Рішення № 7642537, 24.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.09                                                                                           Справа№ 9/192

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.

При секретарі Козак І.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів (код ЄДРПОУ 2525072),

До відповідача: Державного комунального підприємства «Міжлікарняна аптека № 270», м. Львів (код ЄДРПОУ23972616),

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство «Фармоптика», м. Львів (код ЄДРПОУ 36500451),

Про: розірвання договору оренди № 1/80 від 31.12.1998р.; виселення відповідача із займаних приміщень загальною площею 355,8 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 29-а; стягнення із відповідача заборгованості з орендної плати станом на 01.09.2009р. за договором оренди № 1/80 від 31.12.1998р. у загальній сумі 72 774,97 грн. на р/р балансоутримувача (КП ЛОР «Нерухомість та майно»); р/р № 2600800003055 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 325718, ЄДРПОУ 33358550, покладення судових витрат на відповідача.

За участю представників:

Від позивача: Горак Я.П. –представник за довіреністю від 09.01.2009р. № 5,

Від відповідача: завідувач аптекою № 270 п. Мельничук А.Ф.,

Від третьої особи: Якимів А.В. –п/к за довіреністю від 23.12.2009р.

Представникам роз”яснено права і обов”язки передбачені ст.ст. 22, 27 ГПК України та право відводу судді ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подали письмове клопотання.

Суть позову: розглядається справа за позовом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів, до Державного комунального підприємства «Міжлікарняна аптека № 270», м. Львів, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство «Фармоптика», м. Львів, про розірвання договору оренди № 1/80 від 31.12.1998р., виселення відповідача із займаних приміщень загальною площею 355,8 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 29-а, стягнення із відповідача заборгованості з орендної плати станом на 01.09.2009р. за договором оренди № 1/80 від 31.12.1998р. у загальній сумі 72 774,97 грн. на р/р балансоутримувача (КП ЛОР «Нерухомість та майно»); р/р № 2600800003055 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 325718, ЄДРПОУ 33358550, покладення судових витрат на відповідача.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.10.2009р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 14.10.2009р., про що сторони були повідомлені під розписку, Позивач –05.10.09р. рекомендованою поштою № 4776196, Відповідач –05.10.09р. рекомендованою поштою № 4776188 (оригінали поштівок –в матеріалах справи).

14.10.2009р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 03.11.2009р. на 12 год. 00 хв., про що сторони (Позивач та Відповідач) були належним чином повідомлені, під розписку (докази –в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області від 03.11.2009р., за клопотанням Позивача ( вхідний № 22695 від 03.11.09р.) та клопотанням Відповідача (вхідний № 22691 від 03.11.09р.) розгляд справи відкладено на 26.11.2009р.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області від 26.11.2009р. ( за клопотанням сторін у справі), продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладено на 08.12.2009р.

08.12.2009р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 17.12.2009р. на 14 год. 30 хв., про що сторони (Позивач та Відповідач) були повідомлені належним чином, під розписку (докази –в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області від 17.12.2009р. ( у зв»язку із залученням до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство «Фармоптика», м. Львів (код ЄДРПОУ 36500451) та через неприбуття представника відповідача з підстав зазначених у клопотанні від 08.12.2009р. вхідний № 75405, розгляд справи відкладено на 24.12.2009р.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовільнити з підстав зазначених у позовній заяві, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, пояснив, що відповідач не вжив жодних заходів щодо погашення боргу ні повністю, ні частково, зазначив, що ним подано всі документи, якими позивач підтверджує позовні вимоги, зазначив, що станом на 24.12.2009р. мирова угода між сторонами –не підписана, відтак в силу ст. 207 ЦК України, п. 1 ч.1 ст. 208 ЦК України, вказаний правочин є неправомірним і не може бути доказом у справі, стверджує, що між відповідачем та третьою особою, станом на 24.12.2007р. є неукладеним договір поруки від 17.12.2009р., відтак, на думку представника, в силу ст. 207 ЦК України, п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України, вказаний правочин є неправомірним і не може бути доказом у справі, наголосив, що між позивачем та відповідачем не досягнуто примирення, просить розірвати договір оренди № 1/80 від 31.12.1998р., виселити відповідача із займаних приміщень загальною площею 355,8 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 29-а, стягнути із відповідача заборгованість з орендної плати станом на 01.09.2009р. за договором оренди № 1/80 від 31.12.1998р. у загальній сумі 72 774,97 грн., судові витрати покласти на відповідача, вказав, що станом на 24.12.2009р. борг відповідача не зменшився, а значно зріс, тому вважає, що у суду є наявними всі підстави для задоволення позову, подав відповідь позивача про відмову в укладенні мирової угоди від 14.12.09р. та договору поруки.

