Рішення № 7640042, 21.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.01.10 р.                     Справа № 34/163пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Прокурора Куйбишевського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м. Донецьк,

до відповідача: Приватного підприємства „Елвіс”, м Донецьк

про зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та приведення зазначеної земельної ділянки в придатний для використання стан, включаючи знос павільйону.

За участю прокурора: Люборец М.П. (за посвідченням 21-12)

Представники сторін:

від позивача: Момотенко О.П. (за довіреністю)

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов Прокурором Куйбишевського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради до Приватного підприємства „Елвіс”, м Донецьк про зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, площею 0,0048га, що знаходиться за адресою: площа Бакинських Комісарів в Куйбишевському районі м. Донецька під розміщення торгового павільйону „Блесна” та приведення зазначеної земельної ділянки в придатний для використання стан, включаючи знос павільйону.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства, приписи про усунення порушення земельного законодавства, а також норми ст.ст. 124,125,126 Земельного кодексу України.

Відповідач відзив на позов не надав, витребуваних документів не представив, у судове засідання не з’явився. Про дату та місце судового засідання був належним чином повідомлений шляхом направлення за його адресою, яка зазначена у позові, відповідних ухвал, однак зазначені ухвали поверталися на адресу суду з позначкою поштового відділення „за зазначеною адресою не проживає”.

Адреса відповідача, яка зазначена у позові також вказана у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 13), в договорі оренди земельної ділянки № 8/358 від 12.07.2006р., який укладений між відповідачем та Виконавчим комітетом Донецької міської ради (а.с. 34), в договорі суборенди земельної ділянки від 01.01.2009р., який укладений між відповідачем та ПП Сарри О.Л. (а.с. 46). Іншої адреси відповідача в матеріалах справи не зазначено, відтак суд належним чином повідомив ПП „Елвіс” про дату та місце судового засідання.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням прокурора та позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

12.07.2006р. між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та Приватним підприємством „Елвіс” було укладено договір оренди земельної ділянки для експлуатації існуючого торгового павільйону, яка знаходиться на території Куйбишевського району м. Донецька на площі Бакинських Комісарів.

Відповідно до п.7 договору оренди земельної ділянки договір укладено до 21.06.2009р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. В цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір подовжити його дію.

05 серпня 2009 року Донецьким регіональним відділом з контролю за використанням і охороною земель проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ПП „Елвіс”, якою встановлено, що на час перевірки 05.08.2009року ПП „Елвіс” використовується земельна ділянка площею 0,0048га під розміщення магазину „Блесна” на площі Бакинський Комісарів” в Куйбишевському районі м. Донецька із земель житлової та громадської забудови без оформлення правовстановлюючих документів, без державної реєстрації, без визначення меж земельної ділянки в натурі, що є порушенням ст.126 Земельного кодексу України. Земельна ділянка використовується згідно договору оренди від 12.07.2006р. Договір оренди зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі. Договір укладено до 21.06.2009р.

З актом ознайомився директор ПП „Елвіс” Тиханков Д.В., про що мається його особистий підпис на зворотній стороні акту.

За наслідками проведеної перевірки відповідачу направлено припис від 05.08.2009року №031599 про усунення порушень земельного законодавства.

Припис отримав особисто директор ПП „Елвіс” – Тиханков Д.В., про що мається його особистий підпис.

22 вересня 2009року Донецьким регіональним відділом з контролю за використанням і охороною земель повторно проведено перевірку відповідача та встановлено, що на час перевірки ПП „Елвіс” вимоги припису від 05.08.2009р. №031599 не виконано, порушення земельного законодавства не усунено. Відповідачу за наслідками проведеної перевірки направлено припис від 22 вересня 2009року №031938 про усунення порушень земельного законодавства.

Згідно довідки Управляння земельних ресурсів Донецької міської від 16.12.2009р. № 09/2379 вбачається, що на сьогоднішній день інформація про укладення договору оренди спірної земельної ділянки в управлінні відсутня.

Відповідно до довідки БТІ м. Донецька №01/3202 від 07.12.2009р. вбачається, що за ПП „Елвіс” право власності на об”єкт нерухомого майна не зареєстровано.

В письмових пояснень від 21.01.2010р. (вхід. №02-41/2318) Донецька міська рада повідомляє, що на теперішній час відсутня інформація щодо надання ПП „Елвіс” заяви про поновлення договору оренди земельної ділянки .

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури та позивача господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Cтаттею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах установлених цим Кодексом повноважень.

На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках –районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу України за проектами відведення цих ділянок. Умови і строки розроблення проектів визначаються договором після звернення зацікавленої особи з відповідним клопотанням, до якого додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна рада розглядає клопотання і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Цей проект погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органом, органами архітектури і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи, подається до відповідної ради, яка його розглядає та приймає рішення про надання земельної ділянки.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється ( п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами перевірки Донецького регіонального відділу з контролю за використанням і охороною земель від 05 серпня 2009року та від 22 вересня 2009року. Крім того в матеріалах справи відсутня інформація щодо поновлення відповідачем строку дії договору оренди земельної ділянки або інформації щодо подання відповідачем відповідної заяви про поновлення строку дії договору.

Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірною земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, що здійснюється без відведення землі в натурі й одержання документа, що засвідчує право на землю.

Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують його право на користування земельною ділянкою площею 0,0048га, що розташована в Куйбишевського району м. Донецька на площі Бакинських Комісарів.

Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку відповідачем не звільнено.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч.3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Прокурора Куйбишевського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради до Приватного підприємства „Елвіс”, м Донецьк про зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, площею 0,0048га, що знаходиться за адресою: площа Бакинських Комісарів в Куйбишевському районі м. Донецька під розміщення торгового павільйону „Блесна” та приведення зазначеної земельної ділянки в придатний для використання стан, включаючи знос павільйону, задовольнити повністю.

Зобов’язати Приватного підприємства „Елвіс” (83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 117, код ЄДРПОУ 24821517, р/р 26000185418001 в Донецькому регіональному управління КБ „Приват”, МФО 335496) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, площею 0,0048га, що знаходиться за адресою: площа Бакинських Комісарів в Куйбишевському районі м. Донецька під розміщення торгового павільйону „Блесна” та приведення зазначеної земельної ділянки в придатний для використання стан, включаючи знос павільйону.

Стягнути Приватного підприємства „Елвіс” (83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 117, код ЄДРПОУ 24821517, р/р 26000185418001 в Донецькому регіональному управління КБ „Приват”, МФО 335496) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 85,00грн.

Стягнути Приватного підприємства „Елвіс” (83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 117, код ЄДРПОУ 24821517, р/р 26000185418001 в Донецькому регіональному управління КБ „Приват”, МФО 335496) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Кододова О.В.