Постанова № 7637560, 14.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-3891/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2009 р. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

при секретарі Фейдаш Х.М.,

за участю представників позивача Сапуги О.Ю., Курбатова В.М., Бейзик О.Б., представників відповідача Пельо О.В., Горчаківської І.І., Посацького Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ТзОВ "Верболіз" до ДПІ у Жидачівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002121501/0 від 13.05.2009 р. та зобовязання ДПІ у Жидачівському районні Львівської області підтвердити суму 196931,00 грн. до бюджетного відшкодування , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ?Верболіз? (далі-Товариство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жидачівському районні Львівської області (далі ДПІ), просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0002121501/0 від 13.05.2009 р. та зобовязати ДПІ підтвердити суму 196931,00 грн. до бюджетного відшкодування . Позовні вимоги обгрунтовує тим, що податковий орган неправомірно в акті перевірки посилається на порушення п. 7.7.2 (б) Закону України ?Про податок на додану вартість?. Зазначає, що Товариство не порушувало положень цього Закону, відповідає вимогам, які дозволяють отримати бюджетне відшкодування.

Представники позивача в судовому засіданні позов уточнили та просять скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002121501/0 від 13.05.2009 року.

Представники ДПІ в судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у запереченнях та пояснили, що перевіркою податкової звітності по податку на додану вартість поданої за березень 2009 року встановлено, що Товариство неправомірно заявило до відшкодування суму в розмірі 196931,00 грн. Згідно поданої платником довідки (додаток 2) за березень 2009 року, Товариством відображено в рядках 4 оплату за період з січня 2008 року по серпень 2008 рік суму 196931,00 грн., яка вже брала участь у розрахунку бюджетного відшкодування за січень 2009 рік та була відображена в складі завищення відємного значення в розмірі 348493,00 грн., зафіксованого актом документальної невиїзної перевірки достовірності заявлення суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року № 205/15/35056429 від 16.03.2009 року. Зазначили, що податкове повідомлення-рішення від 13.05.2009 року № 0002121501/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі-ПДВ) у розмірі 196931,00 грн., винесено ДПІ правомірно. Просять в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

На підставі ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАСУ) прокуратура Львівської області вступила у розгляд справи в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області, проте повноважного представник в судове засідання не забезпечила, належним чином повідомлена про розгляд справи.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 грудня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов в межах поданих уточнень підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №168).

Судом встановлено, що ТзОВ ?Верболіз? зареєстроване в Жидачівській райдержадміністрації згідно розпорядження від 22.06.2007 року та 25.07.2007 року взято на облік в ДПІ, свідоцтво НВ № 100055099.

Згідно пп.7.7.4. ст.7 Закону №168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пп.7.7.5 ст.7 Закону №168, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що 07 листопада 2008 року ДПІ проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (декларація за вересень 2008 року) та було складено акт №1042/15-0/35056429 в якому зазначено, що Товариство не відповідає вимогам законодавства що наявності права на бюджетне відшкодування відноситься до осіб, вказаних у підпункті а) підпункту 7.7.11 Закону №168, оскільки за останніх 12 місяців має обсяги оподаткованих операцій менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (сума заявленого бюджетного відшкодування 320991,00 грн. при обсягу поставки за останніх 12 місяців 91623,00 грн.)

З наслідком проведеної перевірки Товариству в бюджетному відшкодуванні ПДВ за вересень 2008 року в сумі 320991,00 грн. було відмовлено.

16 березня 2009 року ДПІ проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (декларація за січень 2009 року) та було складено акт №205/15-0/35056429 в якому зазначено, що Товариство в декларації з ПДВ за січень 2009 року задекларувало суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в сумі 348493,00 грн., а в розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року платником відображено оплату постачальникам товарів в сумі 0 грн., в додатку 2 до декларації за січень 2009 року показники рядка 4 прокреслено, що свідчить про відсутність фактичної оплати, чим порушено пп. 7.7.2 Закону №168. Крім того, Товариство не відповідає вимогам законодавства що наявності права на бюджетне відшкодування відноситься до осіб, вказаних у підпункті а) підпункту 7.7.11 Закону №168, оскільки за останніх 12 місяців має обсяги оподаткованих операцій менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (сума заявленого бюджетного відшкодування 348493,00 грн. при обсягу поставки за останніх 12 місяців 91856,00 грн.).

З наслідком проведеної перевірки Товариству в бюджетному відшкодуванні ПДВ за січень 2009 року в сумі 348493,00 грн. було відмовлено.

Як вбачається з пояснень представників ДПІ в заявлену до бюджетного відшкодування за січень 2009 року суму 348493,00 грн. входила сума 320991,00 грн. заявлена за вересень 2008 року.

8 травня 2009 року ДПІ провело невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (декларація за березень 2009 року) та було складено акт від №438/15-0/35056429 в якому зазначено, що Товариство в декларації з ПДВ за березень 2009 року задекларувало суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в сумі 196 931,00 грн. (обсяг оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців склав 196931,00 грн.), проте ця сума, як зазначено в акті, заявлена платником неправомірно, оскільки вже брала участь у розрахунку бюджетного відшкодування за січень 2009 року та була відображена у складі завищеного відємного значення в розмірі 348493,00 грн. Зазначено, що завищене бюджетне відшкодування в розмірі 348493,00 грн., в тому числі 196931,00 грн. було відображено платником в рядку 23.5 податкової декларації з ПДВ за лютий 2009 року.

Перевіркою вказано, що Товариство всупереч п.5.12.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 з наступними змінами (далі-Наказ№166) та в порушення пп. «б» пп.7.7.2 Закону №168 заявлена Товариством сума бюджетного відшкодування за березень 2009 року в розмірі 196931,00 грн. не підлягає до відшкодування.

Як визначено п. 1.8 ст. 1 Закону №168 - бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено Законом №168.

Згідно пп. 7.7.1 Закону №168 - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.2 ст.7 Закону №168 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: згідно з пунктом “а” бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); згідно з пунктом “б” залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Пункт 5.12.4 Наказу №166 містить аналогічну норму, як і в пункті “б” пп. 7.7.2 Закону №168).

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону №168).

Судом встановлено, що ТзОВ ?Верболіз? у відповідності до пп. 7.7.2 (а), у декларації по ПДВ за березень 2009 рік задекларувало у рядку 25.1 суму 196931,00 грн. тобто ту частину загальної суми відємного значення, яка була фактично сплачена Товариством у попередніх податкових періодах, що підтверджується розрахунково платіжними документами, крім того факт оплати не оспорюється податковим органом. Іншу частину відємного значення в розмірі 151713,00 грн. Товариство задекларувало у рядку 26 Декларації за березень 2009 року у відповідності до пп. 7.7.2 (б) Закону №168.

Згідно п. 5.12.2. Наказу № 166 бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).

Отже, бюджетному відшкодуванню підлягають тільки суми податку, які були фактично сплачені у попередніх податкових періодах та які ще не були підтверджені до бюджетного відшкодування (згодом, відшкодовані); або не були погашені податковими зобовязаннями.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, наданих в судовому засіданні, Товариство з моменту виникнення у нього права на бюджетне відшкодування, ПДВ з Державного бюджету не отримувало.

Суд вважає, що Товариство не підпадає під дію жодного з обмежень, передбачених пп.7.7.11. Закону 168, оскільки зареєстроване 25.07.2007 року, тобто більше 12 місяців до подання заяви на бюджетне відшкодування та мало обсяг оподаткованих операцій за 12 місяців станом на березень 2009 року у розмірі 196931,00 грн., який рівний сумі задекларованого Товариством бюджетного відшкодування.

Як вбачається з акта перевірки від 16 березня 2009 року, в розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року платником відображено оплату постачальникам товарів в сумі 0 грн., в додатку 2 до декларації за січень 2009 року показники рядка 4 прокреслено.

Суд зауважує, що допущені помилки при заповненні Товариством Декларацій з ПДВ та Додатками до них за вересень 2008 року та січень 2009 року не позбавляють платника податку подавати заяву про бюджетне відшкодування ПДВ, належним чином заповнивши та подавши ДПІ необхідний пакет документів.

Суд вважає, що ДПІ безпідставно прийшло до висновку про зменшення заявленої Товариством у березні 2009 року суми бюджетного відшкодування в розмірі 196931,00 грн. з тих підстав, що зазначена сума вже брала участь у розрахунку бюджетного відшкодування у січні 2009 року та була відображена у складі завищеного відємного значення в розмірі 348493,00 грн., оскільки за наслідком проведеної ДПІ перевірки декларації з ПДВ за січень 2009 року, Товариству зменшено заявлену до бюджетного відшкодування суму в розмірі 348493,00 грн., тобто Товариству не підтверджена у січні 2009 року вищезгадана заявлена сума.

Отже, заявлена до бюджетного відшкодування сума ПДВ за березень 2009 року в розмірі 196931,00 грн. не брала участі у розрахунку бюджетного відшкодування за січень 2009 року.

Право на відшкодування відємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України" та від 08.11.2005 року у справі "Кечко проти України" висловлено позицію, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення.

Неправомірне не підтвердження бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушило право власності Товариства, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно, в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень цих законів.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підставні, обгруновані матеріалами справи та доведені в судовому засіданні, а тому слід позов задовольнити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Верболіз? 3,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 60, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Жидачівському районі № 0002121501/0 від 13.05.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Верболіз? 3,40 грн. судового збору.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений 18.12.2009 року.

Суддя Шинкар Т.І.

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-3891/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини постанови)

14 грудня 2009 р. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

при секретарі Фейдаш Х.М.,

за участю представників позивача Сапуги О.Ю., Курбатова В.М., Бейзик О.Б., представників відповідача Пельо О.В., Горчаківської І.І., Посацького Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ТзОВ "Верболіз" до ДПІ у Жидачівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002121501/0 від 13.05.2009 р. та зобовязання ДПІ у Жидачівському районні Львівської області підтвердити суму 196931,00 грн. до бюджетного відшкодування , -

ВСТАНОВИВ:

При розгляді справи суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України відкласти складення повного тексту постанови суду на п”ять днів з дня закінчення розгляду справи, проголосивши вступну і резолютивну частину постанови. З мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитися 18.12.2009 року.

Керуючись ст.ст. 7-14, 60, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Жидачівському районі № 0002121501/0 від 13.05.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Верболіз? 3,40 грн. судового збору.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Шинкар Т.І.