Відповідачем, 12.10.2009р. за № 16 (вхідний № 21027 від 13.10.09р.) подано відзив на позовну заяву, яким заборгованість з орендної плати в сумі 72 774,97 грн. визнана в повному обсязі, зазначив, що позивачу, як органу самоврядування, не потрібні комунальні аптеки, через які проходить реалізація дешевих ліків для найбідніших верств населення, що у відповідача відсутні кошти на оплату орендної плати, що матиме змогу погасити борг лише шляхом залучення платоспроможних інвесторів, як от ПП «Фармоптика», якого відповідач намагався залучити шляхом укладення з позивачем і ПП «Фармоптика» договору поруки, однак позивач зазначеного договору зі своєї сторони –не підписав, позивач не бажає розстрочувати зазначений борг протягом року шляхом його сплати рівними частинами, про що зазначено в п.п. 1 та 2 Мирової угоди (Додаток № 1), яку позивач, зі своєї сторони не підписав, просить відстрочити виконання рішення суду до кінця Рідзвяних свят, інших документів та доказів подати не бажає за їх відсутністю.

Представник третьої особи пояснив, що має намір допомогти відповідачу погасити борг з орендної плати, який виник за даним спором, однак тільки на підставі договірних зобов»язань, у зв»язку з чим, підписав та подав позивачу договір поруки, який позивач не підписав, одноразово заплатити за відповідача позивачу суму 72774,97 грн. у нього, по-перше, немає фінансових можливостей, по-друге, вказаний платіж має бути оформлено відповідними документами та має бути проведеним по бухгалтерії, а як ним зазначено, позивач не бажає підписувати договору поруки, а тому сплативши кошти в сумі 72774,97 грн. без належного фінансового-бухгалтерського підтвердження та оформлення первинними документами є неприпустимим та може викликати фінансові санкції зі сторони податкових органів.

В ході розгляду справи по суті ВСТАНОВЛЕНО.

Між позивачем –Госпрозрахунковим відділом по управлінню нерухомим майном області при управлінні майном області Львівської обласної державної адміністрації, правонаступником якого з 10.04.2007р. є Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, яке є юридичною особою, та відповідачем –Державним комунальним підприємством «Міжлікарняна аптека № 270», 10 січня 1997р. був укладений договір на оренду нерухомого майна Львівської обласної ради від 10 січня 1997р. № 256, який 31.12.1998р. був замінений на договір № 1/80 про заміну договору на оренду нерухомого майна Львівської обласної ради від 10 січня 1997р. № 256 на договір на оренду нерухомого майна Львівської обласної ради (далі за текстом –договір оренди № 1/80 від 31.12.1998р.).

Після укладення сторонами договору № 1/80 про заміну договору на оренду нерухомого майна Львівської обласної ради від 10 січня 1997р. № 256 на договір на оренду нерухомого майна Львівської обласної ради, в силу п. 10.3. цього договору, всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди, протоколи про наміри з питань, так чи інакше пов»язаних з даним договором, втратили юридичну силу.

Отже, в силу п. 10.3. договору оренди № 1/80 від 31.12.1997р. договір на оренду нерухомого майна Львівської обласної ради від 10 січня 1997р. № 256 –втратив юридичну силу.

Станом на час розгляду даної справи, договір оренди № 1/80 від 31.12.1998р., згідно умов якого, позивачем передано відповідачу в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 29-а, загальною площею 355,8 кв.м. (п. 1.1. договору про внесення змін і доповнень до договору оренди від 15.03.2000р.) є чинним, а приміщення використовуються відповідачем, що не заперечується сторонами та підтверджується поданими документами.

