Рішення № 7640498, 12.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.01.10 р.                     Справа № 24/256                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої

При секретарі судового засідання Корниєцькій К.О.

за участю:

Представників сторін:

від позивача Бучко І.В. – довір.

від відповідача Гаврін О.І. – довір.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий центр „Юзовський”, м.Донецьк

до відповідача Приватного підприємства „Бриз-Р”, м. Донецьк

про стягнення 3044 грн. 14 коп.

СУТЬ СПОРУ:

У судовому засіданні 19.10.2009р. оголошено перерву до 29.10.2009р., згідно ст.77 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий центр „Юзовський”, м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Бриз-Р”, м. Донецьк про стягнення 3044 грн. 14 коп., в тому числі заборгованість з орендної плати в розмірі 2400 грн. 00 коп., пеня в розмірі 286 грн. 77 коп., 3% річних в розмірі 59 грн. 77 коп. та індекс інфляції в розмірі 297 грн. 60 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди № 21/01 від 01.01.2008р., розрахунки суми боргу та штрафних санкцій.

Позивач на вимогу суду надав письмове пояснення № 49/09-юр, яким повідомив, що не може надати акт прийому-передачі майна за договором оренди № 21/01 від 01.01.2008р., оскільки акт прийому-передачі сторонами за договором не підписувався, вважає, що дія договору почалася з дня його підписання, оскільки орендар почав користуватися орендованим майном та сплачувати орендну плату з дня підписання.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав заперечення на позов б/н від 29.10.2009р. та відзив на позов б/н від 04.12.2009р., в яких посилався на відсутність акту прийому-передачі орендованого майна, акту надання послуг та рахунку на оплату за спірний період, у зв’язку з чим вважає, що спірний договір розірваний. Також відповідач посилається на той факт, що позивач не мав права вимагати сплати орендної плати за ненадані ним послуги відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Крім того, вважає, що на підставі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України має бути звільненим від сплати орендної плати позивачу, оскільки не використовував його з вини позивача, а саме з його забороною розміщувати рекламу на орендованих місяцях.

Відповідно до ст. 81№ ГПК України фіксування судового процесу здійснювалось з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Строк розгляду справи продовжено згідно ст. 69 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий центр „Юзовський”, м.Донецьк (орендодавець) та Приватним підприємством „Бриз-Р”, м. Донецьк (орендатор) укладено договір оренди № 21/01 від 01.01.2008р. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає в тимчасове користування (оренду), а орендатор приймає приналежні орендодавцю спеціальні щитові конструкції, розташовані на фризі будівлі, яка належить ТОВ ТЦ „Юзовський”, розташовані за адресою: м. Донецьк, пл. Комунарів, 1. Розмір конструкції 6,0Ч3,0 м. Площа міста розташування 7, 0 кв.м.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що у склад орендної плати входить вартість електроенергії, необхідної для освітлення об’єкту оренди в темний час доби.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами укладеного сторонами договору оренди № 21/01 від 01.01.2008р. не передбачено конкретний термін складання акту приймання-передачі конструкції як необхідна умова початку дії цього договору. В предметі договору оренди сторони взагалі не передбачили умову складання акту приймання-передачі приміщення як початок орендних правовідносин між сторонами. Таким чином, в даному випадку, сторони в добровільному порядку не пов'язали умову складання такого акту з моментом початку орендних правовідносин.

Крім того, заслухавши пояснення сторін, а також дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що факт передачі спірного нежилого приміщення в оренду відповідачу відбувся, оскільки обидві сторони підтвердили цей факт і будь-яких доказів, спростовуючих зазначене відповідачем не надано.

          Спірний договір за правовою природою є договором найму, а відносини, які склалися між сторонами регулюються главою 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що розмір орендної плати за користування об’єктами оренди в місяць складає 2400 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з п. 2.4. договору орендна плата вноситься орендатором на банківський рахунок орендодавця або в його касу не пізніше 5-го числа, в якому здійснюється оренда об’єкту.

Позивач просить стягнути заборгованість з орендної плати в розмірі 2400грн.00коп. за листопад 2008р.

Відповідач заперечує проти вимог, посилається на відсутність акту прийому-передачі орендованого майна, акту виконаних робіт та рахунку на оплату за спірний період у зв’язку з чим вважає, що спірний договір був розірваний з ініціативи позивача.

Суд вважає довід відповідача необґрунтованим та недоведеним з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Виходячи з приписів ст. 783 Цивільного кодексу України, ст. 291 Господарського кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору у встановлених законом випадках, або відмовитись від нього згідно ст. 782 Цивільного кодексу України.

Ані з пропозицією щодо розірвання договору в порядку ст. 188 Господарського кодексу України, ані з відмовою від нього позивач до відповідача не звертався. З аналогічною пропозицією не звертався до позивача і відповідач.

Крім того, умовами договору не передбачено складання акту наданих послуг і направлення рахунку на оплату.

Також відповідач посилається на той факт, що позивач не мав права вимагати сплати орендної плати за ненадані ним послуги, посилаючись на Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Як вбачається з Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” він регулює визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідач на вимогу суду правової позиції, викладеної у відзиві від 04.12.2009р. в обґрунтування посилається саме на приписи вказаного закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому відповідач не довів відсутність заборгованості з орендної плати перед позивачем.

Крім того, відповідач вважає, що на підставі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України має бути звільненим від сплати орендної плати позивачу.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Всупереч приписам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України відповідач не довів, що спірне приміщення ним не використовувалось.

З умов договору вбачається, що орендатор зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

При цьому відповідач не довів, що договір оренди у спірний період розірвано, а позивач вчиняв перешкоди у користуванні орендованими місцями.

При таких обставинах вимога щодо стягнення боргу з орендної плати в розмірі 2400 грн. 00 коп. за листопад 2008р. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 286 грн. 77 коп. за період з 06.11.2008р. по 06.05.2009р.

          Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що у разі несвоєчасного або неповного внесення орендної плати орендатор сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невнесеної орендної плати за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Зазначена сума пені нарахована відповідно до умов договору, діючому законодавству не суперечить та підлягає стягненню.

Крім того, позивач просить стягнути 3 % річних в розмірі 59 грн. 77 коп. за період з 06.11.2008р. по 04.09.2009р. та індекс інфляції в розмірі 297 грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані суми нараховані відповідно до діючого законодавства і підлягають стягненню.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625, 762, 782, 783 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188, 193, 216 – 218, 283, 286, 291 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий центр „Юзовський”, м.Донецьк до Приватного підприємства „Бриз-Р”, м. Донецьк про стягнення 3044 грн. 14 коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Бриз-Р” (83050, м. Донецьк, вул.Р.Люксембург, 30а/34, п/р 26006051701307 в ДРУ „Приватбанк”, МФО 335496, ідентифікаційний номер 32682273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий центр „Юзовський” (83103, м. Донецьк, пл. Комунарів, 1, п/р 260000133604 в ВАТ „Збербанк Росії”, м. Донецьк, МФО 320627, ідентифікаційний код 20318075) 2400грн. 00 коп. – боргу з орендної плати, 286 грн. 77 коп. – пені, 59 грн. 77 коп. – 3%річних, 297 грн. 60 коп. - індексу інфляції, 102грн.00 коп. - державного мита та 236грн.00 коп. – витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його підписання.

Повний текст рішення підписаний 12.01.2010р.

Суддя