Рішення № 76399098, 05.09.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5646/17

Провадження №2-а/524/40/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2018 м.Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді - Андрієць Д.Д.

за участю секретаря - Воблікової І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

І.ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом до Полтавської митниці ДФС, в якому просив скасувати постанову № 0063/80600/17 від 19 липня 2017 року в справі про порушення митних правил.

ІІ.ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивував тим, що з 29.11.2016 по 11.01.2017 ГУ ДФС в Полтавській області в ТОВ «Вест-Експрес» була проведена планова виїзна перевірка з питань Державної митної служби за період з 01.07.2013 по 30.06.2016. За результатами перевірки ГУ ДФС в Полтавській області складені податкові повідомлення-рішення про визначення суми грошових зобов'язань за платежами: мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності та ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, які були сплачені підприємством в повному обсязі. Використовуючи результати перевірки відповідачем відносно позивача був складений протокол про порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України та винесена постанова у справі про порушення митних правил. Вказану постанову позивач вважає такою, що підлягає скасуванню, оскільки він та його представник не були присутні під час розгляду справи про порушення митних правил, а його клопотання про перенесення розгляду справи було відхилено. В його діях відсутній будь-який умисел на вчинення дій, передбачених ст.485 МК України

ІІІ. ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач надіслав відзив на позов, в якому вказав, що заперечує проти задоволення позову. Зазначив, що при декларуванні товарів в митних декларація згідно додатка 9 Акта №46/16-31-14-08-08/23815414 від 25.01.2017 ОСОБА_1, як керівником ТОВ «Вест-Експрес» не було надано особам, уповноваженим на декларування, повної інформації щодо реальних витрат на транспортування товарів, що стало причиною невірного заявлення митної вартості товарів шляхом зменшення транспортних витрат, які є складовою митної вартості. Вважає, що об'єктивна сторона правопорушення вчиненого ОСОБА_1 узгоджується із диспозицією ст.485 МК України. Також вказував на те, що положення ст.485 МК України не містять відомостей, які б вказували на наявність прямого умислу. Полтавською митницею ДФС не було порушено порядок розгляду справи про порушення митних правил, оскільки позивач неодноразово викликався на засідання, але постійно надсилав клопотання про їх перенесення, які були мотивовані зайнятістю адвоката.

ІV.ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

11.05.2017 головним державним інспектором відділу протидії митним порушенням Полтавської митниці ДФС відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0063/80600/17. Відповідно до змісту протоколу, при декларуванні товарів в митних деклараціях, згідно додатка 9 Акта №46/16-31-14-08-08/23815414 від 25.01.2017 ОСОБА_1, як керівником ТОВ «Вест-Експрес», не було надано особам, уповноваженим на декларування, повної інформації щодо реальних витрат на транспортування товарів, що стало причиною неправильного заявлення митної вартості товарів шляхом зменшення транспортних витрат, які є складовою митної вартості.

19 липня 2017 року першим заступником начальника Полтавської митниці ДФС винесено постанову в справі про порушення митних правил №0063/80600/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, які визначені згідно податкових зобов'язань по сплаті ввізного мита, додаткового імпортного збору, податку на додану вартість по митним деклараціям згідно додатка 9 Акта №46/16-31-14-08-08/23815414 від 25.01.2017, що складає 144125,85 грн.

V.НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

Стаття 458 Митного кодексу України передбачає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За статтею 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.(ч.1 ст.467 Митного кодексу України)

Відповідно до частини першої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача та його представника з приводу того, що відповідачем було пропущено строки притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки вказане правопорушення було виявлено органом доходів і зборів 25.01.2017, а справа про порушення митних правил розглянута 19.07.2017, тобто в межах 6-місячного строку.

Також на думку суду, необґрунтованими є доводи позивача з приводу порушення відповідачем розгляду справи про порушення митних правил, зокрема розгляду справи за його відсутності, з огляду на наступне.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що розгляд справи про порушення митних правил був призначений неодноразово, зокрема на 19.06.2017, 27.06.2017, 04.07.2017, 13.07.2017, 19.07.2017. На вказані засідання від ОСОБА_2 надходили клопотання про перенесення розгляду, які були мотивовані необхідністю надання додаткового часу для підготовки адвоката, а також його зайнятістю в інших справах. На думку суду, вказані клопотання свідчили про зловживання процесуальними правами та були направлені на затягування строків розгляду справи про порушення митних правил.

Склад правопорушення, визначеного статтею 485 Митного кодексу України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 Митного кодексу України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості. Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Допитані в судовому засіданні свідки, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, повідомили суду, що саме вони безпосередньо займаються оформленням та поданням митних декларацій. Зокрема свідок ОСОБА_4 вказала на те, що вона є головним бухгалтером ТОВ «Вест-Експрес» і відповідно до посадової інструкції з власних міркувань робить розрахунок(калькуляцію) транспортних витрат, який за її поданням підписує директор ТОВ «Вест-Експрес» - ОСОБА_1. В подальшому даний розрахунок(калькуляцію) транспортних витрат вона електронною поштою передає директору ТОВ «Кременчукзовнішторг», який надає ТОВ «Вест-Експрес» послуги з декларування та митного оформлення товарів згідно договору-доручення №1 від 03.01.2017, для здійснення процедури оформлення попередньої митної декларації. Будь-яких вказівок від директора ТОВ «Вест-Експрес» - ОСОБА_1 щодо внесення неправдивих відомостей про транспортні витрати їй не надходило.

ОСОБА_5 пояснила, що як директор ТОВ «Кременчукзовнішторг» вона надає послуги ТОВ «Вест-Експрес» з оформлення та подання митних декларацій. Всю необхідну інформацію вона безпосередньо отримує від головного бухгалтера ТОВ «Вест-Експрес» - ОСОБА_4.

На думку суду, за відсутності обґрунтованих доказів, які б свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів, шляхом повідомлення неповної інформації, встановлення факту неправильного заявлення митної вартості товарів шляхом зменшення транспортних витрат, які є складовою митної вартості, не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача, як порушення митних правил відповідно до статті 485 Митного кодексу України.

На переконання суду, надані відповідачем докази в сукупності з показаннями допитаних свідків, не підтверджують наявність вини в діях ОСОБА_1.

Враховуючи встановлені судом обставини та приймаючи до уваги положення ст.77 КАС України, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає за можливе задовольнити позов ОСОБА_1.

За статтею 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з Кодексу про адміністративні правопорушення та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (стаття 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на положення ст.286 КАС України суд вважає за можливе закрити справу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Таким чином, в разі звернення особи до суду з позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», не сплачується.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про скасування постанови у справі про порушення митних правил, у зв'язку із чим вважає за можливе повернути йому судовий збір в сумі 673,67 грн.

Керуючись ст. 6,10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил -задовольнити.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0063/80600/17 від 19 липня 2017 року, винесену першим заступником начальника Полтавської митниці ДФС Воронько В.Л., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а справу про порушення митних правил - закрити.

Повернути ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, сплачений судовий збір в сумі 673,67 грн, що внесений згідно квитанції №ПН45235 від 28.07.2017 на розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ у Полтавській області 31212206700009, МФО 831019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Д.Андрієць