До вказаних правовідносин судом застосовуються норми Цивільного кодексу УРСР, в редакції 1963р., так як спірний договір оренди було укладено 31.12.1998р., з наступними змінами і доповненнями, які внесено до договору оренди 15.03.2000р., а також норми Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2004р. (далі за текстом –ЦК України та ГК України), в силу частини 2 ст. 4, статтей 9, 10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України і частини другої ст. 4, ст. 5 Прикінцевих положень ГК України, які передбачають, що до цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК України і ГК України, положення цих Кодексів застосовуються до тих прав і обов»язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

Статтею 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності ЦК України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Статтею 10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 01.01.2004р., була встановлена інша відповідальність за такі порушення.

Аналогічні вимоги щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов»язань визначені у ст. 5 Прикінцевих положень ГК України.

В судовому засіданні встановлено, що об»єкт оренди за договором оренди № 1/80 від 31.12.1998р.: нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 29-а, загальною площею 355,8 кв.м. ( п. 1.1. договору про внесення змін і доповнень від 15.03.2000р.), знаходиться в спільній власності територіальних громад області, управління яким здійснює Львівська обласна рада.

Конституція України встановлює право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю ( частина перша статті 41 Конституції України), а також рівність суб'єктів права власності перед Законом ( частина четверта статті 13 Конституції).

Згідно ст. 92 Конституції України, правовий режим власності визначається виключно законами України.

Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечить закону, зокрема передати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особа. Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад.

Об'єктами права комунальної власності зокрема є майно, що забезпечує діяльність відповідних місцевих рад і утворюваних ними органів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства.

Згідно із ст. 143 Конституції України, територіальні громади міста безпосередньо або через утворювані ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності. При цьому відповідно до ст. 144 Конституції, органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом, приймають рішення які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду.

Як вбачається з матеріалів справи, умов договору оренди, уповноваженим органом здійснювати права власника по управлінню нерухомим майном, що належить до обласної комунальної власності, надалі «Орендодавцем», на час укладення договору оренди № 1/80 від 31.12.1998р. та договору про внесення змін і доповнень до нього від 15.03.2000р. був Госпрозрахунковий відділ по управлінню нерухомим майном області при управлінні майном області Львівської обласної державної адміністрації, правонаступником якого з 10.04.2007р. є Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, яке є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: 25255072, місцезнаходження: 79008, Львівська область, місто Львів, вул. Винниченка, будинок 18, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 10.04.2007р. № 1415123 0000 017145, що підтверджується Випискою з ЄДР серії ААА № 381949.

Згідно ст. 256 ЦК УРСР, яка була чинною на час укладення договору оренди № 1/80 від 31.12.1998р., за договором майнового найму наймодавець зобов»язується передати наймачеві майно в тичасове користування за плату.

Як передбачалося частиною другою ст. 257 ЦК УРСР, яка була чинною на час укладення договору оренди № 1/80 від 31.12.1998р., договір найму майна державних, кооперативних і інших громадських організацій повинен бути укладений в письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених особливими умовами.

Договір оренди № 1/80 від 31.12.1998р. та договір про внесення змін і доповнень до нього від 15.03.2000р. укладено між позивачем та відповідачем у письмовій формі, підписаний повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчені печатками двох сторін цього договору.

У статті 262 ЦК УРСР, яка була чинною на час укладення договору оренди № 1/80 від 31.12.1998р. передбачено, що наймодавець зобов»язаний надати наймачеві майно в стані, яке відповідає умовам договору і призначенню майна.

Згідно умов договору оренди № 1/80 від 31.12.1998р., він був укладений з 01.01.1999р. по 10.01.2000р. (розділ 9 договору).

15 березня 2000р. сторони уклали договір про внесення змін і доповнень до договору оренди від 31.12.1998р. № 1/80, яким внесли зміни до договору оренди в частині зменшення розміру об»єкта оренди - до площі 355,8 кв.м. (п. 1.1. змін та доповнень до договору) та визначення і встановлення розміру орендної плати ( п. 1.2. договору про внесення змін і доповнень до договору оренди).

Інші умови договору оренди від 31.12.1998р. № 1/80, сторонами залишено без змін і сторони підтвердили за ними свої зобов»язання ( п. 2 договору про внесення змін і доповнень до договору оренди).

Як зазначено у договорі про внесення змін і доповнень від 15.03.2000р., даний договір складено у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін (п. 3 договору про внесення змін і доповнень до договору оренди).

Відповідач, після спливу строку дії договору оренди на який його було укладено (до 10.01.2000р. п. 9 договору оренди) продовжував користуватися орендованим майном, при відсутності заперечень зі сторони наймодавця, отже зазначений договір вважається поновленим на той самий термін і на тих самих умовах ( п. 5.3. договору оренди № 1/80), а згідно статті 260 ЦК УРСР, яка була чинною на час укладення договору про внесення змін і доповнень до договору оренди від 15.03.2000р. - на невизначений строк і кожна із сторін вправі в будь-який час відмовитися від договору, попередивши про це іншу сторону за один місяць.

Відсутність заперечень зі сторони наймодавця щодо припинення договору з 10.01.2000р. підтверджується, крім наведеного вище, і тим, що між позивачем та відповідачем 15 березня 2000р. було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди № 1/80 від 31.12.1998р.

Судом звернено увагу на те, що сторони у договорі про внесення змін і доповнень до договору оренди, який укладено 15 березня 2000р., не передбачили строку (терміну), на який цей договір укладається, отже, відповідно до статті 259 ЦК УРСР, яка була чинною на час укладення договору про внесення змін і доповнень до договору оренди від 15.03.2000р., він вважається укладеним на невизначений строк, так як договір про внесення змін і доповнень від 15.03.2000р. укладений без вказання строку.

У ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності, а державну політику у сфері оренди здійснюють: органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Як випливає із договору оренди № 1/80 від 31.12.1998р., орендодавець на підставі Розпорядження голови Львівської обласної ради від 04.07.95р. № 478 передає, а орендар приймає в орендне користування у м. Львові нежитлові приміщення у будинку № 29-а на вул. Виговського, загальною площею, згідно з п. 1.1. договору про внесення змін і доповнень від 15.03.2000р., 355,8 кв.м. для використання під аптеку.

Об”єктом оренди є нежитлові приміщення, що знаходяться у будинку № 29-а на вул. Виговського, загальною площею 355,8 кв.м. для використання під аптеку.

З 15 березня 2000р. орендна плата за даним договором ( п. 1.2 договору про внесення змін і доповнень від 15.03.2000р., встановлена за березень 200р. у розмірі 1033,03 грн. в т.ч. ПДВ. Розмір орендної плати за наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної оренджної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п. 2.2. договору оренди № 1/80 від 31.12.98р. встановлену орендну плату за користування об»єктом оренди в поточному місяці орендар зобов»язується перераховувати не пізніше 25-го числа поточного місяця на рахунок позивача.

За несвоєчасну сплату орендної плати стягується пеня в розмірі 0, 2% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до п/п «а»п. 4.1. договору оренди № 1/80 від 31.12.98р. орендар зобов»язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до умов договору.

Позивач свої зобов»язання за договором оренди № 1/80 від 31.12.1998р. та договором про внесення змін і доповнень до нього від 15.03.2000р. виконав в повному обсязі, передав відповідачу об”єкт оренди: нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 29-а, на час укладення договору оренди загальною площею 441,2 кв.м., з 15.03.2000р. –загальною площею 355,8 кв.м. ( п. 1.1. договору про внесення змін і доповнень до договору оренди № 1/80).

Відповідач, своїх зобов»язань за даним договором щодо своєчасної та повної сплати орендної плати ( п. 2.2. та п/п «а» п. 4.1. договору оренди № 1/80 від 31.12.1988р., п. 1.2. договору про внесення змін і доповнень до договору оренди від 15.03.2000р.) не виконав, заборгував перед позивачем за період з 01.01.2006р. станом на 01.07.2009р. –68 0244, 52 грн., а за періорд з 01.01.2006р. станом на 01.09.2009р. –72774, 97 грн. з орендної плати (Розрахунок заборгованості з орендної плати від 03.09.2009р. № 653 –знаходиться в матеріалах справи).

Заборгованість в сумі 72774, 97 грн. з орендної плати, яка склалася за період з 01.01.2006р. станом на 01.09.2009р., визнана відповідачем в повному обсязі, що підтверджується відзивом на позовну заяву (вхідний № 21027 від 13.10.2009р. –знаходиться в матеріалах справи).

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 цієї статті), плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ( частина 5 цієї статті).

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі ( частина 4 статті 286 ГК Укураїни).

Статтею 284 ГК України, орендна плата з урахуванням індексації віднесена до одних із істотних умов договору оренди.

Статтею 286 ГК України визначено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків свої господарської діяльності.

Як вбачається із матеріалів даної справи, відповідач допустив порушення п. 2.2., п/п «а»п. 4.1. договору, частину 5 статті 762 ЦК України, статтю 284, 285, 286 ГК України, зокрема, одну із істотних умов договору оренди, протягом 41,9 місяців підряд ( з 01.01.2006р. по 01.09.2009р.) не сплачував орендних платежів за об»єкт оренди, незалежно від наслідків свої господарської діяльності та допустив заборгованість у розмірі 72774 грн. 97 коп.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Боржник зобов”язаний виконати свій обов”язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов”язання чи звичаїв ділового обороту ( ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч.1 ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України, договір є обов”язковим до виконання сторонами, тобто, одностороння відмова від зобов»язання не допускається.

Стаття 173 ГК України, передбачає, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Відповідно до статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до вимог статті 219 ГК України, за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Виходячи з наведеного, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 72774 грн. 97 коп. орендної плати, яка виникла за період з 01.01.2006р. по 01.09.2009р. за договором оренди № 1/80 від 31.12.1998р., тобто за 41,9 місяців підряд, є обгрунтованою, підлягає до задоволення.

Позивач, крім стягнення з відповідача заборгованості в сумі 72774, 97 грн., просить розірвати договір оренди № 1/80 від 31.12.1998р. та виселити відповідача із займаних приміщень загальною площею 355, 8 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 29-а.

Як зазначено вище у цьому рішенні, Договір оренди № 1/80 від 31.12.1998р. та зміни і доповнення до нього від 15.03.2000р. укладено між позивачем та відповідачем на невизначений термін, в силу статті 260 ЦК УРСР, яка була чинною у зазначений період.

Згідно умов договору оренди № 1/80 від 31.12.1998р. (розділ 9 договору) він був укладений з 01.01.1999р. по 10.01.2000р., 15.03.2000р. сторони уклали договір про внесення змін і доповнень до договору оренди від 31.12.1998р. № 1/80, яким внесли зміни до договору оренди в частині зменшення розміру об»єкта оренди - до площі 355,8 кв.м. (п. 1.1. змін та доповнень до договору) та визначення і встановлення розміру орендної плати ( п. 1.2. договору про внесення змін і доповнень до договору оренди).

Інші умови договору оренди від 31.12.1998р. № 1/80, сторонами залишено без змін і сторони підтвердили за ними свої зобов»язання ( п. 2 договору про внесення змін і доповнень до договору оренди), даний договір складено у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін (п. 3 договору про внесення змін і доповнень до договору оренди).

Пунктом 5.3. договору оренди визначено, що після закінчення терміну дії договору, в разі належного виконання Орендарем своїх обов»язків, договір оренди вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

У ст. 17 ч.2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач, після спливу строку дії договору оренди на який його було укладено (до 10.01.2000р. п. 9 договору оренди) продовжує користуватися орендованим майном, при відсутності заперечень зі сторони наймодавця, що підтверджується укладеним між стторонами 15.03.2000р. договору про внесення змін і доповнень, без вказання строку, на який укладається договір, отже зазначений договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна із сторін вправі в будь-який час відмовитися від договору, попередивши про це іншу сторону за один місяць (стаття 260 ЦК УРСР, яка була чинною станом на час укладення спірного договору 31.12.1998р. та договору про внесення змін і доповнень до нього - 15.03.2000р.).

Розділом 5 договору сторони погодили «Умови припинення, розірвання та пролонгації договору».

Так, пунктом 5.2. договору оренди № 1/80 передбачено умови розірвання договору: а) згоди сторін; б) рішення суду; в) несплати Орендарем орендної плати протягом трьох місяців; г) порушення Орендарем строків освоєння і експлуатації орендованого майна; д) використання Орендарем орендованого майна не за призначенням … тощо.

Отже, сторонами передбачено, серед інших підстав для розірвання договору оренди, який як зазначено вище у цьому рішенні, укладено на невизначений термін, таку підставу, як несплата Орендарем орендної плати протягом трьох місяців ( п/п «в»п. 5.2. договору оренди), в т.ч. за рішенням суду ( п/п «б»п. 5.2. договору).

Як встановлено в судовому засіданні, підтверджується матеріалами справи, відповідач не сплачував орендної плати позивачу протягом 41,9 місяців підряд та заборгував перед позивачем 72774,97 грн. орендної плати, що визнано відповідачем.

Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

В нашому випадку, відповідач не сплачує орендної плати протягом 41,9 місяців підряд (з 01.01.2006р. по 01.09.2009р.).

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (частина 2 цієї статті).

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду ( частина 3 цієї статті).

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 4 цієї статті).

Позивач, в порядку визначеному частиною 2 статті 188 ГК України, 08.07.2009р. за № 667 направив відповідачу претензію з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди та стягнення заборгованості, рекомендованою поштою, що підтверджується поштовою квитанцією № 0594 від 08.09.2009р. (оригінал квитанції оглянуто в судовому засіданні –копія в матеріалах справи) та Реєстром про відправлення рекомендованої кореспонденції ( рядок 11 Реєстру) –докази в матеріалах справи.

Відповідач заборгованості з орендної плати не погасив, що встановлено у судовому засіданні, у строк визначений частиною 3 та 4 статті 188 ГК України не повідомив позивача про наслідки розгляду ним пропозиції щодо розірвання договору оренди № 1/80 від 31.12.1998р.

Своєчасне внесення плати за користування майном є найважливішим обов”язком наймача.

Невнесення її протягом трьох місяців від дня закінчення строку платежу дає право наймодавцю відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, вимагати в судовому порядку дострокового розірвання договору майнового найму.

В судовому засіданні встановлено, що Відповідач не вносив орендної плати за користування об”єктом оренди 41,9 місяців підряд, що підтверджується матеріалами даної справи.

Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/237 від 25.05.2000р. підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»або договором оренди, а оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань за вищевказаним договором оренди, вони можуть бути достроково розірвані за рішенням господарського суду.

Виходячи із вищенаведеного, позовні вимоги позивача в частині розірвання договору оренди № 1/80 від 31.12.1998р. та виселення відповідача із займаних приміщень загальною площею 355, 8 кв.м., які знаходяться за адресою: місто Львів, вулиця Виговського, 29а, підлягають до задоволення.

Суд заслухав пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, оглянув та дослідив подані ним докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є документально та нормативно обгрунтованими, в частині наявності боргу з орендної плати в сумі 72774, 97 грн. - визнаний відповідачем, в іншій частині позову –не спростований, тому підлягає до задоволення повністю.

Згідно частини 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Судом не взято до уваги посилань відповідача та третьої особи на проект мирової угоди від 04.12.2009р. та на проект договору поруки від 17.12.2009р., оскільки, як вбачається із поданих відповідачем доказів, станом на час постановлення цього рішення, мирова угода, зі сторони позивача –не підписана, відтак в силу статті 207 ЦК України, п. 1 частини першої статті 208 ЦК України, зазначений правочин є неправомірним і не може бути доказом у справі в силу статей 33 та 34 ГПК України.

Не може бути належним та допустимим доказом у справі проект договору поруки від 17.12.2009р., так як цей договір поруки, станом на 24.12.2007р., є неукладеним, оскільки не підписаний зі сторони кредитора –Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, відтак, в силу статті 207 ЦК України, п. 1 частини 1 статті 208 ЦК України, вказаний правочин є неправомірним і не може бути доказом у справі в силу статей 33 та 34 ГПК України.

