Постанова № 76384972, 30.08.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2018 р. Справа№ 910/7586/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

секретар судового засідання Іванов О.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Куренний С.В.;

від відповідача 1 - Дунаєва О.О.;

від відповідача 2 - не з'явився;

від відповідача 3 - не з'явився

від третьої особи 1- Руденко А.О.;

від третьої особи 2- Руденко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 12.12.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду

від 03.07.2017

у справі № 910/7586/16 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер"

до 1) Публічного акціонерного товариства

"Український будівельно- інвестиційний банк"

2) Товарної біржи "Перспектива- Коммодіті"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп"

треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів 1) Товариство з обмеженою відповідальністю

"Бізнес Репутація"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю

"Інтертеймент Компані"

про визнання недійсним відкритого (публічного) аукціону

з продажу майна

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гросер" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (далі - відповідач-1), Товарної біржі "Перспектива- Коммодіті" (далі - відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп" (далі - відповідач-3) про визнання недійсним відкритого (публічного) аукціону з продажу майна, яке перебувало у заставі банку, оформленого протоколом №3181 від 27.08.2015 про проведения аукціону у вигляді електронних торгів з продажу майна, яке перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на товарній біржі "Перспектива-Коммодіті".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що майно (предмет іпотеки) продане на аукціоні без визначення ціни, оскільки звіт про оцінку майна, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас", не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і не може бути використаним, що підтверджується рецензіями Українського товариства оцінювачів від 18.11.2015 №09-005, №09-006, №09-007 та рецензіями Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіріков консалт" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотаріус" від 05.11.2015. Позивач вважає, що ціна предмету аукціону є заниженою, з огляду на те, що за висновком експерта №1/09/15 за результатами проведеної на замовлення позивача судової будівельно-технічної експертизи, який складено 09.09.2015, ринкова вартість майна станом на 01.09.2015 складає 13 005 120,00 грн., а не 4 801 640,00 грн. Також позивач зазначав про те, що відповідач-2 не розмістив публікації повідомлення про проведення аукціону за дорученням відповідача-1 та не інформував осіб, які мають переважні права на купівлю майна, про можливість його реалізації. При цьому, з інформації, розміщеної на сайті відповідача-2, не вбачається, що 27.08.2015 відбувся аукціон на замовлення відповідача-1.

Відповідач-1 проти позову заперечував, зазначаючи про необґрунтованість вимог позивача, просив суд в позові відмовити, з огляду на наступне:

- відповідач-1 не проводив аукціон з продажу майна в розумінні Закону України "Про виконавче провадження". Фактично, товарна біржа на замовлення банку провела процедуру визначення особи, яка запропонувала найбільшу ціну за запропоновані до продажу об'єкти. В подальшому банк уклав з цією особою відповідні договори купівлі-продажу нерухомості;

- чинне законодавство України не встановлює будь-яких правил продажу нерухомого майна у процедурі позасудового задоволення вимог іпотекодержателя. Чинне законодавство України, зокрема Закон України "Про іпотеку", встановлює лише певні вимоги, виконавши які іпотекодержатель має право укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна;

- оскільки законодавством не встановлено процедуру реалізації майна на стадії позасудового задоволення вимог іпотекодержателя, то і визнати її недійсною неможливо, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Відповідач-2 просив суд в позові відмовити, посилаючись на те, що відкритий (публічний) аукціон з продажу майна, яке перебувало у заставі відповідача-1, що відбувся 27.08.2015, проведено з дртриманням вимог чинного законодавства України, Регламенту з організації та проведення на товарній біржі відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває у заставі публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк", який є внутрішнім документом відповідача-2 та є невід'ємною частиною договору №30/07-2015/22А від 30.07.2015 про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває у заставі банку.

Відповідач-3 заперечував проти вимог позивача, зазначаючи про їх необгрунтованість, просив суд в позові відмовити, обґрунтовуючи свої заперечення наступним:

- з метою визначення ціни майна 10.07.2015 між Товарною біржею "Персперива- Коммодіті" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас" було укладено договір на проведення оцінки майна №19КП/15. Під час укладення цього договору було враховано те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кволітас" має всі дозвільні документи, а саме: сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, ліцензію на проведення землеоціночних робіт, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, кваліфікаційні посвідчення керівника підприємства. Таким чином, відповідач-2, який проводив аукціон у вигляді електронних торгів, правомірно визначив ціну предмета аукціону на підставі оцінки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволітас";

- посилання позивача на те, що звіт про оцінку майна отримано з 21.09.2015 по 24.09.2015 не впливає на дійсність аукціону, оскільки звіти про оцінку майна було надано 15.07.2015, а підписання акту 24.09.2015 свідчить лише про порушення умов договору та порядку розрахунку між сторонами;

- твердження позивача про відсутність початкової ціни предмета продажу на аукціоні спростовується тим, що у п.1.9 протоколу №3181 від 27.08.2015 про проведення аукціону у вигляді електронних торгів з продажу майна, яке перебуває у заставі відповідача-1, визначено початкову вартість лоту на рівні 4 801 640, 00 грн., що відповідає наданій грошовій оцінці;

