотків за користування кредитом, у тому числі й прострочених, пені та комісії підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позовні вимоги в частині стягнення 46215,84 грн. інфляційних задоволенню не підлягають, виходячи з такого. Відповідно до п. 1.14. Глави 1 Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 р. № 480 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 18 січня 2008 р. за № 32/14723) індекс інфляції –це індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України. Як вбачається з розрахунку суми інфляційних, долучених до Доповнення до позовної заяви № ЛВ31/2/102, позивачем розраховано 5579,16 доларів США інфляційних, а згодом і в гривневому еквіваленті 46215,84 грн. інфляційних, виходячи з індексів інфляції за січень-серпень 2009 р., оприлюднених Державним комітетом статистики України. Проте відповідно до Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Держкомстату України від 14 листопада 2006 р. № 519, Державним комітетом статистики України розраховуються і оприлюднюються індекси споживчих цін на товари (послуги), які встановлені у національній валюті України –гривнях. У відповідача перед позивачем на підставі кредитного договору виникло грошове зобов”язання у доларах США. Ціна позову визначена позивачем у доларах США. У матеріалах справи відсутні та позивачем суду не подані докази зростання індексу споживчих цін (індексу інфляції), встановлених у доларах США, а також докази розрахунку та оприлюднення Державним комітетом статистики України індексів інфляції долара США в Україні протягом січня-серпня 2009 р.

На підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” позивачу підлягає поверненню 143,62 доларів США зайво сплаченого 18.09.2009 р. SWIFT ордером PRSEND-0639-000001 державного мита.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовнихт вимог. При цьому суд виходить з того, що позивачем 13.08.2009 р. сплачено державне мито з позовної заяви № ЛВ 31/2/17-1 у максимальному розмірі і станом на день сплати державного мита, курс долара США по відношенню до гривні, встановлений Національним банком України, становив 773,94 гривень за 100 доларів США.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівська лізингова компанія” (79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3, код ЄДРПОУ 34559260) на користь Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, код за ЄДРПОУ 19017842) 468473,22 доларів США строкової та простроченої заборгованості, нарахованих та прострочених відсотків за користування кредитом, комісії, пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, комісії, 3270,39 доларів США державного мита та 233,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Повернути Відкритому акціонерному товариству Всеукраїнський Акціонерний банк (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, код за ЄДРПОУ 19017842) з державного бюджету 143,62 доларів США зайво сплаченого 18.09.2009 р. SWIFT ордером PRSEND-0639-000001 державного мита.

Довідку видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя