Постанова № 7637532, 12.10.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-2884/08/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Матковської З.М.

при секретарі судового засідання Подібка М.З.

з участю представників: позивача Білобрам Т.Б., відповідача Петровського Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» до ДПІ у м. Львові про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень

в с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» звернулось до суду із позовом Державної податкової інспекції у м. Львові. Позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення рішення № 0000091601/0/7688 від 18.04.2008 року та № 0000091601/1/12084 від 03.07.2008 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем при прийняття оскаржуваних рішень не було враховано вимоги Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно енергетичного комплексу», оскільки порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів визначається з урахуванням вимог цього Закону.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, зсилаючись на обставини позовної заяви. Крім цього, збільшив позовні вимоги та просив визнати нечинним податкове повідомлення рішення відповідача від 12.09.2008 року № 0000091601/2/16566/14-2. Просив позов задовольнити в повному обсязі заявлених вимог.

Представник відповідача позовних вимог не визнав, надав суду заперечення, суть якого заводиться до наступного. Карткою особового рахунку ВАТ «Львівобенерго» підтверджується наявний податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість. Відповідно до п. 7.7. статті 7 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами ( обов'язковими платежами ) - у рівних пропорціях. Тому, кошти, які надійшли на сплату податкових зобов'язань, в порядку календарної черговості зараховувались на погашення податкового боргу ВАТ «Львівобленерго» по ПДВ. Що стосується посилань позивача на норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно енергетичного комплексу», то позивачем не враховано, що п.п. 10.2.1. п.10.2. ст. 10 цього Закону передбачено, що підприємства паливно енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру та мають у складі заборгованості основний податковий борг ( без пені та штрафних санкцій ), що залишився непогашеним після механізму взаєморозрахунків, передбаченого цим Законом, мають право на реструктуризацію основного податкового боргу шляхом розстрочення терміном на десять років з дати укладення відповідних договорів про реструктуризацію заборгованості основного податкового боргу, з відстрочкою погашення на перші два роки дії таких договорів та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками. Тому моментом реструктуризації боргу є дата укладення відповідного договору. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, а також, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.

ДПІ у м. Львові було складено Акт № 8/15-2/00131587 від 08.04.2008 року за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість ВАТ «Львівобленерго» перевіркою встановлено порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань за платежем податок на додану вартість за період жовтень грудень 2006 року, січень - квітень 2007 року.

На підставі Акту, ДПІ у м. Львові були винесено податкове повідомлення рішення № 0000091601/0/7688 від 18.04.2008 року, а за результатами оскарження № 0000091601/1/12084 від 03.07.2008 року та № 0000091601/2/16566/14-2 від 12.09.2008 року.

Відповідно до рішення ДПІ у м. Львові встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах ( роботах послугах), передбаченого п.п.5.3.1. п. 5.3. статті 5 Закону України «По порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку менше 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 2324626,00 грн. ВАТ «Львівобленерго» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 232462,61 грн.

Постановою Господарського суду Львівської області від 16.02.2007 року, залишеною без змін Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2007 року та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.03.3008 року, зобов'язано ДПІ у м. Львові укласти договір про реструктуризацію податкової заборгованості з ВАТ «Львівобленерго» з податку на додану вартість в сумі 2523902,73 грн.

На виконання рішень судів, ДПІ у м. Львові прийняла рішення № 1/245-0/00131587/5593 від 07.02.2009 року про реструктуризацію податкового боргу. Відповідно до вказаного рішення строки сплати зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 2523902,73 грн. з 19.06.2009 року по 19.05.2017 року.

Наведене свідчить, що строки погашення податкового зобов'язання ще не спливли, тому позивачем не могли бути порушеними.

Крім цього, Постановою Господарського суду Львівської області від 28.09.2007 року, залишеною без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2008 року, визнано нечинною першу податкову вимогу ДПІ у м. Львові № 1-28 від 27.11.2006 року.

Відповідач, ДПІ у м. Львові, у своїх запереченнях не заперечував факту, що кошти за період жовтень грудень 2006 року, січень - квітень 2007 року зараховувались в рахунок погашення податкових зобов'язань у порядку календарної черговості, згідно п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Суд з такими твердженнями відповідача не погоджується, виходячи з наступного.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 вказаної статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 3.1.1 ст. 3 цього ж Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Підпунктом 16.3.3 ст. 16 цього Закону визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково і сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Виходячи із аналізу вищевказаних положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд вважає, що норми цього Закону дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Крім цього, суд вважає, що Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 цього Закону передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Також норми пп. 8.6.2 ст. 8 цього Закону, з урахуванням положень пп. "б" пп. 8.6.1 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Крім цього, відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно енергетичного комплексу», органи державної податкової служби укладають договори про реструктуризацію боргу, який виник у зв'язку із застосуванням механізмів погашення заборгованості за зверненням учасників розрахунків платників податків.

ВАТ «Львівобленерго» 19.08.2006 року листом № 50-223 звернулось до ДПІ у м. Львові про реструктуризацію зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 2523902,73 грн. однак, відповідач відмовився провести реструктуризацію податкових зобов'язань, у зв'язку із чим ВАТ «Львівобленерго» звернулось до суду із позовом про зобов'язання ДПІ у м. Львові укласти такий договір. Постановою суду ДПІ у м. Львові було зобов'язано укласти договір та 07.02.2009 року укладено договір про реструктуризацію зобов'язань.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що застосування штрафних санкцій до ВАТ «Львівобленерго» є наслідком протиправних дій ДПІ у м. Львові, зокрема щодо відмови в укладенні договору про реструктуризацію боргу та зарахуванні коштів, які надходили на сплату податкових зобов'язань, в порядку календарної черговості на погашення податкового боргу ВАТ «Львівобленерго» по ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувану позивачем рішення відповідача, суд вважає, що такі прийняті з порушенням вказаних вище принципів, передбачених ст. 2 КАС України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не представлено доказів правомірності прийнятих податкових повідомлень рішень, а надані заперечення суперечать чинному законодавству.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення в частині визнання протиправними оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, із зазначених у мотивувальній частині постанови суду підстав.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати у в сумі 3,40 грн. слід стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Львівобленерго».

Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Львові від 18.04.2008 року № 0000091601/0/7688.

Визнати протиправним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Львові від 03.07.2008 року № 0000091601/1/12084.

Визнати протиправним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Львові від 12.09.2008 року № 0000091601/2/16566/14-2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» судові витрати в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 17.10.2009 року.

Суддя

Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.