Станом на час розгляду справи в господарському суді Львівської області, відповідачем не надано суду ні підписаної двома сторонами Мирової угоди, ні укладеної належним чином договору поруки, не зважаючи на те, що такі докази від сторін у справі витребовувалися ухвалою господарського суду від 17.12.2009р.

Позивачем надано суду докази надсилання відповідачеві листа від 14.12.2009р. за № 1397 про відмову в укладенні мирової угоди та договору поруки (докази в матеріалах справи), що не заперечується представником відповідача.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків ( частина 1 статті 202 ЦК України).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (частина 2 статті 207 ЦК України).

Правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі ( п. 1 статті 208 ЦК України).

Згідно загальних вимог, додержання яких є необхідними для чинності правочину (стаття 203 ЦК України) передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі ( частина 3 статті 203 ЦК України), правочини має вчинятися у формі, встановленій законом ( частина 4 статті 203 ЦК України), та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним ( частина 5 статті 203 ЦК України).

Як вбачається з поданих суду документів: мирової угоди від 04.12.2009р. та договору поруки від 17.12.2009р., вони не підписані зі сторони Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, представник якого, в судовому засіданні, категорично заперечує волевиявлення їх підписувати, отже вказані документи не можуть породжувати юридичних наслідків, оскільки є неукладеними у встановленому законом порядку, отже є недійсними.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу сворїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами, відповідно до статті 34 ГПК України.

Відповідач клопотав перед судом відстрочити виконання рішення суду до закінчення вихідних та святкових днів (Рідзвяних свят), так як на період вихідних та святкових днів, до 20.01.2010р., він не матиме змоги зібрати, поскладати, вивезти та складувати майно: аптекарські прилади, меблі, лікарські засоби, яке знаходиться в орендованому приміщенні, пояснив, що лікарські засоби, які маються у відповідача у різних формах, потребують ретельного обліку та актування за властивостями, формами, силою лікарської дії тощо.

Заслухавши в цій частині пояснення відповідача, суд приходить до висновку, що в цій частині клопотання відповідача заслуговує на увагу, відповідно до п. 6 статті 83 ГПК України, відстрочити виконання рішення суду до 19.01.2010 року.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовільнити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства «Міжлікарняна аптека № 270»( п. і. 79000, місто Львів, вулиця Виговського, 29-а, код ЄДРПОУ 23972616) на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради ( п. і. 79008, місто Львів, вулиця Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 2525072) 72774 грн. 97 коп. заборгованості з орендної плати за договором оренди № 1/80 від 31.12.1998р. на рахунок балансоутримувача (КП ЛОР «Нерухомість та майно»№ 2600800003055 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 325718, ЄДРПОУ 33358550.

3.          Розірвати договір оренди № 1/80 про заміну договору на оренду нерухомого майна Львівської обласної ради від 10 січня 1997р. № 256 на договір на оренду нерухомого майна Львівської обласної ради від 31.12.1998р.

4.          Виселити Державне комунальне підприємство «Міжлікарняна аптека № 270» ( п. і. 79000, місто Львів, вулиця Виговського, 29-а, код ЄДРПОУ 23972616) із займаних нежитлових приміщень загальною площею 355,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 29-а.

5.          Стягнути з Державного комунального підприємства «Міжлікарняна аптека № 270»( п. і. 79000, місто Львів, вулиця Виговського, 29-а, код ЄДРПОУ 23972616) на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради ( п. і. 79008, місто Львів, вулиця Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 2525072) 727 грн. 75 коп. державного мита сплаченого за позовом майнового характеру платіжним дорученням № 860 від 25.09.09р., 85 грн. 00 коп. державного мита сплаченого за позовом немайнового характеру платіжним дорученням № 790 від 10.09.09р. та 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених платіжним дорученням № 791 від 10.09.2009р.

6.          Відстрочити виконання рішення суду, відповідно до п. 6 частини першої статті 83 ГПК України, до 20.01.2010 року.

7.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя