Рішення № 7641244, 25.01.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.2010                                                             Справа № 5/157

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванмарко", м. Мукачево

до Ракошинського споживчого товариства Мукачівської райспоживспілки, с.Ракошино Мукачівського району

про стягнення заборгованості у розмірі 3 094, 31 грн.

Суддя О. Йосипчук

За участю представників сторін:

позивача: Завідфолуші Ю.Ю. - представник за довір. від 24.12.2009р.

відповідача: Туряниця М.І. - керівник

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванмарко", м. Мукачево до Ракошинського споживчого товариства Мукачівської райспоживспілки, с.Ракошино Мукачівського району про стягнення заборгованості у розмірі 3 094, 31 грн.,

Встановив:

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 2750,21 грн. заборгованості по оплаті за товар, поставлений згідно з договором № 1356 від 17.02.2009р. про постачання товарів.

Відповідно до видаткових накладних № В-00013386 від 22.04.2009р., № В-00013890 від 25.04.09р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3606,10 грн. Проте відповідач своє грошове зобов'язання виконав частково, сплативши лише 855, 89 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 297, 13 грн. пені та суму 46, 93 грн. – 3 відсотки річних.

Таким чином, загальна сума позовних вимог становить 3 094, 31 грн.

Представником відповідача у судовому засіданні подано суду доказ погашення суми боргу за поставлений товар у розмірі 2 750, 21 грн.

          Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.01.2009 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

          Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі договору № 1356 від 17.02.2009р. про постачання товарів, згідно з яким Продавець (позивач у справі) зобов'язується передати товар Покупцю (відповідачу у справі), а той, у свою чергу, приймає та сплачує вартість товару.

Відповідно до п. 3.4 Договору № 1356 від 17.02.2009р. відповідач зобов'язаний розрахуватися за товар не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання товару.

          Факт виконання свого обов'язку позивачем підтверджується поданими ним видатковими накладними № В-00013386 від 22.04.2009р., № В-00013890 від 25.04.2009р. на суму 3 606,10 грн.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Всупереч наведеному, відповідач порушив взяте на себе зобов'язання (п. 3.4 вищезазначеного Договору) по оплаті за отриманий товар, внаслідок чого виник борг, який, згідно розрахунку позивача, що не оспорений відповідачем, станом на день подання позову складає 2 750, 21 грн.

          Однак, після звернення позивача з позовом до суду відповідач оплатив суму боргу в розмірі 2 750, 21 грн., з огляду на що суд припиняє провадження в цій частині на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

          Таким чином, залишок суми боргу відповідача, який підлягає стягненню примусово, складає 344, 06 грн.

          Відповідно до п. 5.2 Договору про поставку товару № 408 від 02.11.09р. за порушення термінів розрахунків відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, протягом усього строку прострочення платежу.

          Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки доказів дотримання відповідачем умов Договору № 1356 від 17.02.2009р. матеріали справи не містять, то за наявних у справі матеріалів суд вважає доведеним факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання.

          За таких обставин, оскільки сума пені та трьох відсотків річних, нарахованих відповідачу, підтверджена документально і не заперечується ним, сума 344, 06 грн. підлягає стягненню примусово.

Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 87 ГПК України,

Суд вирішив:

          1. Позов задоволити частково.

          2. Стягнути з Ракошинського споживчого товариства Мукачівської райспоживспілки (89620, Мукачівський район, с. Ракошино, вул. Леніна, 177, код ЄДРПОУ 01750594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванмарко" (89600, м. Мукачево, вул. Підгорянська, 129, МФО 312657, код ЄДРПОУ 33360340, р/р 26007101306362 в ЗАТ "ОТП банк" м. Ужгород) заборгованість у розмірі 344, 06 грн., з яких сума 297, 13 грн. – пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання, сума 46, 93 грн. – три відсотки річних, а також суму 102 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Провадження у справі в частині стягнення 2750,21 грн. боргу за поставлений товар припинити через відсутність предмета спору.

Суддя О. Йосипчук