Рішення № 7641577, 11.01.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2010 р.Справа № 5/144 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/144

за позовом: дочірнього підприємства "Аргон-центр" приватного підприємства "Газопровод", м. Кіровоград

до відповідача: державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод", м. Кіровоград

з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державної податкової інспекції в м. Кіровограді

про визнання права на придбання майна

Представники сторін:

від позивача - представник Акулініна Л.О., довіреність № 1 від 20.12.2007;

від відповідача - представник Солдецька О.М., довіреність № 2 від 11.10.10; начальник служби охорони праці Гирик В.М., довіреність № 3 від 11.01.10.

від третьої особи - заступник управління погашення прострочених податкових зобов'язань Лічман О.С., довіреність № 177 від 21.12.09.

Дочірнім підприємством "Аргон-центр" приватного підприємства "Газопровод" (далі - ДП "Аргон-центр") у жовтні 2009р. подано позовну заяву, з урахуванням доповнення до позовної заяви від 07.12.2009р., яка містить вимоги до державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (далі - державне підприємство) наступного змісту: визнати право на придбання майна на загальну суму 117388,00 грн. по договору оренди № 555 від 25.11.2008 року за дочірнім підприємством "Аргон-Центр", а саме:

- автовежу ВС-22М на базі ЗИЛ-130 № ВА 5580АЕ інв. № 2273, шасі 326197, двигун № 447369;

- кран КС-3572 на базі КРАЗ0255Б № ВА5578АЕ інв. № 2471 шасі № 561365, двигун 993100;

- екскаватор ЕО-2621 на базі ЮМЗ-6Л інв. № 7181, шасі № 551894, двигун № ОМ 4104;

- сідельний тягач КАМАЗ - 5410 інв. № 2381 двигун № 071663Ю, шасі № 088440;

- автосамоскид ЗИЛ-ММЗ-555-45021 інв. № 2383, двигун № 475738, шасі № 2060570.

Позов мотивовано тим, що позивач, після закінчення строку дії договору, має переважне право на придбання об'єкта оренди на загальну суму 117388,00 грн., оскільки поніс витрати в розмірі 70 000,00 грн. за ремонт, технічне обслуговування орендованого майна, сплату податків.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву в якому зазначено про відхилення позову, мотивуючи тим, що на даний час він не продає спірне майно, позивач неналежно виконував свої обов'язки орендаря за договором оренди, не сплачуючи орендну плату з січня місяця 2009р., в результаті чого виникла заборгованість з орендної плати за одинадцять місяців, договір оренди між сторонами розірваний у судовому порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

У Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України внесено державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод", ідентифікаційний код 07646544, організаційно-правова форма господарювання - держане підприємство, що засвідчено витягом із ЄДРПОУ від 22.10.09р. (а.с.13).

Згідно Статуту державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод", реєстраційний №01920-ДП1 від 18.06.2003р., це підприємство засноване на державній власності й підпорядковане Міністерству оборони України (Орган управління майном) та є правонаступником прав та обов'язків державного підприємства "Кіровоградський центральний ремонтний завод Міністерства оборони України".

Відповідно пункту 4 Статуту державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод", майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання, здійснюючи яке підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, чинить щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та статуту. Відчуження засобів виробництва, які є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку, встановленому чинним законодавством.

Між державним підприємством "Кіровоградський ремонтний завод" - орендодавець, та дочірнім підприємством "Аргон-центр" приватного підприємства "Газопровод" - орендар, 25.11.2008р. укладено договір оренди № 555 (далі - договір оренди). За умовами договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окремо визначене майно, яке вказане в додатку № 1 "Перелік орендованого майна", а саме:

- автовежа ВС-22М на базі ЗИЛ-130 № ВА 5580АЕ інв. № 2273, шасі 326197, двигун 447369;

- кран КС-3572 на базі КРАЗ0255Б № ВА5578АЕ інв. № 2471 шасі 561365, двигун 993100;

- екскаватор ЕО-2621 на базі ЮМЗ-6Л інв. № 7181, шасі 551894, двигун ОМ 4104;

- сідельний тягач КАМАЗ - 5410 інв. № 2381 двигун 071663Ю, шасі 088440;

- автосамоскид ЗИЛ-ММЗ-555-45021 інв. № 2383, двигун 475738, шасі 2060570.

На виконання умов договору оренди по акту приймання-передачі від 25.11.08р. орендодавець передав, а орендар прийняв зазначене орендоване майно - автотранспорт та екскаватор у кількості 5 одиниць. Акт підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств без зауважень. У акті приймання - передачі зазначено, що кожна одиниця автотранспорту та екскаватор технічно несправні, потребують ремонту, у них відсутні акумулятори, запасні колеса, інструмент водія, вказано процент зношення покришок.

Обов'язки орендаря передбачені пунктами 5.1. - 5.6. договору оренди. Зокрема, за умовами пунктів 5.2., 5.3. договору орендар повинен своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, своєчасно здійснювати поточний ремонт орендованого майна за власний рахунок.

У пункті 11.1. договору оренди зазначено: "Цей договір укладено строком на 365 днів, що діє з 25 листопада 2008 року до 24 жовтня 2009 року."

Позивач надав до справи довідку № 578 від 11.11.2009р., підписану керівником та головним бухгалтером державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод", про те, що спірне майно щодо якого подано позов, є державною власністю та перебувають на балансі цього державного підприємства.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2009 року у справі №15/101 позовні вимоги державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" до дочірнього підприємства "Аргон-центр" приватного підприємства "Газопровод" задоволено, договір оренди № 555 від 25.11.2008 року розірвано, дочірнє підприємство "Аргон-Центр" приватного підприємства "Газопровод" зобов'язане повернути державному підприємству "Кіровоградський ремонтний завод" орендоване майно: автовежу ВС-22М на базі ЗІЛ-130, інв. № 2273 (державний номер ВА 5580 АЕ), кран КС-3572 на базі КРАЗ-255Б, інв. № 2471 (державний номер ВА 5578 АЕ), екскаватор ЕО-2621 на базі ЮМЗ-6Л, інв. 7181 (реєстр. № 2455Н1), сідельний тягач КАМАЗ-5410 (реєстр. № 2479 Н1). ЗИЛ -ММЗ-555-45021 (реєстр. № 2460 Н1).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.10.2009 року вказане рішення господарського суду Кіровоградської області в частині розірвання договору оренди № 555 від 25.11.2008 року та зобов'язання орендаря повернути орендоване майно залишено без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду набрала законної сили 26.10.2009р., а рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2009 року у справі №15/101 відповідно частини 4 ст. 85 ГПК України набрало законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією, тобто, з 26.10.2009р.

Відповідно частини 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

З огляду на викладене, договір оренди між сторонами є розірваним з 26.10.2009р., оскільки іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.10.2009р. господарським судом видано накази.

Враховується, що згідно частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, у яких беруть участь ті самі сторони.

При вирішенні спору господарський суд виходить також з наступних положень законодавства.

Відповідно до статті 283 Господарського Кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач у позовній заяві посилається на норми ст. 777 Цивільного кодексу України.

Статтею 777 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Частиною 1 статті 12 Цивільного кодексу України встановлено, що особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Господарський суд виходить з того, що Цивільний кодекс України містить загальні норми, що регулюють між особами відносини щодо найму (оренди). Спеціальні норми, які регулюють відносини між орендодавцями та орендарями щодо оренди державного та комунального майна, містяться у Господарському кодексу України, Законі України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (з відповідними змінами) та інших законодавчих актах.

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (з відповідними змінами) регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна.

За частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до частини 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Стаття 289 Господарського кодексу України містить положення про те, що орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Договором оренди між сторонами не передбачено право орендаря (ДП "Аргон-центр") на викуп об'єкта оренди та умов викупу орендованого державного майна.

Також враховуються правила частини 5 ст. 75 Господарського кодексу України, якими встановлено, що державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом.

Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Пунктом 13 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 р. №803 також встановлено, що відчуження майна (матеріальних активів, які відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами) шляхом його продажу здійснюється на конкурентних засадах - через біржі, на аукціоні.

Отже, із викладеного слідує, що відчуження майна державного підприємства, що належить до основних фондів має відбуватися у визначеному законодавством порядку і лише на конкурентних засадах.

У матеріалах справи міститься лист державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (а.с.31) у якому зазначено, що спірне майно не планується до реалізації. Тобто, відповідач не має наміру самостійно та на власний розсуд відчужувати спірне майно, що перебувало в оренді у позивача.

Позивач, не довів належними і допустимими доказами того, що відповідач взагалі має намір самостійно розпоряджатися та відчужувати майно, що було передане у оренду позивачу.

Органом управління майном державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" є Міністерство оборони України. Із наданих відповідачем матеріалів слідує, що за результатами засідання постійно діючої комісії Міністерства оборони України з використання фондів та земель оборони, які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України, складено протокол № 4 від 09.12.2008р., затверджений Міністром оборони України 18.12.2008р., в якому зазначено про надання згоди на продаж на конкурентних засадах майна державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (згідно додатку) в рахунок погашення його податкового боргу відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Листом від 18.12.2008р. № 225/К/2140 державне господарське об'єднання концерн "Техвоєнсервіс" Міністерства оборони України повідомило державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" про те, що за результатами засідання вказаної постійної комісії рішенням Міністра оборони України від 18.12.2008р. надано згоду на продаж на конкурентних засадах майна цього державного підприємства згідно додатку в рахунок погашення його податкового боргу.

У переліку майна державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод", яке підлягає продажу в рахунок погашення податкового боргу, підписаним відповідальною особою державного господарського об'єднання концерну "Техвоєнсервіс" Міністерства оборони України, міститься і спірне майно: автовежа ВС-22М на базі ЗИЛ-130 № ВА 5580АЕ; кран КС-3572 на базі КРАЗ0255Б № ВА5578АЕ; екскаватор ЕО-2621 на базі ЮМЗ-6Л; сідельний тягач КАМАЗ - 5410; автосамоскид ЗИЛ-ММЗ-555-45021.

Отже, органом управління майном державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" було надано підприємству згоду на продаж на конкурентних засадах майна цього державного підприємства в рахунок погашення його податкового боргу, у тому числі спірного майна.

Згідно з положеннями пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон № 2181) з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, який має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення. Тобто, з дати виникнення податкового боргу у органа державної податкової служби виникає право податкової застави на активи платника податків.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 25896358 від 11.01.2010р., всі активи платника податків - ДП "Кіровоградський ремонтний завод", перебувають у податковій заставі, що засвідчено актом опису активів, на які поширюється право податкової застави від 6 травня 2009р. № 74.

Також враховується, що платник податків має право самостійно визначати перелік активів, на які розповсюджується право податкової застави і які в подальшому можуть бути реалізовані в рахунок погашення його податкового боргу в порядку, встановленому законодавством України.

У матеріалах справи містяться акти опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу від 10.02.2009 року № 24, від 13.02.2009 року № 29, від 10.02.2009 року № 25 (а.с. а.с.33-35). Ці акти опису підписані керівником ДП "Кіровоградський ремонтний завод" і податковим керуючим - відповідальною особою ДПІ у м. Кіровограді.

Згідно вказаних актів відповідачем вирішено самостійного виділити та передати податковому органу активи, які перебувають у власності (повному господарському віданні) платника податків для спрямування їх на погашення податкового боргу, у тому числі спірне майно:

- автовежа ВС-22М на базі ЗИЛ-130 № ВА 5580АЕ інв. № 2273, шасі 326197, двигун 447369;

- кран КС-3572 на базі КРАЗ0255Б № ВА5578АЕ інв. № 2471 шасі 561365, двигун 993100;

- екскаватор ЕО-2621 на базі ЮМЗ-6Л інв. № 7181, шасі 551894, двигун ОМ 4104;

- сідельний тягач КАМАЗ - 5410 інв. № 2381 двигун 071663Ю, шасі 088440;

- автосамоскид ЗИЛ-ММЗ-555-45021 інв. № 2383, двигун 475738, шасі 2060570.

За рахунок активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, органи державної податкової служби мають право здійснювати заходи з погашення його податкового боргу, розмір якого визначається на момент фактичного погашення, включаючи пеню та штрафні санкції.

Відповідно до норм розділу III "Порядок продажу описаних активів" постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 р. № 538 "Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі", продаж описаних активів, за винятком активів, щодо обігу яких законом встановлено обмеження, здійснюється на публічних торгах. Початкова вартість таких активів встановлюється незалежним експертом з оцінки майна, який має відповідний дозвіл, за проханням самого платника чи податкового органу, що здійснював опис активів боржника.

Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді надано до справи копії договорів доручення на продаж майна, що перебуває в податковій заставі від 16.11.2009р. за №№ 8, 105, 106, 107, 108, що укладені між ДПІ у м. Кіровограді (довіритель) та ТБ "Кіровоградська універсальна товарна біржа" (повірений). За цими договорами ДПІ у м. Кіровограді доручає ТБ "Кіровоградська універсальна товарна біржа" здійснити продаж на цільовому аукціоні майна, що перебуває в податковій заставі і належить ДП "Кіровоградський ремонтний завод" і виділене ним для реалізації в рахунок погашення його податкового боргу. За цими договорами доручення на продаж майна, що перебуває в податковій заставі, ДПІ у м. Кіровограді доручила товарній біржі здійснити продаж на цільовому аукціоні спірного майна щодо якого подано позов - автотранспорт та екскаватор у кількості 5 одиниць.

Отже, спірне рухоме майно підлягає продажу за кошти виключно на аукціонах, які організовуються за поданням відповідного податкового органу на відповідних біржах.

Позивач не позбавлений права брати участь у торгах на цільових аукціонах, які будуть проводитися ТБ "Кіровоградська універсальна товарна біржа".

З огляду на викладене вище, позовні вимоги дочірнього підприємства "Аргон-центр" приватного підприємства "Газопровод" про визнання його права на придбання майна на загальну суму 117388,00 грн. по договору оренди № 555 від 25.11.2008 року, задоволенню не підлягають.

Господарським судом відхиляються посилання позивача на те, що він поніс витрати в розмірі 70 000,00 грн. за ремонт, технічне обслуговування орендованого майна, сплату податків, оскільки понесення витрат на ремонт, технічне обслуговування орендованого майна, сплата податків не є підставою виникнення у орендаря переважного права на придбання речі, переданої у найм. Відповідно частини 2 ст. 777 ЦК України таке переважне право на придбання речі має наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі. Але в даному випадку право на придбання спірного майна державного підприємства у позивача може виникнути лише у разі продажу майна виключно в результаті перемоги на аукціонних торгах на конкурентних засадах.

Господарський суд виходить з того, що згідно частин 1 і 2 статті 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.

У пункті 6.2. договору оренди сторони погодили, що орендар має право, зокрема, з окремої письмової згоди орендодавця, за рахунок власних коштів здійснювати капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єкта оренди. Отже, позивач за рахунок власник коштів має право здійснювати капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єкта оренди.

Правові наслідки припинення або розірвання договору оренди передбачені положеннями статті 27 "Про оренду державного та комунального майна", зокрема, відповідно частини 2 цієї статті, орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди.

Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Проте, предметом спору у даній справі не є стягнення компенсації за здійснені орендарем поліпшення об'єкта оренди.

Таким чином, у позові слід відмовити.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно виходити з правил статті 49 ГПК України, а саме, що при відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

З позовної заяви позивач сплатив 85 грн. державного мита, а також 325 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тоді коли необхідно було сплатити 236 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. № 825 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005р № 1258".

Згідно норм ст. 49 ГПК України судові витрати у справі на державне мито в розмірі 85 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. покладаються на позивача.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 11.01.2010р. була оголошена вступна і резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно ст. 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

13.01.2010