- твердження позивача про відсутність публікації оголошення в газеті не відповідає дійсності. На виконання вимог Регламенту з організації та проведення на товарній біржі "Перспектива-Коммодіті" відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк", та у відповідності із договором про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, на сайті відповідача-2 було розмішено повідомлення про проведення аукціону з продажу майна, що перебуває у заставі відповідача-1. Крім того, відповідач-2 опублікував оголошення у двох регіональних газетах за місцезнаходженням майна, а саме: в інформаційному тижневику "Бориспіль Ринок" №32 (489) від 21.08.2015 та у газеті "Трудова слава" К" 119-122 від 21.08.2015;

- позивач не надав жодного доказу на підтвердження того, що потенційні покупці (Зінькова Д.О. та Товариство з обмеженою відповідальністю "Продзернопром") не були повідомлені про дату та місце проведення аукціону. Крім того, повідомлення покупців передбачено умовами договору про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває у заставі банку №30/07 -2105/22А від 30.07.2015, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2, а тому врегулювання питань з приводу умов договору належить до компетенції сторін договору, а не позивача;

- підтвердженням того, що аукціон дійсно відбувся є прінтскрін інтернет-сторінки товарної біржі відповідача-2, на якій розміщене повідомлення про проведення аукціону з реалізації заставленого майна 17.08.2015;

- постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2016 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 у справі №910/26420/15, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними з моменту укладення договорів купівлі- продажу майна, яке перебуває в заставі банку, укладених 03.09.2015 між Публічним акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/7586/16 у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/7586/16 було скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано недійсним відкритий (публічний) аукціон з продажу майна, яке перебувало у заставі Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк", оформлений протоколом №3181 від 27.08.2015 про проведення аукціону у вигляді електронних торгів з продажу майна, яке перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства "Український будівельно- інвестиційний банк" на Товарній біржі "Перспектива-Коммодіті". Присуджено до стягнення з відповідачів на користь позивача по 459,33 грн. судового збору за подання позову та по 510,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого Господарського суду України від 16.11.2017 у справі №910/7586/16 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017.

У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані" звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/7586/16 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/7586/16, а матеріали справи №910/7586/16 передати на новий розгляд за встановленою підсудністю.

Вимоги та доводи апеляційних скарг обгрунтовані тим, що під час розгляду даної справи судами було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, внаслідок чого невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянти звертали увагу суду апеляційної інстанції на наступні обставини:

- визнання недійсним аукціону прямо зачіпає права апелянтів, оскільки вони набули права власності у відповідних частинах на предмет іпотеки, що був реалізований шляхом продажу на прилюдних торгах;

- постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у даній справі про визнання недійсним аукціону з продажу іпотечного майна свідчить про відсутність підстав для переходу права власності на іпотечне майно до іншої особи;

- враховуючи предмет і підстави позову, апелянти вважають, що позивач визнав прилюдні торги недійсними для того, щоб довести те, що предмет іпотеки вибув з його володіння поза його волею, а тому підлягає поверненню шляхом пред'явлення віндикаційного позову;

- позивач навмисно не повідомив апелянтів про існування справи №910/7586/16 та не повідомив суд про те, що майно вибуло з володіння відповідача-3 та реалізовано іншим особам, щоб реалізувати судове рішення у справі №911/1227/16, яким було задоволено позов про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Репутація» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертейнмент Компані» майна;

- протягом усього розгляду даної справи власниками спірного майна були апелянти, але їх не було залучено до участі у справі, хоча суд вирішив питання про їх права та обов'язки;

- судами першої та апеляційної інстанцій було порушено ст ст. 27, 104 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони мали розглянути питання про те, хто саме є власником нерухомого майна, реалізованого з аукціону 27.08.2015 на момент подачі позову та на момент перегляду судового рішення у даній справі в апеляційному порядку;

- з огляду на місцезнаходження предмета іпотеки (Київська область, м. Бориспіль) та з урахуванням ст.48 Закону України «Про іпотеку», позивач мав право оскаржити результати аукціону за місцезнаходженням майна з урахуванням територіальної юрисдикції (підсудності) суду;

- звернувшись із даним позовом до Господарського суду міста Києва, позивач порушив норми ст. 48 Закону України «Про іпотеку», оскільки дана справа підсудна Господарському суду Київської області.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/7586/16 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/7586/16.

03.04.2018 - 05.04.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли:

- відзиви на апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "бізнес Репутація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані";

- клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація".

- клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані";

- відзив на апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані".

Вказані клопотання позивача обґрунтовані тим, що в даному випадку судами під час розгляду справи №910/7586/16 не вирішувалося питання про права, інтереси та/або обов'язки апелянтів, а тому апеляційне провадження має бути закрито на підставі п.з ч.1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 об'єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/7586/16 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/7586/16 в одне апеляційне провадження, розгляд апеляційних скарг призначено на 26.04.2018.

20.04.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від апелянтів-1, 2 надійшли клопотання про зміну правового статусу, в якому вони, посилаючись на наявність між апелянтами, як власниками спірного нерухомого майна, та позивачем, як первісним власником цього ж майна, речово-правових відносин, просили суд залучити їх до участі у справі як відповідачів.

26.04.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшли:

- від відповідача-1 заява про відвід колегії суддів;

- від позивача клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме судових рішень у справі №910/8198/17;

- від апелянта-1 клопотання про зупинення провадження у справі №910/7586/16 до вирішення справи №359/9800/17, яка розглядається Бориспільським міськрайонним судом Київської області. Предметом розгляду у вказаній справі є вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу відносно спірного нерухомого майна.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 провадження у справі №910/7586/16 зупинено, матеріали справи №910/7586/16 передано на здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою для вирішення питання про відвід колегії суддів відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2018 заяву відповідача 1 про відвід суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І., Алданової С.О. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Чорної Л.В., суддів: Скрипки І.М., Станіка С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 відмовлено відповідачу-1 у задоволенні заяви про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О. від розгляду справи №910/7586/16.

04.05.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача-3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить задовольнити апеляційні скарги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 поновлено апеляційне провадження у справі №910/7586/16, розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/7586/16 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/7586/16 призначено на 24.05.2018.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2018, у зв'язку із перебуванням судді Алданової С.О., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відрядженні з 24.05.2018, для розгляду апеляційних скарг у справі №910/7586/16 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Зубець Л.П., суддів: Ткаченка Б.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у складі суддів: Зубець Л.П. (головуюча), Ткаченка Б.О., Мартюк А.І., апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.05.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 розгляд справи відкладено на 14.06.2018.

В зв'язку із перебуванням судді Ткаченко Б.О. який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці з 11.06.2018 по 23.06.2018, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2018, для розгляду апеляційних скарг у справі №910/7586/16 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у складі суддів: Зубець Л.П. (головуюча), Мартюк А.І., Алданової С.О., апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.06.2018.

13.06.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю тамоніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від апелянтів надійшли доповнення до апеляційних скарг, в яких вони просять суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/7586/16 і направити справу для розгляду до Господарського суду Київської області за встановленою підсудністю. Окрім того, в порядку ч.3 ст. 272 та п.7 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 у справі №910/7586/16.

13.06.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та

моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшли клопотання апелянтів про залишення без розгляду раніше поданих клопотань про зміну процесуального статусу скаржників та залучення їх до участі у справі як відповідачів.

Вказані клопотання були задоволені судом.

Окрім того, апелянти просили суд залучити їх до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Як уже зазначалося вище, надані до матеріалів справи пояснення та докази свідчать про те, що у даному випадку оскаржуване апелянтами судове рішення у справі №910/7586/16 було прийнято про їх права, інтереси та (або) обов'язки, отже колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню клопотання про залучення апелянтів до участі у справі у процесуальному статусі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

13.06.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Репутація» надійшло клопотання про залишення без розгляду раніше поданого клопотання щодо зупинення провадження у справі №910/7586/16.

Вказане клопотання було задоволено судом.

В судовому засіданні 14.06.2018 представник позивача просив суд залишити без розгляду клопотання про долучення до матеріалів справи копій судових рішень у справі №910/8198/17.

В судових засіданнях 14.06.2018 та 05.07.2018 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 відмовлено в задоволенні клопотань позивача про закриття апеляційного провадження у справі №910/7586/16, оскільки надані суду докази та пояснення свідчать про те, що на дату звернення позивача з позовною заявою, яка розглядалася у даній справі, винесення рішення місцевим господарським судом та перегляду справи судом апеляційної інстанції, власниками у відповідних частинах нерухомого майна, продаж якого здійснено за результатами проведення оскаржуваного позивачем аукціону, були апелянти.

Наведене свідчить про те, що у даному випадку оскаржуване апелянтами, як особами, що не були залучені до участі у справі, судове рішення у справі №910/7586/16 прийнято про їх права, інтереси та (або) обов'язки.

Клопотання апелянтів про залучення до участі у справі №910/7586/16 як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів задоволено та залучено до участі у справі №910/7586/16 третьою особою-1, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація", третьою особою-2, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані".

В судовому засіданні 16.08.2018 представник позивача подав заяву про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О.

Заява мотивована тим, що у позивача є сумніви щодо неупередженості колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О., оскільки під час судового розгляду даної справи, яке відбулося 26.04.2018, позивачем було заявлено клопотання про закриття апеляційного провадження по справі №910/7586/16. Натомість, судова колегія, не зважаючи на наявність підстав задля закриття апеляційного провадження у справі №910/7586/16, прийняла рішення про розгляд даної справи у судовому засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 в задоволенні заяви про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О. від розгляду справи №910/7586/16 відмовлено, матеріали справи №910/7586/16 передано на здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О. було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Дикунська С.Я, Сотніков С.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Гросер" у задоволенні заяви про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І. від розгляду справи №910/7586/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані" призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.08.2018.

В судовому засіданні 30.08.2018 представники скаржників та відповідача-1 підтримали апеляційні скарги з урахуванням доповнень до них, просили суд скарги задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/7586/16 скасувати і направити справу для розгляду до Господарського суду Київської області за встановленою підсудністю, а також в порядку ч.з ст. 272 та п.7 ч.1 ст 275 Господарського процесуального кодексу України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/7586/16.

В судовому засіданні 30.08.2018 представник позивача заперечував проти апеляційних скарг з підстав, викладених у відзивах на апеляційні скарги, просив суд залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Представники відповідачів-2, 3 в судове засідання 30.08.2018 не з'явилися, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідачів-2, 3 про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу у відсутності представників відповідачів-2, 3 за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 30.08.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та третіх осіб-1, 2, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

25.12.2013 між позивачем, як іпотекодавцем, та відповідачем-1, як іпотекодержателем, було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., за реєстровим №13045 (далі - Іпотечний договір) (том справи -1, аркуші справи - 32-41).

За умовами Іпотечного договору позивач є майновим поручителем:

- ТОВ "НВК Групп" по кредитному договору №LV/U/04-0253 від 25.12.2013, укладеному між ТОВ "НВК Групп" та AT "Укрбудінвестбанк";

- ТОВ "Добродія Фудз" по кредитному договору №LV/U/04-0254 від 25.12.2013, укладеному між ТОВ "Добродія Фудз" та AT "Укрбудінвестбанк";

- ТОВ "Авточист плюс" по кредитному договору №LV/U/04-0255 від 25.12.2013, укладеному між ТОВ "Авточист плюс" та AT "Укрбудінвестбанк".

Згідно з п.п. 1.2.1, 1.2.2 п.1.2 Іпотечного договору в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних в п.1.1 цього договору, іпотекодавець на умовах, передбачених цим договором, передав в іпотеку:

- нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями літ Б, загальною площею 1665,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11;

- ДОК ДБХ літ В, загальною площею 220,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11 (колишня вулиця Броварська, 7);

- земельну ділянку, на якій знаходяться нежитлові приміщення, вказані у п.1.2.2 іпотечного договору, площею 0,8013 га (кадастровий номер ділянки 3210500000:06:006:0016), що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11.

Власником вказаного майна іпотекодавець став на підставі договорів купівлі-пррдажу нерухомого майна від 18.12.2011, зареєстрованими в реєстрі за номерами 3750, 3753,3756.

Згідно з п.п.6.1, 6.2, 6.3.2 Іпотечного договору іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або часткового невиконання іпотекодавцем умов договору та/або умов кредитного договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація відбуваються на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або в позасудовому порядку. Якщо іпотекодержатель приймає рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, то задовольнити свої вимоги він може на свій розсуд одним із наступних способів, зокрема: іпотекодержатель набуває права від свого імені продавати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених в Законі України "Про іпотеку".

03.06.2014 між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір про внесення змін №1 до Іпотечного договору, посвідченого Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25.12.2013 за реєстровим №13045, яким внесено зміни до Іпотечного договору, шляхом виключення з договору ТОВ "Добродія Фудз".

24.12.2014 між позивачем та відповідачем-1 укладено договір про внесення змін №2 до Іпотечного договору, посвідченого Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25.12.2013 за реєстровим №13045, яким внесено зміни до Іпотечного договору в частині визначення строку погашення заборгованості до 24.12.2015 за кредитними договорами №LV/U/04-0253 від 25 12.2013 та №LV/U/04-0255 від 25 12.2013.

Згідно з умовами Іпотечного договору від 31.07.2014, укладеного між позивачем, як іпотекодавцем, та відповідачем-1, як іпотекодержателем, посвідченого Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №4047, позивач виступав майновим поручителем ТОВ "Продзернопром" за кредитним договором №LV7U/04- 0281 від 22.07.2014, укладеним між ТОВ "Продзернопром" та відповідачем-1.

У зв'язку зі складним фінансовим становищем ТОВ "Авточист плюс" та ТОВ "НВК ГРУПП" належним чином зобов'язання за кредитними договорами №LV/U/04-0253 та № LV/U/04-0255 від 25.12.2013 виконати не змогли, що призвело до порушення їх умов.

Відповідач-1 звернувся до ТОВ "Продзернопром" та ТОВ "Авточист плюс" з вимогами №363 та №365 про погашення боргу від 02.04.2015, в яких зазначив про те, що у зв'язку з несвоєчасним погашенням відсотків та кредиту наявний прострочений борг, а тому відповідно до п.2.16 кредитних договорів банк має право достроково вимагати погашення наданого позичальнику кредиту. Також відповідач-1 вимагав впродовж 10 днів з моменту направлення вимог погасити борг.

Вимоги були отримані ТОВ "Продзернопром" 06.04.2015 та ТОВ "Авточист плюс" 07.04.2015, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №01133 23270626 та №01133 23270634.

Відповідач-1 також направив вимогу №540 від 28.04.2015 позивачу, в якій вимагав впродовж 30 днів з моменту отримання цієї вимоги сплатити 1 115 970,46 грн. в рахунок погашення боргу за кредитним договором №LV/U/04-0253, та 879 755,25 грн. в рахунок погашення боргу за кредитним договором №LV/U/04-0255 від 25.12.2013. Також відповідач-1 повідомив про те, що у випадку, якщо борг за кредитним договором не буде погашено протягом 30 днів, відповідач-1 задовольнить свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом його продажу третім особам за ціною, визначеною експертним шляхом.

Вказана вимога отримана позивачем 13.05.2015, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №03150 43118022.

ТОВ "НВК ГРУПП" та ТОВ "Авточист плюс" направили відповідачу-1 листи вих.№22/05/15 та вих.№22/1/15 від 22.05.2015, в яких повідомили про те, що у зв'язку зі складним фінансовим становищем вони не мають можливості виконати свої зобов'язання за кредитними договорами. При цьому зазначили, що не заперечують проти проведення процедури відповідно до вимог чинного законодавства та умов Іпотечного договору.

Позивач листом вих.№22-05/15 від 22.05.2015 також повідомив відповідача-1 про те, що він не має можливості виконати свої зобов'язання за укладеними іпотечними договорами та зазначив, що у разі невиконання своїх зобов'язань за іпотечним договором не заперечує проти проведення процедури задоволення вимог відповідача-1 згідно з вимогами чинного законодавства України та умов Іпотечного договору.

Вищевказані обставини були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 у справі №910/26420/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" до Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продзернопром", Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК ГРЗПП", Товариства з обмеженою відповідальністю "Авточист плюс", а також третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Названим судовим рішенням в позові було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 05.04.2016 рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/26420/15 від 15.12.2015 - було скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 05.04.2016 було скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 у справі №910/26420/15 залишено в силі.

Таким чином у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 у справі №910/26420/15 носять преюдиційний характер та не потребують повторного встановлення і доведення під час розгляду справи №910/7586/16.

10.07.2015 між ТОВ "Кволітас", як виконавцем, та відповідачем-2, як замовником, було укладено договір №19КП/15 на проведення оцінки майна (далі - Договір оцінки) (том справи -1, аркуші справи - 42-43).

За умовами Договору оцінки замовник доручає виконавцю проведення робіт з оцінки майна:

- нежитлове приміщення, виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями літ Б, загальною площею 1665,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11;

- ДОК ДБХ літ В, загальною площею 220,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11 (колишня вулиця Броварська, 7);

- земельна ділянка, на якій знаходяться нежитлові приміщення, вказані у 1.2.2 іпотечного договору, площею 0,8013 га (кадастровий номер ділянки 3210500000:06:006:0016), що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11.

Замовник повинен протягом 3 (трьох) днів з дати отримання звіту про оцінку підписати акт прийому-передачі виконаних робіт та передати один його примірник виконавцю. Роботи вважаються прийнятими після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, або у випадку не підписання замовником акту прийому-передачі виконаних робіт з моменту передачі виконавцем замовнику звіту про оцінку майна (п.п.4.1, 4.2 Договору оцінки).

В матеріалах справи наявний акт прийому-передачі робіт за Договором оцінки, відповідно до якого замовник прийняв від виконавця роботи 24.09.2015 (том справи -1, аркуші справи - 58).

24.09.2015 відповідач-2 здійснив оплату на користь ТОВ "Кволітас" відповідно до умов Договору оцінки, на підтвердження чого суду надано виписку по рахунку (том справи -1, аркуші справи - 59).

На підставі Договору оцінки, ТОВ "Кволітас" було складено звіти про незалежну оцінку, в яких зазначено про те, що ринкова вартість нежитлового приміщення виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1665,8 кв.м., нежитлового приміщення ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 кв. м. та земельної ділянки (кадастровий номер 3210500000:06:006:0016), загальною площею 0,8013 га, що знаходяться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, 11, станом на 15.07.2015 склала 2 995 920,00 грн., 397 080,00 грн. та 1 408 640,00 грн. відповідно, що у підсумку складає 4 801 640,00 грн. (том справи -1, аркуші справи - 219-224).

30.07.2015 між відповідачем-1 та відповідачем-2, як товарною біржею, було укладено договір №30/07-2015/22А про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває у заставі банку(том справи - 1, аркуші справи - 44-47), відповідно до якого біржа зобов'язалася надати послуги з організації і проведення аукціонів згідно з Регламентом.

Відповідно до п.п.2.2.7 п.2.2, 2.4 названого Договору замовник, після отримання протоколу про результати аукціону, зобов'язаний укласти з переможцем аукціону договір купівлі-продажу майна. На замовника покладається обов'язок забезпечити визначення шляхом незалежної оцінки початкової вартості майна, а саме: за дорученням замовника біржа може організувати проведення експертної оцінки майна. У такому випадку витрати, пов'язані з проведенням експертної оцінки майна, підлягають відшкодуванню замовником на рахунок біржі до початку проведення аукціону. Вказані витрати не включаються до складу винагороди біржі.

В розділі І зазначеного договору вказано, що умови і особливості проведення аукціонів визначаються у регламенті, що є невід'ємною частиною цього договору (далі - Регламент, том справи -1, аркуші справи - 51-55).

В п.5.1 Регламенту вказано про те, що стартова ціна майна визначається за результатами незалежної експертної оцінки. Замовник або біржа за дорученням замовника укладає договір щодо оцінки майна з незалежним експертом або експертною організацією, що має ліцензію на здійснення відповідної діяльності. У разі виконання такого доручення біржею, перед укладенням такого договору біржа погоджує вибір експерта (експертної організації) з замовником.

У випадку недосягнення згоди спір вирішується веденням переговорів.

11.08.2015 між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено додаткову угоду №1 до договору №30/07-2015/22А від 30.07.2015 (далі - додаткова угода) (том справи -1, аркуші справи - 48-50), предметом якої (п.1.1) є надання біржею послуг з організації та проведення аукціону з продажу майна (предмета застави) за початковою ціною 4 801 640,00 грн.

27.08.2015 було проведено аукціон з продажу предмету іпотеки, за результатами якого були укладені відповідні договори купівлі-продажу, про що свідчить протокол №3181 про проведення аукціону у вигляді електронних торгів з продажу майна, що перебуває у заставі банку (далі - Протокол) (том справи -1, аркуші справи - 56-57).

Відповідно до п.1.9 Протоколу встановлена початкова ціна (вартість лоту 4 801 640,00 грн.).

Переможцем аукціону є учасник №3523 - ТОВ "Джи Ес Груп" (відповідач-3) (п.2.6 Протоколу).

Сума, що підлягає сплаті переможцем аукціону замовнику аукціону за придбане майно становить 4 849 656, 40 грн. з ПДВ (п.5 Протоколу).

03.09.2015 між відповідачем-1, як іпотекодержателем/продавцем, та відповідачем-3, як покупцем, було укладено низку договорів, а саме:

- договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим номером 4535, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає нежитлове приміщення, виробничо- складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями (літ Б), загальною площею 1665,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11, продаж майна вчинюється за 3 025 856,03 грн., (том справи - 1, аркуші справи - 157-160);

- договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим номером 4538, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає ДОК ДБХ (літ В), загальною площею 220,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11, продаж майна вчинюється за 401 073,97 грн. (том справи - 1, аркуші справи -161-164);

- договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим номером 4541, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає земельну ділянку, розміром 0,8013 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Київська обдасть, місто Бориспіль, вулиця Броварська, 11, кадастровий номер: 3210500000:06:006:0016; продаж майна вчинюється за 1 422 726,40 грн. (том справи - 1, аркуші справи - 165-168).

Обставини щодо укладення названих договорів купівлі-продажу на підставі зазначеного у Іпотечному договорі застереженні також встановлено рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/26420/15 від 15.12.2015, що не потребує повторного доведення у межах розгляду справи №910/7586/16.

На думку позивача, предмет іпотеки було відчужено на спірному аукціоні без визначення ціни, оскільки звіт про оцінку майна, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас", не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і не може бути використаним. Також позивач наголошував на тому, що ціна предмету аукціону є заниженою.

За твердженням позивача, відповідач-2 не розмістив публікації повідомлення про проведення аукціону за дорученням відповідача-1 та не інформував осіб, які мають переважні права на купівлю майна, про можливість його реалізації. Водночас, з інформації, розміщеної на сайті відповідача-2, не вбачається, що 27.08.2015 відбувся аукціон на замовлення відповідача-1.

Зважаючи на вищевикладене, позивач просив суд визнати недійсним відкритий (публічний) аукціон з продажу майна, яке перебувало у заставі банку, оформленого протоколом №3181 від 27.08.2015 про проведення аукціону у вигляді електронних торгів з продажу майна, яке перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на товарній біржі "Перспектива-Коммодіті".

Місцевий господарський суд у позові відмовив повністю, визнавши вимоги необгрунтованими та документально непідтвердженими. Зокрема, у своєму рішенні суд зазначив про те, що аукціоном є продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього максимальну ціну. Отже, процедура укладення договору купівлі-продажу є нерозривно пов'язаною з аукціоном і є його завершальним етапом. Водночас, договори купівлі- продажу не містять інформації про те, що вони укладені за результатами аукціону. Інші обставини також свідчать про відсутність правового зв'язку між аукціоном та договорами купівлі-продажу: предметом аукціону був цільний об'єкт, в той час, як предметом купівлі-продажу є три окремих об'єкта; кошти були безпосередньо сплачені покупцем продавцю без участі Товарної біржі. Сам факт наявності хронологічної послідовності між аукціоном та укладеними договорами купівлі-продажу не свідчить про те, що вони є елементами одного процесу. Підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є саме договори купівлі-продажу, а не аукціон, а тому встановлення його правомірності не впливає на обсяг прав чи охоронюваних законом інтересів позивача. Наведене свідчить про відсутність тих підстав, з якими закон, насамперед ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, зумовлює звернення до господарських судів, що, в свою чергу, є підставою для відмови у позові.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, виходив з наступного:

- матеріали справи не містять рішення іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку;

- у Договорі №19КП/15 від 10.07.2015 щодо оцінки майна, яке є предметом іпотеки і було в подальшому предметом купівлі-продажу, замовником оцінки виступає відповідач-2, який станом на момент укладення договору від 10.07.2015 до цього майна не мав ніякого відношення, оскільки договір між відповідачем-1 та відповідачем-2 про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна був укладений лише 30.07.2015;

- в справі відсутні докази: укладення відповідачем-1 договору на проведення експертної оцінки майна; доручення відповідачем-1 відповідачу-2 укладення договору щодо оцінки майна; проведення відповідачем-1 вибору експерта (експертної організації). При цьому, відповідачем-1 та відповідачем-2 не надано доказів відшкодування вартості проведення експертної оцінки;

- зі змісту Договору оцінки не вбачається, що він укладався за дорученням відповідача-1 для проведення відкритого (публічного) аукціону;

- у п.1.1 додаткової угоди №1 від 11.08.2015 до договору №30/07-2015/22А від 30.07.2015 не зазначено, яким чином визначена саме така вартість майна (відсутнє посилання на звіт про оцінку майна);

- системний аналіз умов договорів №30/07-2015/22А від 30.07.2015, Договору оцінки №19КП/15 від 10.07.2015 та Регламенту дає змогу дійти висновку про те, що незалежна експертна оцінка майна, яке є предметом продажу, на виконання п.2.4 договору 30/07-2015/22А від 30.07.2015 та п.5.1 регламенту не проводилась;

- наявний в матеріалах справи звіт про незалежну оцінку, складений Жданок І.М., як оцінювачем ТОВ "Кволітас" (том справи - 1, аркуші справи - 223-224), в якому зазначена дата проведення оцінки 15.07.2015, не прийнятий судом, як належний доказ виконання відповідачем-1 та відповідачем-2 умов договору №30/07-2015/22А від 30.07.2015 і Регламенту щодо проведення експертної оцінки майна,

- в п.1.9 Протоколу №3181 від 27.08.2015 про проведення аукціону у вигляді електронних торгів з продажу майна, яке перебуває у заставі банку встановлена початкова ціна (вартість лоту - 4 801 640,00 грн.), але без посилання на звіт про оцінку майна, на підставі якого встановлюється така ціна, що є порушенням п.5.1 Регламенту;

- правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 Цивільного кодексу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів. При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, в даному випадку визначених Регламентом з організації та проведення на товарній біржі "Перспектива- Коммодіті" відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває у заставі відповідача-1, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна, направлення письмового повідомлення іпотекодавцю та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів (розділ 2), а також стартову ціну реалізації майна (розділ 5); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 6); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7);

- суд апеляційної інстанції погодився з доводами позивача про те, що він є заінтересованою особою. Так, інтерес позивача полягає у фактичному продажі майна за якомога вищою ціною з метою повної сплати боргу відповідачу-1 та отримання різниці між фактичною вартістю проданого майна та розміром погашених кредитних зобов'язань;

- порушення порядку визначення початкової ціни майна для проведення аукціону може свідчити про порушення прав та законних інтересів позивача вчиненням спірного правочину, а тому позивач обґрунтовано скористався правом на звернення до суду за захистом;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2016 у справі №910/15425/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2017, визнано недійсною додаткову угоду №1 від 11.08.2015 до договору про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває в заставі банку №30/07-2015/22А від 30.07.2015. Господарські суди при прийнятті судових актів у справі №910/15425/16 виходили з того, що додаткова угода суперечить вимогам ч.5 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", оскільки сума заборгованості за кредитом та вартість іпотечного майна мають бути співрозмірними, а у спірних правовідносинах виконання зобов'язання можливо було забезпечити реалізацією лише частини предмету іпотеки;

- встановлений судом факт недійсності додаткової угоди №1 від 11.08.2015 до договору №30/07-2015/22А від 30.07.2015 на підставі ч.1 ст 203, ч.1 ст 215 Цивільного кодексу України, якою, в свою чергу, було обумовлено проведення аукціону з продажу майна позивача та визначено початковою ціною цього майна суму в 4 801 640,00 грн., виключає можливість використання встановленої цією додатковою угодою ціни нерухомого майна як початкової ціни об'єкта реалізації при проведенні прилюдних торгів, які відбулись 27.08.2015;

- відповідачем-1 та відповідачем-2 було порушено вимоги ст. 38 Закону України,"Про іпотеку", п.6.3.2 іпотечного договору та п.5 1 Регламенту щодо обов'язкової умови визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки експертним шляхом на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, що нівелює висновок місцевого господарського суду про законність відкритого (публічного) аукціону з продажу майна, оформленого протоколом №3181 від 27.08.2015. При цьому, сам протокол №3181 від 27.08.2015 взагалі не містить посилань на підставу встановлення ціни продажу предмета іпотеки саме в сумі 4 801 640,00 грн., зазначені обставини в сукупності вплинули на результат аукціону, оформленого протоколом №3181 від 27.08.2015, як і на зміст самого правочину з продажу майна, оскільки вказане майно було реалізовано за ціною, визначеною з порушенням вимог, установлених законом, а відтак, проведений аукціон не відповідає положенням ст. 203 Цивільного кодексу України (додержання яких є необхідною умовою чинності правочину), що з урахуванням вимог ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його (аукціону, оформленого протоколом №3181 від 27.08.2015) недійсним.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В ч.1 ст. 272 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Як уже зазначалося вище, апеляційні скарги, які розглядаються у даній справі були подані особами, що не були залучені до участі у даній справі, але судове рішення у справі прийнято про їх права власності, право подальшого розпорядження спірним майном та впливають на правомірність розпорядження апелянтами вказаним майном.

За результатами розгляду апеляційних скарг колегією суддів Київського апеляційного господарського суду було встановлено наступне.

В ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Однією з підстав для скасування рішення суду у даній справі апелянти вказали те, що визнання недійсним аукціону прямо зачіпає їх права, оскільки апелянти набули права власності у відповідних частинах предмет іпотеки, що був реалізований шляхом продажу на прилюдних торгах. За твердженням апелянтів, протягом усього розгляду даної справи саме вони були власниками спірного майна, але їх не було залучено до участі у справі, хоча фактично за результатами розгляду даної справи було вирішено питання про їх права та обов'язки.

Як було встановлено в процесі судового розгляду, 03.09.2015 між відповідачем-1, як іпотекодержателем/продавцем, та відповідачем-3, як покупцем, було укладено три договори купівлі-продажу (том справи - 1, аркуші справи - 157-168), за якими було відчужено предмет Іпотечного договору.

Водночас у даній справі не досліджувалися обставини щодо того чи відбулося подальше відчуження спірного нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями апелянтів, 06.11.2015 та 17.12.2015 між відповідачем-3 та ТОВ «Солід Компані» було укладено кілька договорів купівлі-продажу, на підставі яких відповідачем-3 відчужено земельну ділянку, нежитлове приміщення у виробничо-складській будівлі з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1665,8 кв. м. та нежитлове приміщення загальною площею 220,8 кв. м., які знаходяться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 11.

11.01.2016 між ТОВ «Солід Компані» та ТОВ «Інтертейнмент Компані», ТОВ «Бізнес Репутація» були укладені договори купівлі-продажу, на підставі яких ТОВ «Інтертейнмент Компані» та ТОВ «Бізнес Репутація» відповідно придбали земельні ділянки кадастровий номер: 3210500000:06:006:0018 (нежитлове приміщення у виробничо-складській будівлі з вбудованими офісними приміщеннями літ. Б загальною площею 1665,8 кв. м.), кадастровий номер: 3210500000:06:006:0019 (ДОК ДБХ літ. В загальною площею 220,8 кв. м.), що розташовані за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 11.

В той же день були проведені відповідні реєстраційні дії по внесенню відомостей щодо нових власників вищезгаданого нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Витяги з вказаного реєстру (станом на 10.07.2017) додані до апеляційних скарг (том справи - 5, аркуші справи -162-164, 196-198).

Наведені обставини свідчать про те, що як на дату звернення позивача з позовною заявою, яка розглядалася у даній справі (квітень 2016), винесення рішення місцевим господарським судом (12.12.2016) та перегляду справи судом апеляційної інстанції (03.07.2017) власниками нерухомого майна, продаж якого здійснено за результатами проведення оскаржуваного позивачем аукціону були апелянти. Відомості про їх право власності були наявні у вільному доступі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, але ані позивач, ані суд не вчинили жодних дій для з'ясування цього питання.

Надані позивачем до матеріалів справи витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 03.04.2018, в яких зазначено іншого власника спірного нерухомого майна, не спростовують вищевказаних обставин відносно того, що апелянти були власниками нерухомого майна, проданого з аукціону, дійсність якого оскаржується позивачем, на дату подання позову та вирішення спору у даній справі місцевим і апеляційним господарськими судами.

Колегія суддів погоджується з апелянтами в тому, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/7586/15, якою визнано недійсним відкритий (публічний) аукціон з продажу майна, яке перебувало у заставі банку, оформленого протоколом №3181 від 27.08.2015 про проведення аукціону у вигляді електронних торгів з продажу майна, яке перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на товарній біржі "Перспектива-Коммодіті", свідчить про відсутність підстав для переходу права власності на іпотечне майно до іншої особи.

Відтак судове рішення у справі прийнято про права власності апелянтів, право подальшого розпорядження спірним майном та впливало на правомірність розпорядження апелянтами вказаним майном.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

В ст. 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950), ратифікованою Законом України від 17.07 1997 №475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Таким чином, в даному випадку має місце порушення норм процесуального права, яке полягає у тому, що суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а вказане порушення є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відповідно до п.4 ч.3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як уже зазначалося вище, предметом розгляду у даній справі є вимога про визнання недійсним відкритого (публічного) аукціону з продажу майна, яке перебувало у заставі банку за Іпотечним договором.

В ст. 2 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням реалізованого на оспорюваному аукціоні нерухомого майна є: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 11. Тобто, з урахуванням місцезнаходження предмета іпотеки (нерухомого майна) та з огляду на положення ст 48 Закону України «Про іпотеку», позивач мав право оскаржити результати аукціону за місцезнаходженням майна з урахуванням територіальної юрисдикції (підсудності) суду - в даному випадку до Господарського суду Київської області.

Натомість позивач подав відповідний позов до Господарського суду міста Києва, що свідчить про порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності).

В ч.1 ст. 279 Господарського процесуального кодексу України вказано про те, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Згідно зі ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь- які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивнсіму та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апеляційних скарг підтвердилися під час розгляду даної справи, що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи та невірне застосування норм чинного законодавства, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/7586/16 підлягає скасуванню.

В ст. 272 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується. За результатами розґляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Оскільки за результатами розгляду апеляційних скарг було встановлено наявність процесуальних порушень, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі №910/7586/16 також має бути скасована, а матеріали справи направлені на розгляд до Господарського суду Київської області за встановленою законом підсудністю.

У зв'язку із задоволенням апеляційних скарг, витрати по сплаті судового збору за їх подання підлягають відшкодуванню апелянтам за рахунок позивача.

Витрати, пов'язані з поданням позову, мають бути розподілені за результатами розгляду справи місцевим господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 76, 86, 269, 272, 275, 276, 281, 282, 286-288 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/7586/16 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/7586/16 скасувати та направити справу №910/7586/16 для розгляду до Господарського суду Київської області.

3. Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/7586/16.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" 2 067,00 грн. (дві тисячі шістдесят сім гривень 00 копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані" 2 067,00 грн. (дві тисячі шістдесят сім гривень 00 копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

6. Матеріали справи №910/7586/16 направити до Господарського суду Київської області.

7. Доручити Господарському суду Київської області видати накази із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова

Дата складання повного тексту постанови суду 10.09.2018.